Миха́йло Фе́дорович Бри́нський (11 жовтня 1883, с. Долина, нині Тлумацького району — 10 січня 1957, Прага, Чехословаччина) — український скульптор, академік скульптури Празької академії образотворчих мистецтв, четар УГА.
Михайло Федорович Бринський | |
Михайло Федорович Бринський | |
Ім'я при народженні | Михайло Федорович Бринський |
---|---|
Народився | 11 жовтня 1883 Долина |
Помер | 10 січня 1957 (73 роки) Прага, Чехословаччина |
Національність | українець |
Громадянство | Російська імперія |
Жанр | скульптура |
Навчання | Празька академія образотворчих мистецтв |
Напрямок | неокласицизм, модерн, сецесія |
Роки творчості | 1905—1957 |
Працював у містах | Станиславів, Відень |
Основні роботи | пам'ятник робітникам, розстріляним під час голодових заворушень (Відень, Оттакрінг), проект пам’ятника Т. Шевченкові (Харків), |
Звання | |
Сайт | Сторінка на IMDb |
Біографія
Народився в селі Долина у селянській родині. Початкову освіту здобув у Тлумацькій нормальній школі. 1905 р. із відзнакою закінчив студії у Закопанській художньо-промисловій школі, Михайло на короткий час повернувся у Східну Галичину, де у Станиславові три роки працював на фірмі, що займалася оздобленням фасадів міських кам'яниць. Першою його роботою стали фігури химер-атлантів, які на своїх плечах тримають балкон будинку при нинішній вулиці Шевченка, де на той час діяла Перша українська гімназія.
1906 р. стався випадок, який міг змінити долю скульптора. Завітавши до одного з місцевих шинків, Михайло почав співати з приятелями. У той самий час там вечеряла трупа театру Миколи Садовського, що тоді гастролювала у Станиславові. Очільник трупи, вражений рідкісним тенором Бринськогою, запропонував Михайлові стати актором трупи. Він прийняв пропозицію і декілька років гастролював Галичиною. Але акторська кар'єра обірвалася швидко, як і почалася. Одного разу Бринський відмовився виходити на репетицію і у грубій формі відповів Садовському. Після того випадку іншого шляху, як повернутися до скульптури, у нього не було.
1908 р. Михайло виїхав зі Станиславова до Відня, аби продовжити навчання у Вищій художньо-промисловій школі «Кунстгевербешулє» при Віденській Академії образотворчих мистецтв, яку закінчив 1913 р. Під час віденських студій талант Бринського-скульптора був визнаний у мистецькому світі, а саме його керівник Артур Штрассер, запропонував своєму студентові створити надгробний пам'ятник на могилі розстріляних під час голодових заворушень на Оттакрінгу віденських робітників. Скульптурна композиція була створена 1911 р. та встановлена 17 вересня 1912 р. на віденському цвинтарі в Оттакрінгу і з часом саме вона принесла молодому Михайлові Бринському перше визнання. Професор А. Штрассер сприяв співпраці М. Бринського та чеського скульптора В. Мислбека. Останній перебував у Відні в пошуках помічника для завершення пам'ятника святому Вацлаву для Праги. Творча співпраця Мислбека та Бринського тривала до відкриття пам'ятника у 1918 р..
Блискучий початок кар'єри молодого скульптора перервала Перша світова війна. 1914 р. був мобілізований до австрійського війська, де брав участь у боях на Східному фронті. Під час листопадових подій 1918 р. він став четарем УГА, де служив телеграфістом при штабі очільника Державного секретаріату військових справ ЗУНР Дмитра Вітовського. Та вже невдовзі митець був відкликаний Державним секретаріатом військових справ ЗУНР для виготовлення проєктів військових відзнак. Майстер розробив вісім таких відзнак, але через воєнні невдачі УГА нагороди так і не були запроваджені у війську. Проєкти цих відзнак у 1929 р. скульптор, перебуваючи в еміграції у Празі, передав до Національного музею у Львові, а 1952 р. їх разом з іншими експонатами (прапорами, одностроями, військовими відзнаками) знищено як ідеологічно шкідливі. 1919 р. Бринський створив погруддя Д. Вітовського як надгробний пам’ятник, котре за радянський часів простояло у сховках Івано-Франківського обласного краєзнавчого музею як бюст невідомого австрійського військового.
