Борі́вка — село Макарівської селищної громади Бучанського району Київської області. Розташоване за 24 км від центру громади та за 68 км від обласного центру. Найближча залізнична станція — Буян, за 12 км. Відстань від автомагістралі «Київ — Чоп» — 6 км. Село розташоване у західній частині Київської області і межує з Житомирською. Площа населеного пункту — 218,4 га. Кількість населення 621 особа. День села — 14 жовтня.
село Борівка | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
В'їзд у село | |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Київська область | ||||
Район | Бучанський район | ||||
Громада | Макарівська селищна громада | ||||
Основні дані | |||||
Засноване | 1633 | ||||
Населення | 621 | ||||
Площа | 0,925 км² | ||||
Густота населення | 651,89 осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 08023 | ||||
Телефонний код | +380 4578 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 50°27′16″ пн. ш. 29°32′58″ сх. д. / 50.45444° пн. ш. 29.54944° сх. д.Координати: 50°27′16″ пн. ш. 29°32′58″ сх. д. / 50.45444° пн. ш. 29.54944° сх. д. | ||||
Середня висота над рівнем моря | 186 м | ||||
Водойми | р. Гуска | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | с. Борівка, вул. Центральна, 32 | ||||
Карта | |||||
Борівка | |||||
Борівка | |||||
Мапа | |||||
Борівка у Вікісховищі |
Історія
29 січня 1633 року пани Лозки сплатили Філону Богушевичу за мешканців села Новосілок, яких Лозки прийняли на ґрунти рожівські та осадили на урочищі, названому Боровка. Але, мабуть, поселення довго не проіснувало. Бо в люстрації Рожівського староства 1766 року село значиться як наново заселене. Дістало назву від соснового бору, яким воно оточене з трьох сторін.
У першій половині XVIII ст., за твердженням Похилевича, належало до володінь полковника Б. Хмельницького Немирича, а привілеєм Августа III у 1762 р. було подаровано Варфоломію Михаловському. З грудня 1789 р. за люстрацією Рожевського староства поселення Борівка з іншими селами стало належати до Рожівської державної маєтності. З клірових відомостей Небелицької церкви святого Миколая відомо, що поселення Борівка та Комарівка в 1805 р. належали Михайлу Шулійдимову, а в 1820 р. були у володінні генерал-ад'ютанта Храповецького. Тоді в Небилиці, Борівці і Комарівці було 67 дворів і проживало загалом 535 осіб (у Борівці — 86 мешканців). Ці села належали до Небелицького приходу, тут у 1851 р. була побудована церква дерев'яна шостого розряду святого Миколая.
Наприкінці XVIII ст. Рожівське староство на деякий час було віддане у вотчинну власність князям Понинським, але після приєднання до Росії знову визнано державною маєтністю і до 1840 р. віддавалося різним власникам в оренду. В селі вільної землі майже не було, бо навкруги був ліс, а хто бажав мати більше, міг отримати її в районі нинішнього села Ставище Радомишльського району Житомирської області або при Комарівці в урочищі Кобильне, де селянами з Борівки — Зайцем Михайлом та Ковальчуком Петром — було засновано хутір.
У XIX ст. в Небилиці жив офіцер, який завідував казенним лісом, ймовірно, він завідував і Борівським лісом, оскільки в лісі посередині дороги між Борівкою та Небилицею знаходилося лісництво «Ковальове».
На початку XX ст. в селі виникло перше промислове підприємство з обробки деревини. Його заснували приїжджі росіяни Карабчуки та Бурвікови, і називалося воно «парня», від слова «парити». Там борівчани гнули обіддя для коліс — його закуповували для возів рожівські євреї, які займалися різними перевезеннями товарів.
З 1920 р. у селі була встановлена радянська влада. У 1925 р. було відкрито нову школу, у 1928 р. — організовано ТОЗ, а в 1929 р. — промислову артіль «Нове життя», яка виготовляла бочки й тару для овочів і фруктів. У 1959 р. її реорганізували в колгосп «Комсомолець».
