Броненосці типу «Руджеро ді Лаурія» (італ. Classe Ruggiero di Lauria) були останнім типом ранніх броненосців, побудованих для Королівських військово-морських сил Італії у кінці 19 сторіччя.
Броненосець «Руджеро ді Лаурія» на картині Едуардо де Мартіно | |
Проєкт | |
---|---|
Назва: | Броненосці типу «Руджеро ді Лаурія» |
Заплановано: | 3 |
Побудовано: | 3 |
Віддано на брухт: | 3 |
Основні характеристики | |
Тип: | Броненосець |
Водотоннажність: |
|
Довжина: | 105,9 м |
Ширина: | 19,8 м |
Осадка: | 8,7 м |
Двигуни: |
|
Швидкість: | 16 вузлів |
Дальність плавання: | 4 500 миль |
Екіпаж: | 506 |
Озброєння: |
|
Бронювання: |
|
Конструктором броненосців був Джузеппе Мікелі, який тимчасово відійшов від ідей , який був конструктором як попередніх, так і наступних типів італійських основних кораблів.
Конструкція
Три кораблі були покращеною версією попереднього типу броненосців більш раннього «Кайо Дуіліо». Серед цих вдосконалень були нові казнозарядні гармати, посилений броньовий захист та більш потужні машини.
Силова установка складалась з 8 парових котлів та 2 парових машин подвійного розширення. Запас вугілля становив 820 тонн, що забезпечувало дальність плавання в 4 500 миль.
Сталевий броньовий пояс мав товщину 451 мм, палуба - 75 мм, барбети - 361 мм, бойова рубка - 259 мм.
Озброєння складалось з 4 x 432-мм гармат, 6 x 152-мм гармат та 6 x 152-мм гармат. Торпедне озброєння складалось з п'яти 356-мм торпедних апаратів. У 1900 році на кораблі були додані по 29 малокаліберних гармат (2 x 75-мм гармати, 10 x 57-мм гармат та 17 x 37-мм гармат).
Будівництво кораблів затягнулося, і до того моменту, коли воно завершилося, уже з'явилися перші пре-дредноути. Морально застарілі через їх появу, броненосці типу «Руджеро ді Лаурія» мали обмежене застосування. Вони почергово змінювалися у складі Діючої та Резервної ескадр, і переважно проводили лише навчання.
Представники
Назва | Верф | Закладений | Спущений на воду | Вступив у стрій | Доля |
---|---|---|---|---|---|
«Руджеро ді Лаурія» Ruggiero di Lauria | «Cantiere navale di Castellammare di Stabia» | 3 серпня 1881 року | 9 серпня 1884 року | 1 лютого 1888 року | Виключений зі складу флоту у 1909 році Використовувався як склад палива у Ла-Спеції до 1943 року, поки не був потоплений Піднятий у 1946 році та зданий на злам |
«Франческо Морозіні» Francesco Morosini | Арсенал (Венеція) | 4 грудня 1881 року | 30 липня 1885 року | 21 серпня 1889 року | Виключений зі складу флоту у 1909 році Потоплений як мішень 15 вересня 1909 року |
«Андреа Доріа» Andrea Doria | «Arsenale militare marittimo della Spezia» | 7 січня 1882 року | 21 листопада 1885 року | 16 травня 1891 року | Виключений зі складу флоту в 1911 році Використовувався яку плавучий склад палива в Таранто Зданий на злам у 1929 році |
Історія служби
Кораблі були виведені з складу флоту у 1909–1911 роках. «Франческо Морозіні» був потоплений як мішень, тоді як «Руджеро ді Лаурія» став плавучим резервуаром для нафти. «Андреа Доріа» став плавучою базою. Під час Першої світової війни «Андреа Доріа» повернувся на службу як корабель охорони порту, перш ніж після війни був перепрофільований для зберігання нафти, і, врешті-решт, розібраний у 1929 році. «Руджеро ді Лаурія» зберігся до 1943 року, коли під час Другої світової війни його потопили бомбардувальники. Його рештки були підняті у 1945 році.
Література
- Greene, Jack & Massignani, Alessandro (1998). Ironclads at War: The Origin and Development of the Armored Warship, 1854–1891. Pennsylvania: Da Capo Press. ISBN 0938289586.
- Ordovini, Aldo F.; Petronio, Fulvio & Sullivan, David M. (2015). "Capital Ships of the Italian Royal Navy, 1860–1918, Part 2: Turret/Barbette Ships of the Duilio, Italia and Ruggerio di Lauria Classes". Warship International. LII (4): 326–349. ISSN 0043-0374
- Sondhaus, Lawrence (2014). Navies of Europe. London: Routledge. ISBN 978-1-317-86978-8.
