Андрій Леонтійович Бондарев (нар. 20 серпня 1901 — пом. 23 вересня 1961) — радянський військовик, Герой Радянського Союзу (1943), гвардії генерал-лейтенант (1943).
Андрій Леонтійович Бондарев | |
---|---|
Народження | 20 серпня 1901 хутір Бондарєв |
Смерть | 23 вересня 1961 (60 років) с. Боровки геморагічний інсульт |
Поховання | Боровки (Бєлгородська область) |
Країна | СРСР |
Приналежність | Радянська армія |
Роки служби | 1921-1955 |
Партія | КПРС |
Звання | Генерал-лейтенант |
Командування | |
Війни / битви | Громадянська війна в Росії Радянсько-фінська війна (1939—1940) Німецько-радянська війна |
Нагороди |
Життєпис
Народився 20 серпня 1901 року на хуторі Бондарєв (нині Новооскольського району Бєлгородської області РФ) в селянській родині. Українець.
Здобувши початкову освіту, свою трудову діяльність він почав секретарем Бондаревського сільради. Але в січні 1921 року набрав до лав Червоної Армії.
У 1922 році закінчив 52-е Кременчуцькі командні піхотні курси і був направлений на службу в 74-й стрілецький полк на Україні, де проходив її на посадах командира відділення, помічника командира і командира взводу. При цьому, брав активну участь в бойових операціях проти політичного бандитизму на Україні на початку 1920-х років.
У 1927 році Андрій Леонтійович закінчив Київську Об'єднану військову школу і до 1934 року служив в 166-му стрілецькому полку Ленінградського військового округу: командиром взводу, політруком роти, командиром роти, начальником штабу батальйону, помічником начальника штабу полку.
З березня 1934 року — він начальник штабу і виконувач посаду командира навчального батальйону в 167-му стрілецькому полку.
З лютого 1935 року — був начальником штабу 12-го Туркестанського стрілецького полку, а з липня 1937 року — командиром 31-го стрілецького полку.
Друга Світова війна
З квітня 1938 роки (будучи вже полковником) Андрій Леонтійович командував 43-ю, а з березня 1939 року — 168-ю стрілецькою дивізією, взявши участь в радянсько-фінської війни (1939—1940). За успішне керівництво частинами з'єднання він був нагороджений першим для нього орденом Бойового Червоного Прапора.
У 1941 році полковник Бондарєв А. Л. закінчив Курси удосконалення начальницького складу при Військовій академії імені М. В. Фрунзе і 9 травня 1941 року знову став командиром 168-ї стрілецької дивізії.
З початком радянсько-німецької війни він на чолі ввіреній йому дивізії бився проти фінських військ в районі міста Сортавала у складі 8-ї армії Північного фронту, а з 27 серпня 1941 року — Ленінградського фронту.
Під Ленінградом 168-а дивізія в складі 8-ї армії брала участь в Сенявінской операції. 7 жовтня 1941 полковнику Бондареву А. Л. присвоєно військове звання «генерал-майор».
З 18 листопада 1941 року до початку січня 1942 генерал майор Бондарєв А. Л. був командувачем 8-ю армією Ленінградського фронту. Протягом місяця його армія намагалася розвинути наступ з назустріч військам Волховського фронту, але просунутися не змогла і понесла великі втрати. Бондарев був переведений на посаду командувача Невської оперативної групи, але у квітні 1942 року знято і з цього поста як що не впорався з командуванням і відправлений на навчання.
У 1942 році він закінчив прискорений курс Вищої військової академії імені К. Є. Ворошилова.
У квітні 1943 року А. Л. Бондарев призначається командиром 17-го гвардійського стрілецького корпусу і до травня 1944 року під чолі корпусу бився у складі 13-ї, 70-ї, 60-ї та 38-ї армій Центрального, Воронезького та 1- го Українського фронтів. 28 квітня 1943 році йому було присвоєно військове звання «генерал-лейтенант».
Очолюючи це з'єднання, гвардії генерал-лейтенант Бондарев відзначився в Чернігівсько-Прип'ятської наступальної операції, в ході якої війська корпусу звільнили міста Шостка Сумської області та Бахмач Чернігівської області.
