Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Козарська Дубиця (босн. Bosanska Dubica, серб. Козарска Дубица; до 1992 — Босанська Дубиця) — місто на північному заході Боснії і Герцеговини, на території Республіки Сербської, в історичній області Боснійська Країна. Центр однойменної громади в регіоні Прієдор.
| Місто Козарська Дубиця Bosanska Dubica/Козарска Дубица
Координати H G O
 Козарська Дубиця у Вікісховищі |
За даними перепису населення 2013 року, у містечку проживає 11 566 осіб.
Історія
Босанська Дубиця — дуже давнє місто. Це підтверджується багатьма археологічними пам'ятками, виявленими в цій місцевості. На думку історика Д. Самарджії, на цьому обширі ще в 930 році існувало велике місто Дубиця. За свідченням історика Г. Гаджиалагича, Дубиця вперше згадується в джерелах у 1197 році.
Ціле Середньовіччя Дубиця перебувала у складі Угорської монархії, за винятком 1398—1402/4 рр., коли вона входила у Боснійську державу за врядування Хрвоє Вукчича.
Коли 1463 року Боснія потрапила під османську владу, Дубиця залишалася частиною угорського королівства. І лише в 1538 році, коли турки вийшли до річок Уна і Сава, Дубиця опинилася під турецьким управлінням.
До приходу турків більшість населення дубицьких володінь було католиками, православних же в цьому районі не було або було дуже мало. Після подій 1538 р. це співвідношення різко змінюється. Католицьке населення відступає всередину монархії, а православне і турецьке населення переселяється в ці місця. Турків приваблювали великі маєтки, якими їх наділяла Порта, а православне населення служило їм як робоча сила і як допоміжні загони в турецькій армії.
Протягом усього XVIII ст. австрійське та турецьке панування над Дубицею змінювали одне одного. Так, 1687 року австрійці захопили і утримували Дубицю аж до 1701 р. з невеличкою перервою з 1690 по 1692 рік. Під турецьке правління вона потрапляє знову 1701 року і це триває до 1716 року, коли Дубицю повторно завойовує Австрія. Її панування в Дубиці триває до 1739 року, коли Белградським миром встановлено кордон між Австрією та Туреччиною по річках Уна і Сава. Цей мир протримався недовго, і вже 1788 року Австрія знову взяла Дубицю. Навколо міста в той і наступні роки точилися такі жорстокі бої, що цю війну Туреччини та Австрії названо Дубицькою війною. 1797 року Османська імперія знову захопила Дубицю, яка залишалася у її складі до Берлінського конгресу 1878 року.
Із 1929 до 1941 р. Босанська Дубиця входила до складу Врбаської бановини Королівства Югославія. Під час Другої світової війни місто входило до Незалежної Держави Хорватія на правах районного центру великої жупи Лівац-Заполє.
У 1970-х роках Босанська Дубиця пережила значне піднесення своєї економіки. Протягом 1980-х років набуло розмаху будівництво та реконструкція, але цей бум зупинила нова війна, під час якої все традиційне боснійське населення міста (більш ніж 6 000 душ) було вигнано зі своїх осель, при цьому чимало цивільних загинуло, а приблизно стільки ж сербських утікачів із Хорватії (та/або з інших боснійських міст) оселилося у Босанській Дубиці, часто у домівках боснійців. Протягом липня—вересня 1992 р. було повністю зруйновано всі три мечеті міста. Одну з них — головну мечеть міста Градска Джамія («Міська мечеть») в 2003 році було відбудовано, а її гарем огошено національною пам'яткою Боснії та Герцеговини.
Після Боснійської війни, у рамках широкомасштабного політичного рішення про очищення топонімів на території Республіки Сербської від усіх боснійських означень влада цього суб'єкту конфедерації Боснії та Герцеговини перейменувала місто на «Козарську Дубицю».
Населення
| Босанська Дубиця | ||||||
| Рік перепису | 1991 | 1981 | 1971 | |||
| Серби | 5540 (40,49%) | 3439 (30,78%) | 3417 (37,20%) | |||
| Мусульмани | 6 084 (44,47%) | 4 812 (43,07%) | 4 927 (53,64%) | |||
| Хорвати | 288 (2,10%) | 316 (2,82%) | 481 (5,23%) | |||
| Югослави | 1 329 (9,71%) | 2 453 (21,96%) | 251 (2,73%) | |||
| Інші | 439 (3,20%) | 150 (1,34%) | 109 (1,18%) | |||
| Усього | 13 680 | 11 170 | 9 185 | |||
Примітки
- (PDF). bhas.ba. Sarajevo: Agency for Statistics of Bosnia and Herzegovina. 5 листопада 2013. с. 9. Архів оригіналу (PDF) за 13 Листопада 2013. Процитовано 16 липня 2015.
- Офіційний сайт громади [ 28 Травня 2018 у Wayback Machine.] (серб.)
