Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Богусла́ва Єжо́вська-Тшебято́вська (пол. Bogusława Jeżowska-Trzebiatowska; 19 листопада 1908 Станиславів, Австро-Угорщина — 16 грудня 1991; — Вроцлав; Польща) — польська вчена-хімік. Доктор хімічних наук (1949), професор (1954), академік Польської Академії Наук (1972). Перша жінка-доктор Львівської політехніки. Одна із засновників вроцлавської школи координаційної хімії. Дружина [pl], сестра [pl] (1917—1970) — ректора Вроцлавської вищої економічної школи.
| Богуслава Єжовська-Тшебятовська | |
|---|---|
| Bogusława Jeżowska-Trzebiatowska | |
| Народилася | 19 листопада 1908 Станиславів, Австро-Угорщина |
| Померла | 16 грудня 1991 (83 роки) Вроцлав, Польща |
| Поховання | d |
| Місце проживання | Вроцлав |
| Країна | Австро-Угорщина, ЗУНР, Польща |
| Національність | Батько поляк, мати вірменка |
| Діяльність | фізико-хімік, хімік |
| Alma mater | Львівська політехніка |
| Галузь | хімія |
| Заклад | Львівська політехніка, Вроцлавський університет, Вроцлавська політехніка |
| Посада | директор Інституту хімії Вроцлавського університету (1969–1979), |
| Вчене звання | професор, академік |
| Науковий ступінь | доктор хімічних наук |
| Науковий керівник | |
| Аспіранти, докторанти | d[2] |
| Членство | Польська академія наук[3] |
| Партія | Польська об'єднана робітнича партія |
| Відома завдяки: | дослідження ренію, неорганічна фізикохімія, структура і динаміка хімічних сполук |
| Батько | Северин Єжовський |
| Мати | Стефанія Єжовська (у дівоцтві Вартанович) |
| У шлюбі з | |
| Нагороди | Медаль ім. М. Склодовської-Кюрі (1983), Медаль «Праведники народів світу» (1991) |
 Богуслава Єжовська-Тшебятовська у Вікісховищі | |
Біографія
Богуслава Єжовська-Тшебятовська народилась у Станиславові (нині Івано-Франківськ), в сім'ї юриста, а згодом директора банку, Северина Єжовського і Стефанії Єжовської (в дівоцтві Вартанович). Мала старших сестер Яніну й Анну та молодшого брата Кшиштофа. 1913 року родина Єжовських переїхала до Львова. 1914 року, на початку Першої світової війни, батька, як капітана запасу, взяли до армії. У листопаді цього ж року мати з дітьми перебралася до Відня й повернулася до Львова у 1915-му. Богуслава навчалась у початковій школі сестер-самаритянок, 1926 року закінчила гімназію імені королеви Ядвіги. Ще гімназисткою вона побувала на зустрічі Марії Склодовської-Кюрі з молоддю у Львівській ратуші й, натхненна досягненнями цієї вченої, вирішила вивчати хімію. Попри те, що батько хотів, щоб Богуслава стала лікаркою, 1926 року вона вступила до Львівської політехніки й була однією з десяти дівчат із ста студентів хімічного факультету. Найбільший вплив на неї справили лекції тодішнього завідувача кафедри неорганічної хімії — Віктора Якуба. Він запропонував третьокурсниці Богуславі Єжовській посаду заступника молодшого асистента, а з жовтня 1930 року вона вже працювала як молодший асистент. Під його керівництвом вона вивчала властивості ренію, що згодом, у 1935-му, стали предметом її докторату. В липні 1931 Єжовська захворіла на тиф і через ускладнення хвороби не змогла скласти дипломні іспити у вересні. Склала у 1932-му.
Здобувши диплом, вона працювала в політехніці на посаді старшого асистента. 1935 року захистила докторську дисертацію, ставши першою жінкою-доктором Львівської політехніки. Того ж року вийшла заміж за науковця Влодзимежа Тшебятовського (1906—1982). Восени 1939-го, коли Галичина увійшла в склад СРСР, Єжовська-Тшебятовська перейшла на роботу в хімічній лабораторії Львівського університету, в якій працював її чоловік.
