Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Болгарія в Першій світовій війні — участь Болгарії у Першій світовій війні з 6 вересня 1915 по 29 вересня 1918 року. Брала участь у війні як союзник Німеччини й член Четверного союзу. 27 липня 1919 р. Болгарія підписала Нейїський мирний договір, згідно з яким від неї до Королівства сербів, хорватів та словенців відійшли чотири райони з містами , та Струмиця. Болгарія була позбавлена виходу до Егейського моря. На Болгарію були накладені репарації в розмірі 2,25 млрд золотих франків.
| Болгарія | |
|---|---|
| Перша світова війна | |
| Четверний союз | |
| Вступ у війну | |
| Дата: | 6 вересня 1915 |
| Причина: | Болгарія прагнула отримати Південну Добружу та Південну Македонію. Німеччина пообіцяла болгарам частину сербської території (Вардарську Македонію та Поморав'я). |
| Вихід з війни | |
| Дата: | 29 вересня 1918 року |
| Причина: | Складна ситуація в країні. |
| Результати | |
| Результат: | Болгарія підписала Нейїський мирний договір. |
| Політичні зміни: | Цар Фердинанд I зрікся трону. Уряд Александра Стамболійського |
| Територіальні зміни: | країна втратила 1/10 території. |
| Політичне керівництво | |
| Політичні лідери: | Фердинанд I Кобург |
| Збройні сили | |
| Збройні сили: | Збройні сили Болгарії |
| Командувачі: | |
| Битви: | Румунська кампанія (1916—1917) Східний фронт, Східна Європа (1914—1918) Балканський театр воєнних дій Першої світової війни Сербський фронт (Перша світова війна) |
| Втрати | |
| Втрати: | Військові втрати:155 000 загиблих, 1 400 000 поранених, : 150 000 |
Проголошення нейтралітету
Після початку Першої світової війни Болгарія проголосила нейтралітет, однак переговори з представниками різних коаліцій тривали. Контакти з дипломатами Антанти мали лише одну мету — дезорієнтувати опозицію, інтелігенцію, широкі народні маси, які протестували проти виступу на боці австро-німецького блоку.
Всупереч волі більшості партій та їх виборців 6 вересня 1915 року уряд уклав договір про дружбу та союз з Німеччиною. Антанта в цей час зазнавала поразок на фронтах, і урядова преса переконувала громадськість країни в правильності такого рішення. Оскілька Антанта немогла задовольнити територіальні притензії Болгарії за рахунок своєї союзниці Сербії, Німеччина пообіцяла болгарам частину сербської території (Вардарську Македонію та Поморав'я). У разі вступу у війну Румунії і Греції на боці Антанти Болгарія розраховувала на Південну Добружу та Південну Македонію. 6 вересня було підписано болгарсько — турецьку угоду, згідно з якою Порта передавала новій союзниці частину східної Фракії .
Остаточне сформування Четверного союзу змусило лідерів опозиції шукати особливої зустрічі з царем. Лідери опозиції попереджували про можливі наслідки участі країни у війні на стороні Німеччини. Опозиціонера Александра Стамболійського було заарештовано.
Початок бойових дій
14 жовтня 1915 року Болгарія розпочала військові дії проти Сербії. До кінця року болгарські війська окупували Вардарську Македонію та значну частину Сербії. Противників союзу з Центральними державами в країні стало значно менше. В. Радославов заявив:
«Болгарською буде та земля, на яку ляже слід болгарського коня».
Популярність його уряду в країні значно зросла.
Грекам за допомогою англо-французького експедиційного корпусу вдалося зупинити наступ болгарського війська на Південну Македонію. Тут утворився Салоніцький фронт, активні дії на якому відновилися лише наприкінці війни.
У жовтні 1916 року Болгарія почала військові дії проти нового союзника Антанти — Румунії. Наприкінці грудня болгари разом з німецькими й турецькими військами окупували Добруджу. Прибуття російських військ дало змогу румунським військам стабілізувати Добруджанськкий (Дунайський) фронт, на якому сторони перейшли до позиційної війни. Уряд В. Радославова не виконав обіцянки закінчити воєнні дії за 3 — 4 місяці.
