Боя́нець — село в Україні, у Червоноградському районі Львівської області. Чисельність населення становить 1427 осіб.
село Боянець | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Львівська |
Район | Червоноградський район |
Громада | Великомостівська міська |
Основні дані | |
Засноване | 1578 рік |
Населення | 1427 |
Площа | 24,75 км² |
Густота населення | 57,657 осіб/км² |
Поштовий індекс | 80340 |
Телефонний код | +380 3252 |
Географічні дані | |
Географічні координати | H G O |
Водойми | р. Свиня |
Відстань до обласного центру | 41 км |
Відстань до районного центру | 16 км |
Найближча залізнична станція | Жовква |
Відстань до залізничної станції | 17 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 80340, Львівська обл., Червоноградський р-н, с. Боянець, вул. Франка, 99 |
Староста | Голод Петро Степанович |
Карта | |
Боянець | |
Боянець | |
Мапа | |
Боянець у Вікісховищі |
Історія
В історичних документах Боянець вперше згадується у 1648 році в зв'язку з нападом татар. За переказами село заснував боярин, звідси, вважають, і походить його назва (Бояринець, згодом — Боянець).
«Географічний словник Королівства Польського та інших земель слов'янських» так описує село Боянець:
Боянець (з присілками Мервиця та Верини) — село, у Жовківському повіті, 2 милі на північний схід від Жовкви, біля державної дороги, яка йде з Жовкви на Великі Мости, Кристинопіль, до Сокаля. Околиця піщана, мочариста і лісиста. Територія маєтку становить орної ріллі 322, лугів і городів 177, пасовищ 45, лісу 978; менша власність становить орної ріллі 854, лугів і городів 1809, пасовищ 18, лісу 18 моргів. Населення (в 1880 році): 939 греко-католиків, 28 римо-католиків, 32 юдеї і разом 999. Належить до римо-католицької парафії в Жовкві, греко-католицька парафія є на місці, до якої належить село Купичволя та місцевості Медвежа і Верини; ціла парафія налічує 1282 греко-католики і належить до Жовківського деканату; є також етатова школа. Земля тут неурожайна через низинне положення, рівнинна, не має практично схилів, тому і болотиста; луги зате дають хороші трави; ліс є малоцінним, через те що дуже заріс. В Боянці народився Маврицій Мохнацький. Власником маєтку є Артур Глоговський. |
1840 року (за іншими даними — 1836 році) у Боянці стараннями о. Гаврила Телесницького на місці давнішої церкви споруджена нині існуюча дерев'яна церква святого Архістратига Михаїла. Реставрована у 1897 році. Тоді ж зведена нова баня над навою. Стояла зачиненою у 1951—1989 роках, від 1990 року церква у користуванні громади УГКЦ.
На початку 1900-х років в селі споруджено триповерховий цегляний млин, котрий пропрацював більше століття і у 2000-х роках був закритий. 1 червня 2018 року в будівлі колишнього млина виникла пожежа. Вогонь знищив дах загальною площею 250 м² та дерев'яне перекриття загальною площею 300 м² старовинного млина.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 1423 | 99.72% |
російська | 3 | 0.21% |
румунська | 1 | 0.07% |
Усього | 1427 | 100% |
Екологія
Поблизу села - значні несанкціоновані скотомогильники, які чинять негативний вплив на навколишнє середовище
Відомі мешканці
- Панько Козар — селянин, політичний та громадський діяч Галичини середини XIX століття століття, посол (депутат) до Австрійського парламенту 1848 року.
Народились
- (1803—1834) — польський громадський і політичний публіцист, один з теоретиків польського романтизму, піаніст.
Примітки
- . Архів оригіналу за 3 жовтня 2016. Процитовано 8 лютого 2016.
- . Архів оригіналу за 15 лютого 2018. Процитовано 2 червня 2018.
- . Архів оригіналу за 4 липня 2018. Процитовано 2 червня 2018.
- . Архів оригіналу за 2 вересня 2018. Процитовано 2 червня 2018.
- . Архів оригіналу за 2 вересня 2018. Процитовано 2 червня 2018.
- https://socialdata.org.ua/projects/mova-2001/
- Несанкціоновані скотомогильники на Львівщині
Посилання
- Чудо крізь віки Про село Боянець
Джерела
- Історія міст і сіл Української РСР: У 26 т. Львівська область / АН УРСР. Ін-т історії; Голов. редкол.: П. Т. Тронько (голова) та ін. — Київ: Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1968. — 980 с.