У 1942-му, під час німецької окупації, вона влаштувалася на вакантну посаду директора фабрики вищих спиртів, підпорядкованої концерну «Галіколь». З грудня 1942-го до кінця липня 1944-го вона в одному з цехів переховувала колишнього директора — єврея [pl](згодом він став засновником польської хімії пептидів). За це влітку 1991-го Єжовську-Тшебятовську удостоєно званням і медаллю «Праведники народів світу».
1942 року Єжовська-Тшебятовська вступила до Армії крайової (АК), взяла псевдонім «Ren» («Реній») й від грудня до червня 1944-го провадила на фабриці підпільне виробництво димових і бойових бомб для АК. Наприкінці 1943-го вона друкувала у фабричному цеху газету АК Wytrwamy. 21 липня 1944 року керівництво АК нагородило Богуславу Єжовську-Тшебятовську орденом Срібний хрест заслуг з мечами. Як написала сама вчена, ця нагорода залишилася тільки на видрукованому аркушику. На державному рівні її не затверджено.
З приходом радянської влади Єжовська-Тшебятовська далі працювала на фабриці, перейменованій на «Хімтруд», а 5 грудня 1945 року переїхала до Вроцлава. Її чоловік перебрався туди у вересні 1945 року. У Вроцлаві подружжя взяло участь в організації політехнічного інституту, університету та відділення Польської академії наук (ПАН).
Адміністративна й організаційна діяльність
У Вроцлавському університеті Єжовська-Тшебятовська завідувала кафедрою загальної хімії І (1948—1951) і кафедрою неорганічної хімії (1953—1968). У Вроцлавській політехніці — кафедрою неорганічної хімії II (1951—1963) і кафедрою хімії рідкісних елементів (1963—1967). 1954 року дістала звання професора на хімічному факультеті Вроцлавського університету. У 1961 році вона вступила в ПОРП. 1965 року стала однією із засновників Інституту неорганічної хімії і металургії рідкісних елементів, який згодом назвали іменем Влодзимежа Тшебятовського. Упродовж п'ятнадцяти років вона домагалася, щоб заснувати Інститут хімії Вроцлавського університету, й 1969 року це здійснилося. Збудовано приміщення. У 1969—1990 роках Єжовська-Тшебятовська обіймала посаду директора Інституту хімії й у 1958—1962 роках була деканом математично-фізично-хімічного факультету цієї установи.
1967 року Єжовська-Тшебятовська стала членом-кореспондентом ПАН. У 1965—1981 роках очолювала Комітет спектроскопії ПАН. З 1978-го вона дійсний член ПАН і закордонний член Академії наук НДР. У 1978—1991 роках очолювала Вроцлавське відділення ПАН. З кінця 1970-х Єжовська-Тшебятовська координувала міжвідомчу програму «Структура, властивості й динаміка молекулярних та сконденсованих систем», з 1972 року належала до ради Європейського фізичного товариства, a з 1980 року була головою Польського біофізичного товариства.
1964 року вона започаткувала Міжнародну літню школу координаційної хімії. Учасники щороку збиралися спершу в Карпачі, а згодом у Поляниці-Здруї]. 1962 року Єжовська-Тшебятовська організувала у Вроцлаві міжнародну наукову конференцію. У 1973-му, теж у Вроцлаві, — І Міжнародний конгрес удосконалення викладання хімії.
1970 року Єжовській-Тшебятовській довірено організувати XIII Міжнародну конференцію координаційної хімії, першу у Східній Європі. Цей форум відбувся в Кракові та Закопаному. Загалом учена організувала понад двадцять міжнародних конференцій на теми координаційної хімії, молекулярної спектроскопії, спектроскопії f-електронних елементів і фізичної хімії рідких розчинів, у тому числі й Міжнародний кристалографічний конгрес (Варшава, 1978.