Але особливо полководницький талант комкора Бондарева проявився в битві за Дніпро. У ніч на 22 вересня 1943 року корпус Бондарева (13-а армія, Центральний фронт) форсував річку Дніпро біля села Верхні Жари Брагінського району Гомельської області Білорусі, захопив плацдарм і відбив кілька контратак противника. Потім, розвиваючи наступ, війська 17-го гвардійського стрілецького корпусу вийшли до річки Прип'ять і успішно форсували її. За проявлені при цьому мужність і героїзм Указом Президії Верховної Ради СРСР від 16 жовтня 1943 гвардії генерал-лейтенанту Бондарева Андрію Леонтійовичу було присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 2426).
В подальшому корпус генерала Бондарева брав участь в Київської наступальної та оборонної операціях, в Житомирсько-Бердичівської операції. В ході Проскурівсько-Чернігівської наступальної операції 17-й гвардійський стрілецький корпус генерала Бондарева в першій декаді березня 1944 року звільняє місто Старокостянтинів.
З травня 1944 гвардії генерал-лейтенант Бондарев А. Л. — командир 101-го стрілецького корпусу 38-ї армії. У складі військ 1-го, а потім 4-го Українського фронтів він бере участь в Львівсько-Сандомирської, Західно-Карпатської та Моравська-Остравський наступальних операціях.
24 червня 1945 на Параді Перемоги в Москві на Червоній площі Герой Радянського Союзу, гвардії генерал-лейтенант Бондарев Андрій Леонідович брав участь у складі зведеного полку 4-го Українського фронту.
Після війни
Після війни генерал-лейтенант Бондарев А. Л. продовжував службу в армії, командуючи корпусом.
З 1946 року викладав у Вищій військовій академії імені К. Є. Ворошилова.
З 1947 року — командир повітряно-десантного корпусу.
З 1950 року — помічник командувача — начальник відділу бойової підготовки 7-ї гвардійської армії.
З 1955 року генерал Бондарев через хворобу пішов у відставку.
Але почесна пенсія була не по нутру Андрію Леонтійовичу. Йому, як небайдужої людини, яка бачила, як нелегко живеться на його рідній землі її справжнім господарям, потрібно було виплеснути з себе всю його кипучу енергію і нереалізовані задуми. Наприкінці 1960 року заслужений ветеран трьох воєн звернувся в Ново-Оскольський райком КПРС з проханням направити його на роботу в колгосп. Члени сільськогосподарської артілі «Пам'ять Леніна» одностайно обрали свого земляка головою колгоспу.
За короткий термін голова-генерал зумів згуртувати навколо себе колгоспників, налагодити колективне господарство, надихнути людей на ударну працю, спрямованих на підйом сільського господарства.
Голова колгоспу Бондарєв А. Л. одним з перших в СРСР став ініціатором введення грошової оплати праці колгоспників. Минуло небагато часу, як колгосп «Пам'ять Леніна» став передовим.
23 вересня 1961 гвардії генерал-лейтенант у відставці, Герой Радянського Союзу А. Л. Бондарев раптово помер у себе в робочому кабінеті в селі Боровки Новооскольського району Бєлгородської області від крововиливу в мозок.
Похований заслужений генерал і колгоспний новатор в селі Боровки Новооскольського району Бєлгородської області, де йому встановлено погруддя.
