Бо́єв Ю́рій Олексі́йович (29 квітня 1928, Дербент — 14 липня 2002, Київ) — дослідник проблем сходознавства та міжнародних відносин, зокрема нової та новітньої історії країн Близького Сходу, Балканських країн, Туреччини, внутрішньої та зовнішньої політики Франції. Академік Міжнародної Слов'янської Академії наук (з 1997 року). Заслужений діяч науки і техніки України.
Юрій Олексійович Боєв | |
---|---|
Народився | 29 квітня 1928 Дербент, Дагестанська АРСР, РСФРР, СРСР |
Помер | 14 липня 2002 (74 роки) Київ, Україна |
Поховання | Берковецьке кладовище |
Діяльність | історик, викладач університету |
Alma mater | Інститут міжнародних відносин Київського університету |
Галузь | сходознавство, міжнародні відносини |
Заклад | Інститут історії України НАН України Національний медичний університет імені О.О. Богомольця КНУ імені Тараса Шевченка Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова |
Вчене звання | професор |
Науковий ступінь | доктор історичних наук |
Науковий керівник | Жебокрицький Віктор Андрійович |
Нагороди |
Біографія
Народився 29 квітня 1928 року у місті Дербенті (Дагестан). У 1949 році закінчив факультет міжнародних відносин Київського державного університету. У 1949–1954 роках навчався в аспірантурі Київського педагогічного інституту.
У 1954 році перейшов до аспірантури Інституту історії АН УРСР. У 1955 році захистив кандатську дисертацію на тему «Імперіалістична політика Франції на Балканах напередодні і в період балканських війн 1912–1913 років» (науковий керівник. — кандидат історичних наук В. А. Жебокрицький). Працював вченим секретарем Президії АН УРСР. У 1956–1963 роках — молодший науковий співробітник, старший науковий співробітник відділу загальної історії і міжнародних відносин, у 1963–1967 роках — старший науковий співробітник відділу нової і новітньої історії зарубіжних країн Інституту історії АН УРСР.
У 1967 році захистив докторську дисертацію на тему «Експансія Франції на Близькому Сході (1889–1914 рр.)». Професор з 1970 року. З 1967 року — на викладацькій роботі: доцент, професор Київського медичного інституту, Вищої партійної школи при ЦК КПУ, Київського державного університету. У 1982–1989 роках — завідувач кафедри всесвітньої історії Київського педагогічного інституту. Був головою асоціації педагогічних вузів СНД з проблем всесвітньої історії. Підготував 3 докторів та 10 кандидатів наук. Один з фундаторів Міжнародної Слов'янської Академії наук, її вчений секретар.
Помер в Києві 14 липня 2002 року. Похований на Міському кладовищі «Берківцях».
Праці
Опублікував понад 120 праць. Основні з них:
- «Політика Франції на Балканах напередодні першої світової війни» — Київ, 1958;
- «Традиційні зв'язки народів СРСР та Франції» — Київ, 1960 (у співавторстві);
- «Близький Схід в зовнішній політиці Франції 1898–1914 рр. Нариси історії дипломатичної боротьби Франції за Близькій Схід» — Київ, 1964;
- «Історичне значення Паризької Комуни» — Київ, 1971;
- «Паризька комуна та сучасність» — Київ, 1971;
- «Атакуючий клас» — Київ, 1977;
- «Актуальні проблеми світового революційного процесу» — Київ, 1978;
- «Критика буржуазних концепцій політики держав на Близькому Сході» — Київ, 1979;
- «СРСР — Франція» — Київ, 1979;
- «Мілітаризм та екологія» — Київ, 1989;
- «Історія моралі» — Київ, 1992.
Література
- Боев Юрий Алексеевич // Историки-слависты СССР: Биобиблиографический справочник / Академия наук СССР; Ответственный редактор В. А. Дяков. — Москва: Наука, 1981. — С.50.
- Вчені Інституту історії України: Біобібліографічний довідник. / Серія «Українські історики». — Випуск 1. — Київ, 1998.
