Ботанічний сад Болонського університету, (італ. Orto Botanico dell'Università di Bologna), також відомий як Orto Botanico di Bologna, — це ботанічний сад у складі Болонського університету. Він розташований за адресою Via Irnerio, 42, 40126 Болонья, Італія, і працює щодня, крім неділі.
44°30′01″ пн. ш. 11°21′12″ сх. д. / 44.500512844956112701° пн. ш. 11.35346455836365109° сх. д.Координати: 44°30′01″ пн. ш. 11°21′12″ сх. д. / 44.500512844956112701° пн. ш. 11.35346455836365109° сх. д. | |
Країна | Італія |
---|---|
Розташування | Болонья, Італія |
Площа | 2 га |
Засновано | 1568 |
Оператор | Болонський університет |
Статус: | d[1] |
Вебсторінка | sma.unibo.it/it/il-sistema-museale/orto-botanico-ed-erbario |
Ботанічний сад Болонського університету у Вікісховищі |
Заснований у 1568 році, сад є одним із найстаріших у Європі, після ботанічних садів у , Падуї та . Хоча ранні записи свідчать про сад з лікарськими травами Болоньєзи, датований 1365 роком, актуальний сад також лічить немало років, датований за пропозицією ботаніка Луки Ґіні (1490—1556), який власне створив , і фактично був закладений його наступником Уліссе Альдронванді (1522—1605). Цей прадавній сад був розбитий у Палаццо Публіко, у дворі поблизу сьогоднішньої Саля Борса, але частково переміщений у 1587 р. на більшу ділянку в Борґетто Сан-Джуліано (сьогоднішня Порта Сан-Стефано) площею близько 5000 м². До 1653 року каталог саду було налічував близько 1500 видів.
У 1740 р. сад переїхав до Порта Сан-Стефано, а в 1745 р. почалося будівництво гібернакулюму — парника, де взимку перетримували екзотичні рослини. В 1765 році були додані неокласичні теплиці за проєктом Франческо Тадоліні, які й досі стоять на вулиці Сан-Джуліано. У 1803 році сад знову перемістився на теперішнє місце. На початку 1900-х років сад зазнав періоду серйозної занедбаності, і справді він заріс густим природним лісом, а бомбардування в 1944 році знищило оранжереї наполеонівських часів. Однак після закінчення Другої світової війни сад було поступово відновлено.
Сьогоднішній сад містить близько 5000 зразків, що представляють 1200 таксонів. Його ділянка приблизно прямокутна, площею близько 2 га, з такими основними ознаками:
- Палісадники — насамперед дерева, включаючи Albizia julibrissin, Ginkgo biloba, Ilex aquifolium, Liriodendron tulipifera, Metasequoia glyptostroboides, а також Musa basjoo, Phyllostachys viridis та фонтан.
- Задній сад — реконструкція типового місцевого лісу з твердих порід дерев, з теплицями, Orto dei Semplici, тематичними колекціями (включаючи колекції альпійських рослин і хижих рослин) та лісом.
- Ліс — Carex pendula, Corylus avellana, Equisetum telmateia, Hedera helix, Lonicera xylosteum, Populus alba, Salix purpurea, Sambucus nigra тощо.
- Ставок / водно-болотні угіддя
- Тропічні теплиці — бромелієві та орхідеї, кава, пальмові дерева, прянощі та лікарські рослини і рослини, що становлять економічний інтерес
- Оранжерея сукулентних рослин — приблизно 5000 сукулентних екземплярів із Центральної та Південної Америки, Африки, Мадагаскару та Канарських островів.
- Теплиця м'ясоїдних рослин — м'ясоїдні рослини з родів Drosera, Pinguicula та Utricularia.
- Orto dei Semplici — традиційний сад лікарських трав і приправ, облаштований за найпоширенішим використанням рослин.
Див. також
Примітки
- dati.beniculturali.it — 2014.
Посилання
- Orto Botanico dell'Università di Bologna [ 8 лютого 2022 у Wayback Machine.]
- Г. Крістофоліні, Л. Конте, «L'Orto Botanico», у Storia illustrata di Bologna, В. Тега (ред.), Repubblica di San Marino: AIEP, 1989, сторінки 41–60.
- Р. Савеллі, «L'Orto Botanico di Bologna», Agricoltura, no. 4, 1963, сторінки 3–10.
- Паттаро С. Туньолі, «L'Orto Botanico bolognese di Porta S. Stefano», Natura e Montagna, no. 4, 1975, сторінки 29–39.