Література
- Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь в двух томах / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1987. — Т. 1. — 911 с. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bondarev Andrij Leontijovich Bondarev nar 20 serpnya 1901 pom 23 veresnya 1961 radyanskij vijskovik Geroj Radyanskogo Soyuzu 1943 gvardiyi general lejtenant 1943 Andrij Leontijovich BondarevNarodzhennya20 serpnya 1901 1901 08 20 hutir BondaryevSmert23 veresnya 1961 1961 09 23 60 rokiv s Borovki gemoragichnij insultPohovannyaBorovki Byelgorodska oblast Krayina SRSRPrinalezhnist Radyanska armiyaRoki sluzhbi1921 1955PartiyaKPRSZvannya General lejtenantKomanduvannyaVijni bitviGromadyanska vijna v Rosiyi Radyansko finska vijna 1939 1940 Nimecko radyanska vijnaNagorodiZhittyepisNarodivsya 20 serpnya 1901 roku na hutori Bondaryev nini Novooskolskogo rajonu Byelgorodskoyi oblasti RF v selyanskij rodini Ukrayinec Zdobuvshi pochatkovu osvitu svoyu trudovu diyalnist vin pochav sekretarem Bondarevskogo silradi Ale v sichni 1921 roku nabrav do lav Chervonoyi Armiyi U 1922 roci zakinchiv 52 e Kremenchucki komandni pihotni kursi i buv napravlenij na sluzhbu v 74 j strileckij polk na Ukrayini de prohodiv yiyi na posadah komandira viddilennya pomichnika komandira i komandira vzvodu Pri comu brav aktivnu uchast v bojovih operaciyah proti politichnogo banditizmu na Ukrayini na pochatku 1920 h rokiv U 1927 roci Andrij Leontijovich zakinchiv Kiyivsku Ob yednanu vijskovu shkolu i do 1934 roku sluzhiv v 166 mu strileckomu polku Leningradskogo vijskovogo okrugu komandirom vzvodu politrukom roti komandirom roti nachalnikom shtabu bataljonu pomichnikom nachalnika shtabu polku Z bereznya 1934 roku vin nachalnik shtabu i vikonuvach posadu komandira navchalnogo bataljonu v 167 mu strileckomu polku Z lyutogo 1935 roku buv nachalnikom shtabu 12 go Turkestanskogo strileckogo polku a z lipnya 1937 roku komandirom 31 go strileckogo polku Druga Svitova vijna Z kvitnya 1938 roki buduchi vzhe polkovnikom Andrij Leontijovich komanduvav 43 yu a z bereznya 1939 roku 168 yu strileckoyu diviziyeyu vzyavshi uchast v radyansko finskoyi vijni 1939 1940 Za uspishne kerivnictvo chastinami z yednannya vin buv nagorodzhenij pershim dlya nogo ordenom Bojovogo Chervonogo Prapora U 1941 roci polkovnik Bondaryev A L zakinchiv Kursi udoskonalennya nachalnickogo skladu pri Vijskovij akademiyi imeni M V Frunze i 9 travnya 1941 roku znovu stav komandirom 168 yi strileckoyi diviziyi Z pochatkom radyansko nimeckoyi vijni vin na choli vvirenij jomu diviziyi bivsya proti finskih vijsk v rajoni mista Sortavala u skladi 8 yi armiyi Pivnichnogo frontu a z 27 serpnya 1941 roku Leningradskogo frontu Pid Leningradom 168 a diviziya v skladi 8 yi armiyi brala uchast v Senyavinskoj operaciyi 7 zhovtnya 1941 polkovniku Bondarevu A L prisvoyeno vijskove zvannya general major Z 18 listopada 1941 roku do pochatku sichnya 1942 general major Bondaryev A L buv komanduvachem 8 yu armiyeyu Leningradskogo frontu Protyagom misyacya jogo armiya namagalasya rozvinuti nastup z nazustrich vijskam Volhovskogo frontu ale prosunutisya ne zmogla i ponesla veliki vtrati Bondarev buv perevedenij na posadu komanduvacha Nevskoyi operativnoyi grupi ale u kvitni 1942 roku znyato i z cogo posta yak sho ne vporavsya z komanduvannyam i vidpravlenij na navchannya U 1942 roci vin zakinchiv priskorenij kurs Vishoyi vijskovoyi akademiyi imeni K Ye Voroshilova U kvitni 1943 roku A L Bondarev priznachayetsya komandirom 17 go gvardijskogo strileckogo korpusu i do travnya 1944 roku pid choli korpusu bivsya u skladi 13 yi 70 yi 60 yi ta 38 