Промисловість терміново переводилася на воєнні рейки. Підприємства та майстерні не пов'язані з обслуговуванням військових потреб, часто закривалися за розпорядженням влади.
Важким було становище і в аграрному секторі. На війну було мобілізовано близько 40 % чоловіків, що знекровило болгарське село, а постійні реквізиції зменшили поголів'я худоби. Це призвело до скорочення посівних площ, зменшення збору сільськогосподарської продукції та до перебоїв у постачанні населення продовольством. Слідом за Німеччиною у Болгарії запровадили картки на основні продукти харчування. Країна була під загрозою голоду.
Під час війни в Болгарії було запроваджено цензуру. Було скасовано конституційні свободи. Паралельно зі скороченням заробітної платні збільшувався робочий день.
Після Лютневої революції в Росії почали поширюватись заворушення в армії. На межі 1917—1918 років відбувалися мітинги та акції непокори. Під час парламентського виступу один з опозиційних лідерів заявив, що під час війни дисциплінарні покарання за антивоєнну діяльність отримало близько 800 офіцерів і 400 000 солдатів. Всенародне невдоволення сягнуло свого піку 1918 року. Сполохнуло чергове повстання 27-го Чепінського полку.
За цих умов Фердінанд оновив уряд. Замість лідера лібералів Радославова у червні прем'єром було призначено лідера Демократичної партії А. Малінова. Курс на продовження війни в союзі з Центральними державами залишався незмінним.
Антиурядове повстання
У середині вересня 1918 року країни Антанти в районі Добропола прорвали фронт. Болгарські війська почали відступати. 23 — 24 вересня у військових частинах спалахнули антивоєнні й антиурядові виступи під гаслами «На Софію!» та «Смерть винуватцям катастрофи!». Повстанці розгромили штаб — квартиру командування та 26 вересня зайняли місто Радимор, що за 30 кілометрів від столиці.
Намагаючись урятувати ситуацію уряд вирядив до повстанців лідера БЗНС А. Стамболійського, якого було звільнено з в'язниці та його соратника Р. Даскалова. У штаб командування Антанти вирушила делегація, до складу якої увійшов співробітник американського посольства Мерфі. Метою делігації було за будь-яку ціну укласти перемир'я з Антантою.
27 вересня в Радомирі було проголошено республіку. А. Стамболійський очолив Тимчасовий уряд республіки, а Р. Даскалов — її війська. На другий день армія Даскалова опинилася поблизу Софії, біля села Владая. З метою уникнути кровопролиття керівництво повсталих висунуло уряду ультиматум з вимогою здати столицю без бою. Скористувавшись нерішучістю повстанців уряд, мобілізувавши останні резерви та звернувся по допомогу до німецького командування. 29 вересня в Салоніках було підписано перемир'я, на умовах капітуляції болгарської армії. 30 вересня урядові війська за допомогою німецьких частин розгромили головні сили повстанців.
Фердинанд I зрікся престолу на користь свого 24-річного сина Бориса, після чого втік до Німеччини. Щоб збити хвилю народного невдоволення цар встановив 8 годинний робочий день, оплачувану відпустку, було скасовано податок на прибутки в умовах воєнного стану. У жовтні 1918 року французькі, італійські та інші частини зайняли найважливіші стратегічні пункти міста.
Під час війни загинула п'ята частина чоловічого населення віком від 20 до 50 років. Загальні втрати становили : 155 000 загиблих, 400 000 поранених на фронтах і 150 000 померлих від тифу, холери та грипу. Країна втратила третину національного багатства.
Повоєнні роки
Вибори в Народні збори
У серпні 1919 року відбулися перші повоєнні вибори в Народні збори. Вибори засвідчили повну перемогу антивоєнних сил: більшість голосів набрали представники лівих сил БЗНС, Болгарської комуністичної партії і соціал-демократи. Праві отримали лише 66 мандатів із 236. Право формувати уряд було доручено лідеру БЗНС А. Стамболійському. Він сформував коаліційний уряд з представників БЗНС і правих партій. БКП і соціал-демократи відмовились увійти до складу уряду.
