Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Боцяновський Володимир Феофілович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Псевдонім | Анчар[1], В. Кожухов[1] і Дигамма[1] | |||
| Народився | 15 (27) червня 1869 с. Скоморохи, Житомирський повіт,Волинська губернія, Російська імперія | |||
| Помер | 16 липня 1943 (74 роки) Москва | |||
| Поховання | Новодівичий цвинтар | |||
| Громадянство | Россия | |||
| Діяльність | письменник, журналіст | |||
| Alma mater | d | |||
| | ||||
 Роботи у Вікіджерелах | ||||
Володимир Боцяновський (1869, с. Скоморохи, Житомирський повіт,Волинська губернія, Російська імперія — 1943, Москва) — письменник з Волині, літературний критик, дослідник спадку українського проповідника пізнього бароко отця Іоанна Леванди. Прозаїк, історик.
Життєпис
Народився 27 червня 1869 в селі Скоморохи Ліщинської волості Житомирського повіту Волинської губернії в сім'ї священника Феофіла Боцяновського, батько якого, протоієрей Ігнатій Боцяновський, був настоятелем церкви в ім'я Св. Архістратига Михаїла в с. Новопіль Давидівської волості Житомирського повіту Волинської губернії.
Феофіл Боцяновський (1847—1914) з 1869 був священником у селах Піски та Скоморохи, що у Ліщинській волості, у церквах в ім'я Георгія Побідоносця та в ім'я Різдва Іоанна Предтечі. З 1908 по 1914 протоієрей Феофіл Боцяновський був членом повітового відділення Волинської єпархіальної училищної ради; помер 26 лютого 1914, похований на Вільському цвинтарі у Житомирі. Його дружина — Надія (померла у 1904, похована на Вільському цвинтарі в Житомирі). Вони мали, як мінімум, восьмеро дітей — Володимира, Миколу, Павла, Івана, Варвару, Олену, Наталю, Ніну.
У 1888 Володимир Боцяновський закінчив чоловічу класичну гімназію в Житомирі. Під час навчання перший час проживав у родича настоятеля протоієрея Михайлівської церкви Феодота Храневича (члена Волинської духовної консисторії, який служив священником у храмі з 1867 по 1884, проживав на вулиці Іванівській; його дружина — Юлія Боцяновська, двоюрідна сестра Феофіла Боцяновського).
У 1892 закінчив курс історико-філологічного факультету Санкт-Петербурзького університету. Викладав історію у петербурзьких гімназіях.
Писати та друкуватися почав ще під час навчання у гімназії у житомирській газеті «Волинь». Перший нарис був надрукований у 1885. Після приїзду до Санкт-Петербурга надрукував в «Історичному Віснику» свої «дослідження», написані ще в гімназії «Про походження назви Волинь». В Університеті написав низку робіт з історії Смутного часу. Ці роботи стали основою його дипломної дисертації. Незабаром вийшли статті: «Хто вбив царевича Димитрія» (травень, 1891, «Історичний Вісник») та «Фінансова криза у Московській державі XVII ст.»(«Русская старина»).
Спочатку спеціалізувався на російській історії та історії російської літератури і з початку 1890-х років розмістив низку статей та заміток в «Історичному Віснику», « Русской Старине», «Бібліографі», «Новом времени», « Кіевской старине », «Новому Слові», «Словник» Семена Опанасовича Венгерова
Пізніше перейшов у галузь літературно-публіцистичних інтересів, видав невеликі критико-біографічні етюди проЛеоніда Андрєєва (Санкт-Петербург, 1903), Вікентія Вересаєва (СПб ., 1904), а після заснування «Русь» (1903) вів у ній літературно-критичний фейлетон.
Входив до Російського бібліологічного товариства. З 1904 до початку 1905 був його Президентом.
В Енциклопедичному словнику Брокгауза та Ефрона є щонайменше 30 його статей.
З листопада 1920 до травня 1923 працював викладачем в Інституті журналістики Російського телеграфного агентства (РОСТА) Ленінградського бюро. На початку 20-х років був лектором у кінотеатрах і викладачем історії літератури та техніки сценарію в Ленінградському Державному інституті екранного мистецтва (закритий у 1926). Співпрацював із журналом «Искусство трудящимся» (1924). Працював лектором у Літературній студії Побалта.
З лютого 1927 по вересень 1928 був викладачем Вищих Держкурсів мистецтвознавства при Інституті історії мистецтв.
З грудня 1927 по вересень 1929 був бібліотекарем при Бібліотеці Академії наук.