Це незавершена стаття про українського науковця. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bo yev Yu rij Oleksi jovich 29 kvitnya 1928 Derbent 14 lipnya 2002 Kiyiv doslidnik problem shodoznavstva ta mizhnarodnih vidnosin zokrema novoyi ta novitnoyi istoriyi krayin Blizkogo Shodu Balkanskih krayin Turechchini vnutrishnoyi ta zovnishnoyi politiki Franciyi Akademik Mizhnarodnoyi Slov yanskoyi Akademiyi nauk z 1997 roku Zasluzhenij diyach nauki i tehniki Ukrayini Yurij Oleksijovich BoyevNarodivsya29 kvitnya 1928 1928 04 29 Derbent Dagestanska ARSR RSFRR SRSRPomer14 lipnya 2002 2002 07 14 74 roki Kiyiv UkrayinaPohovannyaBerkovecke kladovisheDiyalnististorik vikladach universitetuAlma materInstitut mizhnarodnih vidnosin Kiyivskogo universitetuGaluzshodoznavstvo mizhnarodni vidnosiniZakladInstitut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini Nacionalnij medichnij universitet imeni O O Bogomolcya KNU imeni Tarasa Shevchenka Nacionalnij pedagogichnij universitet imeni Mihajla DragomanovaVchene zvannyaprofesorNaukovij stupindoktor istorichnih naukNaukovij kerivnikZhebokrickij Viktor AndrijovichNagorodiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Boyev BiografiyaNarodivsya 29 kvitnya 1928 roku u misti Derbenti Dagestan U 1949 roci zakinchiv fakultet mizhnarodnih vidnosin Kiyivskogo derzhavnogo universitetu U 1949 1954 rokah navchavsya v aspiranturi Kiyivskogo pedagogichnogo institutu U 1954 roci perejshov do aspiranturi Institutu istoriyi AN URSR U 1955 roci zahistiv kandatsku disertaciyu na temu Imperialistichna politika Franciyi na Balkanah naperedodni i v period balkanskih vijn 1912 1913 rokiv naukovij kerivnik kandidat istorichnih nauk V A Zhebokrickij Pracyuvav vchenim sekretarem Prezidiyi AN URSR U 1956 1963 rokah molodshij naukovij spivrobitnik starshij naukovij spivrobitnik viddilu zagalnoyi istoriyi i mizhnarodnih vidnosin u 1963 1967 rokah starshij naukovij spivrobitnik viddilu novoyi i novitnoyi istoriyi zarubizhnih krayin Institutu istoriyi AN URSR U 1967 roci zahistiv doktorsku disertaciyu na temu Ekspansiya Franciyi na Blizkomu Shodi 1889 1914 rr Profesor z 1970 roku Z 1967 roku na vikladackij roboti docent profesor Kiyivskogo medichnogo institutu Vishoyi partijnoyi shkoli pri CK KPU Kiyivskogo derzhavnogo universitetu U 1982 1989 rokah zaviduvach kafedri vsesvitnoyi istoriyi Kiyivskogo pedagogichnogo institutu Buv golovoyu asociaciyi pedagogichnih vuziv SND z problem vsesvitnoyi istoriyi Pidgotuvav 3 doktoriv ta 10 kandidativ nauk Odin z fundatoriv Mizhnarodnoyi Slov yanskoyi Akademiyi nauk yiyi vchenij sekretar Mogila Yuriya Boyeva Pomer v Kiyevi 14 lipnya 2002 roku Pohovanij na Miskomu kladovishi Berkivcyah PraciOpublikuvav ponad 120 prac Osnovni z nih Politika Franciyi na Balkanah naperedodni pershoyi svitovoyi vijni Kiyiv 1958 Tradicijni zv yazki narodiv SRSR ta Franciyi Kiyiv 1960 u spivavtorstvi Blizkij Shid v zovnishnij politici Franciyi 1898 1914 rr Narisi istoriyi diplomatichnoyi borotbi Franciyi za Blizkij Shid Kiyiv 1964 Istorichne znachennya Parizkoyi Komuni Kiyiv 1971 Parizka komuna ta suchasnist Kiyiv 1971 Atakuyuchij klas Kiyiv 1977 Aktualni problemi svitovogo revolyucijnogo procesu Kiyiv 1978 Kritika burzhuaznih koncepcij politiki derzhav na Blizkomu Shodi Kiyiv 1979 SRSR Franciya Kiyiv 1979 Militarizm ta ekologiya Kiyiv 1989 Istoriya morali Kiyiv 1992 LiteraturaBoev Yurij Alekseevich Istoriki slavisty SSSR Biobibliograficheskij spravochnik Akademiya nauk SSSR Otvetstvennyj redaktor V A Dyakov Moskva Nauka 1981 S 50 Vcheni Institutu istoriyi Ukrayini Biobibliografichnij dovidnik Seriya Ukrayinski istoriki Vipusk 1 Kiyiv 1998 Ce nezavershena stattya pro ukrayinskogo naukovcya Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi