Олекса́ндр Григо́рович Бо́йко (нар. 30 листопада 1954, Чернівці, Українська РСР, СРСР) — радянський футболіст, що виступав на позиції захисника та опорного півзахисника. Чемпіон СРСР (1980, 1981), володар Кубка СРСР (1982) та Кубка сезону (1980). Майстер спорту СРСР (1974).
Олександр Бойко | ||||||||||||||||||||||||||
Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Повне ім'я | Олександр Григорович Бойко | |||||||||||||||||||||||||
Народження | 30 листопада 1954 (69 років) | |||||||||||||||||||||||||
Чернівці, УРСР, СРСР | ||||||||||||||||||||||||||
Зріст | 194 см | |||||||||||||||||||||||||
Вага | 76 кг | |||||||||||||||||||||||||
Громадянство | СРСР — Україна | |||||||||||||||||||||||||
Позиція | Захисник, півзахисник | |||||||||||||||||||||||||
Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби |
Після завершення кар'єри гравця працював тренером у київських ДЮСШ-15 і . Доцент катедри фізичної культури, спорту та реабілітації Державного торговельно-економічного університету (з 2016).
Батько воротаря збірної України та київського «Динамо» Дениса Бойка.
Життєпис
Олександр Бойко народився в Чернівцях, де й почав займатися футболом у 1963 році. Перші кроки на професійному рівні робив у місцевій «Буковині», завдяки грі в якій на нього звернули увагу тренери юнацької збірної СРСР. Знаходячись у Москві на зборах, молодий захисник отримав пропозицію від київського «Динамо» та приєднався до головного клубу республіки. Втім, до основи киян Олександр потрапив не одразу, виступаючи кілька років здебільшого за дублюючий склад, капітаном якого він був. Дебютував у першій команді Бойко в 1975 році, вийшовши замість Анатолія Конькова у матчі проти «Шахтаря». У цій же грі він відкрив лік результативним передачам за «Динамо», асистувавши Олегові Блохіну, що забив переможний м'яч у поєдинку. Валерій Лобановський знайшов для Олександра нову позиції, перекваліфікувавши його з захисника на опорного півзахисника. Височенний гравець чудово грав головою та був майстром підкатів, після виконання яких навіть відзначався забитими м'ячами.
Пік кар'єри Бойка прийшовся на 1979–1982 роки, коли він, користуючись довірою тренера, здобув нарешті місце в основному складі та разом з командою двічі став чемпіоном СРСР, володарем Кубка країни та Кубка сезону, який кияни виграли саме завдяки влучному удару Олександра. Втім, травма завадила півзахиснику розкритися у складі «Динамо» остаточно і він залишив клуб, перейшовши до лав харківського «Металіста». Однак стосунки з тренером харківського клубу Євгеном Лемешком не склалися і рік потому Бойко знову опинився в рідній «Буковині». На жаль, заявити Олександра за чернівецький клуб другої ліги не змогли, тож він деякий час грав за аматорську команду «Легмаш» та входив до тренерського штабу «Буковини». Лише наступного року Бойко зміг зіграти за рідний клуб, але по закінченню сезону завершив кар'єру через надокучливі травми.
Після завершення виступів у чернівецькому клубі Олександр Бойко близько року працював тренером у Іраку, виступав за команду ветеранів київського «Динамо», організовану Йожефом Сабо. На одному з ветеранських змагань у Фінляндії до Олександра звернулися представники клубу з пропозицією захищати кольори їхньої команди. Незважаючи на тривалу перерву у виступах, Бойко погодився та провів наступний сезон у складі фінського клубу, після якого оголосив про остаточне завершення кар'єри футболіста через проблеми з меніском.
Працював тренером-викладачем у київських ДЮСШ-15 і , також обслуговував матчі чемпіонату України як делегат ФФУ.
Досягнення
- Чемпіон СРСР (2): 1980, 1981
- Срібний призер чемпіонату СРСР (1): 1982
- Бронзовий призер чемпіонату СРСР (1): 1979
- Володар Кубка СРСР (1): 1982
- Володар Кубка сезону (1): 1980
- Фіналіст кубка СРСР (1). 1983.
Примітки
- Кафедра фізичної культури, спорту та реабілітації
- Провів у сезоні лише 5 матчів, тому призером чемпіонату може вважатися умовно
Посилання
- Профіль гравця (рос.) . «Footbook». Архів оригіналу за 27 серпня 2013. Процитовано 22 квітня 2013.
- Профіль гравця [ 1 лютого 2018 у Wayback Machine.] на сайті «УКРАЇНСЬКИЙ ФУТБОЛ (історія та статистика)»
- Інтерв'ю
- Микола Несенюк (2004). (PDF). Динамо Київ. 13(2): 37—40. Архів оригіналу (PDF) за 17 листопада 2015. Процитовано 22 квітня 2013.
