Божена Сланчікова (словац. Božena Slančíková) (нар. 2 жовтня 1867, Полічно - пом. 27 листопада 1951, Лученець), більш відома під псевдонімом Тімрава (словац. Timrava), — словацька письменниця, прозаїк, та драматург. Також вона писала під ім’ям «Тітка Полічна». Псевдонім «Тімрава» взяла від назви популярного невеликого озера з фонтаном, де вона любила сидіти, пишучи твори.
Божена Сланчікова | ||||
---|---|---|---|---|
Božena Slančíková | ||||
Псевдонім | Timrava Aunt Polichna | |||
Народилася | 2 жовтня 1867 Полічно | |||
Померла | 27 листопада 1951 (84 роки) Лученець | |||
Країна | Австро-Угорщина Чехословаччина | |||
Національність | словачка | |||
Діяльність | письменниця, драматург | |||
Батько | Павло Сланчік | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Божена Сланчікова-Тімрава у Вікісховищі | ||||
Біографія
Народилася в родині Павла Сланчіка, лютеранського пастора та одного із співзасновників Matica Slovenská . У неї було десять братів і сестер, з яких шість дожили до зрілого віку. У п'ятнадцять років вона недовго відвідувала державну школу-інтернат у Банській Бистриці, частіше її навчання проходило вдома, де вона проживала до смерті батька до 1909 р. Незважаючи на те, що вона зробила кілька спроб піти, їй не вдалося знайти роботу. Три місяці вона була супутницею заможної вдови в Дольному Кубіні, а згодом стала доглядачем колекцій Словацького національного музею в Мартіні, але це також тривало лише короткий час. Будучи в Мартіні, вона познайомилася з Оленою Мароті-Шолтесовою, учасницею словацького жіночого руху, яка заохочувала її бути письменницею. Працювала вихователем дитячого садка (1919-1929) до виходу на пенсію. Її невеликої пенсії було недостатньо, а гонорари за її написання не зростали, тому вона переїхала до Лученеца в 1945 році, щоб жити у родичів. У 1947 році їй було присвоєно звання «Народна артистка».
Творчість
Незважаючи на те, що все своє життя вона проживала самотньо, вона мала зустрічалась з багатьма видатними словацькими діячами культури, такими як поет Коломон Баншелл, Ема Голдпергерова (одна із співзасновниць Словацького національного музею) та Ольга Петянова (мати Штефана Крчмері). Її перші роботи були опубліковані в рукописному журналі «Ratolest» (Sprig), створені спільно з її сестрою Ірен. Сатиричні вірші складали більшість її ранніх творів, але врешті-решт вона звернулася до романів та п'єс. Її праці описують людей та їх думки, а також пропонують деякі критичні коментарі щодо політичних та етнічних питань. Історії, як правило, відбуваються у селі чи містечку в її рідному регіоні, і багато з них ґрунтуються на її власному досвіді. Хоча любов часто є головним мотивом її оповідань, вона ніколи не ставала сентиментальною, що було тенденцією більшості попередніх словацьких проз.
Англійською мовою
- That Alluring Land : Slovak Stories, translated and edited by Norma L. Rudinsky. University of Pittsburgh Press, (1992)
Список літератури
- Introduction to "That Alluring Land" by N. Rudinsky
Посилання
- DOKweb: Моя тітонька Тімрава (документальний фільм)[недоступне посилання]
- Вебсайт Тімрави [ 29 вересня 2020 у Wayback Machine.] (словац.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bozhena Slanchikova slovac Bozena Slancikova nar 2 zhovtnya 1867 18671002 Polichno pom 27 listopada 1951 Luchenec bilsh vidoma pid psevdonimom Timrava slovac Timrava slovacka pismennicya prozayik ta dramaturg Takozh vona pisala pid im yam Titka Polichna Psevdonim Timrava vzyala vid nazvi populyarnogo nevelikogo ozera z fontanom de vona lyubila siditi pishuchi tvori Bozhena SlanchikovaBozena SlancikovaPsevdonimTimrava Aunt PolichnaNarodilasya2 zhovtnya 1867 1867 10 02 PolichnoPomerla27 listopada 1951 1951 11 27 84 roki LuchenecKrayina Avstro Ugorshina ChehoslovachchinaNacionalnistslovachkaDiyalnistpismennicya dramaturgBatkoPavlo SlanchikNagorodid 2 veresnya 1947 Bozhena Slanchikova Timrava u VikishovishiBiografiyaNarodilasya v rodini Pavla Slanchika lyuteranskogo pastora ta odnogo iz spivzasnovnikiv Matica Slovenska U neyi bulo desyat brativ i sester z yakih shist dozhili do zrilogo viku U p yatnadcyat rokiv vona nedovgo vidviduvala derzhavnu shkolu internat u Banskij Bistrici chastishe yiyi navchannya prohodilo vdoma de vona prozhivala do smerti batka do 1909 r Nezvazhayuchi na te sho vona zrobila kilka sprob piti yij ne vdalosya znajti robotu Tri misyaci vona bula suputniceyu zamozhnoyi vdovi v Dolnomu Kubini a zgodom stala doglyadachem kolekcij Slovackogo nacionalnogo muzeyu v Martini ale ce takozh trivalo lishe korotkij chas Buduchi v Martini vona poznajomilasya z Olenoyu Maroti Sholtesovoyu uchasniceyu slovackogo zhinochogo ruhu yaka zaohochuvala yiyi buti pismenniceyu Pracyuvala vihovatelem dityachogo sadka 1919 1929 do vihodu na pensiyu Yiyi nevelikoyi pensiyi bulo nedostatno a gonorari za yiyi napisannya ne zrostali tomu vona pereyihala do Lucheneca v 1945 roci shob zhiti u rodichiv U 1947 roci yij bulo prisvoyeno zvannya Narodna artistka TvorchistNezvazhayuchi na te sho vse svoye zhittya vona prozhivala samotno vona mala zustrichalas z bagatma vidatnimi slovackimi diyachami kulturi takimi yak poet Kolomon Banshell Ema Goldpergerova odna iz spivzasnovnic Slovackogo nacionalnogo muzeyu ta Olga Petyanova mati Shtefana Krchmeri Yiyi pershi roboti buli opublikovani v rukopisnomu zhurnali Ratolest Sprig stvoreni spilno z yiyi sestroyu Iren Satirichni virshi skladali bilshist yiyi rannih tvoriv ale vreshti resht vona zvernulasya do romaniv ta p yes Yiyi praci opisuyut lyudej ta yih dumki a takozh proponuyut deyaki kritichni komentari shodo politichnih ta etnichnih pitan Istoriyi yak pravilo vidbuvayutsya u seli chi mistechku v yiyi ridnomu regioni i bagato z nih gruntuyutsya na yiyi vlasnomu dosvidi Hocha lyubov chasto ye golovnim motivom yiyi opovidan vona nikoli ne stavala sentimentalnoyu sho bulo tendenciyeyu bilshosti poperednih slovackih proz Anglijskoyu movoyuThat Alluring Land Slovak Stories translated and edited by Norma L Rudinsky University of Pittsburgh Press 1992 ISBN 0 8229 3709 3Spisok literaturiIntroduction to That Alluring Land by N RudinskyPosilannyaDOKweb Moya titonka Timrava dokumentalnij film nedostupne posilannya Vebsajt Timravi 29 veresnya 2020 u Wayback Machine slovac