- (PDF). fzs.ba. Архів оригіналу (PDF) за 9 травня 2016. Процитовано 21. 10. 2015.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 19 Березня 2015. Процитовано 28 Травня 2018.
- . old.kons.gov.ba (боснійською) . Komisija za očuvanje nacionalnih spomenika. Архів оригіналу за 2 Квітня 2021. Процитовано 31 грудня 2016.
- Mitja Velikonja (2003). . Texas A&M University Press. с. 259. Архів оригіналу за 21 Червня 2014. Процитовано 29 Травня 2018.
- Nacionalni sastav stanovništva - rezultati republike po općinama i naseljima 1991., Bilten br.234, Sarajevo 1991., Zavod za statistiku Bosne i Hercegovine, Sarajevo
- Savezni zavod za statistiku i evidenciju FNRJ i SFRJ: Popis stanovništva 1981. [ 4 Березня 2016 у Wayback Machine.], str. 77
- Savezni zavod za statistiku i evidenciju FNRJ i SFRJ: Popis stanovništva 1971. [ 4 Березня 2016 у Wayback Machine.], str. 51
Література
- Hadžialagić Husref, Bosanska Dubica kroz vjekove, Rijeka 2005
- Samardžija Dušan, Bosansko Dubičko područje u NOR-u i Socijalističkoj revoluciji 1941 — 1945., Bosanska Dubica 1984
- Прото Вујасиновић Славко, Манастир Моштаница, Бања Лука 1933.
- Mihić Ljubo, KOZARA priroda, čovjek, istorija, Novi Sad 1987
- Kreševljaković Hamdija, Kapetanije u Bosni i Hercegovini, Sarajevo 1980
- Čelebija Evlija, Putopis odlomci o Jugoslovenskim zemljama, priredio i komentarisao Hazim Šabanović, Sarajevo 1957
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kozarska Dubicya bosn Bosanska Dubica serb Kozarska Dubica do 1992 Bosanska Dubicya misto na pivnichnomu zahodi Bosniyi i Gercegovini na teritoriyi Respubliki Serbskoyi v istorichnij oblasti Bosnijska Krayina Centr odnojmennoyi gromadi v regioni Priyedor Misto Kozarska Dubicya Bosanska Dubica Kozarska Dubica Miskij kolazh Gerb Koordinati 45 11 01 pn sh 16 48 28 sh d H G O Krayina Bosniya i Gercegovina Bosniya i GercegovinaSub yekt konfederaciyi Respublika SerbskaRegion PriyedorGromada Kozarska DubicyaGolova gromadi Radenko Relich SNSD Persha zgadka 1197Poperedni nazvi Bosanska Dubicya do 1992 r Plosha 499 01 km Visota centru 104 mNaselennya 11 566 2013 Mista pobratimi YagodinaChasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Telefonnij kod 387 52Poshtovij indeks 79240Statistichnij nomer naselenogo punktu 210765GeoNames 3203657OSM r9110095 ROficijnij sajt www kozarskadubica org Kozarska DubicyaKozarska Dubicya Bosniya i Gercegovina Kozarska Dubicya u Vikishovishi Za danimi perepisu naselennya 2013 roku u mistechku prozhivaye 11 566 osib IstoriyaBosanska Dubicya duzhe davnye misto Ce pidtverdzhuyetsya bagatma arheologichnimi pam yatkami viyavlenimi v cij miscevosti Na dumku istorika D Samardzhiyi na comu obshiri she v 930 roci isnuvalo velike misto Dubicya Za svidchennyam istorika G Gadzhialagicha Dubicya vpershe zgaduyetsya v dzherelah u 1197 roci Cile Serednovichchya Dubicya perebuvala u skladi Ugorskoyi monarhiyi za vinyatkom 1398 1402 4 rr koli vona vhodila u Bosnijsku derzhavu za vryaduvannya Hrvoye Vukchicha Koli 1463 roku Bosniya potrapila pid osmansku vladu Dubicya zalishalasya chastinoyu ugorskogo korolivstva I lishe v 1538 roci koli turki vijshli do richok Una i Sava Dubicya opinilasya pid tureckim upravlinnyam Do prihodu turkiv bilshist naselennya dubickih volodin bulo katolikami pravoslavnih zhe v comu rajoni ne bulo abo bulo duzhe malo Pislya podij 1538 r ce spivvidnoshennya rizko zminyuyetsya Katolicke naselennya vidstupaye vseredinu monarhiyi a pravoslavne i turecke naselennya pereselyayetsya v ci miscya Turkiv privablyuvali veliki mayetki yakimi yih nadilyala Porta a pravoslavne naselennya sluzhilo yim yak robocha sila i yak dopomizhni zagoni v tureckij armiyi Protyagom usogo XVIII st avstrijske ta turecke panuvannya nad Dubiceyu