Пізніше сталася ще одна випадкова зустріч Михайла Бринського, яка також вплинула на його майбутню митецьку долю, а саме у віденському клубі «Родина» 1916 р. він познайомився з Володимиром Ульяновим. Під час цієї випадкової зустрічі Михайло зробив ескіз до портрету Леніна, за яким 1924 р., першим у Західній Європі, виліпив погруддя Леніна і дав цьому творінню назву «Ленін-учитель».
По війні залишився у Празі, де у 1920—1926 рр. навчався у Празькій академії образотворчих мистецтв в майстерні Я. Штурси і О. Шпанієля. 1926 р. отримав звання академіка скульптури. У міжвоєнний період працював в Австрії та Чехословаччині.
Ще під час навчання у празькій академії М. Бринський виконав проєкт пам'ятника загиблим воякам УСС та УГА для невеличкого міста Німецьке Яблонне, що на півночі Чехії. 1921 р. на місцевому цвинтарі міста Німецьке Яблонне поблизу українських військових поховань був відкритий величний гранітний пам'ятник. У своїй творчості митець неодноразово звертався до шевченківської тематики. Так головною деталлю монумента є скульптура кобзаря із бандурою, що із зажуреним обличчям та у схиленій позі виконує свою сумну пісню, над головою якого вирізьблено тризуб та цитата із поеми Т. Шевченка «До Основ'яненка»: «Слава не поляже! Не поляже, а розкаже, що діялось в світі, чия правда, чия кривда, чиї ми діти...». Обабіч кобзаря на півколонах вирізьблені бойові хрести УГА. На бічній частині пам’ятника розміщено написи чеською та німецькою мовами «Українці своїм полеглим братам», а на задній стороні викарбувані імена загиблих героїв.
Намагався повернутися в Радянську Україну і саме погруддя Леніна, виліплене 1924 р., було головним арґументом лояльності Бринського до тогочасної влади, але остання не змирилася з тим, що скульптурний образ Леніна належить саме йому — колишньому воякові УГА та ще й авторові багатьох творів, як вони вважали, «націоналістичної» тематики.
Була й друга спроба повернення до України, але вже 1930 р., коли Михайло Бринський став учасником відкритого Всеєвропейського конкурсу на проєкт пам'ятника Тарасу Шевченку у Харкові — тодішній столиці Радянської України. На конкурс було прислано більше сотні робіт, які оцінювали і відсіювали впродовж трьох років. 1931 р., на першому конкурсі робота Бринського другу премію, оскільки, перша премія не була присуджена нікому. Це не вплинуло нам подальший хід конкурсу і згодом робота Бринського була «відсіяна». У 1933 р. конкурс завершився і переможцем виявився російський радянський скульптор Матвій Манізер.
Під час Другої світової війни був ув’язнений гітлерівцями в концтаборі, з якого йому вдалося звільнитися.
Останні роки Бринський присвятив роботі над образом Леніна.
Помер митець 10 січня 1957 р. та похований у Празі.
Обставини його смерті невідомі й досі. За офіційною версією, скульптор побився, падаючи зі сходів. За версією його чеських колег, то його було збито невідомим автомобілем, який зник з місця пригоди. Є й третя версія, за якою раптову смерть Михайла Бринського пов'язували з діями органів радянської держбезпеки, оскільки найближчим часом планувалося повернення відомого митця на Батьківщину.
Творчість
Творчу спадщину Бринського, яка увійшла в скарбницю українського і чеського мистецтва та згідно із заповітом митця, перевезено на його Батьківщину у с. Долину та до Івано-Франківська.
Роботи:
- 1908 - серія скульптур «Химери» для Першої української гімназії (Станиславів);
- 1911 — пам'ятник на могилі віденських робітників, розстріляним під час голодових заворушень на Оттакрінгу, встановлений 17 вересня 1912 р. на віденському цвинтарі в Оттакрінгу; скульптура «Хлопчик з гускою»;
- 1913-1918 - пам'ятник святому Вацлаву (у співавторстві з В. Мислбеком, встановлений у Празі 1918 р.);
- 1916 — скульптура «Еней рятує свого батька»;
- 1919 — надмогильний пам'ятник Д. Вітовського;
- 1921 — скульптурний портрет Т. Г. Шевченка (гіпс); скульптура «Кобзар з бандурою» для пам’ятника воякам УСС і УГА у м. Німецьке Яблонне;
- 1924 — скульптура «В. І. Ленін — учитель»;
- 1931 — скульптурний портрет Т. Г. Шевченка (мармур);
- 1935 — скульптурний портрет Т. Г. Шевченка (теракота); скульптури «Кобзар з бандурою» (дерево), «Жінка, яка сидить»;
- 1938 — скульптура «Шевченко — художник-графік» (глина);
- 1946 — скульптура «Шевченко — поет-революціонер» (гіпс);
- 1947 — надгробний пам’ятник Я. Ганеку;
- 1949 — скульптура «Ленін-оратор»;
- 1950 — скульптура «Ленін-мислитель».
Нереалізовані проєкти:
- 1918 — проєкти перших українських військових відзнак:
- орден УГА «Золотий тризуб»;
- відзнака «На вшанування ветеранів українсько-польської війни та вояків санітарної служби при УГА»;
- старшинська відзнака корпусу Коновальця «Стрілецька Рада»;
- відзнака випускників Школи старшини у Кам’янець-Подільському;
- відзнаки одностроїв старшин УГА.
- 1931 — проєкт пам’ятника Т. Шевченкові (Харків, друга премія);
- 1931 — проєкт надмогильного пам’ятника І. Франкові (Львів).
Вшанування пам'яті
1961 р. в Долині відкрито Музей скульптора М. Бринського, а у Львові на його честь названо вулицю.
На вшанування Бринського Михайла Федоровича на Меморіальному пам’ятному знаку, встановленому працівниками Української Господарської Академії на цвинтарі Подєбрад, встановлено окрему меморіальну дошку.
Відео
- Бринський Михайло Федорович[недоступне посилання з червня 2019]
Джерела
- Бринський Михайло Федорович //Шевченківський словник: у 2 т. / редколегія: Є. П. Кирилюк (відп. ред.) та ін.; Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка, АН УРСР, Головна редакція УРЕ. — Київ: Головна редакція УРЕ, 1978. — Т. 1: А-Мол. — С. 86.
- Гапак С. Скульптор Михайло Бринський. — Братислава/Пряшів : Словацьке педагогічне видавництво: Відділ української літератури, 1971. — 79 с.
- Мельник В. Бринський Михайло Федорович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2004. — Т. 3 : Біо — Бя. — С. 459. — .
- Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка / Смоляк О. — Тернопіль : ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2012. — Т. № 1. — С. 216.
- Полєк В. Михайло Бринський (1883–1957): бібліографічний покажчик. — Львів : Міністерство культури УРСР, Львівська державна наукова бібліотека, 1968. — 20 с.
Примітки
- Крвавич Д.П., Овсійчук В.А., Черепанова С.О. Українське мистецтво. — Львів : Світ, 2005. — Т. 3. — С. 192. — .
- . Архів оригіналу за 18 жовтня 2017. Процитовано 18 жовтня 2017.
- . Архів оригіналу за 19 жовтня 2017. Процитовано 18 жовтня 2017.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1978. — Т. 2 : Боронування — Гергелі. — 542, [2] с., [30] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с. — С. 34
- . Архів оригіналу за 18 жовтня 2017. Процитовано 18 жовтня 2017.