Стамболійський виступав за створення «Зеленого Інтернаціоналу» аграрних партій, який повинен протиставити селянську ідеологію впливу Заходу і комуністичному Сходу. У міжнародних відносинах він закликав до створення болгарсько-югославського союзу. Також він не заперечував проти відокремлення Македонії, вважаючи це кроком до перебудови усіх відносин на Балканах. Він прагнув усунути македонських болгар від їх впливу на політичне життя в країні. Для реалізації своїх планів Стамболійський нищив лідерів опозиції, пускав у хід напіввійськові Оранжеву Гвардію Землеробського союзу, підтасовував результати виборів. Втілення селянської концепції Стамболійського в країні вилилось на у низку соціальних і політичних експериментів.
У грудні 1919 року було прийнято закон про покарання винних у національній катастрофі. З цього питання було проведено референдум, під час якого більшість висловилася за суд, якого так і не відбулося, а компанія стала способом залякування опозиції.
у 1920 році в Болгарії було запроваджено загальну трудову повинність. За цим законом кожен чоловік віком від 20 до 40 років мусив протягом 8 місяців виконувати фізичну роботу на користь держави і ще 21 день на рік працювати у своєму окрузі. Для жінок від 16 до 30 років строк служби становив 4 місяці. Ця система мала позитивні наслідки для країни. Для будівництва загальнонаціональних об'єктів (доріг, залізниць, мостів, каналів) залучалась додаткова робоча сила. До того ж таким чином Болгарія обходила заборону на загальну військову повинність.
У 1921 році був прийнятий закон про максимум землеволодіння (встановлювався розмір 30 га + по 4 га на кожного члена родини, в якій було більше 4 осіб). Закон мав забезпечити відносно рівний поділ землі між селянами.
У листопаді 1919 року Болгарія підписала Нейїський мирний договір, згідно з яким вона втрачала 1/10 території. Скорочувалась чисельність збройних сил, ліквідувалася загальна військова повинність. Болгарія мала сплачувати репарації, передавала країнам-переможцям велику кількість худоби, а також мусила утримувати окупаційні війська.
Підписання угоди поставило в опозицію до влади офіцерський корпус болгарської арміїю.
У зовнішній політиці уряд не зміг пом'якшити умови Нейївського договору, що підірвало його авторитет.
Комуністичне повстання 1923 року
Наприкінці 1920 року почався процес консолідації опозиційних сил, які намагалися скинути уряд. Кількість невдоволених почала зростати. Улітку 1922 року праві та центральні партії утворили Демократичну злагоду, яка об'єднала свої зусилля з Військовою лігою. Також до них приєдналася таємна організація македонських болгар ВМРО, яка мала досвід у проведенні терористичних актів. Ці сили спиралися на підтримку царя. В опозицію стала і БКП, що вважала Стамболійського «болгарським Керенським».
В ніч з 8 на 9 червня 1923 року «Народна змова» та «Військова ліга» вчинили переворот. Уряд Стамболійського було заарештовано, а його самого вбито. Владу захопив уряд, який очолив лідер «Народної змови» професор економіст О. Цанков. До його уряду увійшли представники майже всіх правих і центральних партій. Уряд влаштував полювання на лідерів селянської комуністичної партії. Загинуло близько 3000 чоловік.
Лідери Комінтерну оцінили становище в Болгарії як сприятливе для проведення повстання і встановлення радянської влади. Болгарія повинна була стати плацдармом для поширення світової революції. БКП об'єднавшися з лівим крилом БЗНС, почала підготовку до збройного повстання, призначеного на 22-23 вересня. Було створено військовий комітет на чолі з Г. Дмитровим, В. Коларовим і Г. Геновим. Але про це дізнався уряд і 12 вересня було заарештовано 2 000 чоловік. Це спровокувало передчасний початок повстання. Перші збройні виступи почалися 13 вересня і тривали до 27 вересня. Урядові війська змогли придушити розрізнені виступи. Внаслідок повстання загинули чи були віддані до суду 20 000 осіб. Після цього комуністи зазнали нових гонінь. 4 квітня 1924 року вони були оголошені поза законом. 16 квітня 1925 року комуністи здійснили терористичний акт у софійському соборі, де знаходився Борис III, під час якого загинули 128 чоловік, що тільки посилило репресії проти них. Політичні структури комуністів та лівого крила БЗНС були повністю розгромлені.
