Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Олександр Генріхович Бородюк (рос. Александр Генрихович Бородюк, нар. 30 листопада 1962, Воронеж) — радянський та російський футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — російський футбольний тренер. Заслужений майстер спорту СРСР (1989), (2009). У складі олімпійської збірної СРСР — олімпійський чемпіон.
 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Повне ім'я | Олександр Генріхович Бородюк | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Народження | 30 листопада 1962 (61 рік) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Воронеж, СРСР | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Зріст | 184 см | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Вага | 77 кг | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Громадянство |  Росія СРСР | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Позиція | півзахисник | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Юнацькі клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ?–? |  «Факел» (Воронеж) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Національна збірна | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Тренерська діяльність** | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Звання, нагороди | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Нагороди |   | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| * Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ** Тільки на посаді головного тренера. | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
 Олександр Бородюк у Вікісховищі | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Клубна кар'єра
Народився 30 листопада 1962 року в місті Воронеж. Вихованець футбольної школи клубу «Факел» (Воронеж). Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1979 року в основній команді того ж клубу.
Коли прийшов час іти в армію, перейшов у , звідки через рік його перевели в Москву. По закінченні терміну служби залишився в столичному «Динамо» на надстрокову службу, отримавши звання молодшого лейтенанта. Разом з клубом став володарем кубку СРСР. Двічі ставав найкращим бомбардиром чемпіонату СРСР.
З приходом в «Динамо» Анатолія Бишовця перестав потрапляти в основний склад і поїхав грати у Німеччину за «Шальке 04», де став найкращим бомбардиром клубу.
Разом з «Фрайбургом», в який перейшов 1994 року, став бронзовим призером Бундесліги. Крім того, Олександр став єдиним з росіян, хто за підсумками сезону увійшов у трійку найкращих футболістів. Також Бородюк вписав своє ім'я в історію німецького футболу, ставши автором тридцятитисячного м'яча Бундесліги. З листопада 1995 року виступав за Ганновер 96 у Другій Бундеслізі, з яким підписав контракт до кінця сезону.
Повернувшись у Росію у віці 34 років, як і раніше, міг скласти конкуренцію молодим гравцям і був запрошений Юрієм Сьоміним у «Локомотив», разом з яким виступав у півфіналі Кубка кубків, вигравав Кубок Росії і, забивши сотий м'яч у чемпіонатах країни, став членом клубу Григорія Федотова.
1999 року недовго грав за «Торпедо-ЗіЛ», після чого завершив кар'єру гравця в самарських «Крилах Рад» у віці 39 років.
Виступи за збірні
З 1987 по 1988 рік захищав кольори олімпійської збірної СРСР. У складі цієї команди провів 6 матчів, забив 1 гол і став переможцем футбольного турніру на Олімпійських іграх 1988 року у Сеулі.
21 лютого 1989 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної СРСР в товариській грі проти збірної Болгарії, в якій відзначився голом і допоміг своїй збірній перемогти з рахунком 2:1. 28 червня 1989 року брав участь у неофіційній грі збірної СРСР проти збірної «Зірок світу» (3:3), в якій також забив 1 гол.
Наступного року був включений до заявки збірної на чемпіонат світу 1990 року в Італії, де зіграв лише в останньому матчі групового етапу проти збірної Румунії, який завершився поразкою 0:2, що не дозволила радянській збірній вийти з групи.
Всього протягом кар'єри у національній збірній СРСР, яка тривала три роки, провів у формі головної команди країни лише 7 матчів, забивши 1 голів.
Після розпаду СРСР став виступати за збірну Росії. Перший матч — 28 жовтня 1992 року проти збірної Люксембургу. У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1994 року у США, на якому зіграв у двох матчах проти Бразилії та Швеції, проте обидва були програні росіянами й збірна не пройшла груповий етап.
Всього за збірну Росії провів вісім матчів і забив чотири голи, причому три з них — 2 лютого 1994 року у матчі проти збірної Мексики (4:1).
Кар'єра тренера
Розпочав тренерську кар'єру невдовзі по завершенні кар'єри гравця, 2001 року, працюючи асистентом Олександра Тарханова у тренерському штабі клубу «Крила Рад» (Самара).
