Боянець

Боя́нець — село в Україні, у Червоноградському районі Львівської області. Чисельність населення становить 1427 осіб.

село Боянець
Країна	Україна
Область	Львівська
Район	Червоноградський район
Громада	Великомостівська міська
Основні дані
Засноване	1578 рік
Населення	1427
Площа	24,75 км²
Густота населення	57,657 осіб/км²
Поштовий індекс	80340
Телефонний код	+380 3252
Географічні дані
Географічні координати	^H G O
Водойми	р. Свиня
Відстань до обласного центру	41 км
Відстань до районного центру	16 км
Найближча залізнична станція	Жовква
Відстань до залізничної станції	17 км
Місцева влада
Адреса ради	80340, Львівська обл., Червоноградський р-н, с. Боянець, вул. Франка, 99
Староста	Голод Петро Степанович
Карта
Боянець
Боянець
Мапа
Боянець у Вікісховищі

Історія

В історичних документах Боянець вперше згадується у 1648 році в зв'язку з нападом татар. За переказами село заснував боярин, звідси, вважають, і походить його назва (Бояринець, згодом — Боянець).

«Географічний словник Королівства Польського та інших земель слов'янських» так описує село Боянець:

Боянець (з присілками Мервиця та Верини) — село, у Жовківському повіті, 2 милі на північний схід від Жовкви, біля державної дороги, яка йде з Жовкви на Великі Мости, Кристинопіль, до Сокаля. Околиця піщана, мочариста і лісиста. Територія маєтку становить орної ріллі 322, лугів і городів 177, пасовищ 45, лісу 978; менша власність становить орної ріллі 854, лугів і городів 1809, пасовищ 18, лісу 18 моргів. Населення (в 1880 році): 939 греко-католиків, 28 римо-католиків, 32 юдеї і разом 999. Належить до римо-католицької парафії в Жовкві, греко-католицька парафія є на місці, до якої належить село Купичволя та місцевості Медвежа і Верини; ціла парафія налічує 1282 греко-католики і належить до Жовківського деканату; є також етатова школа. Земля тут неурожайна через низинне положення, рівнинна, не має практично схилів, тому і болотиста; луги зате дають хороші трави; ліс є малоцінним, через те що дуже заріс. В Боянці народився Маврицій Мохнацький. Власником маєтку є Артур Глоговський.

1840 року (за іншими даними — 1836 році) у Боянці стараннями о. Гаврила Телесницького на місці давнішої церкви споруджена нині існуюча дерев'яна церква святого Архістратига Михаїла. Реставрована у 1897 році. Тоді ж зведена нова баня над навою. Стояла зачиненою у 1951—1989 роках, від 1990 року церква у користуванні громади УГКЦ.

На початку 1900-х років в селі споруджено триповерховий цегляний млин, котрий пропрацював більше століття і у 2000-х роках був закритий. 1 червня 2018 року в будівлі колишнього млина виникла пожежа. Вогонь знищив дах загальною площею 250 м² та дерев'яне перекриття загальною площею 300 м² старовинного млина.

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	1423	99.72%
російська	3	0.21%
румунська	1	0.07%
Усього	1427	100%

Екологія

Поблизу села - значні несанкціоновані скотомогильники, які чинять негативний вплив на навколишнє середовище

Відомі мешканці

•  — селянин, політичний та громадський діяч Галичини середини XIX століття століття, посол (депутат) до Австрійського парламенту 1848 року.

Народились

• (1803—1834) — польський громадський і політичний публіцист, один з теоретиків польського романтизму, піаніст.

Примітки

1. . Архів оригіналу за 3 жовтня 2016. Процитовано 8 лютого 2016.
2. . Архів оригіналу за 15 лютого 2018. Процитовано 2 червня 2018.
3. . Архів оригіналу за 4 липня 2018. Процитовано 2 червня 2018.
4. . Архів оригіналу за 2 вересня 2018. Процитовано 2 червня 2018.
5. . Архів оригіналу за 2 вересня 2018. Процитовано 2 червня 2018.
6. https://socialdata.org.ua/projects/mova-2001/
7. Несанкціоновані скотомогильники на Львівщині

Посилання

• Чудо крізь віки Про село Боянець

Джерела

• Історія міст і сіл Української РСР: У 26 т. Львівська область / АН УРСР. Ін-т історії; Голов. редкол.: П. Т. Тронько (голова) та ін. — Київ: Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1968. — 980 с.
• Bojaniec // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 293. (пол.)