- . Архів оригіналу за 18 жовтня 2017. Процитовано 18 жовтня 2017.
- . Архів оригіналу за 18 жовтня 2017. Процитовано 18 жовтня 2017.
- Білецький В. С. Вшанування пам'яті українських науковців у Подєбрадах (з чеських нотаток) / Володимир Білецький // Донецький вісник Наукового товариства ім. Шевченка : зб. статей / ред. В. Білецький : Т. 19 : Микита Шаповал — видатний державний діяч, вчений, патріот : матеріали наук.-практ. конф. з нагоди 125-річчя від дня народження, 5 квітня 2007 року, м. Донецьк. – Донецьк : Східний видавничий дім, Донецьке відділення НТШ, 2007. – С. 129–131.
Посилання
- Музей скульптора М. Бринського [ 18 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
- Химерне життя скульптора Бринського [ 18 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Miha jlo Fe dorovich Bri nskij 11 zhovtnya 1883 s Dolina nini Tlumackogo rajonu 10 sichnya 1957 Praga Chehoslovachchina ukrayinskij skulptor akademik skulpturi Prazkoyi akademiyi obrazotvorchih mistectv chetar UGA Mihajlo Fedorovich Brinskij Mihajlo Fedorovich Brinskij Im ya pri narodzhenni Mihajlo Fedorovich Brinskij Narodivsya 11 zhovtnya 1883 1883 10 11 Dolina Pomer 10 sichnya 1957 1957 01 10 73 roki Praga Chehoslovachchina Nacionalnist ukrayinec Gromadyanstvo Rosijska imperiya Zhanr skulptura Navchannya Prazka akademiya obrazotvorchih mistectv Napryamok neoklasicizm modern secesiya Roki tvorchosti 1905 1957 Pracyuvav u mistah Stanislaviv Viden Osnovni roboti pam yatnik robitnikam rozstrilyanim pid chas golodovih zavorushen Viden Ottakring proekt pam yatnika T Shevchenkovi Harkiv Zvannya Chetar Sajt Storinka na IMDbBiografiyaNarodivsya v seli Dolina u selyanskij rodini Pochatkovu osvitu zdobuv u Tlumackij normalnij shkoli 1905 r iz vidznakoyu zakinchiv studiyi u Zakopanskij hudozhno promislovij shkoli Mihajlo na korotkij chas povernuvsya u Shidnu Galichinu de u Stanislavovi tri roki pracyuvav na firmi sho zajmalasya ozdoblennyam fasadiv miskih kam yanic Pershoyu jogo robotoyu stali figuri himer atlantiv yaki na svoyih plechah trimayut balkon budinku pri ninishnij vulici Shevchenka de na toj chas diyala Persha ukrayinska gimnaziya 1906 r stavsya vipadok yakij mig zminiti dolyu skulptora Zavitavshi do odnogo z miscevih shinkiv Mihajlo pochav spivati z priyatelyami U toj samij chas tam vecheryala trupa teatru Mikoli Sadovskogo sho todi gastrolyuvala u Stanislavovi Ochilnik trupi vrazhenij ridkisnim tenorom Brinskogoyu zaproponuvav Mihajlovi stati aktorom trupi Vin prijnyav propoziciyu i dekilka rokiv gastrolyuvav Galichinoyu Ale aktorska kar yera obirvalasya shvidko yak i pochalasya Odnogo razu Brinskij vidmovivsya vihoditi na repeticiyu i u grubij formi vidpoviv Sadovskomu Pislya togo vipadku inshogo shlyahu yak povernutisya do skulpturi u nogo ne bulo 1908 r Mihajlo viyihav zi Stanislavova do Vidnya abi prodovzhiti navchannya u Vishij hudozhno promislovij shkoli Kunstgeverbeshulye pri Videnskij Akademiyi obrazotvorchih mistectv yaku zakinchiv 1913 r Pid chas videnskih