- "The Italian Manoeuvres". Notes on Naval Progress. Washington, DC: Office of Naval Intelligence: 131–140. 1897.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Броненосці типу «Руджеро ді Лаурія»
- Броненосці типу «Руджеро ді Лаурія» на сайті www.marina.difesa.it [ 17 квітня 2021 у Wayback Machine.] (італ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bronenosci tipu Rudzhero di Lauriya ital Classe Ruggiero di Lauria buli ostannim tipom rannih bronenosciv pobudovanih dlya Korolivskih vijskovo morskih sil Italiyi u kinci 19 storichchya Bronenosec Rudzhero di Lauriya na kartini Eduardo de MartinoProyektNazva Bronenosci tipu Rudzhero di Lauriya Zaplanovano 3Pobudovano 3Viddano na bruht 3 Osnovni harakteristikiTip BronenosecVodotonnazhnist 11 204 t standartna 11 726 t povna Dovzhina 105 9 mShirina 19 8 mOsadka 8 7 mDviguni 8 parovih kotliv 2 parovi mashiniShvidkist 16 vuzlivDalnist plavannya 4 500 milEkipazh 506Ozbroyennya 4 x 432 mm garmati 6 x 152 mm garmat 4 x 120 mm garmati 2 x 75 mm garmati 10 x 57 mm garmat 17 x 37 mm garmat 5 x 356 mm torpedni aparatiBronyuvannya Poyas 451 mm Paluba 76 mm Barbeti 361 mm Bojova rubka 259 mm Konstruktorom bronenosciv buv Dzhuzeppe Mikeli yakij timchasovo vidijshov vid idej yakij buv konstruktorom yak poperednih tak i nastupnih tipiv italijskih osnovnih korabliv KonstrukciyaTri korabli buli pokrashenoyu versiyeyu poperednogo tipu bronenosciv bilsh rannogo Kajo Duilio Sered cih vdoskonalen buli novi kaznozaryadni garmati posilenij bronovij zahist ta bilsh potuzhni mashini Silova ustanovka skladalas z 8 parovih kotliv ta 2 parovih mashin podvijnogo rozshirennya Zapas vugillya stanoviv 820 tonn sho zabezpechuvalo dalnist plavannya v 4 500 mil Stalevij bronovij poyas mav tovshinu 451 mm paluba 75 mm barbeti 361 mm bojova rubka 259 mm Ozbroyennya skladalos z 4 x 432 mm garmat 6 x 152 mm garmat ta 6 x 152 mm garmat Torpedne ozbroyennya skladalos z p yati 356 mm torpednih aparativ U 1900 roci na korabli buli dodani po 29 malokalibernih garmat 2 x 75 mm garmati 10 x 57 mm garmat ta 17 x 37 mm garmat Budivnictvo korabliv zatyagnulosya i do togo momentu koli vono zavershilosya uzhe z yavilisya pershi pre drednouti Moralno zastarili cherez yih poyavu bronenosci tipu Rudzhero di Lauriya mali obmezhene zastosuvannya Voni pochergovo zminyuvalisya u skladi Diyuchoyi ta Rezervnoyi eskadr i perevazhno provodili lishe navchannya PredstavnikiNazva Verf Zakladenij Spushenij na vodu Vstupiv u strij Dolya Rudzhero di Lauriya Ruggiero di Lauria Cantiere navale di Castellammare di Stabia 3 serpnya 1881 roku 9 serpnya 1884 roku 1 lyutogo 1888 roku Viklyuchenij zi skladu flotu u 1909 roci Vikoristovuvavsya yak sklad paliva u La Speciyi do 1943 roku poki ne buv potoplenij Pidnyatij u 1946 roci ta zdanij na zlam Franchesko Morozini Francesco Morosini Arsenal Veneciya 4 grudnya 1881 roku 30 lipnya 1885 roku 21 serpnya 1889 roku Viklyuchenij zi skladu flotu u 1909 roci Potoplenij yak mishen 15 veresnya 1909 roku Andrea Doria Andrea Doria Arsenale militare marittimo della Spezia 7 sichnya 1882 roku 21 listopada 1885 roku 16 travnya 1891 roku Viklyuchenij zi skladu flotu v 1911 roci Vikoristovuvavsya yaku plavuchij sklad paliva v Taranto Zdanij na zlam u 1929 rociIstoriya sluzhbiKorabli buli vivedeni z skladu flotu u 1909 1911 rokah Franchesko Morozini buv potoplenij yak mishen todi yak Rudzhero di Lauriya stav plavuchim rezervuarom dlya nafti Andrea Doria stav plavuchoyu bazoyu Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni Andrea Doria povernuvsya na sluzhbu yak korabel ohoroni portu persh nizh pislya vijni buv pereprofilovanij dlya zberigannya nafti i vreshti resht rozibranij u 1929 roci Rudzhero di Lauriya zberigsya do 1943 roku koli pid chas Drugoyi svitovoyi vijni jogo potopili bombarduvalniki Jogo reshtki buli pidnyati u 1945 roci LiteraturaGreene Jack amp Massignani Alessandro 1998 Ironclads at War The Origin and Development of the Armored Warship 1854 1891 Pennsylvania Da Capo Press ISBN 0938289586 Ordovini Aldo F Petronio Fulvio amp Sullivan David M 2015 Capital Ships of the Italian Royal Navy 1860 1918 Part 2 Turret Barbette Ships of the Duilio Italia and Ruggerio di Lauria Classes Warship International LII 4 326 349 ISSN 0043 0374 Sondhaus Lawrence 2014 Navies of Europe London Routledge ISBN 978 1 317 86978 8 The Italian Manoeuvres Notes on Naval Progress Washington DC Office of Naval Intelligence 131 140 1897 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Bronenosci tipu Rudzhero di Lauriya Bronenosci tipu Rudzhero di Lauriya na sajti www marina difesa it 17 kvitnya 2021 u Wayback Machine ital