З 2002 року був помічником Юрія Сьоміна у збірній Росії, а після того, як збірна не змогла вийти на ЧС-2006, Сьоміна було звільнено й Олександр Бородюк став виконувати обов'язки головного тренера збірної Росії з 1 січня по 9 липня 2006 року. Керував командою лише у двох товариських матчах: проти збірних Бразилії (0:1) та Іспанії (0:0). З літа працював помічником Гуса Гіддінка, а пізніше — Діка Адвоката. Крім того, з 6 грудня 2005 року очолював молодіжну збірну Росії
3 липня 2012 року завершив свою тривалу роботу в РФС, оскільки 25 червня 2012 року був призначений спортивним директором московського «Динамо» та не міг суміщати обидві посади одночасно. Проте вже через чотири місяці залишив посаду через розбіжності з головним тренером команди Даном Петреску.
6 червня 2013 року призначений спортивним директором «Торпедо», а після звільнення Бориса Ігнатьєва і став головним тренером команди, оскільки у в.о. головного тренера не було ліцензії Pro, необхідної для керівництва командою у ФНЛ. Пропрацював на цій посаді до червня 2014, в якому завершився його контракт із «Торпедо», який він вирішив не подовжувати.
Згодом продовжив тренерську кар'єру в Казахстані — з кінця 2015 до квітня 2016 був головним тренером «Кайрата», а 27 лютого 2017 року очолив тренерський штаб національної збірної Казахстану, уклавши трирічний трнерський контракт. Під його керівництвом команда провела сім ігор в рамках відбору на ЧС-2018, в яких не здобула жодної перемоги, програвши шість з них. Результати його роботи були офіційно визнані у січні 2018 року незадовільними, після чого тренер пішов у відставку.
Титули і досягнення
Командні
![image]()
Олімпійський чемпіон: 1988- Срібний призер чемпіонату СРСР: 1986
- Володар Кубка СРСР: 1984
- Найкращий бомбардир чемпіонату СРСР: 1986, 1988
- Бронзовий призер чемпіонату Німеччини: 1995
- Бронзовий призер чемпіонату Росії: 1998
- Володар Кубка Росії: 1997
- списках 33 найкращих футболістів сезону в СРСР: № 2 — 1986; № 3 — 1988
Особисті
- Найкращий бомбардир чемпіонату СРСР: 1986 (21), 1988 (16)
Примітки
- . Архів оригіналу за 19 січня 2012. Процитовано 9 квітня 2014.
- . Архів оригіналу за 31 грудня 2013. Процитовано 9 квітня 2014.
- . Архів оригіналу за 31 грудня 2013. Процитовано 9 квітня 2014.
- . Архів оригіналу за 31 грудня 2013. Процитовано 9 квітня 2014.
- . Архів оригіналу за 31 грудня 2013. Процитовано 9 квітня 2014.
- . Архів оригіналу за 10 лютого 2014. Процитовано 9 квітня 2014.
- Разом з Євгеном Шаховим.
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бородюк Олександр Генріхович |
- Статистика виступів у змаганнях під егідою ФІФА. [ 8 квітня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
- Біографія на сайті rusteam.permian.ru [ 17 лютого 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
- Бородюк Олександр Генріхович на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Borodyuk Oleksandr Genrihovich Borodyuk ros Aleksandr Genrihovich Borodyuk nar 30 listopada 1962 Voronezh radyanskij ta rosijskij futbolist sho grav na poziciyi pivzahisnika Po zavershenni igrovoyi kar yeri rosijskij futbolnij trener Zasluzhenij majster sportu SRSR 1989 2009 U skladi olimpijskoyi zbirnoyi SRSR olimpijskij chempion Oleksandr Borodyuk Oleksandr Borodyuk Osobisti dani Povne im ya Oleksandr Genrihovich Borodyuk Narodzhennya 30 listopada 1962 1962 11 30 61 rik Voronezh SRSR Zrist 184 