Наукова діяльність
Перші наукові праці Єжовської-Тшебятовської, опубліковані в 1931—1932 роках, були присвячені ренію. Висловлену ідею про можливу п'ятивалентність цього елемента гостро розкритикували його першовідкривачі — Вальтер Ноддак та Іда Ноддак. У 1939-му, на хімічному конгресі в Римі Ноддак публічно визнав, що Тшебятовська мала рацію.
З 1946-го вона разом із іншими науковцями зі Львова — E. Сухардою, Б. Плажеком, K. Гумінським, Б. Бобжанським і Г. Кучинським розвиває неорганічну фізикохімію та координаційну хімію, закладаючи основи вроцлавської хімічної школи. 1949 року вона здобула звання габілітованого доктора. З початку 1950-х учена досліджує антиферомагнетизм i 1956 року доповідає про досягнення в цій галузі на конференції в Лейпцигу, а згодом у кількох зарубіжних університетах.
1961 року на конференції в Детройті Єжовська-Тшебятовська повідомляє про поставлену наукову проблему кисневого хімічного зв'язку. Над цією проблемою вона працювала й далі. У 1960-х учена провадить роботи, що стосуються магнетизму та спектроскопії f-електронових елементів, лантаноїдів і актиноїдів, зокрема сполук урану на різних стадіях окислення. Завдяки цьому вдалося з'ясувати механізми переходу випромінення, непроменеві процеси вигасання люмінесценції та передавання енергії. Зацікавлення такою тематикою постало з практичної потреби в матеріалах для конструювання лазерної техніки. Працювала вона також у галузі ядерної та радіаційної хімії.
Єжовська-Тшебятовська відзначалася вмінням формувати інтердисциплінарні групи науковців і визначати проблематику досліджень на стиках багатьох наук — хімії, фізики, біології, медицини й навіть металургії.
Єжовська-Тшебятовська належала до членів редколегії журналів «Inorganica Chimica Acta» (1976—1981), «Chemical Physics Letters» (1976—1981), «Zeitschrift für Anorganische und Allgemeine Chemie» (1977—1991).
Під керівництвом Богуслави Єжовської-Тшебятовської захистило докторські дисертації понад 70 осіб, не менш як тридцять з них обійняли професорські посади. Її учнями були, зокрема, [pl], [pl], [pl], [pl], [pl], [pl], [pl] і [pl]. Вона опублікувала понад 600 наукових праць і двадцять монографій, мала десять патентів, була почесним доктором (1971), Вроцлавської політехніки (1978), Московського державного університету імені М. В. Ломоносова (1979) і Вроцлавського університету (1980). Учена читала лекції у вищих навчальних закладах Парижа, Лос-Анджелеса, Детройта, Берліна, Москви, Лондона і Токіо. Про авторитет Єжовської-Тшебятовської свідчить те, що в наукових колах Польщі її прозвали Залізною Дамою, а 1950 року перед лекцією в Сорбонні розпорядник оголосив слухачам, що виступить «La mère du rhénium» — «мати ренію».
Богуслава Єжовська-Тшебятовська померла 16 грудня 1991 року, травмувавши голову від падіння зі сходів у своєму будинку. Похована на поряд із чоловіком.
Нагороди і відзнаки
- Срібний хрест заслуг з мечами за участь у Русі опору (1944, символічно)
- Доктор honoris causa Словацького технічного інституту у Братиславі (1971), Вроцлавської політехніки (1978), Московського державного університету імені М. В. Ломоносова (1979) і Вроцлавського університету (1980).
- Державна премія II ступеня
- Державна премія І ступеня (1976)
- Медаль імені Марії Склодовської-Кюрі (1983).
- Звання і медаль «Праведники народів світу» (1991).
- Медаль імені Гейровського Чехословацької академії наук
- Премія І ступеня Ради у справах використання ядерної енергії
Наукові праці
- Bogusława Jeżowska. Badania nad redukcją kwasu nadrenowego. — Lwów, 1934. — 27 s.