yi armij Centralnogo Voronezkogo ta 1 go Ukrayinskogo frontiv 28 kvitnya 1943 roci jomu bulo prisvoyeno vijskove zvannya general lejtenant Ocholyuyuchi ce z yednannya gvardiyi general lejtenant Bondarev vidznachivsya v Chernigivsko Prip yatskoyi nastupalnoyi operaciyi v hodi yakoyi vijska korpusu zvilnili mista Shostka Sumskoyi oblasti ta Bahmach Chernigivskoyi oblasti Ale osoblivo polkovodnickij talant komkora Bondareva proyavivsya v bitvi za Dnipro U nich na 22 veresnya 1943 roku korpus Bondareva 13 a armiya Centralnij front forsuvav richku Dnipro bilya sela Verhni Zhari Braginskogo rajonu Gomelskoyi oblasti Bilorusi zahopiv placdarm i vidbiv kilka kontratak protivnika Potim rozvivayuchi nastup vijska 17 go gvardijskogo strileckogo korpusu vijshli do richki Prip yat i uspishno forsuvali yiyi Za proyavleni pri comu muzhnist i geroyizm Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 16 zhovtnya 1943 gvardiyi general lejtenantu Bondareva Andriyu Leontijovichu bulo prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka 2426 V podalshomu korpus generala Bondareva brav uchast v Kiyivskoyi nastupalnoyi ta oboronnoyi operaciyah v Zhitomirsko Berdichivskoyi operaciyi V hodi Proskurivsko Chernigivskoyi nastupalnoyi operaciyi 17 j gvardijskij strileckij korpus generala Bondareva v pershij dekadi bereznya 1944 roku zvilnyaye misto Starokostyantiniv Z travnya 1944 gvardiyi general lejtenant Bondarev A L komandir 101 go strileckogo korpusu 38 yi armiyi U skladi vijsk 1 go a potim 4 go Ukrayinskogo frontiv vin bere uchast v Lvivsko Sandomirskoyi Zahidno Karpatskoyi ta Moravska Ostravskij nastupalnih operaciyah 24 chervnya 1945 na Paradi Peremogi v Moskvi na Chervonij ploshi Geroj Radyanskogo Soyuzu gvardiyi general lejtenant Bondarev Andrij Leonidovich brav uchast u skladi zvedenogo polku 4 go Ukrayinskogo frontu Pislya vijni Pislya vijni general lejtenant Bondarev A L prodovzhuvav sluzhbu v armiyi komanduyuchi korpusom Z 1946 roku vikladav u Vishij vijskovij akademiyi imeni K Ye Voroshilova Z 1947 roku komandir povitryano desantnogo korpusu Z 1950 roku pomichnik komanduvacha nachalnik viddilu bojovoyi pidgotovki 7 yi gvardijskoyi armiyi Z 1955 roku general Bondarev cherez hvorobu pishov u vidstavku Ale pochesna pensiya bula ne po nutru Andriyu Leontijovichu Jomu yak nebajduzhoyi lyudini yaka bachila yak nelegko zhivetsya na jogo ridnij zemli yiyi spravzhnim gospodaryam potribno bulo viplesnuti z sebe vsyu jogo kipuchu energiyu i nerealizovani zadumi Naprikinci 1960 roku zasluzhenij veteran troh voyen zvernuvsya v Novo Oskolskij rajkom KPRS z prohannyam napraviti jogo na robotu v kolgosp Chleni silskogospodarskoyi artili Pam yat Lenina odnostajno obrali svogo zemlyaka golovoyu kolgospu Za korotkij termin golova general zumiv zgurtuvati navkolo sebe kolgospnikiv nalagoditi kolektivne gospodarstvo nadihnuti lyudej na udarnu pracyu spryamovanih na pidjom silskogo gospodarstva Golova kolgospu Bondaryev A L odnim z pershih v SRSR stav iniciatorom vvedennya groshovoyi oplati praci kolgospnikiv Minulo nebagato chasu yak kolgosp Pam yat Lenina stav peredovim 23 veresnya 1961 gvardiyi general lejtenant u vidstavci Geroj Radyanskogo Soyuzu A L Bondarev raptovo pomer u sebe v robochomu kabineti v seli Borovki Novooskolskogo rajonu Byelgorodskoyi oblasti vid krovovilivu v mozok Pohovanij zasluzhenij general i kolgospnij novator v seli Borovki Novooskolskogo rajonu Byelgorodskoyi oblasti de jomu vstanovleno pogruddya LiteraturaGeroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar v dvuh tomah Pred red kollegii I N Shkadov M Voenizdat 1987 T 1 911 s ros