zminyuvali odne odnogo Tak 1687 roku avstrijci zahopili i utrimuvali Dubicyu azh do 1701 r z nevelichkoyu perervoyu z 1690 po 1692 rik Pid turecke pravlinnya vona potraplyaye znovu 1701 roku i ce trivaye do 1716 roku koli Dubicyu povtorno zavojovuye Avstriya Yiyi panuvannya v Dubici trivaye do 1739 roku koli Belgradskim mirom vstanovleno kordon mizh Avstriyeyu ta Turechchinoyu po richkah Una i Sava Cej mir protrimavsya nedovgo i vzhe 1788 roku Avstriya znovu vzyala Dubicyu Navkolo mista v toj i nastupni roki tochilisya taki zhorstoki boyi sho cyu vijnu Turechchini ta Avstriyi nazvano Dubickoyu vijnoyu 1797 roku Osmanska imperiya znovu zahopila Dubicyu yaka zalishalasya u yiyi skladi do Berlinskogo kongresu 1878 roku Iz 1929 do 1941 r Bosanska Dubicya vhodila do skladu Vrbaskoyi banovini Korolivstva Yugoslaviya Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni misto vhodilo do Nezalezhnoyi Derzhavi Horvatiya na pravah rajonnogo centru velikoyi zhupi Livac Zapolye U 1970 h rokah Bosanska Dubicya perezhila znachne pidnesennya svoyeyi ekonomiki Protyagom 1980 h rokiv nabulo rozmahu budivnictvo ta rekonstrukciya ale cej bum zupinila nova vijna pid chas yakoyi vse tradicijne bosnijske naselennya mista bilsh nizh 6 000 dush bulo vignano zi svoyih osel pri comu chimalo civilnih zaginulo a priblizno stilki zh serbskih utikachiv iz Horvatiyi ta abo z inshih bosnijskih mist oselilosya u Bosanskij Dubici chasto u domivkah bosnijciv Protyagom lipnya veresnya 1992 r bulo povnistyu zrujnovano vsi tri mecheti mista Odnu z nih golovnu mechet mista Gradska Dzhamiya Miska mechet v 2003 roci bulo vidbudovano a yiyi garem ogosheno nacionalnoyu pam yatkoyu Bosniyi ta Gercegovini Pislya Bosnijskoyi vijni u ramkah shirokomasshtabnogo politichnogo rishennya pro ochishennya toponimiv na teritoriyi Respubliki Serbskoyi vid usih bosnijskih oznachen vlada cogo sub yektu konfederaciyi Bosniyi ta Gercegovini perejmenuvala misto na Kozarsku Dubicyu NaselennyaBosanska Dubicya Rik perepisu 1991 1981 1971 Serbi 5540 40 49 3439 30 78 3417 37 20 Musulmani 6 084 44 47 4 812 43 07 4 927 53 64 Horvati 288 2 10 316 2 82 481 5 23 Yugoslavi 1 329 9 71 2 453 21 96 251 2 73 Inshi 439 3 20 150 1 34 109 1 18 Usogo 13 680 11 170 9 185Primitki PDF bhas ba Sarajevo Agency for Statistics of Bosnia and Herzegovina 5 listopada 2013 s 9 Arhiv originalu PDF za 13 Listopada 2013 Procitovano 16 lipnya 2015 Oficijnij sajt gromadi 28 Travnya 2018 u Wayback Machine serb PDF fzs ba Arhiv originalu PDF za 9 travnya 2016 Procitovano 21 10 2015 PDF Arhiv originalu PDF za 19 Bereznya 2015 Procitovano 28 Travnya 2018 old kons gov ba bosnijskoyu Komisija za ocuvanje nacionalnih spomenika Arhiv originalu za 2 Kvitnya 2021 Procitovano 31 grudnya 2016 Mitja Velikonja 2003 Texas A amp M University Press s 259 Arhiv originalu za 21 Chervnya 2014 Procitovano 29 Travnya 2018 Nacionalni sastav stanovnistva rezultati republike po opcinama i naseljima 1991 Bilten br 234 Sarajevo 1991 Zavod za statistiku Bosne i Hercegovine Sarajevo Savezni zavod za statistiku i evidenciju FNRJ i SFRJ Popis stanovnistva 1981 4 Bereznya 2016 u Wayback Machine str 77 Savezni zavod za statistiku i evidenciju FNRJ i SFRJ Popis stanovnistva 1971 4 Bereznya 2016 u Wayback Machine str 51LiteraturaHadzialagic Husref Bosanska Dubica kroz vjekove Rijeka 2005 Samardzija Dusan Bosansko Dubicko podrucje u NOR u i Socijalistickoj revoluciji 1941 1945 Bosanska Dubica 1984 Proto Vuјasinoviћ Slavko Manastir Moshtanica Baњa Luka 1933 Mihic Ljubo KOZARA priroda covjek istorija Novi Sad 1987 Kresevljakovic Hamdija Kapetanije u Bosni i Hercegovini Sarajevo 1980 Celebija Evlija Putopis odlomci o Jugoslovenskim zemljama priredio i komentarisao Hazim Sabanovic Sarajevo 1957