«Борчали» (азерб. Borçalı) — азербайджанські килими, що відносяться до ґазахської групі Гянджа-Ґазахського типу. Назва цього килима пов'язана з назвою регіону [ru], що знаходиться на північний захід від Ґазахського району Азербайджану, на території Грузії. Такі великі села цього регіону, як Гурдлар, Ахурли, Качаган, [ru], [ru] і Лембелі є відомими килимарськими пунктами. Населення Борчали і перелічених сіл складається переважно з азербайджанців.
азерб. Borçalı | |
---|---|
Килим «Борчали» (XIX століття). Музей азербайджанського килима, Баку | |
Музей: | Музей азербайджанського килима, Баку Національний музей мистецтв Азербайджану, Баку |
Історія
Як зазначає мистецтвознавець і килимар Лятіф Керімов, за переказами нинішнє населення Борчали походить від великого племені бозчалу, що жило в районі міста в Іранському Азербайджані. За розпорядженням правителів династії Сефевідів це плем'я було переселено на північ Ґазаха, на територію Грузії в Борчали. В їх розпорядження віддали бавовняні райони. Плем'я це називається також Карапапаг. Назва килимарського пункту Попагли, розташованого за 3 км від Ґазаха і килимарських зон Караязи і Карачеп, що знаходяться на півночі Ґазаха, пов'язана з назвою цього племені..
За Керімовим, предки жителів Борчали запозичили ремесло килимарства в килимової школи таких населених пунктів Іранського Азербайджану, як Тебриз, Ардебіль, Сараб, Карадаг і особливо розташованих навколо озера Урмія, Ерак, Біджар, Есна (Сенне), Фарахан. Підпадаючи під вплив ґазахської килимової школи і, натхненні її традиціями, вони продовжили їх розвиток. Під впливом цих двох шкіл килимарства з'явилася підгрупа килимової школи «Борчали», яку представляють килимарські пункти Караязи, Карачеп, Лембелі та інші.
Художні особливості
Залежно від художньої структури, килими «Борчали» утворюють кілька варіантів. В орнаментальних мотивах килимів «Борчали» можна побачити сліди зображення тотемів або відгомони міфологічних вірувань. Мотиви, що були колись релігійно-містичними, передавалися від покоління до покоління, за традицією дійшли і до наших днів. Але з недавнього часу ці мотиви втратили своє релігійне значення і перетворилися на звичайні декоративні елементи.
Перший варіант
До першого варіанту килимів «Борчали» відносяться ті, які місцеві ткачі називають «Чобанкере». Характерними для цих килимів елементами є розташовані вертикально на центральній осі симетрії в середньому полі два гелі, а також зображення дерев по чотирьох сторонах центрального геля. На деяких килимах цього варіанту є також зображення птахів, верблюда й елемент «мектеб оджаги» — шкільне вогнище.
Другий варіант
Другий варіант утворюють килими, які в Ґазахському районі отримали назву «Фарахлі», а в Борчали називаються «Курбагаогли» або «Курбагалі». Ці килими широко виробляли також у селі Гяурарх, що знаходиться за 12 км на південний схід від Марнеулі. Композиція килимів цього варіанту буває різною. В одних у середньому полі можна знайти гелеподібні елементи, розташовані в ряд один за іншим. В інших килимів з'єднання цих гелів утворює фігуру довгастої форми. До недавнього часу виробничими центрами килимів другого варіанту були села Гяурарх, Курбагаогли, а в Ґазахському районі — село Фарахлі.
У 30-х роках Лятіф Керімов був учасником наради найстаріших килимарів Ґазаха. Нарада тривала два дні. За цей час Керімову вдалося поговорити з кількома старими килимарями та з'ясувати походження деяких візерунків. Зайшла мова про форму і походження гельовидного елементу, що знаходиться в середньому полі згаданого килима. Одна з килимарок сказала, що цей елемент зображує жабу. «Жаба, — сказала вона, — красива тварина. У воді вона — риба, на суші — соловей». Отримані відомості, як пише Керімов, дають підставу припустити, що малюнок гельовидного серединного елемента поля сходить до зображення жаби, яка колись була тотемом певного племені. Але з часом цей елемент втратив своє релігійно-містичне значення і перетворився на декоративно-орнаментальний мотив.
Третій варіант
Третій варіант складають килими, відомі серед килимарів під назвою «Зійнатнішан» або «Зейванішан». Їх виробляють, переважно, в селі Кизилджа або Кизилгаджилі, розташованому на північному заході Марнеулі. Килим цей відрізняє не бордюрна смуга або якийсь окремий елемент, а хрестовидний медальйон, що знаходиться в центрі серединного поля. Існує помилкова думка, ніби цей медальйон є . Медальйон цей вважають основною ознакою цього килима і насправді він зображує героя в повстяній бурці і великій кудлатій папасі з баранячої шкури.
