Боровський Федір Артемович

Федір Арте́мович Боро́вський (1746—1805) — російський військовий діяч, генерал-майор.

Федір Артемович Боровський
Портрет генерала Ф. А. Боровського з орденами Св. Володимира 3-го ст. і Св. Георгія 4-го ст. Худ. В. Л. Боровиковський, 1799
Народження	20 квітня 1746(1746-04-20)
Смерть	14 березня 1805(1805-03-14) (58 років)
Поховання	Талова Балка
Країна	Російська_імперія
Приналежність	Російська імперія
Роки служби	1758-1797
Звання	генерал-майор
Війни / битви	Російсько-польська_війна_(1792)
Нагороди	Орден Святого Георгія Орден Святого Володимира 3 ступеня

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Боровський.

Військова діяльність

Народився в 1746 році. На службі з 1758. Служив в армійській кавалерії. Бойовий генерал, сподвижник О. В. Суворова, М. І. Кутузова і М. В. Репніна. В кінці 1760-х — ад'ютант в полку жовтих гусар. В 1768 брав участь в роботі Комиссии о сочинении проекта Нового Уложения в якості представника дворянства Новоросійської губернії. З 1796 командир Гусарського свого імені полку, який стояв під Могильовом. Учасник польської кампанії 1792—1794. В 1797 за помилковим доносом притягнутий до суду, внаслідок чого подав у відставку. В березні 1798 арештований, але 1 жовтня того ж року виправданий за вироком особливої комісії. Будучи у відставці, по іменному указу Павла I отримав дозвіл носить мундир.

Землевласник

В 1767 році отримав від Катерини ІІ рангову землю 156 десятин на 6  дворів, а також під слободу 1092 десятини на 42 двори. Був першим землевласником села Талова Балка. Там почав спорудження Свято-Преображенської церкви, але не дожив до кінця будівництва. Був похований у склепі, що знаходився під храмом. В 90-ті роки склеп був зруйнований і пограбований. Мощі Боровського не збереглися.

Звання

• На службі з 1758
• Прем'єр-майор з 1771
• підполковник з 1781
• полковник з 1788
• бригадир з 1793
• генерал-майор з 1795
• З 1796 шеф полку
• З березня 1798 у відставці
  

Нагороди

• Орден св. Володимира 3-го ст.
• Орден св. Георгія 4-го ст.