Бразильська золота лихоманка — золота лихоманка в португальській колонії Бразилія в 1700-х роках.
Історія
Пошуки золота в Бразилії почалися майже одначасно з початком колонізації цієї країни європейцями. Експедиції бандейрантів, або Бандейра не організовувалися владою, їх учасники забезпечували себе усім необхідним самостійно.
Спочатку бандейранти займалися викраденням в рабство індіанців, а коли 1660-х роках португальське уряд призначив нагороду за розвідку родовищ золота і срібла в Бразилії, вони зайнялися цим поряд з викраденням індіанців в рабство, пізніше повністю переключилися на пошуки золота, срібла, алмазів та інших корисних копалин. Бандейранти збиралися в невеликі групи і досліджували внутрішні області Бразилії. Групи складалися з аборигенів і людей європейського походження, які перейняли їхній спосіб життя, що дозволяв вижити в умовах вологих тропічних лісів.
У 1696 році група бандейрантів досягла гори , що знаходиться в сучасному бразильському штаті Мінас-Жерайс. Один з учасників експедиції, , побачив у місцевому ручаї чорні камінці, що виявилися золотими самородками, вкритими тонким шаром залізної іржі. За два роки до Ітаколумі вирушив , який відкрив величезне родовище дорогоцінного металу, якому дав назву Ору-Прету, що з португальської перекладаються як «чорне золото».
Це стало початком першої в історії золотої лихоманки. Центром видобутку стало поселення золотошукачів (з португальської — «багате місто»). В 1712 році Віла Ріка отримало статус міста, а в 1720 році стало столицею теориторії Мінас-Жерайс. У 1823 році Віла Ріка отримав статус імперського міста Ору-Прету.
Підсумки
Бразильська золота лихоманка стала наймасовішою і найтривалішою золотою лихоманкою, понад 400 000 старателів з Португалії та півмільйона рабів з Африки брали участь в ній з 1690-х до 1820-х. Багато людей залишали плантації цукрової тростини і міста північно-східного узбережжя Бразилії та перебиралися в Ору-Прету.
До 1725 вже половина населення Бразилії проживала на південному сході. Золота лихоманка мала величезне значення для бразильської економіки та призвела до такого значного припливу капіталу в південно-східні колонії, що португальський уряд в 1763 перемістив столицю Бразилії з Салвадора (на північному сході) в Ріо-де-Жанейро.
Усього в 1700-1800 тут видобуто 1 000 тонн золота і 3 мільйони каратів алмазів.
Див. також
Примітки
- . Еспресо. 2020-07-06. Архів оригіналу за 7 вересня 2020. Процитовано 5 вересня 2020.
- «Ouro Preto.» Колумбійська енциклопедія, шосте видання, 2008. Encyclopedia.com. 27 Apr. 2009
- Historic Town of Ouro Preto. ЮНЕСКО. Архів оригіналу за 9 липня 2012. Процитовано 20 грудня 2010.
Література
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Brazilska zolota lihomanka zolota lihomanka v portugalskij koloniyi Braziliya v 1700 h rokah Vila RikaGolovna plosha Oru Pretu Praca TiradentesU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Zolota lihomanka znachennya IstoriyaPoshuki zolota v Braziliyi pochalisya majzhe odnachasno z pochatkom kolonizaciyi ciyeyi krayini yevropejcyami Ekspediciyi bandejrantiv abo Bandejra ne organizovuvalisya vladoyu yih uchasniki zabezpechuvali sebe usim neobhidnim samostijno Spochatku bandejranti zajmalisya vikradennyam v rabstvo indianciv a koli 1660 h rokah portugalske uryad priznachiv nagorodu za rozvidku rodovish zolota i sribla v Braziliyi voni zajnyalisya cim poryad z vikradennyam indianciv v rabstvo piznishe povnistyu pereklyuchilisya na poshuki zolota sribla almaziv ta inshih korisnih kopalin Bandejranti zbiralisya v neveliki grupi i doslidzhuvali vnutrishni oblasti Braziliyi Grupi skladalisya z aborigeniv i lyudej yevropejskogo pohodzhennya yaki perejnyali yihnij sposib zhittya sho dozvolyav vizhiti v umovah vologih tropichnih lisiv U 1696 roci grupa bandejrantiv dosyagla gori sho znahoditsya v suchasnomu brazilskomu shtati Minas Zherajs Odin z uchasnikiv ekspediciyi pobachiv u miscevomu ruchayi chorni kaminci sho viyavilisya zolotimi samorodkami vkritimi tonkim sharom zaliznoyi irzhi Za dva roki do Itakolumi virushiv yakij vidkriv velichezne rodovishe dorogocinnogo metalu yakomu dav nazvu Oru Pretu sho z portugalskoyi perekladayutsya yak chorne zoloto Ce stalo pochatkom pershoyi v istoriyi zolotoyi lihomanki Centrom vidobutku stalo poselennya zolotoshukachiv z portugalskoyi bagate misto V 1712 roci Vila Rika otrimalo status mista a v 1720 roci stalo stoliceyu teoritoriyi Minas Zherajs U 1823 roci Vila Rika otrimav status imperskogo mista Oru Pretu PidsumkiBrazilska zolota lihomanka stala najmasovishoyu i najtrivalishoyu zolotoyu lihomankoyu ponad 400 000 starateliv z Portugaliyi ta pivmiljona rabiv z Afriki brali uchast v nij z 1690 h do 1820 h Bagato lyudej zalishali plantaciyi cukrovoyi trostini i mista pivnichno shidnogo uzberezhzhya Braziliyi ta perebiralisya v Oru Pretu Do 1725 vzhe polovina naselennya Braziliyi prozhivala na pivdennomu shodi Zolota lihomanka mala velichezne znachennya dlya brazilskoyi ekonomiki ta prizvela do takogo znachnogo priplivu kapitalu v pivdenno shidni koloniyi sho portugalskij uryad v 1763 peremistiv stolicyu Braziliyi z Salvadora na pivnichnomu shodi v Rio de Zhanejro Usogo v 1700 1800 tut vidobuto 1 000 tonn zolota i 3 miljoni karativ almaziv Div takozhBandejranti Kolonialna BraziliyaPrimitki Espreso 2020 07 06 Arhiv originalu za 7 veresnya 2020 Procitovano 5 veresnya 2020 Ouro Preto Kolumbijska enciklopediya shoste vidannya 2008 Encyclopedia com 27 Apr 2009 Historic Town of Ouro Preto YuNESKO Arhiv originalu za 9 lipnya 2012 Procitovano 20 grudnya 2010 LiteraturaGajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s