Перші згадки про колективізацію села — ще в 1925—1926 рр., але офіційно колгосп засновано в 1930—1932 рр. Першим головою господарства був Ковальчук Дмитро Степанович.
У 1925 р. в селі почала працювати хата-читальня, а в 1929 р. — початкова школа.
У 1935 р. поблизу села, у лісовій місцевості, що має назву «Падалка», працював лісопильний завод. Пропрацював він до 1939 р., після чого у приміщенні заводу було відкрито семирічну школу.
У період репресій було заарештовано і розстріляно К. А. Карабчука та М. П. Пирога.
У першій половині липня 1941 р. Борівку окупували німецькі війська. У 1942—1943 рр. вона була центром діяльності підпільної більшовицької групи з 11 осіб, яку очолив фельдшер Іван Спиридонович Тумік. Група входила до макарівської підпільної організації. Серед борівчан загинули в 1943 р. партизани А. М. Клименко, М. А. Клименко, З. Д. Ковальчук, П. М. Отаманенко. У 1943 р. в лісах поблизу Борівки діяло партизанське з'єднання С. А. Ковпака. Наприкінці листопада 1943 р. на цій території велися запеклі бої. Під час війни загинуло 105 борівчан. У 1955 р. в Борівці відкрито пам'ятник загиблим воїнам-односельчанам.
У післявоєнні роки в колгоспі було збудовано 17 типових тваринницьких приміщень, столярну майстерню, автогараж.
У 1957—1960 рр. Розенцвайг Адольф Леопольдович — голова колгоспу с. Борівка, економіст — перший у колишньому Радянському Союзі впровадив гарантовану грошову оплату праці в колгоспах на базі місцевого господарства.
В «Історії міст і сіл Української РСР» про Борівку початку 1970-х було подано таку інформацію:
Борівка - село, центр сільської Ради, розташоване за 25 км від районного центру. Населення - 639 чоловік. Сільраді підпорядковані населені пункти Лисиця, Садки-Строївка, Шнурів Ліс. У Борівці - центральна садиба колгоспу «Комсомолець», який має 2400 га землі, у т. ч. орної - 1627 га. Це багатогалузеве господарство, що спеціалізується на вирощуванні пшениці, картоплі та виробництві молока і м'яса. У селі є восьмирічна школа, клуб, бібліотека.
16 років у селі пропрацював головою колгоспу Журавський Олександр Федорович, який проявив себе як чудовий господар. При ньому колгосп піднявся на досить високий рівень за своїми досягненнями. Наступний голова Волковська Ніна Василівна зробила вагомий внесок у розбудову села.
У 1986 р. в Борівці зведено Чорнобильський масив, житлові будинки на вулиці Зоряній, ФАП, адміністративний будинок, 2 магазини, дитячий садок, у приміщенні якого нині знаходиться клуб, відкрито загальноосвітню школу.
Галерея
- Пам'ятник на честь воїнів рад. армії, які загинули в роки Другої світової війни, с. Борівка
- Братська могила 27 рад. воїнів, які загинули в боях при визволенні села в листопаді 1943 р.
- Панорама біля пам'ятника на честь воїнів Другої світової війни
- Пам'ятник жертвам Голодомору, с. Борівка, центр села біля магазину
Сучасність
У 1997 р. на базі колгоспу утворено КСП «Борівка», в 1999 р. реорганізоване в ТОВ «Борівка».
У 2002 р. на базі школи відкрито Борівське НВО «Загальноосвітня школа І-ІІ ст. — дитсадок».
З 1992 р. головою сільської ради працює Королькова Любов Адамівна, якій незмінно довіряють односельчани. У 2008 р. вона отримала диплом лауреата Громадської акції «Ділова Київщина» та вимпел «Патріот Київщини 2007» за вагомий внесок у розбудову, всебічний розвиток Київщини і с. Борівка.
Відомі люди
— учасник бойових дій, танкіст, кавалер ордена Слави трьох ступенів;
Лариса Йосипівна Ольшевська — відома художниця;
Людмила Іванівна Ковальчук — директор Київської публічної бібліотеки ім. Лесі Українки, віце-президент Української бібліотечної асоціації, заслужений працівник культури України, нагороджена орденом «Знак пошани», орденом Трудового Червоного прапора, орденом княгині Ольги, орденом князя Володимира Великого, медалями;
— доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри педіатрії Київського медичного університету ім. О. Богомольця.