Четвертий варіант
До цього варіанту належать килими, що отримали у килимарів назву «Лембелі». Розташовані в центрі серединного поля килимів гелі з таким малюнком, більші за розміром, ніж гелі інших килимів ґазахської групи. Тло цих гелів зазвичай буває білим. У центрі гелю, на думку найстаріших килимарів, знаходиться «чанахли бага» — черепаха або, як у другому варіанті, дуже стилізоване зображення «курбагі» — жаби. Іноді зустрічаються килими цього варіанту з трьома однотипними гелями в середньому полі.
П'ятий варіант
Килими цього варіанту, також звані «Лембелі», попри схожість з килимами першого і четвертого варіантів, відрізняються від них розміром і кольором гелів серединного поля. Але головна відмінність полягає в тому, що ці гелі чергуються через один.
Технічні особливості
Килими «Борчали» бувають різних форматів і розмірів. Виткані в селі Лембелі килими відрізняються порівняно великими розмірами. Щільність вузлів: на кожному квадратному дециметрі поміщається від 30х30 до 35x35 вузлів (від 80000 до 120000 вузлів/м2). Висота ворсу 8-12 мм.
Примітки
- Лятиф Керимов. Азербайджанский ковёр. Том III. II. Тип Гянджа-Казах. Б) Казахская группа. «Борчалы». Б.: «Гянджлик», 1983.
- Курбагаогли — село в Марнеульському районі, населене азербайджанцями.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Borchali azerb Borcali azerbajdzhanski kilimi sho vidnosyatsya do gazahskoyi grupi Gyandzha Gazahskogo tipu Nazva cogo kilima pov yazana z nazvoyu regionu ru sho znahoditsya na pivnichnij zahid vid Gazahskogo rajonu Azerbajdzhanu na teritoriyi Gruziyi Taki veliki sela cogo regionu yak Gurdlar Ahurli Kachagan ru ru i Lembeli ye vidomimi kilimarskimi punktami Naselennya Borchali i perelichenih sil skladayetsya perevazhno z azerbajdzhanciv Borchaliazerb BorcaliKilim Borchali XIX stolittya Muzej azerbajdzhanskogo kilima BakuMuzej Muzej azerbajdzhanskogo kilima Baku Nacionalnij muzej mistectv Azerbajdzhanu BakuIstoriyaYak zaznachaye mistectvoznavec i kilimar Lyatif Kerimov za perekazami ninishnye naselennya Borchali pohodit vid velikogo plemeni bozchalu sho zhilo v rajoni mista v Iranskomu Azerbajdzhani Za rozporyadzhennyam praviteliv dinastiyi Sefevidiv ce plem ya bulo pereseleno na pivnich Gazaha na teritoriyu Gruziyi v Borchali V yih rozporyadzhennya viddali bavovnyani rajoni Plem ya ce nazivayetsya takozh Karapapag Nazva kilimarskogo punktu Popagli roztashovanogo za 3 km vid Gazaha i kilimarskih zon Karayazi i Karachep sho znahodyatsya na pivnochi Gazaha pov yazana z nazvoyu cogo plemeni Za Kerimovim predki zhiteliv Borchali zapozichili remeslo kilimarstva v kilimovoyi shkoli takih naselenih punktiv Iranskogo Azerbajdzhanu yak Tebriz Ardebil Sarab Karadag i osoblivo roztashovanih navkolo ozera Urmiya Erak Bidzhar Esna Senne Farahan Pidpadayuchi pid vpliv gazahskoyi kilimovoyi shkoli i nathnenni yiyi tradiciyami voni prodovzhili yih rozvitok Pid vplivom cih dvoh shkil kilimarstva z yavilasya pidgrupa kilimovoyi shkoli Borchali yaku predstavlyayut kilimarski punkti Karayazi Karachep Lembeli ta inshi Hudozhni osoblivostiKilim Borchali XIX stolittya Muzej azerbajdzhanskogo kilima Baku Zalezhno vid hudozhnoyi strukturi kilimi Borchali utvoryuyut kilka variantiv V ornamentalnih motivah kilimiv Borchali mozhna pobachiti slidi zobrazhennya totemiv abo vidgomoni mifologichnih viruvan Motivi sho buli kolis religijno mistichnimi peredavalisya vid pokolinnya do pokolinnya za tradiciyeyu dijshli i do nashih dniv Ale z nedavnogo chasu ci motivi vtratili svoye religijne znachennya i peretvorilisya na zvichajni dekorativni elementi Pershij variant Do pershogo variantu kilimiv Borchali vidnosyatsya