Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Борисі́вка (до 1946 року — Тожи́р) — село в Україні, у Звягельській міській територіальній громаді Звягельського району Житомирської області. Кількість населення становить 421 особу (2001). У 1923—54 роках — адміністративний центр однойменної сільської ради.
| село Борисівка | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Житомирська область |
| Район | Звягельський район |
| Громада | Звягельська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA18080150040084093 |
| Основні дані | |
| Колишня назва | Тожир |
| Населення | 421 (2001) |
| Площа | 1,307 км² |
| Густота населення | 322,11 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 11737 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | H G O |
| Середня висота над рівнем моря | 216 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | вул. Шевченка, 16, м. Звягель, Звягельський р-н, Житомирська обл., 11708 |
| Карта | |
  Борисівка | |
 Борисівка | |
| Мапа | |
Населення
В другій половині 19 століття, за Теодоровичем, в Тожирі та Груді налічувалося 105 дворів, жителів: 821 православних, 8 католиків та 18 юдеїв. У 1885 році налічувалося 70 дворів та 353 жителів.
Відповідно до результатів перепису населення Російської імперії 1897 року, загальна кількість мешканців села становила 551 особу, з них: православних — 539, чоловіків — 271, жінок — 280.
У 1906 році налічувалося 560 жителів, дворів — 90, станом на 1923 рік в поселенні нараховано 147 дворів та 737 мешканців.
Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, становила 479 осіб. Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 421 особу.
Історія
У 1577 році належало князеві Корецькому, котрий платив з трьох димів та трьох городів. У першій половині XVII століття посесорами села Тожир були руські бояри, шляхтичі Бабинські. На 1629 рік в селі нараховувалось 40 димів, що належали мозирському маршалку Івану Андрійовичу Бабинському. В 1642 році Іван Бабинський записує село на Самійла Козинського.
Згадується в акті від 7 травня 1721 року як село Тозира, що перебувало у володінні Менжинських. В другій половині 19 століття — село Тожир Піщівської волості Новоград-Волинського повіту, за 120 верст від Житомира та 30 верст від Новограда-Волинського. Найближча поштова станція — в Дідовичах, за 3 версти, найближча залізнична станція — Славута. Дерев'яну, на кам'яному підмурівку, криту бляхою, церкву збудовано у 1860 році, за кошти місцевої поміщиці — графині Потоцької. Реконструйована у 1869 та 1871 роках, на кошти парафіян. Землі при церкві — понад 91 десятин. До складу парафії входило село Груд. Парафіяльну школу збудовано у 1863 році. Належало до піщівського маєтку графині Марії Потоцької.
У 1885 році — колишнє власницьке село Піщівської волості Новоград-Волинського; була церковна парафія.
У 1906 році — село Піщівської волості (1-го стану) Новоград-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань до повітового центру, міста Новоград-Волинський, становила 18 верст, до волосного центру, с. Піщів — 4 версти. Найближче поштово-телеграфне відділення розташовувалося в Дідовичах.
У 1923 році увійшло до складу новоствореної Тожирської (згодом — Борисівська) сільської ради, котра, від 7 березня 1923 року, включена до складу новоутвореного Пищівського (згодом — Ярунський) району Житомирської (згодом — Волинська) округи, адміністративний центр ради. Розміщувалося за 4 версти від районного центру, с. Піщів.
7 червня 1946 року, відповідно до указу Президії Верховної ради Української РСР «Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільрад і населених пунктів Житомирської області» с. Тожир перейменоване на с. Борисівка.
11 серпня 1954 року, відповідно до указу Президії Верховної ради УРСР «Про укрупнення сільських рад по Житомирській області», Борисівську сільську раду ліквідовано, с. Борисівка включене до складу Дідовицької сільської ради Ярунського району. 4 червня 1958 року, в складі сільської ради, внаслідок ліквідації Ярунського району, увійшло до Новоград-Волинського району Житомирської області.
У 2020 році територію й населені пункти Дідовицької сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 711-р від 12 червня 2020 року «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області», включено до складу Новоград-Волинської (згодом — Звягельська) міської територіальної громади Новоград-Волинського району Житомирської області.
Примітки
- М. Теодорович. Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии. Том I. Уезды Житомирский, Новоград-Волынский и Овручский (PDF) (російська) . Почаїв: Типографія Почаєво-Успенської лаври, 1888. с. 193-194. Процитовано 5 серпня 2022.
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. — С. 228. (рос. дореф.)
- Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий, по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. (російська) . Санкт-Петербург: типография «Общественная польза»: паровая типо-литография Н.Л. Ныркина, 1905. с. 28. Процитовано 6 серпня 2022.
- (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Житомир:Волинська губернська типографія, 1906. с. 156. Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 6 серпня 2022.
- (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Житомир: Волинський губернський відділ управління. 1923. с. 139. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 6 серпня 2022.
- . pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021 року. Процитовано 6 серпня 2022.
- Tożyr // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 440. (пол.)
- Баранович Олексій Іванович. Залюднення України перед Хмельниччиною: Волинське воєводство. Київ. 1930. Ч. 1 : Залюднення Волинського воєводства в першій половині XVII ст. / ВУАН. – 1930. с. 42—43.
- Упоряд. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. . Інститут історії України НАН України (українська) . Житомир: «Волинь», 2007. с. 208, 547, 551. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 6 серпня 2022.
- . https://zakon.rada.gov.ua/. Архів оригіналу за 9 січня 2021. Процитовано 5 листопада 2021.
Посилання
- Погода в селі Борисівка [ 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Borisi vka do 1946 roku Tozhi r selo v Ukrayini u Zvyagelskij miskij teritorialnij gromadi Zvyagelskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti Kilkist naselennya stanovit 421 osobu 2001 U 1923 54 rokah administrativnij centr odnojmennoyi silskoyi radi selo BorisivkaKrayina UkrayinaOblast Zhitomirska oblastRajon Zvyagelskij rajonGromada Zvyagelska miska gromadaKod KATOTTG UA18080150040084093Osnovni daniKolishnya nazva TozhirNaselennya 421 2001 Plosha 1 307 km Gustota naselennya 322 11 osib km Poshtovij indeks 11737Geografichni daniGeografichni koordinati 50 33 59 pn sh 27 21 09 sh d H G OSerednya visota nad rivnem morya 216 mMisceva vladaAdresa radi vul Shevchenka 16 m Zvyagel Zvyagelskij r n Zhitomirska obl 11708KartaBorisivkaBorisivkaMapaU Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Borisivka NaselennyaV drugij polovini 19 stolittya za Teodorovichem v Tozhiri ta Grudi nalichuvalosya 105 dvoriv zhiteliv 821 pravoslavnih 8 katolikiv ta 18 yudeyiv U 1885 roci nalichuvalosya 70 dvoriv ta 353 zhiteliv Vidpovidno do rezultativ perepisu naselennya Rosijskoyi imperiyi 1897 roku zagalna kilkist meshkanciv sela stanovila 551 osobu z nih pravoslavnih 539 cholovikiv 271 zhinok 280 U 1906 roci nalichuvalosya 560 zhiteliv dvoriv 90 stanom na 1923 rik v poselenni narahovano 147 dvoriv ta 737 meshkanciv Vidpovidno do rezultativ perepisu naselennya SRSR kilkist naselennya stanom na 12 sichnya 1989 roku stanovila 479 osib Stanom na 5 grudnya 2001 roku vidpovidno do perepisu naselennya Ukrayini kilkist meshkanciv sela stanovila 421 osobu IstoriyaU 1577 roci nalezhalo knyazevi Koreckomu kotrij plativ z troh dimiv ta troh gorodiv U pershij polovini XVII stolittya posesorami sela Tozhir buli ruski boyari shlyahtichi Babinski Na 1629 rik v seli narahovuvalos 40 dimiv sho nalezhali mozirskomu marshalku Ivanu Andrijovichu Babinskomu V 1642 roci Ivan Babinskij zapisuye selo na Samijla Kozinskogo Zgaduyetsya v akti vid 7 travnya 1721 roku yak selo Tozira sho perebuvalo u volodinni Menzhinskih V drugij polovini 19 stolittya selo Tozhir Pishivskoyi volosti Novograd Volinskogo povitu za 120 verst vid Zhitomira ta 30 verst vid Novograda Volinskogo Najblizhcha poshtova stanciya v Didovichah za 3 versti najblizhcha zaliznichna stanciya Slavuta Derev yanu na kam yanomu pidmurivku kritu blyahoyu cerkvu zbudovano u 1860 roci za koshti miscevoyi pomishici grafini