Андрій Анатолійович Позняк — учасник Революції гідності на Майдані Незалежності в Києві. Один з Небесної Сотні. Герой України.
Див. також
Примітки
- Букет Є. Історія кожного поселення — сягає коренями у глиб століть // Макарівські вісті. — 2012. — 3 лютого. — № 5 (10705). — С. 4-5.
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
Джерела
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Борівка (Бучанський район) |
- Ащенко Н. В., Букет Є. В., Нетреба Д. С. та ін.; Упоряд. Букет Є. В. Нариси з історії Макарівського району: До 15-ї річниці Незалежності України. — Київ: «Логос», 2006. — С. 221—222.
- Букет Є. В. Історія українського села. Комарівка. — К.: Логос, 2004. — 88 с.
- Офіційна сторінка Борівської сільської ради[недоступне посилання з лютого 2019]
- (Інформація) про Борівку[недоступне посилання з лютого 2019] на
- Букет Є. Історія кожного поселення — сягає коренями у глиб століть // Макарівські вісті. — 2012. — 3 лютого. — № 5 (10705). — С. 4-5.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bori vka selo Makarivskoyi selishnoyi gromadi Buchanskogo rajonu Kiyivskoyi oblasti Roztashovane za 24 km vid centru gromadi ta za 68 km vid oblasnogo centru Najblizhcha zaliznichna stanciya Buyan za 12 km Vidstan vid avtomagistrali Kiyiv Chop 6 km Selo roztashovane u zahidnij chastini Kiyivskoyi oblasti i mezhuye z Zhitomirskoyu Plosha naselenogo punktu 218 4 ga Kilkist naselennya 621 osoba Den sela 14 zhovtnya selo Borivka Gerb Prapor V yizd u seloV yizd u selo Krayina Ukrayina Oblast Kiyivska oblast Rajon Buchanskij rajon Gromada Makarivska selishna gromada Osnovni dani Zasnovane 1633 Naselennya 621 Plosha 0 925 km Gustota naselennya 651 89 osib km Poshtovij indeks 08023 Telefonnij kod 380 4578 Geografichni dani Geografichni koordinati 50 27 16 pn sh 29 32 58 sh d 50 45444 pn sh 29 54944 sh d 50 45444 29 54944 Koordinati 50 27 16 pn sh 29 32 58 sh d 50 45444 pn sh 29 54944 sh d 50 45444 29 54944 Serednya visota nad rivnem morya 186 m Vodojmi r Guska Misceva vlada Adresa radi s Borivka vul Centralna 32 Karta Borivka Borivka Mapa Borivka u VikishovishiIstoriya29 sichnya 1633 roku pani Lozki splatili Filonu Bogushevichu za meshkanciv sela Novosilok yakih Lozki prijnyali na grunti rozhivski ta osadili na urochishi nazvanomu Borovka Ale mabut poselennya dovgo ne proisnuvalo Bo v lyustraciyi Rozhivskogo starostva 1766 roku selo znachitsya yak nanovo zaselene Distalo nazvu vid sosnovogo boru yakim vono otochene z troh storin U pershij polovini XVIII st za tverdzhennyam Pohilevicha nalezhalo do volodin polkovnika B Hmelnickogo Nemiricha a privileyem Avgusta III u 1762 r bulo podarovano Varfolomiyu Mihalovskomu Z grudnya 1789 r za lyustraciyeyu Rozhevskogo starostva poselennya Borivka z inshimi selami stalo nalezhati do Rozhivskoyi derzhavnoyi mayetnosti Z klirovih vidomostej Nebelickoyi cerkvi svyatogo Mikolaya vidomo sho poselennya Borivka ta Komarivka v 1805 r nalezhali Mihajlu Shulijdimovu a v 1820 r buli u volodinni general ad yutanta Hrapoveckogo Todi v Nebilici Borivci i Komarivci bulo 67 dvoriv i prozhivalo zagalom 535 osib u Borivci 86 meshkanciv Ci sela