- Bogusława Jeżowska-Trzebiatowska. Chemia renu. — Nakł. Wrocławskiego Tow. Naukowego, 1951 — 52 s.
- Bogusława Jeżowska-Trzebiatowska. Związki kompleksowe renu cztero- i pięciowartościwego. Nakł. Wrocławskiego Tow. Naukowego, 1953 — 29 s.
- Bogusława Jeżowska-Trzebiatowska. Mechanism and Kinetics of Certain Redox System of Solution. Catalisys and Chemical Kinetics (1964)
- Bogusława Jeżowska-Trzebiatowska. Theory and Structure of Coordination Compounds. — WNT-Pergamon Press, 1964 (у співавт.)
- Bogusława Jeżowska-Trzebiatowska. Struktura elektronowa uranu (1967)
- Bogusława Jeżowska-Trzebiatowska, Walter Wojciechowski. Problemy teoretyczne chemii koordynacyjnej. — 202 s.
- Bogusława Jeżowska. NMR of Zinc (II) Complexes With 2,2’-Bipyridine // Chemical Physics Letters. 1975. Vol. 30. (у співавт.)
- Bogusława Jeżowska-Trzebiatowska, Walter Wojciechowski. Problemy teoretyczne chemii koordynacyjnej. — Wrocław: Państwowe Wydawnictwo Naukowe 1970—202 s.
- Bogusława Jeżowska-Trzebiatowska. Struktura modelowych związków biologicznych (1975)
- Bogusława Jeżowska-Trzebiatowska, Stanisław Kopacz, Teofil Mikulski. / Pierwiastki rzadkie. Cz. 1, Występowanie i technologia. Warszawa, Wrocław: Państwowe Wydawnictwo Naukowe 1976—313 s.
- Bogusława Jeżowska. PMR Studies of Nickel (II) — DTPA Complexes in Aqueous Solutions // Inorganic Chimica Acta. 1977. Vol. 21. (у співавт.)
- Bogusława Jeżowska.PMR Studies on Oxygen-Iron Complexes // J. Molecular Structure. 1978. Vol. 46 (у співавт.)
- Богуслава Ежовская-Тшебятовская. Редкие элементы: Распространенность в природе и технология извлечения / Пер. с англ. Москва, 1979. (у співавт.)
- Bogusława Jeżowska-Trzebiatowska. Struktura i solwatacja związków lantanowców (1980)
- Bogusława Jeżowska-Trzebiatowska, Stanisław Kopacz, Teofil Mikulski. The Rare Elements. Ocurrence and Technology. Elsevier, 1990. — 536. ISBN-10: 0444988777 ISBN-13: 978-0444988775
Бібліографія
- Józef J. Ziółkowski, (red.). Bogusława Jeżowska-Trzebiatowska: uczona, nauczyciel, organizator. Wrocław: Wydaw. Uniwersytetu Wrocławskiego, 1988
- Teofil Mikulski, Józef J. Ziółkowski. Pewnego razu… Anegdoty o Bogusławie Jeżowskiej-Trzebiatowskiej i Włodzimierzu Trzebiatowskim — chemikach wrocławskich. Wrocław: Wydaw. Uniwersytetu Wrocławskiego, 2004
- Henryk Kozlowski. Bogusława Jeżowska‐Trzebiatowska (1908—1991) In book: Jan Apotheker Dr.habil. Livia Simon Sarkadi European Women in Chemistry, Wiley‐VCH Verlag GmbH & Co. 2011 pp. 169—173
- Fragmenty wspomnień Bogusławy Jeżowskiej-Trzebiatowskiej. Czas. «Spotkajmy się we Wrocławiu» Nr 2/2008 (22)
Зовнішні зв'язки
- Документальний фільм «Profesor Wrocław — Bogusława Jeżowska-Trzebiatowska»
Ушанування
- 2018 року сквер біля будівлі хімічного факультету Вроцлавського університету названо іменем Єжовської-Тшебятовської.
