Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Петро Олександрович Брандт (12 червня 1861, м. Тельшяй, Ковенська губернія — ?) — генеральний хорунжий армії Української Держави.
| Петро Олександрович Брандт | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
 Генерал-майоргенеральний хорунжий  Генерал-хорунжий | ||||||
| Загальна інформація | ||||||
| Народження | 12 червня 1861 м. Тельшяй, Ковенська губернія | |||||
| Смерть | невідомо | |||||
| Військова служба | ||||||
| Приналежність |  Гетьманат | |||||
| Нагороди та відзнаки | ||||||
| ||||||
Життєпис
Закінчив у 1882 році Миколаївське інженерне училище, служив у 6-му саперному батальйоні. Закінчив Миколаївську інженерну академію у 1887 році, служив у Виборзькій фортечній артилерії. З 20 жовтня 1887 у Свеаборзькій фортечній артилерії. З 7 вересня 1888 військовий інженер Головного інженерного управління. Брав участь у плануванні та будівництві першого фільтру Петербурзького водопроводу. Влітку 1890 року інженер на спорудженні Охтинського порохового заводу. Згодом керував перебудовою Шосткінського порохового заводу.
З 1 листопада 1895 на посаді інженера Головного інтендантського управління Миколаївської залізниці. З 22 березня 1905 став помічником начальника управління Миколаївської залізниці. Одночасно обіймав посади: члена Технічного комітету Головного інтендантського управління (1899–1910), викладача Військово-інтендантської академії (1901–1910). З 7 вересня 1910 року головний інтендант 9-го армійського корпусу (Київ). 14 квітня 1913 був підвищений до рангу генерал-майора.
З 12 березня 1918 року на службі в Армії УНР, начальник Технічного відділу Головного інтендантського управління. На цій посаді залишався за часів Гетьманату та Директорії.
3 листопада 1919 у Козятині потрапив у полон до червоних, був відправлений до Москви у розпорядження Головного військово-господарчого управління РСЧА. 18 лютого 1920 був призначений начальником Київських військово-господарчих курсів РСЧА. Після зайняття Києва польськими та українськими військами знов повернувся до Армії УНР. 13 травня 1920 приділений до київського міського коменданта Армії УНР. З 22 травня цього ж року — член комісії по збору державного майна.
У червні 1920, після відступу польських та українських військ, залишився у зайнятому червоними Києві. Подальша доля невідома.
Джерела
- Литвин М. Р., Науменко К. Є. Збройні сили України першої половини XX ст. Генерали і адмірали / Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України. — Львів; Харків: «Видавництво Сага», 2007. — 244 с. Стор.179-180
Посилання
- Тинченко Я.Ю. » Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Petro Oleksandrovich Brandt 12 chervnya 1861 m Telshyaj Kovenska guberniya generalnij horunzhij armiyi Ukrayinskoyi Derzhavi Petro Oleksandrovich Brandt General major generalnij horunzhij General horunzhijZagalna informaciyaNarodzhennya12 chervnya 1861 1861 06 12 m Telshyaj Kovenska guberniyaSmertnevidomoVijskova sluzhbaPrinalezhnist GetmanatNagorodi ta vidznakiOrden Svyatoyi Anni 3 stupenyaOrden Svyatogo Stanislava 1 stupenyaOrden Svyatogo Stanislava 3 stupenya Orden Svyatogo Volodimira 3 stupenyaOrden Svyatogo Volodimira 4 stupenyaZhittyepisZakinchiv u 1882 roci Mikolayivske inzhenerne uchilishe sluzhiv u 6 mu sapernomu bataljoni Zakinchiv Mikolayivsku inzhenernu akademiyu u 1887 roci sluzhiv u Viborzkij fortechnij artileriyi Z 20 zhovtnya 1887 u Sveaborzkij fortechnij artileriyi Z 7 veresnya 1888 vijskovij inzhener Golovnogo inzhenernogo upravlinnya Brav uchast u planuvanni ta budivnictvi pershogo filtru Peterburzkogo vodoprovodu Vlitku 1890 roku inzhener na sporudzhenni Ohtinskogo porohovogo zavodu Zgodom keruvav perebudovoyu Shostkinskogo porohovogo zavodu Z 1 listopada 1895 na posadi inzhenera Golovnogo intendantskogo upravlinnya Mikolayivskoyi zaliznici Z 22 bereznya 1905 stav pomichnikom nachalnika upravlinnya Mikolayivskoyi zaliznici Odnochasno obijmav posadi chlena Tehnichnogo komitetu Golovnogo intendantskogo upravlinnya 1899 1910 vikladacha Vijskovo intendantskoyi akademiyi 1901 1910 Z 7 veresnya 1910 roku golovnij intendant 9 go armijskogo korpusu Kiyiv 14 kvitnya 1913 buv pidvishenij do rangu general majora Z 12 bereznya 1918 roku na sluzhbi v Armiyi UNR nachalnik Tehnichnogo viddilu Golovnogo intendantskogo upravlinnya Na cij posadi zalishavsya za chasiv Getmanatu ta Direktoriyi 3 listopada 1919 u Kozyatini potrapiv u polon do chervonih buv vidpravlenij do Moskvi u rozporyadzhennya Golovnogo vijskovo gospodarchogo upravlinnya RSChA 18 lyutogo 1920 buv priznachenij nachalnikom Kiyivskih vijskovo gospodarchih kursiv RSChA Pislya zajnyattya Kiyeva polskimi ta ukrayinskimi vijskami znov povernuvsya do Armiyi UNR 13 travnya 1920 pridilenij do kiyivskogo miskogo komendanta Armiyi UNR Z 22 travnya cogo zh roku chlen komisiyi po zboru derzhavnogo majna U chervni 1920 pislya vidstupu polskih ta ukrayinskih vijsk zalishivsya u zajnyatomu chervonimi Kiyevi Podalsha dolya nevidoma DzherelaLitvin M R Naumenko K Ye Zbrojni sili Ukrayini pershoyi polovini XX st Generali i admirali Institut ukrayinoznavstva im I Krip yakevicha NAN Ukrayini Lviv Harkiv Vidavnictvo Saga 2007 244 s Stor 179 180PosilannyaTinchenko Ya Yu Oficerskij korpus Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1917 1921