studij talant Brinskogo skulptora buv viznanij u misteckomu sviti a same jogo kerivnik Artur Shtrasser zaproponuvav svoyemu studentovi stvoriti nadgrobnij pam yatnik na mogili rozstrilyanih pid chas golodovih zavorushen na Ottakringu videnskih robitnikiv Skulpturna kompoziciya bula stvorena 1911 r ta vstanovlena 17 veresnya 1912 r na videnskomu cvintari v Ottakringu i z chasom same vona prinesla molodomu Mihajlovi Brinskomu pershe viznannya Profesor A Shtrasser spriyav spivpraci M Brinskogo ta cheskogo skulptora V Mislbeka Ostannij perebuvav u Vidni v poshukah pomichnika dlya zavershennya pam yatnika svyatomu Vaclavu dlya Pragi Tvorcha spivpracya Mislbeka ta Brinskogo trivala do vidkrittya pam yatnika u 1918 r Bliskuchij pochatok kar yeri molodogo skulptora perervala Persha svitova vijna 1914 r buv mobilizovanij do avstrijskogo vijska de brav uchast u boyah na Shidnomu fronti Pid chas listopadovih podij 1918 r vin stav chetarem UGA de sluzhiv telegrafistom pri shtabi ochilnika Derzhavnogo sekretariatu vijskovih sprav ZUNR Dmitra Vitovskogo Ta vzhe nevdovzi mitec buv vidklikanij Derzhavnim sekretariatom vijskovih sprav ZUNR dlya vigotovlennya proyektiv vijskovih vidznak Majster rozrobiv visim takih vidznak ale cherez voyenni nevdachi UGA nagorodi tak i ne buli zaprovadzheni u vijsku Proyekti cih vidznak u 1929 r skulptor perebuvayuchi v emigraciyi u Prazi peredav do Nacionalnogo muzeyu u Lvovi a 1952 r yih razom z inshimi eksponatami praporami odnostroyami vijskovimi vidznakami znisheno yak ideologichno shkidlivi 1919 r Brinskij stvoriv pogruddya D Vitovskogo yak nadgrobnij pam yatnik kotre za radyanskij chasiv prostoyalo u shovkah Ivano Frankivskogo oblasnogo krayeznavchogo muzeyu yak byust nevidomogo avstrijskogo vijskovogo Piznishe stalasya she odna vipadkova zustrich Mihajla Brinskogo yaka takozh vplinula na jogo majbutnyu mitecku dolyu a same u videnskomu klubi Rodina 1916 r vin poznajomivsya z Volodimirom Ulyanovim Pid chas ciyeyi vipadkovoyi zustrichi Mihajlo zrobiv eskiz do portretu Lenina za yakim 1924 r pershim u Zahidnij Yevropi vilipiv pogruddya Lenina i dav comu tvorinnyu nazvu Lenin uchitel Po vijni zalishivsya u Prazi de u 1920 1926 rr navchavsya u Prazkij akademiyi obrazotvorchih mistectv v majsterni Ya Shtursi i O Shpaniyelya 1926 r otrimav zvannya akademika skulpturi U mizhvoyennij period pracyuvav v Avstriyi ta Chehoslovachchini Znimok Mihajla Brinskogo z anketi UGK v Chehoslovachchini She pid chas navchannya u prazkij akademiyi M Brinskij vikonav proyekt pam yatnika zagiblim voyakam USS ta UGA dlya nevelichkogo mista Nimecke Yablonne sho na pivnochi Chehiyi 1921 r na miscevomu cvintari mista Nimecke Yablonne poblizu ukrayinskih vijskovih pohovan buv vidkritij velichnij granitnij pam yatnik U svoyij tvorchosti mitec neodnorazovo zvertavsya do shevchenkivskoyi tematiki Tak golovnoyu detallyu monumenta ye skulptura kobzarya iz banduroyu sho iz zazhurenim oblichchyam ta u shilenij pozi vikonuye svoyu sumnu pisnyu nad golovoyu