Примітки
- . Архів оригіналу за 11 листопада 2014. Процитовано 11 листопада 2014.
- . Архів оригіналу за 11 листопада 2014. Процитовано 11 листопада 2014.
- . Архів оригіналу за 11 листопада 2014. Процитовано 11 листопада 2014.
| Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . (лютий 2019) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bolgariya v Pershij svitovij vijni uchast Bolgariyi u Pershij svitovij vijni z 6 veresnya 1915 po 29 veresnya 1918 roku Brala uchast u vijni yak soyuznik Nimechchini j chlen Chetvernogo soyuzu 27 lipnya 1919 r Bolgariya pidpisala Nejyiskij mirnij dogovir zgidno z yakim vid neyi do Korolivstva serbiv horvativ ta slovenciv vidijshli chotiri rajoni z mistami ta Strumicya Bolgariya bula pozbavlena vihodu do Egejskogo morya Na Bolgariyu buli nakladeni reparaciyi v rozmiri 2 25 mlrd zolotih frankiv Bolgariya Persha svitova vijna Chetvernij soyuz Vstup u vijnu Data 6 veresnya 1915 Prichina Bolgariya pragnula otrimati Pivdennu Dobruzhu ta Pivdennu Makedoniyu Nimechchina poobicyala bolgaram chastinu serbskoyi teritoriyi Vardarsku Makedoniyu ta Pomorav ya Vihid z vijni Data 29 veresnya 1918 roku Prichina Skladna situaciya v krayini Rezultati Rezultat Bolgariya pidpisala Nejyiskij mirnij dogovir Politichni zmini Car Ferdinand I zriksya tronu Uryad Aleksandra Stambolijskogo Teritorialni zmini krayina vtratila 1 10 teritoriyi Politichne kerivnictvo Politichni lideri Ferdinand I Koburg Zbrojni sili Zbrojni sili Zbrojni sili Bolgariyi Komanduvachi Bitvi Rumunska kampaniya 1916 1917 Shidnij front Shidna Yevropa 1914 1918 Balkanskij teatr voyennih dij Pershoyi svitovoyi vijni Serbskij front Persha svitova vijna Vtrati Vtrati Vijskovi vtrati 155 000 zagiblih 1 400 000 poranenih 150 000Progoloshennya nejtralitetuPislya pochatku Pershoyi svitovoyi vijni Bolgariya progolosila nejtralitet odnak peregovori z predstavnikami riznih koalicij trivali Kontakti z diplomatami Antanti mali lishe odnu metu dezoriyentuvati opoziciyu inteligenciyu shiroki narodni masi yaki protestuvali proti vistupu na boci avstro nimeckogo bloku Vsuperech voli bilshosti partij ta yih viborciv 6 veresnya 1915 roku uryad uklav dogovir pro druzhbu ta soyuz z Nimechchinoyu Antanta v cej chas zaznavala porazok na frontah i uryadova presa perekonuvala gromadskist krayini v pravilnosti takogo rishennya Oskilka Antanta nemogla zadovolniti teritorialni pritenziyi Bolgariyi za rahunok svoyeyi soyuznici Serbiyi Nimechchina poobicyala bolgaram chastinu serbskoyi teritoriyi Vardarsku Makedoniyu ta Pomorav ya U razi vstupu u vijnu Rumuniyi i Greciyi na boci Antanti Bolgariya rozrahovuvala na Pivdennu Dobruzhu ta Pivdennu Makedoniyu 6 veresnya bulo pidpisano bolgarsko turecku ugodu zgidno z yakoyu Porta peredavala novij soyuznici chastinu shidnoyi Frakiyi Ferdinand 1 Ostatochne sformuvannya Chetvernogo soyuzu zmusilo lideriv opoziciyi shukati osoblivoyi zustrichi z carem Lideri opoziciyi poperedzhuvali pro mozhlivi naslidki uchasti krayini u vijni na storoni Nimechchini Opozicionera Aleksandra Stambolijskogo bulo zaareshtovano Pochatok bojovih dij14 zhovtnya 1915 roku Bolgariya rozpochala vijskovi diyi proti Serbiyi Do kincya roku