- Запис BGCI [ 18 серпня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Botanichnij sad Bolonskogo universitetu ital Orto Botanico dell Universita di Bologna takozh vidomij yak Orto Botanico di Bologna ce botanichnij sad u skladi Bolonskogo universitetu Vin roztashovanij za adresoyu Via Irnerio 42 40126 Bolonya Italiya i pracyuye shodnya krim nedili Botanichnij sad Bolonskogo universitetu44 30 01 pn sh 11 21 12 sh d 44 500512844956112701 pn sh 11 35346455836365109 sh d 44 500512844956112701 11 35346455836365109 Koordinati 44 30 01 pn sh 11 21 12 sh d 44 500512844956112701 pn sh 11 35346455836365109 sh d 44 500512844956112701 11 35346455836365109Krayina ItaliyaRoztashuvannyaBolonya ItaliyaPlosha2 gaZasnovano1568OperatorBolonskij universitetStatus d 1 Vebstorinkasma unibo it it il sistema museale orto botanico ed erbario Botanichnij sad Bolonskogo universitetu u Vikishovishi Zasnovanij u 1568 roci sad ye odnim iz najstarishih u Yevropi pislya botanichnih sadiv u Paduyi ta Hocha ranni zapisi svidchat pro sad z likarskimi travami Bolonyezi datovanij 1365 rokom aktualnij sad takozh lichit nemalo rokiv datovanij za propoziciyeyu botanika Luki Gini 1490 1556 yakij vlasne stvoriv i faktichno buv zakladenij jogo nastupnikom Ulisse Aldronvandi 1522 1605 Cej pradavnij sad buv rozbitij u Palacco Publiko u dvori poblizu sogodnishnoyi Salya Borsa ale chastkovo peremishenij u 1587 r na bilshu dilyanku v Borgetto San Dzhuliano sogodnishnya Porta San Stefano plosheyu blizko 5000 m Do 1653 roku katalog sadu bulo nalichuvav blizko 1500 vidiv U 1740 r sad pereyihav do Porta San Stefano a v 1745 r pochalosya budivnictvo gibernakulyumu parnika de vzimku peretrimuvali ekzotichni roslini V 1765 roci buli dodani neoklasichni teplici za proyektom Franchesko Tadolini yaki j dosi stoyat na vulici San Dzhuliano U 1803 roci sad znovu peremistivsya na teperishnye misce Na pochatku 1900 h rokiv sad zaznav periodu serjoznoyi zanedbanosti i spravdi vin zaris gustim prirodnim lisom a bombarduvannya v 1944 roci znishilo oranzhereyi napoleonivskih chasiv Odnak pislya zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni sad bulo postupovo vidnovleno Sogodnishnij sad mistit blizko 5000 zrazkiv sho predstavlyayut 1200 taksoniv Jogo dilyanka priblizno pryamokutna plosheyu blizko 2 ga z takimi osnovnimi oznakami Palisadniki nasampered dereva vklyuchayuchi Albizia julibrissin Ginkgo biloba Ilex aquifolium Liriodendron tulipifera Metasequoia glyptostroboides a takozh Musa basjoo Phyllostachys viridis ta fontan Zadnij sad rekonstrukciya tipovogo miscevogo lisu z tverdih porid derev z teplicyami Orto dei Semplici tematichnimi kolekciyami vklyuchayuchi kolekciyi alpijskih roslin i hizhih roslin ta lisom Lis Carex pendula Corylus avellana Equisetum telmateia Hedera helix Lonicera xylosteum Populus alba Salix purpurea Sambucus nigra tosho Stavok vodno bolotni ugiddya Tropichni teplici bromeliyevi ta orhideyi kava palmovi dereva pryanoshi ta likarski roslini i roslini sho stanovlyat ekonomichnij interes Oranzhereya sukulentnih roslin priblizno 5000 sukulentnih ekzemplyariv iz Centralnoyi ta Pivdennoyi Ameriki Afriki Madagaskaru ta Kanarskih ostroviv Teplicya m yasoyidnih roslin m yasoyidni roslini z rodiv Drosera Pinguicula ta Utricularia Orto dei Semplici tradicijnij sad likarskih trav i priprav oblashtovanij za najposhirenishim vikoristannyam roslin Div takozhSpisok botanichnih sadiv ItaliyiPrimitkidati beniculturali it 2014 d Track Q52897564PosilannyaOrto Botanico dell Universita di Bologna 8 lyutogo 2022 u Wayback Machine G Kristofolini L Konte L Orto Botanico u Storia illustrata di Bologna V Tega red Repubblica di San Marino AIEP 1989 storinki 41 60 R Savelli L Orto Botanico di Bologna Agricoltura no 4 1963 storinki 3 10 Pattaro S Tunoli L Orto Botanico bolognese di Porta S Stefano Natura e Montagna no 4 1975 storinki 29 39 Zapis BGCI 18 serpnya 2016 u Wayback Machine