ti yaki miscevi tkachi nazivayut Chobankere Harakternimi dlya cih kilimiv elementami ye roztashovani vertikalno na centralnij osi simetriyi v serednomu poli dva geli a takozh zobrazhennya derev po chotiroh storonah centralnogo gelya Na deyakih kilimah cogo variantu ye takozh zobrazhennya ptahiv verblyuda j element mekteb odzhagi shkilne vognishe Drugij variant Kilim Borchali XIX stolittya Muzej azerbajdzhanskogo kilima Baku Drugij variant utvoryuyut kilimi yaki v Gazahskomu rajoni otrimali nazvu Farahli a v Borchali nazivayutsya Kurbagaogli abo Kurbagali Ci kilimi shiroko viroblyali takozh u seli Gyaurarh sho znahoditsya za 12 km na pivdennij shid vid Marneuli Kompoziciya kilimiv cogo variantu buvaye riznoyu V odnih u serednomu poli mozhna znajti gelepodibni elementi roztashovani v ryad odin za inshim V inshih kilimiv z yednannya cih geliv utvoryuye figuru dovgastoyi formi Do nedavnogo chasu virobnichimi centrami kilimiv drugogo variantu buli sela Gyaurarh Kurbagaogli a v Gazahskomu rajoni selo Farahli U 30 h rokah Lyatif Kerimov buv uchasnikom naradi najstarishih kilimariv Gazaha Narada trivala dva dni Za cej chas Kerimovu vdalosya pogovoriti z kilkoma starimi kilimaryami ta z yasuvati pohodzhennya deyakih vizerunkiv Zajshla mova pro formu i pohodzhennya gelovidnogo elementu sho znahoditsya v serednomu poli zgadanogo kilima Odna z kilimarok skazala sho cej element zobrazhuye zhabu Zhaba skazala vona krasiva tvarina U vodi vona riba na sushi solovej Otrimani vidomosti yak pishe Kerimov dayut pidstavu pripustiti sho malyunok gelovidnogo seredinnogo elementa polya shodit do zobrazhennya zhabi yaka kolis bula totemom pevnogo plemeni Ale z chasom cej element vtrativ svoye religijno mistichne znachennya i peretvorivsya na dekorativno ornamentalnij motiv Kilim Borchali XIX stolittya Muzej azerbajdzhanskogo kilima Baku Tretij variant Tretij variant skladayut kilimi vidomi sered kilimariv pid nazvoyu Zijnatnishan abo Zejvanishan Yih viroblyayut perevazhno v seli Kizildzha abo Kizilgadzhili roztashovanomu na pivnichnomu zahodi Marneuli Kilim cej vidriznyaye ne bordyurna smuga abo yakijs okremij element a hrestovidnij medaljon sho znahoditsya v centri seredinnogo polya Isnuye pomilkova dumka nibi cej medaljon ye Medaljon cej vvazhayut osnovnoyu oznakoyu cogo kilima i naspravdi vin zobrazhuye geroya v povstyanij burci i velikij kudlatij papasi z baranyachoyi shkuri Chetvertij variant Do cogo variantu nalezhat kilimi sho otrimali u kilimariv nazvu Lembeli Roztashovani v centri seredinnogo polya kilimiv geli z takim malyunkom bilshi za rozmirom nizh geli inshih kilimiv gazahskoyi grupi Tlo cih geliv zazvichaj buvaye bilim U centri gelyu na dumku najstarishih kilimariv znahoditsya chanahli baga cherepaha abo yak u drugomu varianti duzhe stilizovane zobrazhennya kurbagi zhabi Inodi zustrichayutsya kilimi cogo variantu z troma odnotipnimi gelyami v serednomu poli P yatij variant Kilimi cogo variantu takozh zvani Lembeli popri shozhist z kilimami pershogo i chetvertogo variantiv vidriznyayutsya vid nih rozmirom i kolorom geliv seredinnogo polya Ale golovna vidminnist polyagaye v tomu sho ci geli cherguyutsya cherez odin Tehnichni osoblivostiKilimi Borchali buvayut riznih formativ i rozmiriv Vitkani v seli Lembeli kilimi vidriznyayutsya porivnyano velikimi rozmirami Shilnist vuzliv na kozhnomu kvadratnomu decimetri pomishayetsya vid 30h30 do 35x35 vuzliv vid 80000 do 120000 vuzliv m2 Visota vorsu 8 12 mm PrimitkiLyatif Kerimov Azerbajdzhanskij kovyor Tom III II Tip Gyandzha Kazah B Kazahskaya gruppa Borchaly B Gyandzhlik 1983 Kurbagaogli selo v Marneulskomu rajoni naselene azerbajdzhancyami