bolgarski vijska okupuvali Vardarsku Makedoniyu ta znachnu chastinu Serbiyi Protivnikiv soyuzu z Centralnimi derzhavami v krayini stalo znachno menshe V Radoslavov zayaviv Bolgarskoyu bude ta zemlya na yaku lyazhe slid bolgarskogo konya Populyarnist jogo uryadu v krayini znachno zrosla Grekam za dopomogoyu anglo francuzkogo ekspedicijnogo korpusu vdalosya zupiniti nastup bolgarskogo vijska na Pivdennu Makedoniyu Tut utvorivsya Salonickij front aktivni diyi na yakomu vidnovilisya lishe naprikinci vijni Vasil Radoslavov U zhovtni 1916 roku Bolgariya pochala vijskovi diyi proti novogo soyuznika Antanti Rumuniyi Naprikinci grudnya bolgari razom z nimeckimi j tureckimi vijskami okupuvali Dobrudzhu Pributtya rosijskih vijsk dalo zmogu rumunskim vijskam stabilizuvati Dobrudzhanskkij Dunajskij front na yakomu storoni perejshli do pozicijnoyi vijni Uryad V Radoslavova ne vikonav obicyanki zakinchiti voyenni diyi za 3 4 misyaci Promislovist terminovo perevodilasya na voyenni rejki Pidpriyemstva ta majsterni ne pov yazani z obslugovuvannyam vijskovih potreb chasto zakrivalisya za rozporyadzhennyam vladi Vazhkim bulo stanovishe i v agrarnomu sektori Na vijnu bulo mobilizovano blizko 40 cholovikiv sho znekrovilo bolgarske selo a postijni rekviziciyi zmenshili pogoliv ya hudobi Ce prizvelo do skorochennya posivnih plosh zmenshennya zboru silskogospodarskoyi produkciyi ta do pereboyiv u postachanni naselennya prodovolstvom Slidom za Nimechchinoyu u Bolgariyi zaprovadili kartki na osnovni produkti harchuvannya Krayina bula pid zagrozoyu golodu Pid chas vijni v Bolgariyi bulo zaprovadzheno cenzuru Bulo skasovano konstitucijni svobodi Paralelno zi skorochennyam zarobitnoyi platni zbilshuvavsya robochij den Pislya Lyutnevoyi revolyuciyi v Rosiyi pochali poshiryuvatis zavorushennya v armiyi Na mezhi 1917 1918 rokiv vidbuvalisya mitingi ta akciyi nepokori Pid chas parlamentskogo vistupu odin z opozicijnih lideriv zayaviv sho pid chas vijni disciplinarni pokarannya za antivoyennu diyalnist otrimalo blizko 800 oficeriv i 400 000 soldativ Vsenarodne nevdovolennya syagnulo svogo piku 1918 roku Spolohnulo chergove povstannya 27 go Chepinskogo polku Za cih umov Ferdinand onoviv uryad Zamist lidera liberaliv Radoslavova u chervni prem yerom bulo priznacheno lidera Demokratichnoyi partiyi A Malinova Kurs na prodovzhennya vijni v soyuzi z Centralnimi derzhavami zalishavsya nezminnim Antiuryadove povstannyaU seredini veresnya 1918 roku krayini Antanti v rajoni Dobropola prorvali front Bolgarski vijska pochali vidstupati 23 24 veresnya u vijskovih chastinah spalahnuli antivoyenni j antiuryadovi vistupi pid gaslami Na Sofiyu ta Smert vinuvatcyam katastrofi Povstanci rozgromili shtab kvartiru komanduvannya ta 26 veresnya zajnyali misto Radimor sho za 30 kilometriv vid stolici Namagayuchis uryatuvati situaciyu uryad viryadiv do povstanciv lidera BZNS A Stambolijskogo yakogo bulo zvilneno z v yaznici ta jogo soratnika R Daskalova U shtab komanduvannya Antanti virushila delegaciya do skladu yakoyi uvijshov spivrobitnik amerikanskogo posolstva Merfi Metoyu deligaciyi bulo za bud yaku cinu uklasti peremir ya z Antantoyu 27 veresnya v Radomiri bulo