З вересня 1928 до серпня 1930 співробітник журналу "Світ Пригод". Співпрацював із видавництвом «П. П. Сойкін».
Член Товариства дослідників української історії, літератури та музики. Відряджався від товариства до Одеси, Києва та Житомира для збирання матеріалів у місцевих архівах та бібліотеках з історії іноземної інтервенції в Україну в 1918-1919, а також з історії польського повстання 1863 року, збирав матеріали про Генріка Пустовойтова (1930). Член Правління Пушкінського товариства (1940).
21 липня 1942 відряджений до Москви для санаторного лікування. 24 липня 1942 прибув до Москви. Помер 16 липня 1943.
Донька (від першого шлюбу) – Надія Смірнова. Онук – Георгій. Правнук – Микола.
Примітки
- Литераторы Санкт-Петербурга. ХХ век / под ред. О. В. Богданова
- Горький М. - Боцяновскому В.Ф. (5 [18] ноября 1900, Н. Новгород). www.gorkiy-lit.ru. Процитовано 5 січня 2022.
Джерела
- Боцяновский Владимир Феофилович / / Енциклопедичний словник Брокгауза та Єфрона : у 86 т. (82 т. та 4 дод.). - СПб., 1890-1907.
- Теодорович Н. І. «Історико-статистичний опис церков та парафій Волинської єпархії», 1888 рік, Почаїв, друкарня Почаєво-Успенської Лаври, том 1, Житомирський, Новоград-Волинський та Овруцький повіти.
 | Це незавершена стаття про особу. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
opis zobrazhennya vikishovishe Bocyanovskij Volodimir FeofilovichPsevdonimAnchar 1 V Kozhuhov 1 i Digamma 1 Narodivsya15 27 chervnya 1869 1869 06 27 s Skomorohi Zhitomirskij povit Volinska guberniya Rosijska imperiyaPomer16 lipnya 1943 1943 07 16 74 roki MoskvaPohovannyaNovodivichij cvintarGromadyanstvoRossiyaDiyalnistpismennik zhurnalistAlma materistoriko filologichnij fakultet Sankt Peterburzkogo universitetud Roboti u Vikidzherelah Volodimir Bocyanovskij 1869 s Skomorohi Zhitomirskij povit Volinska guberniya Rosijska imperiya 1943 Moskva pismennik z Volini literaturnij kritik doslidnik spadku ukrayinskogo propovidnika piznogo baroko otcya Ioanna Levandi Prozayik istorik 2 Zhittyepisred Narodivsya 27 chervnya 1869 v seli Skomorohi Lishinskoyi volosti Zhitomirskogo povitu Volinskoyi guberniyi v sim yi svyashennika Feofila Bocyanovskogo batko yakogo protoiyerej Ignatij Bocyanovskij buv nastoyatelem cerkvi v im ya Sv Arhistratiga Mihayila v s Novopil Davidivskoyi volosti Zhitomirskogo povitu Volinskoyi guberniyi Feofil Bocyanovskij 1847 1914 z 1869 buv svyashennikom u selah Piski ta Skomorohi sho u Lishinskij volosti u cerkvah v im ya Georgiya Pobidonoscya ta v im ya Rizdva Ioanna Predtechi Z 1908 po 1914 protoiyerej Feofil Bocyanovskij buv chlenom povitovogo viddilennya Volinskoyi yeparhialnoyi uchilishnoyi radi pomer 26 lyutogo 1914 pohovanij na Vilskomu cvintari u Zhitomiri Jogo druzhina Nadiya pomerla u 1904 pohovana na Vilskomu cvintari v Zhitomiri Voni mali yak minimum vosmero ditej Volodimira Mikolu Pavla Ivana Varvaru Olenu Natalyu Ninu U 1888 Volodimir Bocyanovskij zakinchiv cholovichu klasichnu gimnaziyu v Zhitomiri Pid chas navchannya pershij chas prozhivav u rodicha nastoyatelya protoiyereya Mihajlivskoyi cerkvi Feodota Hranevicha chlena Volinskoyi duhovnoyi konsistoriyi yakij sluzhiv svyashennikom u hrami z 1867 po 1884 prozhivav na vulici Ivanivskij jogo druzhina Yuliya Bocyanovska dvoyuridna sestra Feofila Bocyanovskogo U 1892 zakinchiv kurs istoriko filologichnogo fakultetu Sankt Peterburzkogo