Potockoyi Rekonstrujovana u 1869 ta 1871 rokah na koshti parafiyan Zemli pri cerkvi ponad 91 desyatin Do skladu parafiyi vhodilo selo Grud Parafiyalnu shkolu zbudovano u 1863 roci Nalezhalo do pishivskogo mayetku grafini Mariyi Potockoyi U 1885 roci kolishnye vlasnicke selo Pishivskoyi volosti Novograd Volinskogo bula cerkovna parafiya U 1906 roci selo Pishivskoyi volosti 1 go stanu Novograd Volinskogo povitu Volinskoyi guberniyi Vidstan do povitovogo centru mista Novograd Volinskij stanovila 18 verst do volosnogo centru s Pishiv 4 versti Najblizhche poshtovo telegrafne viddilennya roztashovuvalosya v Didovichah U 1923 roci uvijshlo do skladu novostvorenoyi Tozhirskoyi zgodom Borisivska silskoyi radi kotra vid 7 bereznya 1923 roku vklyuchena do skladu novoutvorenogo Pishivskogo zgodom Yarunskij rajonu Zhitomirskoyi zgodom Volinska okrugi administrativnij centr radi Rozmishuvalosya za 4 versti vid rajonnogo centru s Pishiv 7 chervnya 1946 roku vidpovidno do ukazu Prezidiyi Verhovnoyi radi Ukrayinskoyi RSR Pro zberezhennya istorichnih najmenuvan ta utochnennya i vporyadkuvannya isnuyuchih nazv silrad i naselenih punktiv Zhitomirskoyi oblasti s Tozhir perejmenovane na s Borisivka 11 serpnya 1954 roku vidpovidno do ukazu Prezidiyi Verhovnoyi radi URSR Pro ukrupnennya silskih rad po Zhitomirskij oblasti Borisivsku silsku radu likvidovano s Borisivka vklyuchene do skladu Didovickoyi silskoyi radi Yarunskogo rajonu 4 chervnya 1958 roku v skladi silskoyi radi vnaslidok likvidaciyi Yarunskogo rajonu uvijshlo do Novograd Volinskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti U 2020 roci teritoriyu j naseleni punkti Didovickoyi silskoyi radi Novograd Volinskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 711 r vid 12 chervnya 2020 roku Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Zhitomirskoyi oblasti vklyucheno do skladu Novograd Volinskoyi zgodom Zvyagelska miskoyi teritorialnoyi gromadi Novograd Volinskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti PrimitkiM Teodorovich Istoriko statisticheskoe opisanie cerkvej i prihodov Volynskoj eparhii Tom I Uezdy Zhitomirskij Novograd Volynskij i Ovruchskij PDF rosijska Pochayiv Tipografiya Pochayevo Uspenskoyi lavri 1888 s 193 194 Procitovano 5 serpnya 2022 Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 S 228 ros doref Naselennye mesta Rossijskoj imperii v 500 i bolee zhitelej s ukazaniem vsego nalichnogo v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih veroispovedanij po dannym pervoj vseobshej perepisi naseleniya 1897 g rosijska Sankt Peterburg tipografiya Obshestvennaya polza parovaya tipo litografiya N L Nyrkina 1905 s 28 Procitovano 6 serpnya 2022 PDF Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini rosijska Zhitomir Volinska gubernska tipografiya 1906 s 156 Arhiv originalu PDF za 14 grudnya 2017 Procitovano 6 serpnya 2022 PDF Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini rosijska Zhitomir Volinskij gubernskij viddil upravlinnya 1923 s 139 Arhiv originalu PDF za 5 zhovtnya 2021 Procitovano 6 serpnya 2022 pop stat mashke org Arhiv originalu za 4 veresnya 2021 roku Procitovano 6 serpnya 2022 Tozyr Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1892 T XII S 440 pol Baranovich Oleksij Ivanovich Zalyudnennya Ukrayini pered Hmelnichchinoyu Volinske voyevodstvo Kiyiv 1930 Ch 1 Zalyudnennya Volinskogo voyevodstva v pershij polovini XVII st VUAN 1930 s 42 43 Uporyad R A Kondratyuk D Ya Samolyuk B Sh Tabachnik Dovidnik oficijne vidannya Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini ukrayinska Zhitomir Volin 2007 s 208 547 551 Arhiv originalu za 8 zhovtnya 2021 Procitovano 6 serpnya 2022 https zakon rada gov ua Arhiv originalu za 9 sichnya 2021 Procitovano 5 listopada 2021 PosilannyaPogoda v seli Borisivka 19 grudnya 2011 u Wayback Machine