- Олександр Бойко: До «Динамо» прийшов занадто рано. «Ua-Football». 1 травня 2004. Архів оригіналу за 27 серпня 2013. Процитовано 22 квітня 2013.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bojko Oleksa ndr Grigo rovich Bo jko nar 30 listopada 1954 Chernivci Ukrayinska RSR SRSR radyanskij futbolist sho vistupav na poziciyi zahisnika ta opornogo pivzahisnika Chempion SRSR 1980 1981 volodar Kubka SRSR 1982 ta Kubka sezonu 1980 Majster sportu SRSR 1974 Oleksandr Bojko Osobisti dani Povne im ya Oleksandr Grigorovich Bojko Narodzhennya 30 listopada 1954 1954 11 30 69 rokiv Chernivci URSR SRSR Zrist 194 sm Vaga 76 kg Gromadyanstvo SRSR Ukrayina Poziciya Zahisnik pivzahisnik Profesionalni klubi Roki Klub I g 1971 1972 Bukovina 1973 1982 Dinamo K 83 5 1983 Metalist 9 2 1984 Bukovina 12 3 1990 Igri ta goli za profesionalni klubi vrahovuyutsya lishe v nacionalnomu chempionati U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim im yam Bojko Oleksandr Pislya zavershennya kar yeri gravcya pracyuvav trenerom u kiyivskih DYuSSh 15 i Docent katedri fizichnoyi kulturi sportu ta reabilitaciyi Derzhavnogo torgovelno ekonomichnogo universitetu z 2016 Batko vorotarya zbirnoyi Ukrayini ta kiyivskogo Dinamo Denisa Bojka ZhittyepisOleksandr Bojko narodivsya v Chernivcyah de j pochav zajmatisya futbolom u 1963 roci Pershi kroki na profesijnomu rivni robiv u miscevij Bukovini zavdyaki gri v yakij na nogo zvernuli uvagu treneri yunackoyi zbirnoyi SRSR Znahodyachis u Moskvi na zborah molodij zahisnik otrimav propoziciyu vid kiyivskogo Dinamo ta priyednavsya do golovnogo klubu respubliki Vtim do osnovi kiyan Oleksandr potrapiv ne odrazu vistupayuchi kilka rokiv zdebilshogo za dublyuyuchij sklad kapitanom yakogo vin buv Debyutuvav u pershij komandi Bojko v 1975 roci vijshovshi zamist Anatoliya Konkova u matchi proti Shahtarya U cij zhe gri vin vidkriv lik rezultativnim peredacham za Dinamo asistuvavshi Olegovi Blohinu sho zabiv peremozhnij m yach u poyedinku Valerij Lobanovskij znajshov dlya Oleksandra novu poziciyi perekvalifikuvavshi jogo z zahisnika na opornogo pivzahisnika Visochennij gravec chudovo grav golovoyu ta buv majstrom pidkativ pislya vikonannya yakih navit vidznachavsya zabitimi m yachami Pik kar yeri Bojka prijshovsya na 1979 1982 roki koli vin koristuyuchis doviroyu trenera zdobuv nareshti misce v osnovnomu skladi ta razom z komandoyu dvichi stav chempionom SRSR volodarem Kubka krayini ta Kubka sezonu yakij kiyani vigrali same zavdyaki vluchnomu udaru Oleksandra Vtim travma zavadila pivzahisniku rozkritisya u skladi Dinamo ostatochno i vin zalishiv klub perejshovshi do lav harkivskogo Metalista Odnak stosunki z trenerom harkivskogo klubu Yevgenom Lemeshkom ne sklalisya i rik potomu Bojko znovu opinivsya v ridnij Bukovini Na zhal zayaviti Oleksandra za cherniveckij klub drugoyi ligi ne zmogli tozh vin deyakij chas grav za amatorsku komandu Legmash ta vhodiv do trenerskogo shtabu Bukovini Lishe nastupnogo roku Bojko zmig zigrati za ridnij klub ale po zakinchennyu sezonu zavershiv kar yeru cherez nadokuchlivi travmi Pislya zavershennya vistupiv u cherniveckomu klubi Oleksandr Bojko blizko roku pracyuvav trenerom u Iraku vistupav za komandu veteraniv kiyivskogo Dinamo organizovanu Jozhefom Sabo Na odnomu z veteranskih zmagan u Finlyandiyi do Oleksandra zvernulisya predstavniki klubu z propoziciyeyu zahishati kolori yihnoyi komandi Nezvazhayuchi na trivalu perervu u vistupah Bojko pogodivsya ta proviv nastupnij sezon u skladi finskogo klubu pislya yakogo ogolosiv pro ostatochne zavershennya kar yeri futbolista cherez problemi z meniskom Pracyuvav trenerom vikladachem u kiyivskih DYuSSh 15 i takozh obslugovuvav matchi chempionatu Ukrayini yak delegat FFU DosyagnennyaChempion SRSR 2 1980 1981 Sribnij prizer chempionatu SRSR 1 1982 Bronzovij prizer chempionatu SRSR 1 1979 Volodar Kubka SRSR 1 1982 Volodar Kubka sezonu 1 1980 Finalist kubka SRSR 1 1983 PrimitkiKafedra fizichnoyi kulturi sportu ta reabilitaciyi Proviv u sezoni lishe 5 matchiv tomu prizerom chempionatu mozhe vvazhatisya umovnoPosilannyaProfil gravcya ros Footbook Arhiv originalu za 27 serpnya 2013 Procitovano 22 kvitnya 2013 Profil gravcya 1 lyutogo 2018 u Wayback Machine na sajti UKRAYiNSKIJ FUTBOL istoriya ta statistika Interv yu Mikola Nesenyuk 2004 PDF Dinamo Kiyiv 13 2 37 40 Arhiv originalu PDF za 17 listopada 2015 Procitovano 22 kvitnya 2013 Oleksandr Bojko Do Dinamo prijshov zanadto rano Ua Football 1 travnya 2004 Arhiv originalu za 27 serpnya 2013 Procitovano 22 kvitnya 2013