yakogo virizbleno trizub ta citata iz poemi T Shevchenka Do Osnov yanenka Slava ne polyazhe Ne polyazhe a rozkazhe sho diyalos v sviti chiya pravda chiya krivda chiyi mi diti Obabich kobzarya na pivkolonah virizbleni bojovi hresti UGA Na bichnij chastini pam yatnika rozmisheno napisi cheskoyu ta nimeckoyu movami Ukrayinci svoyim poleglim bratam a na zadnij storoni vikarbuvani imena zagiblih geroyiv Namagavsya povernutisya v Radyansku Ukrayinu i same pogruddya Lenina viliplene 1924 r bulo golovnim argumentom loyalnosti Brinskogo do togochasnoyi vladi ale ostannya ne zmirilasya z tim sho skulpturnij obraz Lenina nalezhit same jomu kolishnomu voyakovi UGA ta she j avtorovi bagatoh tvoriv yak voni vvazhali nacionalistichnoyi tematiki Bula j druga sproba povernennya do Ukrayini ale vzhe 1930 r koli Mihajlo Brinskij stav uchasnikom vidkritogo Vseyevropejskogo konkursu na proyekt pam yatnika Tarasu Shevchenku u Harkovi todishnij stolici Radyanskoyi Ukrayini Na konkurs bulo prislano bilshe sotni robit yaki ocinyuvali i vidsiyuvali vprodovzh troh rokiv 1931 r na pershomu konkursi robota Brinskogo drugu premiyu oskilki persha premiya ne bula prisudzhena nikomu Ce ne vplinulo nam podalshij hid konkursu i zgodom robota Brinskogo bula vidsiyana U 1933 r konkurs zavershivsya i peremozhcem viyavivsya rosijskij radyanskij skulptor Matvij Manizer Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni buv uv yaznenij gitlerivcyami v konctabori z yakogo jomu vdalosya zvilnitisya Ostanni roki Brinskij prisvyativ roboti nad obrazom Lenina Pomer mitec 10 sichnya 1957 r ta pohovanij u Prazi Obstavini jogo smerti nevidomi j dosi Za oficijnoyu versiyeyu skulptor pobivsya padayuchi zi shodiv Za versiyeyu jogo cheskih koleg to jogo bulo zbito nevidomim avtomobilem yakij znik z miscya prigodi Ye j tretya versiya za yakoyu raptovu smert Mihajla Brinskogo pov yazuvali z diyami organiv radyanskoyi derzhbezpeki oskilki najblizhchim chasom planuvalosya povernennya vidomogo mitcya na Batkivshinu TvorchistTvorchu spadshinu Brinskogo yaka uvijshla v skarbnicyu ukrayinskogo i cheskogo mistectva ta zgidno iz zapovitom mitcya perevezeno na jogo Batkivshinu u s Dolinu ta do Ivano Frankivska Roboti 1908 seriya skulptur Himeri dlya Pershoyi ukrayinskoyi gimnaziyi Stanislaviv 1911 pam yatnik na mogili videnskih robitnikiv rozstrilyanim pid chas golodovih zavorushen na Ottakringu vstanovlenij 17 veresnya 1912 r na videnskomu cvintari v Ottakringu skulptura Hlopchik z guskoyu 1913 1918 pam yatnik svyatomu Vaclavu u spivavtorstvi z V Mislbekom vstanovlenij u Prazi 1918 r 1916 skulptura Enej ryatuye svogo batka 1919 nadmogilnij pam yatnik D Vitovskogo 1921 skulpturnij portret T G Shevchenka gips skulptura Kobzar z banduroyu dlya pam yatnika voyakam USS i UGA u m Nimecke Yablonne 1924 skulptura V I Lenin uchitel 1931 skulpturnij portret T G Shevchenka marmur 1935 skulpturnij portret T G Shevchenka terakota skulpturi Kobzar z banduroyu derevo Zhinka yaka sidit 1938 skulptura Shevchenko