sm Vaga 77 kg Gromadyanstvo Rosiya SRSR Poziciya pivzahisnik Yunacki klubi Fakel Voronezh Profesionalni klubi Roki Klub I g 1979 Fakel Voronezh 0 0 1980 1981 Dinamo Vologda 30 4 1982 1989 Dinamo Moskva 187 53 1989 1993 Shalke 04 124 41 1994 1995 Frajburg 20 2 1996 Gannover 96 16 3 1997 1999 Lokomotiv M 32 13 1999 Torpedo ZiL 12 1 2000 Krila Rad 20 1 Nacionalna zbirna Roki Zbirna I g 1987 1988 SRSR ol 6 1 1989 1991 SRSR 7 1 1992 1994 Rosiya 8 4 Trenerska diyalnist Roki Komanda Posada 2001 2002 Krila Rad asist 2002 2012 Rosiya asist 2006 Rosiya v o 2005 2007 Rosiya U 21 2013 2014 Torpedo Moskva 2016 Kajrat 2017 2018 Kazahstan 2020 2021 2022 Torpedo Moskva Zvannya nagorodi Nagorodi Igri ta goli za profesionalni klubi vrahovuyutsya lishe v nacionalnomu chempionati Tilki na posadi golovnogo trenera Oleksandr Borodyuk u VikishovishiKlubna kar yeraNarodivsya 30 listopada 1962 roku v misti Voronezh Vihovanec futbolnoyi shkoli klubu Fakel Voronezh Doroslu futbolnu kar yeru rozpochav 1979 roku v osnovnij komandi togo zh klubu Koli prijshov chas iti v armiyu perejshov u zvidki cherez rik jogo pereveli v Moskvu Po zakinchenni terminu sluzhbi zalishivsya v stolichnomu Dinamo na nadstrokovu sluzhbu otrimavshi zvannya molodshogo lejtenanta Razom z klubom stav volodarem kubku SRSR Dvichi stavav najkrashim bombardirom chempionatu SRSR Z prihodom v Dinamo Anatoliya Bishovcya perestav potraplyati v osnovnij sklad i poyihav grati u Nimechchinu za Shalke 04 de stav najkrashim bombardirom klubu Razom z Frajburgom v yakij perejshov 1994 roku stav bronzovim prizerom Bundesligi Krim togo Oleksandr stav yedinim z rosiyan hto za pidsumkami sezonu uvijshov u trijku najkrashih futbolistiv Takozh Borodyuk vpisav svoye im ya v istoriyu nimeckogo futbolu stavshi avtorom tridcyatitisyachnogo m yacha Bundesligi Z listopada 1995 roku vistupav za Gannover 96 u Drugij Bundeslizi z yakim pidpisav kontrakt do kincya sezonu Povernuvshis u Rosiyu u vici 34 rokiv yak i ranishe mig sklasti konkurenciyu molodim gravcyam i buv zaproshenij Yuriyem Sominim u Lokomotiv razom z yakim vistupav u pivfinali Kubka kubkiv vigravav Kubok Rosiyi i zabivshi sotij m yach u chempionatah krayini stav chlenom klubu Grigoriya Fedotova 1999 roku nedovgo grav za Torpedo ZiL pislya chogo zavershiv kar yeru gravcya v samarskih Krilah Rad u vici 39 rokiv Vistupi za zbirniZ 1987 po 1988 rik zahishav kolori olimpijskoyi zbirnoyi SRSR U skladi ciyeyi komandi proviv 6 matchiv zabiv 1 gol i stav peremozhcem futbolnogo turniru na Olimpijskih igrah 1988 roku u Seuli 21 lyutogo 1989 roku debyutuvav v oficijnih matchah u skladi nacionalnoyi zbirnoyi SRSR v tovariskij gri proti zbirnoyi Bolgariyi v yakij vidznachivsya golom i dopomig svoyij zbirnij peremogti z rahunkom 2 1 28 chervnya 1989 roku brav uchast u neoficijnij gri zbirnoyi SRSR proti zbirnoyi Zirok svitu 3 3 v yakij takozh zabiv 1 gol Nastupnogo roku buv vklyuchenij do zayavki zbirnoyi na chempionat svitu 1990 roku v Italiyi de zigrav lishe v ostannomu matchi grupovogo etapu proti zbirnoyi Rumuniyi yakij zavershivsya porazkoyu 0 2 sho ne dozvolila radyanskij zbirnij vijti z grupi Vsogo protyagom kar yeri u nacionalnij zbirnij SRSR yaka trivala tri roki proviv u formi golovnoyi komandi krayini lishe 7 matchiv zabivshi 1 goliv Pislya rozpadu SRSR stav vistupati za zbirnu Rosiyi Pershij match 28 zhovtnya 1992 roku