Бойня номер п'ять (фільм)

«Бойня номер п'ять» (англ. Slaughterhouse-Five) — художній фільм 1972 року за романом Курта Воннеґута Бойня номер п'ять, або Хрестовий похід дітей. Сценаристом виступив , режисером став Джордж Рой Гілл. У ролях , і Валері Перрін, а також , , і . Сцени, поставлені У Дрездені, були зняті в Празі, інші сцени знімалися У штаті Міннесота.

Бойня номер п'ять
Slaughterhouse-Five
Жанр	драма військовий фантастика
Режисер	Джордж Рой Гілл
Продюсер
Сценарист
На основі	роману Курта Воннеґута
У головних ролях	^d^[1], ^d^[1], Валері Перрін^[1], ^d^[1], ^d, ^d^[1], Робертс Блоссом^[1], ^d^[1], ^d^[1], ^d^[1], ^d^[1], ^d^[1], ^d^[1] і ^d^[1]
Оператор
Композитор	Гленн Гульд
Монтаж
Художник	^d
Кінокомпанія	Universal Studios
Дистриб'ютор	Universal Pictures і Netflix
Тривалість	104 minutes
Мова	англійська
Країна	США
Рік	1972
Дата виходу	15 березня 1972
IMDb	ID 0069280

Воннегут писав про фільм незабаром після його виходу на екран, у передмові до :

Я люблю Джорджа Роя Гілла і «Universal Pictures», які зробили бездоганний переклад мого роману Бойня номер п'ять на кіноекрані … я пускаю слину і кудкудакаю кожен раз, коли дивлюся цей фільм, тому що це настільки гармонійно з тим, що я відчував, коли я писав книгу.

Сценарій кінофільму

Фільм — роман-розповідь від першої особи Біллі Пілігрима, який стає «відключеним від часу» і проживає події свого життя у випадковому порядку, а після всього переноситься на планету . Особливий акцент зроблено на досвіді героя під час Другої світової війни, бомбардуванні Дрездена у Другій світовій війні, а також часі, проведеному з військовополоненими колегами Едгаром Дербі () та психопатичним Полем Лаззаро (). Також зображено його життя, як чоловіка Валенсії (), і батька Барбари і Роберта ( та ), як вони іноді насолоджуються своїм життям у достатку в . Фігурують сцени з філософією батька Біллі Пілігрима «пливи або потопай». Сцени позаземного життя на разом з Голлівудською зіркою Монтаною Вайлдгек (Валері Перрін).

Ролі

Актор	Роль
	Біллі Пілігрим Біллі Пілігрим
	Поль Лаззаро Поль Лаззаро
	Едгар Дербі Едгар Дербі
	Валенсія Марбл Пілігрим Валенсія Марбл Пілігрим
Валері Перрін	Монтана Вайлдгек Монтана Вайлдгек
	Барбара Пілігрим Барбара Пілігрим
	Роберт Пілігрим Роберт Пілігрим
	Роланд Вірі Роланд Вірі
	німецький командир німецький командир
	молодий німецький охоронець молодий німецький охоронець
	Ліонель Марбл Ліонель Марбл
Робертс Блоссом	Дикий Боб Коді Дикий Боб Коді
	Професор Рамфорд Професор Рамфорд
	Стенлі Стенлі
	Говард У. Кемпбелл-молодший. Говард У. Кемпбелл-молодший.
	Лілі Рамфорд Лілі Рамфорд
	Гобо Гобо
	німецький охоронець другої групи німецький охоронець другої групи
	Еліот Роузвотер Еліот Роузвотер
	Матір Біллі Матір Біллі
	англійський офіцер англійський офіцер у титрах поданий як Том Вуд

Відмінності від роману

• Весь пролог, під назвою «Хрестовий похід дітей», у якому Воннегут зустрічається зі своїм старим фронтовим приятелем опущений, щоб зосередитися на «вигаданій» історії Біллі Пілігрима. Перша сцена, яка фокусує на друкуванні листа Біллі Пілігримом у редакцію газети, насправді написана набагато пізніше.

• Деякі елементи роману відсутні у фільмі. Відсутні персонажі і сам Воннегут. Епізод, де Біллі Пілігрим дивиться фільм про бомбардування у період Другої світової війни спочатку нормально, а згодом реверсивно, також відсутній, оскільки він не вміщався у хронометраж фільму, хоча Воннегут шкодував про це. Роман містить неодноразові посилання на комах у бурштині, які відсутні у фільмі. Сцена викрадення Біллі Пілігрима у фільмі коротша, а також відсутні детальний опис зовнішнього вигляду літаючої тарілки, 100 футів в діаметрі, з пурпуровим світлом, яке пульсує навколо ілюмінаторів.

• Розстріл Дербі у фільмі відбувається відразу після того, як він знаходить невелику порцелянову статуетку на руїнах Дрездена. У романі його спершу віддали під суд, а згодом розстріляли за викрадення зброї. Сцена, де в листі до дружини Дербі описує значення фігурки, теж придумана для фільму.

• Філософія про смерть і смертність і фраза-рефрен «Бува й таке», не подається у фільмі, проте у романі вона звучить сто шістнадцять разів.

• Наприкінці фільму Біллі допомагає своїм приятелям зібрати величезний годинник діда. Та коли входять російські війська і Біллі Пілігрим помирає, його друзі ховають його під годинником. Ця сцена (тиск часу на Біллі Пілігрима) прекрасно вписується в сюжет, у романі її немає.

• В кінці роману з'являється пташка, яка питає Біллі: «Ф'юїть-фіть?». У фільмі цього нема.

Музика

Бойня номер п'ять — перший художній фільм, для якого Гленн Гульд написав музику. У цьому випадку були оцифровані з платівок Варіації № 25 з Гольдберзьких варіацій Йоганна Себастьяна Баха, третю частину «Alegro» Концерт для клавесину № 3 ре мажор і друга частина «Largo» Концерт для клавесина № 5. Насправді додав мало музики у сюжетний розвиток минулого часу, а основу саундтреків складали атмосферні витяги з потрійного альбому Entropical Paradise. У сцені, де головний герой вперше потрапляє у Дрезден, звучить остання частина Брандебурзького концерту Йоганна Себастьяна Баха.

Нагороди

• 1972 — Каннський кінофестиваль
  • Приз журі — Джордж Рой Гілл

• 1972 — Премія «Сатурн»
  • Найкращий науково-фантастичний фільм

• 1973 — Премія Г'юґо

Номінації

• 1972 — Каннський кінофестиваль
  • Золота пальмова гілка — Джордж Рой Гілл

• 1973 — Премія Золотий глобус
  • Найперспективніший актор-новачок серед чоловіків —

Див. також

• Бойня номер п'ять, або Хрестовий похід дітей

Примітки

1. ČSFD — 2001.
   d:Track:Q3561957

Посилання