Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Браними́р (хорв. Branimir, помер у 892 році) — князь Хорватії в 879—892 роках. Перший правитель незалежної Хорватської держави, вільної від контролю франків та Візантії. Отримав від папи Івана VIII титул Dux Chroatorum (князь хорватів).
| Бранимир Branimir | |||
 | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 879 — 892 | |||
| Попередник: | Здеслав | ||
| Наступник: | Мунцимир | ||
| Народження: | 9 століття | ||
| Смерть: | 892 | ||
| Країна: | Хорватія | ||
| Релігія: | християнство | ||
| Рід: | |||
| Батько: | Домагой | ||
| Шлюб: | Маруша (Марія) | ||
| | |||
На думку ряду істориків Бранимир не належав до дому Трпимировичів, до якого відносилася більшість хорватських князів, а був одним із нащадків князя Домагоя. Згідно з деякими джерелами, ім'я дружини Бранимира — Маруша або Марія.
Бранимир був зведений на трон прихильниками союзу Хорватії з папою римським і супротивниками Візантії. У 879 році попередник Бранимира князь Здеслав був убитий неподалік Книна прихильниками Бранимира. У тому ж році законність вступу Бранимира на хорватський княжий трон була підтверджена Святим Престолом, папа Іоанн VIII надіслав благословення Бранимиру і дарував йому титул Dux Chroatorum. Фактично це означало визнання незалежності хорватської держави. Резиденція Бранимира розташовувалася в місті Нін.
Зовнішня політика Бранимира була спрямована на зміцнення могутності Хорватії та дистанціювання від Візантії. Коли помер архієпископ Спліта, поставлений на цей пост константинопольським Патріархом, Бранимир одноосібним рішенням призначив новим архієпископом єпископа Ніна, який визнавав примат Папи Римського. Тісні відносини з Римом не заважали Бранимиру періодично діяти в церковних питаннях усупереч волі Риму. Оскільки в Хорватії, як і в інших слов'янських країнах, у цей проміжок часу в результаті діяльності Кирила і Мефодія набуло поширення богослужіння слов'янською мовою, Бранимир затвердив паралельне використання латини та слов'янської у літургії, що викликало незадоволення папи Стефана V. У період правління Бранимира венеційські кораблі змушені були платити данину за прохід уздовж хорватського узбережжя.
Бранимир помер у 892 році. Його престол успадковував третій син князя Трпимира I Мунцимир. До нашого часу збереглися кілька написів, що містять ім'я Бранимира, головним чином на вівтарях давніх церков. У сучасній Хорватії існує (Red kneza Branimira) — одна з найвищих державних нагород.
Примітки
- John V.A. Fine, Jr., The Late Medieval Balkans
Література
- Klaić V., Povijest Hrvata, Knjiga Prva, Zagreb 1982.
- Фрейдзон В. І. Історія Хорватії. Короткий нарис з найдавніших часів до освіти республіки(1991 р.) — СПб.: Алетейя, 2001.
| Попередник: Здеслав | Князь Приморської Хорватії 879—892 Бранимир | Спадкоємець: Мунцимир |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Branimi r horv Branimir pomer u 892 roci knyaz Horvatiyi v 879 892 rokah Pershij pravitel nezalezhnoyi Horvatskoyi derzhavi vilnoyi vid kontrolyu frankiv ta Vizantiyi Otrimav vid papi Ivana VIII titul Dux Chroatorum knyaz horvativ Branimir BranimirBranimirPam yatnik Branimiru v misti Nin Horvatiya Prapor Knyaz Primorskoyi Horvatiyi879 892Poperednik ZdeslavNastupnik Muncimir Narodzhennya 9 stolittyaSmert 892Krayina HorvatiyaReligiya hristiyanstvoRid Batko DomagojShlyub Marusha Mariya Mediafajli b u VikishovishiNapis sho mistit im ya Branimira bl 880 r Na dumku ryadu istorikiv Branimir ne nalezhav do domu Trpimirovichiv do yakogo vidnosilasya bilshist horvatskih knyaziv a buv odnim iz nashadkiv knyazya Domagoya Zgidno z deyakimi dzherelami im ya druzhini Branimira Marusha abo Mariya Branimir buv zvedenij na tron prihilnikami soyuzu Horvatiyi z papoyu rimskim i suprotivnikami Vizantiyi U 879 roci poperednik Branimira knyaz Zdeslav buv ubitij nepodalik Knina prihilnikami Branimira U tomu zh roci zakonnist vstupu Branimira na horvatskij knyazhij tron bula pidtverdzhena Svyatim Prestolom papa Ioann VIII nadislav blagoslovennya Branimiru i daruvav jomu titul Dux Chroatorum Faktichno ce oznachalo viznannya nezalezhnosti horvatskoyi derzhavi Rezidenciya Branimira roztashovuvalasya v misti Nin Zovnishnya politika Branimira bula spryamovana na zmicnennya mogutnosti Horvatiyi ta distanciyuvannya vid Vizantiyi Koli pomer arhiyepiskop Splita postavlenij na cej post konstantinopolskim Patriarhom Branimir odnoosibnim rishennyam priznachiv novim arhiyepiskopom yepiskopa Nina yakij viznavav primat Papi Rimskogo Tisni vidnosini z Rimom ne zavazhali Branimiru periodichno diyati v cerkovnih pitannyah usuperech voli Rimu Oskilki v Horvatiyi yak i v inshih slov yanskih krayinah u cej promizhok chasu v rezultati diyalnosti Kirila i Mefodiya nabulo poshirennya bogosluzhinnya slov yanskoyu movoyu Branimir zatverdiv paralelne vikoristannya latini ta slov yanskoyi u liturgiyi sho viklikalo nezadovolennya papi Stefana V U period pravlinnya Branimira venecijski korabli zmusheni buli platiti daninu za prohid uzdovzh horvatskogo uzberezhzhya Branimir pomer u 892 roci Jogo prestol uspadkovuvav tretij sin knyazya Trpimira I Muncimir Do nashogo chasu zbereglisya kilka napisiv sho mistyat im ya Branimira golovnim chinom na vivtaryah davnih cerkov U suchasnij Horvatiyi isnuye Red kneza Branimira odna z najvishih derzhavnih nagorod PrimitkiJohn V A Fine Jr The Late Medieval BalkansLiteraturaKlaic V Povijest Hrvata Knjiga Prva Zagreb 1982 Frejdzon V I Istoriya Horvatiyi Korotkij naris z najdavnishih chasiv do osviti respubliki 1991 r SPb Aletejya 2001 Poperednik Zdeslav Knyaz Primorskoyi Horvatiyi 879 892 Branimir Spadkoyemec Muncimir