proti zbirnoyi Lyuksemburgu U skladi zbirnoyi buv uchasnikom chempionatu svitu 1994 roku u SShA na yakomu zigrav u dvoh matchah proti Braziliyi ta Shveciyi prote obidva buli prograni rosiyanami j zbirna ne projshla grupovij etap Vsogo za zbirnu Rosiyi proviv visim matchiv i zabiv chotiri goli prichomu tri z nih 2 lyutogo 1994 roku u matchi proti zbirnoyi Meksiki 4 1 Kar yera treneraIgor Korneyev Borodyuk i Gus Giddink pid chas Yevro 2008 Rozpochav trenersku kar yeru nevdovzi po zavershenni kar yeri gravcya 2001 roku pracyuyuchi asistentom Oleksandra Tarhanova u trenerskomu shtabi klubu Krila Rad Samara Z 2002 roku buv pomichnikom Yuriya Somina u zbirnij Rosiyi a pislya togo yak zbirna ne zmogla vijti na ChS 2006 Somina bulo zvilneno j Oleksandr Borodyuk stav vikonuvati obov yazki golovnogo trenera zbirnoyi Rosiyi z 1 sichnya po 9 lipnya 2006 roku Keruvav komandoyu lishe u dvoh tovariskih matchah proti zbirnih Braziliyi 0 1 ta Ispaniyi 0 0 Z lita pracyuvav pomichnikom Gusa Giddinka a piznishe Dika Advokata Krim togo z 6 grudnya 2005 roku ocholyuvav molodizhnu zbirnu Rosiyi 3 lipnya 2012 roku zavershiv svoyu trivalu robotu v RFS oskilki 25 chervnya 2012 roku buv priznachenij sportivnim direktorom moskovskogo Dinamo ta ne mig sumishati obidvi posadi odnochasno Prote vzhe cherez chotiri misyaci zalishiv posadu cherez rozbizhnosti z golovnim trenerom komandi Danom Petresku 6 chervnya 2013 roku priznachenij sportivnim direktorom Torpedo a pislya zvilnennya Borisa Ignatyeva i stav golovnim trenerom komandi oskilki u v o golovnogo trenera ne bulo licenziyi Pro neobhidnoyi dlya kerivnictva komandoyu u FNL Propracyuvav na cij posadi do chervnya 2014 v yakomu zavershivsya jogo kontrakt iz Torpedo yakij vin virishiv ne podovzhuvati Zgodom prodovzhiv trenersku kar yeru v Kazahstani z kincya 2015 do kvitnya 2016 buv golovnim trenerom Kajrata a 27 lyutogo 2017 roku ocholiv trenerskij shtab nacionalnoyi zbirnoyi Kazahstanu uklavshi tririchnij trnerskij kontrakt Pid jogo kerivnictvom komanda provela sim igor v ramkah vidboru na ChS 2018 v yakih ne zdobula zhodnoyi peremogi progravshi shist z nih Rezultati jogo roboti buli oficijno viznani u sichni 2018 roku nezadovilnimi pislya chogo trener pishov u vidstavku Tituli i dosyagnennyaKomandni Olimpijskij chempion 1988 Sribnij prizer chempionatu SRSR 1986 Volodar Kubka SRSR 1984 Najkrashij bombardir chempionatu SRSR 1986 1988 Bronzovij prizer chempionatu Nimechchini 1995 Bronzovij prizer chempionatu Rosiyi 1998 Volodar Kubka Rosiyi 1997 spiskah 33 najkrashih futbolistiv sezonu v SRSR 2 1986 3 1988 Osobisti Najkrashij bombardir chempionatu SRSR 1986 21 1988 16 Primitki Arhiv originalu za 19 sichnya 2012 Procitovano 9 kvitnya 2014 Arhiv originalu za 31 grudnya 2013 Procitovano 9 kvitnya 2014 Arhiv originalu za 31 grudnya 2013 Procitovano 9 kvitnya 2014 Arhiv originalu za 31 grudnya 2013 Procitovano 9 kvitnya 2014 Arhiv originalu za 31 grudnya 2013 Procitovano 9 kvitnya 2014 Arhiv originalu za 10 lyutogo 2014 Procitovano 9 kvitnya 2014 Razom z Yevgenom Shahovim PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Borodyuk Oleksandr Genrihovich Statistika vistupiv u zmagannyah pid egidoyu FIFA 8 kvitnya 2014 u Wayback Machine angl Biografiya na sajti rusteam permian ru 17 lyutogo 2020 u Wayback Machine ros Borodyuk Oleksandr Genrihovich na sajti National Football Teams com angl