- Bojaniec // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 293. (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Boya nec selo v Ukrayini u Chervonogradskomu rajoni Lvivskoyi oblasti Chiselnist naselennya stanovit 1427 osib selo Boyanec Krayina Ukrayina Oblast Lvivska Rajon Chervonogradskij rajon Gromada Velikomostivska miska Osnovni dani Zasnovane 1578 rik Naselennya 1427 Plosha 24 75 km Gustota naselennya 57 657 osib km Poshtovij indeks 80340 Telefonnij kod 380 3252 Geografichni dani Geografichni koordinati 50 10 01 pn sh 24 06 09 sh d H G O Vodojmi r Svinya Vidstan do oblasnogo centru 41 km Vidstan do rajonnogo centru 16 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Zhovkva Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 17 km Misceva vlada Adresa radi 80340 Lvivska obl Chervonogradskij r n s Boyanec vul Franka 99 Starosta Golod Petro Stepanovich Karta Boyanec Boyanec Mapa Boyanec u VikishovishiIstoriyaV istorichnih dokumentah Boyanec vpershe zgaduyetsya u 1648 roci v zv yazku z napadom tatar Za perekazami selo zasnuvav boyarin zvidsi vvazhayut i pohodit jogo nazva Boyarinec zgodom Boyanec Geografichnij slovnik Korolivstva Polskogo ta inshih zemel slov yanskih tak opisuye selo Boyanec Boyanec z prisilkami Mervicya ta Verini selo u Zhovkivskomu poviti 2 mili na pivnichnij shid vid Zhovkvi bilya derzhavnoyi dorogi yaka jde z Zhovkvi na Veliki Mosti Kristinopil do Sokalya Okolicya pishana mocharista i lisista Teritoriya mayetku stanovit ornoyi rilli 322 lugiv i gorodiv 177 pasovish 45 lisu 978 mensha vlasnist stanovit ornoyi rilli 854 lugiv i gorodiv 1809 pasovish 18 lisu 18 morgiv Naselennya v 1880 roci 939 greko katolikiv 28 rimo katolikiv 32 yudeyi i razom 999 Nalezhit do rimo katolickoyi parafiyi v Zhovkvi greko katolicka parafiya ye na misci do yakoyi nalezhit selo Kupichvolya ta miscevosti Medvezha i Verini cila parafiya nalichuye 1282 greko katoliki i nalezhit do Zhovkivskogo dekanatu ye takozh etatova shkola Zemlya tut neurozhajna cherez nizinne polozhennya rivninna ne maye praktichno shiliv tomu i bolotista lugi zate dayut horoshi travi lis ye malocinnim cherez te sho duzhe zaris V Boyanci narodivsya Mavricij Mohnackij Vlasnikom mayetku ye Artur Glogovskij 1840 roku za inshimi danimi 1836 roci u Boyanci starannyami o Gavrila Telesnickogo na misci davnishoyi cerkvi sporudzhena nini isnuyucha derev yana cerkva svyatogo Arhistratiga Mihayila Restavrovana u 1897 roci Todi zh zvedena nova banya nad navoyu Stoyala zachinenoyu u 1951 1989 rokah vid 1990 roku cerkva u koristuvanni gromadi UGKC Na pochatku 1900 h rokiv v seli sporudzheno tripoverhovij ceglyanij mlin kotrij propracyuvav bilshe stolittya i u 2000 h rokah buv zakritij 1 chervnya 2018 roku v budivli kolishnogo mlina vinikla pozhezha Vogon znishiv dah zagalnoyu plosheyu 250 m ta derev yane perekrittya zagalnoyu plosheyu 300 m starovinnogo mlina NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotok ukrayinska 1423 99 72 rosijska 3 0 21 rumunska 1 0 07 Usogo 1427 100 EkologiyaPoblizu sela znachni nesankcionovani skotomogilniki yaki chinyat negativnij vpliv na navkolishnye seredovisheVidomi meshkanciPanko Kozar selyanin politichnij ta gromadskij diyach Galichini seredini XIX stolittya stolittya posol deputat do Avstrijskogo parlamentu 1848 roku Narodilis 1803 1834 polskij gromadskij i politichnij publicist odin z teoretikiv polskogo romantizmu pianist Primitki Arhiv originalu za 3 zhovtnya 2016 Procitovano 8 lyutogo 2016 Arhiv originalu za 15 lyutogo 2018 Procitovano 2 chervnya 2018 Arhiv originalu za 4 lipnya 2018 Procitovano 2 chervnya 2018 Arhiv originalu za 2 veresnya 2018 Procitovano 2 chervnya 2018 Arhiv originalu za 2 veresnya 2018 Procitovano 2 chervnya 2018 https socialdata org ua projects mova 2001 Nesankcionovani skotomogilniki na LvivshiniPosilannyaChudo kriz viki Pro selo BoyanecDzherelaIstoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR U 26 t Lvivska oblast AN URSR In t istoriyi Golov redkol P T Tronko golova ta in Kiyiv Golov red URE AN URSR 1968 980 s Bojaniec Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1880 T I S 293 pol