universitetu Vikladav istoriyu u peterburzkih gimnaziyah Pisati ta drukuvatisya pochav she pid chas navchannya u gimnaziyi u zhitomirskij gazeti Volin Pershij naris buv nadrukovanij u 1885 Pislya priyizdu do Sankt Peterburga nadrukuvav v Istorichnomu Visniku svoyi doslidzhennya napisani she v gimnaziyi Pro pohodzhennya nazvi Volin V Universiteti napisav nizku robit z istoriyi Smutnogo chasu Ci roboti stali osnovoyu jogo diplomnoyi disertaciyi Nezabarom vijshli statti Hto vbiv carevicha Dimitriya traven 1891 Istorichnij Visnik ta Finansova kriza u Moskovskij derzhavi XVII st Russkaya starina nbsp Plita kolumbariya Bocyanovskogo na Novodivichomu cvintari Moskvi Spochatku specializuvavsya na rosijskij istoriyi ta istoriyi rosijskoyi literaturi i z pochatku 1890 h rokiv rozmistiv nizku statej ta zamitok v Istorichnomu Visniku Russkoj Starine Bibliografi Novom vremeni Kievskoj starine Novomu Slovi Slovnik Semena Opanasovicha Vengerova Piznishe perejshov u galuz literaturno publicistichnih interesiv vidav neveliki kritiko biografichni etyudi proLeonida Andryeyeva Sankt Peterburg 1903 Vikentiya Veresayeva SPb 1904 a pislya zasnuvannya Rus 1903 viv u nij literaturno kritichnij fejleton Vhodiv do Rosijskogo bibliologichnogo tovaristva Z 1904 do pochatku 1905 buv jogo Prezidentom V Enciklopedichnomu slovniku Brokgauza ta Efrona ye shonajmenshe 30 jogo statej Z listopada 1920 do travnya 1923 pracyuvav vikladachem v Instituti zhurnalistiki Rosijskogo telegrafnogo agentstva ROSTA Leningradskogo byuro Na pochatku 20 h rokiv buv lektorom u kinoteatrah i vikladachem istoriyi literaturi ta tehniki scenariyu v Leningradskomu Derzhavnomu instituti ekrannogo mistectva zakritij u 1926 Spivpracyuvav iz zhurnalom Iskusstvo trudyashimsya 1924 Pracyuvav lektorom u Literaturnij studiyi Pobalta Z lyutogo 1927 po veresen 1928 buv vikladachem Vishih Derzhkursiv mistectvoznavstva pri Instituti istoriyi mistectv Z grudnya 1927 po veresen 1929 buv bibliotekarem pri Biblioteci Akademiyi nauk Z veresnya 1928 do serpnya 1930 spivrobitnik zhurnalu Svit Prigod Spivpracyuvav iz vidavnictvom P P Sojkin Chlen Tovaristva doslidnikiv ukrayinskoyi istoriyi literaturi ta muziki Vidryadzhavsya vid tovaristva do Odesi Kiyeva ta Zhitomira dlya zbirannya materialiv u miscevih arhivah ta bibliotekah z istoriyi inozemnoyi intervenciyi v Ukrayinu v 1918 1919 a takozh z istoriyi polskogo povstannya 1863 roku zbirav materiali pro Genrika Pustovojtova 1930 Chlen Pravlinnya Pushkinskogo tovaristva 1940 21 lipnya 1942 vidryadzhenij do Moskvi dlya sanatornogo likuvannya 24 lipnya 1942 pribuv do Moskvi Pomer 16 lipnya 1943 Donka vid pershogo shlyubu Nadiya Smirnova Onuk Georgij Pravnuk Mikola Primitkired a b v Literatory Sankt Peterburga HH vek pod red O V Bogdanova d Track Q124670547d Track Q108611244 Gorkij M Bocyanovskomu V F 5 18 noyabrya 1900 N Novgorod www gorkiy lit ru Procitovano 5 sichnya 2022 Dzherelared Bocyanovskij Vladimir Feofilovich Enciklopedichnij slovnik Brokgauza ta Yefrona u 86 t 82 t ta 4 dod SPb 1890 1907 Teodorovich N I Istoriko statistichnij opis cerkov ta parafij Volinskoyi yeparhiyi 1888 rik Pochayiv drukarnya Pochayevo Uspenskoyi Lavri tom 1 Zhitomirskij Novograd Volinskij ta Ovruckij poviti nbsp Ce nezavershena stattya pro osobu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Bocyanovskij Volodimir Feofilovich amp oldid 39953695