У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Бої за Маріуполь Ця стаття є сирим перекладом з іншої мови Можливо

Дата:	з 19 березня по 27 березня 1919
Місце:	Маріуполь
Результат:	Місто перейшло під контроль Махновців

Бої за Маріуполь (1919)
	(Бої за Донбас (січень - травень 1919))
	Махно і Дибенко в Маріуполі.; Махно і Дибенко в Маріуполі.
	Координати: 47°05′45″ пн. ш. 37°32′58″ сх. д. / 47.09583333336111366° пн. ш. 37.54944444447221485° сх. д.
Дата:	з 19 березня по 27 березня 1919
Місце:	Маріуполь
Результат:	Місто перейшло під контроль Махновців
Сторони
РСФРР ; (РПАУ)	Уряд Півдня Росії
Командувачі
Махно Нестор Іванович
Військові формування
(РПАУ)	(Донецька група ЗСПР)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Бої за Маріуполь.

Бої за Маріуполь — бої, які тривали 19–27 березня 1919 року між Задніпровською дивізією Н .І. Махна і частинами Добровольчої армії генерала Денікіна.

Історія

19 березня відбувся перший наступ Задніпровської дивізії, в ході якого війська батька Махна змусили супротивника тікати в місто, після довгої перестрілки під містом відійшли від міста. Це викликало велику паніку серед військ Добровольчої армії.

21 березня, зачитавши наказ по бригаді про настання в східному напрямку, Махно пояснив, що відразу Маріуполь взяти не вдалося і від нього довелося дещо відступити. Зараз відбувається передислокація військ і місто будуть брати 8-й і 9-й полки. Взяття його ускладнюється присутністю на рейді військових кораблів Антанти. Але Маріуполь, проте оточений з трьох сторін, і найближчими днями буде взято.

25 березня був другий наступ, і 27 березня місто було зайняте партизанами на чолі з батьком Махном.

Народ зустрічав їх радісно з привітаннями, в місті зразу ж був організований комітет підпільної партії комуністів-більшовиків, військово-революційний комітет і комісаріат народної радянської міліції.

Начальник 1-ї Задніпровської дивізії П. Дибенко телеграфував зі звільненого Маріуполя Раднаркому УРСР:

…В боях відзначилися 8-й і 9-й полки, артилерійський дивізіон, розбивши вщент противника, захопивши багату військову здобич. Стійкість і мужність полків була надзвичайною. При наступі полки обстрілювалися з боку противника і французької ескадри з 60 гармат. Попри згубний вогонь противника, полки йшли без пострілу до зіткнення з противником, після чого під командою мужнього командира 8-го полку, неодноразово відзначився в боях, т. Куриленко кинулися в атаку. Укріплення противника були взяті штурмом. Під час штурму, були втрати: 18 вбитих, 172 поранених. Противник перекинутий був у море. Ці славні полки без відпочинку знову перейшли в наступ. Прошу нагородження 8-го і 9-го полків, артилерійського дивізіону особливими Червоними прапорами та командира 8-го полку т. Куриленка орденом Червоного Прапора. Командиру 9-го полку т. (Тахтамишеву) і командирам батарей артилерійського дивізіону оголосити подяку. Захоплено понад 3 500 000. Пудів вугілля. Французька ескадра після пред'явленого нами ультиматуму спішно покинула порт. За один день з порту вивезено 300 тис. Пудів вугілля. Вантаження вугілля триває. Засоби поки відпущені. З дивізії потрібно терміново комісія для відряджання та розподілу вугілля. Захоплено два тральщики, які поспіхом наводяться в справність, мною тимчасово призначені на тральщику старшини, машиністи, трюмні кочегари, сигнальники, кермові та комендори, потрібні командири, механіки, штурман. При подальшому наступі козаки зі зброєю в руках здаються цілими сотнями. Наші частини підійшли впритул до Таганрога.

Самого Нестора Махно було нагороджено орденом Бойового Червоного прапора.

З 27-го — 28-го вночі почалися грабування, самочинні обшуки, з якими ревком був безсилий боротися, не маючи у своєму розпорядженні збройної сили.

Втрати

Добровольча армія

Питік Іван. Унтер-офіцер Окремого корпусу жандармів. Убитий навесні 1919 року.
Регір Петро Петрович. Розстріляний 4 травня 1919 року в Маріуполі

РПАУ

Невідомий махновець 20 березня 1919 року
27 березня 1919 року Дегтяр Сергій Павлович 17 років уродженець села (Захарівка) Маріупольського повіту.
27 березня Росний Матвій 26 р. боєць 7-ї роти 8-го Задніпровського полку.

Джерела

Белаш Виктор — Дороги Нестора Махно [ 10 січня 2020 у Wayback Machine.].
Виктор Данилов, Теодор Шанин — Нестор Махно. Крестьянское движение на Украине. 1918—1921 [ 9 червня 2021 у Wayback Machine.].

Примітки

. Архів оригіналу за 29 листопада 2018. Процитовано 28 листопада 2018.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Белаш Виктор — Дороги Нестора Махно Стр 126—127
Гражданская война на Украине… Т. 1. Кн. 2. С. 291 292.
Данілов, Віктор; Шанін, Теодор (2006). Нестор Махно. Крестьянское движение на Украине. 1918—1921 [Нестор Махно. Селянський рух на Україні. 1918-1921] (Російська) . Російська політична енциклопедія (РОСПЕН). с. 1000.
Фонд № 212 - Марія-Магдалинівська церква Катеринославської духовної консисторії, м. Маріуполь Маріупольського повіту Катеринославської губернії

[1] . Архів оригіналу за 29 листопада 2018. Процитовано 28 листопада 2018.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

[2] Белаш Виктор — Дороги Нестора Махно Стр 126—127

[3] Гражданская война на Украине… Т. 1. Кн. 2. С. 291 292.

[4] Данілов, Віктор; Шанін, Теодор (2006). Нестор Махно. Крестьянское движение на Украине. 1918—1921 [Нестор Махно. Селянський рух на Україні. 1918-1921] (Російська) . Російська політична енциклопедія (РОСПЕН). с. 1000.

[5] Фонд № 212 - Марія-Магдалинівська церква Катеринославської духовної консисторії, м. Маріуполь Маріупольського повіту Катеринославської губернії