progolosheno respubliku A Stambolijskij ocholiv Timchasovij uryad respubliki a R Daskalov yiyi vijska Na drugij den armiya Daskalova opinilasya poblizu Sofiyi bilya sela Vladaya Z metoyu uniknuti krovoprolittya kerivnictvo povstalih visunulo uryadu ultimatum z vimogoyu zdati stolicyu bez boyu Skoristuvavshis nerishuchistyu povstanciv uryad mobilizuvavshi ostanni rezervi ta zvernuvsya po dopomogu do nimeckogo komanduvannya 29 veresnya v Salonikah bulo pidpisano peremir ya na umovah kapitulyaciyi bolgarskoyi armiyi 30 veresnya uryadovi vijska za dopomogoyu nimeckih chastin rozgromili golovni sili povstanciv Boris III Ferdinand I zriksya prestolu na korist svogo 24 richnogo sina Borisa pislya chogo vtik do Nimechchini Shob zbiti hvilyu narodnogo nevdovolennya car vstanoviv 8 godinnij robochij den oplachuvanu vidpustku bulo skasovano podatok na pributki v umovah voyennogo stanu U zhovtni 1918 roku francuzki italijski ta inshi chastini zajnyali najvazhlivishi strategichni punkti mista Pid chas vijni zaginula p yata chastina cholovichogo naselennya vikom vid 20 do 50 rokiv Zagalni vtrati stanovili 155 000 zagiblih 400 000 poranenih na frontah i 150 000 pomerlih vid tifu holeri ta gripu Krayina vtratila tretinu nacionalnogo bagatstva Povoyenni rokiVibori v Narodni zbori U serpni 1919 roku vidbulisya pershi povoyenni vibori v Narodni zbori Vibori zasvidchili povnu peremogu antivoyennih sil bilshist golosiv nabrali predstavniki livih sil BZNS Bolgarskoyi komunistichnoyi partiyi i social demokrati Pravi otrimali lishe 66 mandativ iz 236 Pravo formuvati uryad bulo dorucheno lideru BZNS A Stambolijskomu Vin sformuvav koalicijnij uryad z predstavnikiv BZNS i pravih partij BKP i social demokrati vidmovilis uvijti do skladu uryadu Stambolijskij vistupav za stvorennya Zelenogo Internacionalu agrarnih partij yakij povinen protistaviti selyansku ideologiyu vplivu Zahodu i komunistichnomu Shodu U mizhnarodnih vidnosinah vin zaklikav do stvorennya bolgarsko yugoslavskogo soyuzu Takozh vin ne zaperechuvav proti vidokremlennya Makedoniyi vvazhayuchi ce krokom do perebudovi usih vidnosin na Balkanah Vin pragnuv usunuti makedonskih bolgar vid yih vplivu na politichne zhittya v krayini Dlya realizaciyi svoyih planiv Stambolijskij nishiv lideriv opoziciyi puskav u hid napivvijskovi Oranzhevu Gvardiyu Zemlerobskogo soyuzu pidtasovuvav rezultati viboriv Vtilennya selyanskoyi koncepciyi Stambolijskogo v krayini vililos na u nizku socialnih i politichnih eksperimentiv Aleksandr Stambolijskij U grudni 1919 roku bulo prijnyato zakon pro pokarannya vinnih u nacionalnij katastrofi Z cogo pitannya bulo provedeno referendum pid chas yakogo bilshist vislovilasya za sud yakogo tak i ne vidbulosya a kompaniya stala sposobom zalyakuvannya opoziciyi u 1920 roci v Bolgariyi bulo zaprovadzheno zagalnu trudovu povinnist Za cim zakonom kozhen cholovik vikom vid 20 do 40 rokiv musiv protyagom 8 misyaciv vikonuvati fizichnu robotu na korist derzhavi i she 21 den na rik pracyuvati u svoyemu okruzi Dlya zhinok vid 16 do 30 rokiv strok sluzhbi stanoviv 4 misyaci Cya sistema mala pozitivni naslidki dlya krayini Dlya budivnictva zagalnonacionalnih ob yektiv dorig zaliznic