Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Євге́н Анто́нович Бо́кій (7 березня 1892 — † ?) — підполковник Армії УНР, командир сотні Охорони Головного Отамана С. Петлюри.
| Євген Антонович Бокій | |
|---|---|
| Народження | 7 березня 1892 с. Миколаївка Золотоноського повіту Полтавської губернії |
| Смерть | невідомо |
| Країна |  УНР |
| Приналежність |  Армія УНР |
| Звання |  Підполковник |
| Командування | державний інспектор 3-го пішого Подільського полку 1-ї Північної дивізії Дієвої армії УНР. |
| Війни / битви | Перша світова війна Українсько-радянська війна |
Біографія
Народився у с. Миколаївка, Золотоноського повіту Полтавської губернії. Закінчив Прилуцьку класичну гімназію, один курс фізико-математичного факультету Київського університету, 2-ге Київське військове училище (15 травня 1915 р.).
На службі РІА
Служив у 29-му запасному піхотному батальйоні. З 02.08.1915 р. — на фронті у 104-му піхотному Устюзькому полку, був командиром кулеметної команди.
Двічі поранений, нагороджений Георгіївською зброєю (10 квітня 1917 р., за бій 22 червня 1916 р.) З вересня 1917 р. — штабс-капітан. У травні 1917 р. був делегатом від дивізії на Всеросійському з'їзді офіцерів у Петрограді.
На службі УНР
З 08.01.1918 р. служив у 105-й піхотній Українській дивізії. З березня 1918 р. був інструктором з організації Вільного Козацтва Золотоноського повіту. З 17.04.1918 р. — старшина харківської губернської комендатури. З 29.04.1918 р. — помічник ізюмського повітового коменданта, в. о. коменданта Слов'янська та Валківського повіту. З 14.10.1918 р. — командир сотні 42-го пішого Валківського полку Армії Української Держави.
З грудня 1918 р. — помічник харківського губернського коменданта. З 20.12.1918 р. — помічник начальника мобілізаційного відділу штабу 7-го Харківського корпусу військ Директорії. З 05.03.1919 р. — начальник мобілізаційного відділу 17-ї пішої дієвої дивізії Дієвої армії УНР, у подальшому — державний інспектор 3-го пішого Подільського полку 1-ї Північної дивізії Дієвої армії УНР. У листопаді 1919 р. був інтернований польською владою. З початку червня 1920 р. — командир сотні Охорони Головного Отамана С. Петлюри.
На початку 1920-х рр. жив на еміграції у Польщі.
Подальша доля невідома.
Джерела
- ЦДАВОУ. — Ф. 1075. — Оп. 1. — Спр. 87 — С. 24; Ф. 3172. — Оп. 1. — Спр. 73. — С. 49.
- Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга I. — К. : Темпора, 2007. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yevge n Anto novich Bo kij 7 bereznya 1892 pidpolkovnik Armiyi UNR komandir sotni Ohoroni Golovnogo Otamana S Petlyuri Yevgen Antonovich BokijNarodzhennya7 bereznya 1892 1892 03 07 s Mikolayivka Zolotonoskogo povitu Poltavskoyi guberniyiSmertnevidomoKrayina UNRPrinalezhnist Armiya UNRZvannya PidpolkovnikKomanduvannyaderzhavnij inspektor 3 go pishogo Podilskogo polku 1 yi Pivnichnoyi diviziyi Diyevoyi armiyi UNR Vijni bitviPersha svitova vijna Ukrayinsko radyanska vijna U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bokij BiografiyaNarodivsya u s Mikolayivka Zolotonoskogo povitu Poltavskoyi guberniyi Zakinchiv Prilucku klasichnu gimnaziyu odin kurs fiziko matematichnogo fakultetu Kiyivskogo universitetu 2 ge Kiyivske vijskove uchilishe 15 travnya 1915 r Na sluzhbi RIASluzhiv u 29 mu zapasnomu pihotnomu bataljoni Z 02 08 1915 r na fronti u 104 mu pihotnomu Ustyuzkomu polku buv komandirom kulemetnoyi komandi Dvichi poranenij nagorodzhenij Georgiyivskoyu zbroyeyu 10 kvitnya 1917 r za bij 22 chervnya 1916 r Z veresnya 1917 r shtabs kapitan U travni 1917 r buv delegatom vid diviziyi na Vserosijskomu z yizdi oficeriv u Petrogradi Na sluzhbi UNRZ 08 01 1918 r sluzhiv u 105 j pihotnij Ukrayinskij diviziyi Z bereznya 1918 r buv instruktorom z organizaciyi Vilnogo Kozactva Zolotonoskogo povitu Z 17 04 1918 r starshina harkivskoyi gubernskoyi komendaturi Z 29 04 1918 r pomichnik izyumskogo povitovogo komendanta v o komendanta Slov yanska ta Valkivskogo povitu Z 14 10 1918 r komandir sotni 42 go pishogo Valkivskogo polku Armiyi Ukrayinskoyi Derzhavi Z grudnya 1918 r pomichnik harkivskogo gubernskogo komendanta Z 20 12 1918 r pomichnik nachalnika mobilizacijnogo viddilu shtabu 7 go Harkivskogo korpusu vijsk Direktoriyi Z 05 03 1919 r nachalnik mobilizacijnogo viddilu 17 yi pishoyi diyevoyi diviziyi Diyevoyi armiyi UNR u podalshomu derzhavnij inspektor 3 go pishogo Podilskogo polku 1 yi Pivnichnoyi diviziyi Diyevoyi armiyi UNR U listopadi 1919 r buv internovanij polskoyu vladoyu Z pochatku chervnya 1920 r komandir sotni Ohoroni Golovnogo Otamana S Petlyuri Na pochatku 1920 h rr zhiv na emigraciyi u Polshi Podalsha dolya nevidoma DzherelaCDAVOU F 1075 Op 1 Spr 87 S 24 F 3172 Op 1 Spr 73 S 49 Tinchenko Ya Yu Oficerskij korpus Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1917 1921 Kniga I K Tempora 2007 ISBN 966 8201 26 4