hudozhnik grafik glina 1946 skulptura Shevchenko poet revolyucioner gips 1947 nadgrobnij pam yatnik Ya Ganeku 1949 skulptura Lenin orator 1950 skulptura Lenin mislitel Nerealizovani proyekti 1918 proyekti pershih ukrayinskih vijskovih vidznak orden UGA Zolotij trizub vidznaka Na vshanuvannya veteraniv ukrayinsko polskoyi vijni ta voyakiv sanitarnoyi sluzhbi pri UGA starshinska vidznaka korpusu Konovalcya Strilecka Rada vidznaka vipusknikiv Shkoli starshini u Kam yanec Podilskomu vidznaki odnostroyiv starshin UGA 1931 proyekt pam yatnika T Shevchenkovi Harkiv druga premiya 1931 proyekt nadmogilnogo pam yatnika I Frankovi Lviv Vshanuvannya pam yati1961 r v Dolini vidkrito Muzej skulptora M Brinskogo a u Lvovi na jogo chest nazvano vulicyu Na vshanuvannya Brinskogo Mihajla Fedorovicha na Memorialnomu pam yatnomu znaku vstanovlenomu pracivnikami Ukrayinskoyi Gospodarskoyi Akademiyi na cvintari Podyebrad vstanovleno okremu memorialnu doshku VideoBrinskij Mihajlo Fedorovich nedostupne posilannya z chervnya 2019 DzherelaBrinskij Mihajlo Fedorovich Shevchenkivskij slovnik u 2 t redkolegiya Ye P Kirilyuk vidp red ta in Institut literaturi im T G Shevchenka AN URSR Golovna redakciya URE Kiyiv Golovna redakciya URE 1978 T 1 A Mol S 86 Gapak S Skulptor Mihajlo Brinskij Bratislava Pryashiv Slovacke pedagogichne vidavnictvo Viddil ukrayinskoyi literaturi 1971 79 s Melnik V Brinskij Mihajlo Fedorovich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh Koord byuro Encikl Suchas Ukrayini NAN Ukrayini K Poligrafkniga 2004 T 3 Bio Bya S 459 ISBN 966 02 2682 9 Naukovi zapiski Ternopilskogo nacionalnogo pedagogichnogo universitetu imeni Volodimira Gnatyuka Smolyak O Ternopil TNPU im V Gnatyuka 2012 T 1 S 216 Polyek V Mihajlo Brinskij 1883 1957 bibliografichnij pokazhchik Lviv Ministerstvo kulturi URSR Lvivska derzhavna naukova biblioteka 1968 20 s PrimitkiKrvavich D P Ovsijchuk V A Cherepanova S O Ukrayinske mistectvo Lviv Svit 2005 T 3 S 192 ISBN 966 603 205 8 Arhiv originalu za 18 zhovtnya 2017 Procitovano 18 zhovtnya 2017 Arhiv originalu za 19 zhovtnya 2017 Procitovano 18 zhovtnya 2017 Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1978 T 2 Boronuvannya Gergeli 542 2 s 30 ark il il portr karti 1 ark s S 34 Arhiv originalu za 18 zhovtnya 2017 Procitovano 18 zhovtnya 2017 Arhiv originalu za 18 zhovtnya 2017 Procitovano 18 zhovtnya 2017 Arhiv originalu za 18 zhovtnya 2017 Procitovano 18 zhovtnya 2017 Bileckij V S Vshanuvannya pam yati ukrayinskih naukovciv u Podyebradah z cheskih notatok Volodimir Bileckij Doneckij visnik Naukovogo tovaristva im Shevchenka zb statej red V Bileckij T 19 Mikita Shapoval vidatnij derzhavnij diyach vchenij patriot materiali nauk prakt konf z nagodi 125 richchya vid dnya narodzhennya 5 kvitnya 2007 roku m Doneck Doneck Shidnij vidavnichij dim Donecke viddilennya NTSh 2007 S 129 131 PosilannyaMuzej skulptora M Brinskogo 18 zhovtnya 2017 u Wayback Machine Himerne zhittya skulptora Brinskogo 18 zhovtnya 2017 u Wayback Machine