Божич (міфологія)

Бо́жич — у міфології південних слов'ян — син верховного бога, «творця блискавки».

Божич
Божество в	слов'янська міфологія

Див. також: Божич (значення)

Божич — уособлення Сонця, яке щороку вмирає й народжується (співзвучно з давньоримським східним культом Sol Invictus). Риси культу Божича перенесені в християнську релігію: у сербів, хорватів, словенців свято «Різдво Христа» називається «Божичем», у болгар — «Божиком».

Примітка

1. Nowaczyk, Marta (2016), Średniowieczne wierzenia – nieczysta siła w kulturze Słowian, Varia Mediaevalia. Studia nad średniowieczem w 1050. rocznicę Chrztu Polski, Wydawnictwo UŁ, doi:10.18778/8088-325-3.20, ISBN , процитовано 5 січня 2021

Джерело

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
• Плачинда С. П. Словник давньоукраїнської міфології: — К.: Укр. письменник, 1993. — С. 15