nalezhali do Nebelickogo prihodu tut u 1851 r bula pobudovana cerkva derev yana shostogo rozryadu svyatogo Mikolaya Naprikinci XVIII st Rozhivske starostvo na deyakij chas bulo viddane u votchinnu vlasnist knyazyam Poninskim ale pislya priyednannya do Rosiyi znovu viznano derzhavnoyu mayetnistyu i do 1840 r viddavalosya riznim vlasnikam v orendu V seli vilnoyi zemli majzhe ne bulo bo navkrugi buv lis a hto bazhav mati bilshe mig otrimati yiyi v rajoni ninishnogo sela Stavishe Radomishlskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti abo pri Komarivci v urochishi Kobilne de selyanami z Borivki Zajcem Mihajlom ta Kovalchukom Petrom bulo zasnovano hutir U XIX st v Nebilici zhiv oficer yakij zaviduvav kazennim lisom jmovirno vin zaviduvav i Borivskim lisom oskilki v lisi poseredini dorogi mizh Borivkoyu ta Nebiliceyu znahodilosya lisnictvo Kovalove Na pochatku XX st v seli viniklo pershe promislove pidpriyemstvo z obrobki derevini Jogo zasnuvali priyizhdzhi rosiyani Karabchuki ta Burvikovi i nazivalosya vono parnya vid slova pariti Tam borivchani gnuli obiddya dlya kolis jogo zakupovuvali dlya voziv rozhivski yevreyi yaki zajmalisya riznimi perevezennyami tovariv Z 1920 r u seli bula vstanovlena radyanska vlada U 1925 r bulo vidkrito novu shkolu u 1928 r organizovano TOZ a v 1929 r promislovu artil Nove zhittya yaka vigotovlyala bochki j taru dlya ovochiv i fruktiv U 1959 r yiyi reorganizuvali v kolgosp Komsomolec Pershi zgadki pro kolektivizaciyu sela she v 1925 1926 rr ale oficijno kolgosp zasnovano v 1930 1932 rr Pershim golovoyu gospodarstva buv Kovalchuk Dmitro Stepanovich U 1925 r v seli pochala pracyuvati hata chitalnya a v 1929 r pochatkova shkola U 1935 r poblizu sela u lisovij miscevosti sho maye nazvu Padalka pracyuvav lisopilnij zavod Propracyuvav vin do 1939 r pislya chogo u primishenni zavodu bulo vidkrito semirichnu shkolu U period represij bulo zaareshtovano i rozstrilyano K A Karabchuka ta M P Piroga U pershij polovini lipnya 1941 r Borivku okupuvali nimecki vijska U 1942 1943 rr vona bula centrom diyalnosti pidpilnoyi bilshovickoyi grupi z 11 osib yaku ocholiv feldsher Ivan Spiridonovich Tumik Grupa vhodila do makarivskoyi pidpilnoyi organizaciyi Sered borivchan zaginuli v 1943 r partizani A M Klimenko M A Klimenko Z D Kovalchuk P M Otamanenko U 1943 r v lisah poblizu Borivki diyalo partizanske z yednannya S A Kovpaka Naprikinci listopada 1943 r na cij teritoriyi velisya zapekli boyi Pid chas vijni zaginulo 105 borivchan U 1955 r v Borivci vidkrito pam yatnik zagiblim voyinam odnoselchanam U pislyavoyenni roki v kolgospi bulo zbudovano 17 tipovih tvarinnickih primishen stolyarnu majsternyu avtogarazh U 1957 1960 rr Rozencvajg Adolf Leopoldovich golova kolgospu s Borivka ekonomist pershij u kolishnomu Radyanskomu Soyuzi vprovadiv garantovanu groshovu oplatu praci v kolgospah na bazi miscevogo gospodarstva V Istoriyi mist i sil Ukrayinskoyi RSR pro Borivku pochatku 1970 h bulo podano taku informaciyu Borivka selo centr silskoyi Radi roztashovane za 25 km vid rajonnogo centru Naselennya 639 cholovik Silradi pidporyadkovani naseleni punkti Lisicya