mostiv kanaliv zaluchalas dodatkova robocha sila Do togo zh takim chinom Bolgariya obhodila zaboronu na zagalnu vijskovu povinnist U 1921 roci buv prijnyatij zakon pro maksimum zemlevolodinnya vstanovlyuvavsya rozmir 30 ga po 4 ga na kozhnogo chlena rodini v yakij bulo bilshe 4 osib Zakon mav zabezpechiti vidnosno rivnij podil zemli mizh selyanami U listopadi 1919 roku Bolgariya pidpisala Nejyiskij mirnij dogovir zgidno z yakim vona vtrachala 1 10 teritoriyi Skorochuvalas chiselnist zbrojnih sil likviduvalasya zagalna vijskova povinnist Bolgariya mala splachuvati reparaciyi peredavala krayinam peremozhcyam veliku kilkist hudobi a takozh musila utrimuvati okupacijni vijska Pidpisannya ugodi postavilo v opoziciyu do vladi oficerskij korpus bolgarskoyi armiyiyu U zovnishnij politici uryad ne zmig pom yakshiti umovi Nejyivskogo dogovoru sho pidirvalo jogo avtoritet Komunistichne povstannya 1923 roku Naprikinci 1920 roku pochavsya proces konsolidaciyi opozicijnih sil yaki namagalisya skinuti uryad Kilkist nevdovolenih pochala zrostati Ulitku 1922 roku pravi ta centralni partiyi utvorili Demokratichnu zlagodu yaka ob yednala svoyi zusillya z Vijskovoyu ligoyu Takozh do nih priyednalasya tayemna organizaciya makedonskih bolgar VMRO yaka mala dosvid u provedenni teroristichnih aktiv Ci sili spiralisya na pidtrimku carya V opoziciyu stala i BKP sho vvazhala Stambolijskogo bolgarskim Kerenskim V nich z 8 na 9 chervnya 1923 roku Narodna zmova ta Vijskova liga vchinili perevorot Uryad Stambolijskogo bulo zaareshtovano a jogo samogo vbito Vladu zahopiv uryad yakij ocholiv lider Narodnoyi zmovi profesor ekonomist O Cankov Do jogo uryadu uvijshli predstavniki majzhe vsih pravih i centralnih partij Uryad vlashtuvav polyuvannya na lideriv selyanskoyi komunistichnoyi partiyi Zaginulo blizko 3000 cholovik Lideri Kominternu ocinili stanovishe v Bolgariyi yak spriyatlive dlya provedennya povstannya i vstanovlennya radyanskoyi vladi Bolgariya povinna bula stati placdarmom dlya poshirennya svitovoyi revolyuciyi BKP ob yednavshisya z livim krilom BZNS pochala pidgotovku do zbrojnogo povstannya priznachenogo na 22 23 veresnya Bulo stvoreno vijskovij komitet na choli z G Dmitrovim V Kolarovim i G Genovim Ale pro ce diznavsya uryad i 12 veresnya bulo zaareshtovano 2 000 cholovik Ce sprovokuvalo peredchasnij pochatok povstannya Pershi zbrojni vistupi pochalisya 13 veresnya i trivali do 27 veresnya Uryadovi vijska zmogli pridushiti rozrizneni vistupi Vnaslidok povstannya zaginuli chi buli viddani do sudu 20 000 osib Pislya cogo komunisti zaznali novih gonin 4 kvitnya 1924 roku voni buli ogolosheni poza zakonom 16 kvitnya 1925 roku komunisti zdijsnili teroristichnij akt u sofijskomu sobori de znahodivsya Boris III pid chas yakogo zaginuli 128 cholovik sho tilki posililo represiyi proti nih Politichni strukturi komunistiv ta livogo krila BZNS buli povnistyu rozgromleni Primitki Arhiv originalu za 11 listopada 2014 Procitovano 11 listopada 2014 Arhiv originalu za 11 listopada 2014 Procitovano 11 listopada 2014 Arhiv originalu za 11 listopada 2014 Procitovano 11 listopada 2014 Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno lyutij 2019