Sadki Stroyivka Shnuriv Lis U Borivci centralna sadiba kolgospu Komsomolec yakij maye 2400 ga zemli u t ch ornoyi 1627 ga Ce bagatogaluzeve gospodarstvo sho specializuyetsya na viroshuvanni pshenici kartopli ta virobnictvi moloka i m yasa U seli ye vosmirichna shkola klub biblioteka 16 rokiv u seli propracyuvav golovoyu kolgospu Zhuravskij Oleksandr Fedorovich yakij proyaviv sebe yak chudovij gospodar Pri nomu kolgosp pidnyavsya na dosit visokij riven za svoyimi dosyagnennyami Nastupnij golova Volkovska Nina Vasilivna zrobila vagomij vnesok u rozbudovu sela U 1986 r v Borivci zvedeno Chornobilskij masiv zhitlovi budinki na vulici Zoryanij FAP administrativnij budinok 2 magazini dityachij sadok u primishenni yakogo nini znahoditsya klub vidkrito zagalnoosvitnyu shkolu GalereyaPam yatnik na chest voyiniv rad armiyi yaki zaginuli v roki Drugoyi svitovoyi vijni s Borivka Bratska mogila 27 rad voyiniv yaki zaginuli v boyah pri vizvolenni sela v listopadi 1943 r Panorama bilya pam yatnika na chest voyiniv Drugoyi svitovoyi vijni Pam yatnik zhertvam Golodomoru s Borivka centr sela bilya magazinuSuchasnistU 1997 r na bazi kolgospu utvoreno KSP Borivka v 1999 r reorganizovane v TOV Borivka U 2002 r na bazi shkoli vidkrito Borivske NVO Zagalnoosvitnya shkola I II st ditsadok Z 1992 r golovoyu silskoyi radi pracyuye Korolkova Lyubov Adamivna yakij nezminno doviryayut odnoselchani U 2008 r vona otrimala diplom laureata Gromadskoyi akciyi Dilova Kiyivshina ta vimpel Patriot Kiyivshini 2007 za vagomij vnesok u rozbudovu vsebichnij rozvitok Kiyivshini i s Borivka Vidomi lyudi uchasnik bojovih dij tankist kavaler ordena Slavi troh stupeniv Larisa Josipivna Olshevska vidoma hudozhnicya Lyudmila Ivanivna Kovalchuk direktor Kiyivskoyi publichnoyi biblioteki im Lesi Ukrayinki vice prezident Ukrayinskoyi bibliotechnoyi asociaciyi zasluzhenij pracivnik kulturi Ukrayini nagorodzhena ordenom Znak poshani ordenom Trudovogo Chervonogo prapora ordenom knyagini Olgi ordenom knyazya Volodimira Velikogo medalyami doktor medichnih nauk profesor zaviduvach kafedri pediatriyi Kiyivskogo medichnogo universitetu im O Bogomolcya Andrij Anatolijovich Poznyak uchasnik Revolyuciyi gidnosti na Majdani Nezalezhnosti v Kiyevi Odin z Nebesnoyi Sotni Geroj Ukrayini Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Kiyivska oblast PrimitkiBuket Ye Istoriya kozhnogo poselennya syagaye korenyami u glib stolit Makarivski visti 2012 3 lyutogo 5 10705 S 4 5 Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR K Golovna redakciya URE AN URSR 15 000 prim DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Borivka Buchanskij rajon Ashenko N V Buket Ye V Netreba D S ta in Uporyad Buket Ye V Narisi z istoriyi Makarivskogo rajonu Do 15 yi richnici Nezalezhnosti Ukrayini Kiyiv Logos 2006 S 221 222 Buket Ye V Istoriya ukrayinskogo sela Komarivka K Logos 2004 88 s Oficijna storinka Borivskoyi silskoyi radi nedostupne posilannya z lyutogo 2019 Informaciya pro Borivku nedostupne posilannya z lyutogo 2019 na Buket Ye Istoriya kozhnogo poselennya syagaye korenyami u glib stolit Makarivski visti 2012 3 lyutogo 5 10705 S 4 5