- 2017 року Польське хімічне товариство заснувало Медаль імені Богуслави і Влодзимежа Тшебятовських за особливі досягнення в галузі неорганічної хімії.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 1 грудня 2003. Процитовано 12 квітня 2020.
- https://nauka-polska.pl/#/profile/research?id=88902
- http://czlonkowie.pan.pl/czlonkowie/sites/WynikiWyszukiwania.html?s=JE%C5%BBOWSKA-TRZEBIATOWSKA,%20Bogus%C5%82awa%20
- . Архів оригіналу за 2 вересня 2017. Процитовано 10 жовтня 2019.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 12 квітня 2020. Процитовано 12 квітня 2020.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 12 квітня 2020. Процитовано 12 квітня 2020.
- Документальний фільм «Profesor Wrocław — Bogusława Jeżowska-Trzebiatowska», Зображення документа — на восьмій хвилині стрічки
- Kazimiera Lukjan. 60 LAT CHEMII NA UNIWERSYTECIE WROCŁAWSKIM. Wiadomości chemiczne 2014, 68, 11-12
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 серпня 2018. Процитовано 14 квітня 2020.
- Marek Burak, Piotr Pręgiel. «Tytularni profesorowie Politechniki Wrocławskiej. 1945—2015». Wrocław 2015, s.45. Прочитано 13.04.2020
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 12 квітня 2020. Процитовано 12 квітня 2020.
- Wanda Dybalska. Taki zwyczajny: o profesorach Uniwersytetu Wrocławskiego. — Wrocław: Atut, Wrocławskie Wydawnictwo Oświatowe, 2005
- Fragmenty wspomnień Bogusławy Jeżowskiej-Trzebiatowskiej [ 22 вересня 2020 у Wayback Machine.] w: Spotkajmy się we Wrocławiu nr 3/2008, str. 16
- . Архів оригіналу за 6 серпня 2019. Процитовано 13 квітня 2020.
- Tytuły doktora honoris causa nadane przez Politechnikę Wrocławską. portal.pwr.wroc.pl. Процитовано 23 лютого 2011.
- Bogusława Jeżowska-Trzebiatowska. Сайт wroclaw.wyborcza.pl. Прочитано 13.04.2020
- . Архів оригіналу за 18 лютого 2022. Процитовано 13 квітня 2020.
- Akty prawne. uchwaly.um.wroc.pl. Процитовано 1 травня 2019.
- . Архів оригіналу за 12 квітня 2020. Процитовано 12 квітня 2020.
Посилання
- Енциклопедія сучасної України. Єжовська-Тшебятовська Богуслава [ 2 вересня 2017 у Wayback Machine.]
| На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до . |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bogusla va Yezho vska Tshebyato vska pol Boguslawa Jezowska Trzebiatowska 19 listopada 1908 19081119 Stanislaviv Avstro Ugorshina 16 grudnya 1991 Vroclav Polsha polska vchena himik Doktor himichnih nauk 1949 profesor 1954 akademik Polskoyi Akademiyi Nauk 1972 Persha zhinka doktor Lvivskoyi politehniki Odna iz zasnovnikiv vroclavskoyi shkoli koordinacijnoyi himiyi Druzhina pl sestra pl 1917 1970 rektora Vroclavskoyi vishoyi ekonomichnoyi shkoli Boguslava Yezhovska TshebyatovskaBoguslawa Jezowska TrzebiatowskaNarodilasya19 listopada 1908 1908 11 19 Stanislaviv Avstro UgorshinaPomerla16 grudnya 1991 1991 12 16 83 roki Vroclav PolshaPohovannyadMisce prozhivannyaVroclavKrayinaAvstro Ugorshina ZUNR PolshaNacionalnistBatko polyak mati virmenkaDiyalnistfiziko himik himikAlma materLvivska politehnikaGaluzhimiyaZakladLvivska politehnika Vroclavskij universitet Vroclavska politehnikaPosadadirektor Institutu himiyi Vroclavskogo universitetu 1969 1979 Vchene zvannyaprofesor akademikNaukovij stupindoktor himichnih naukNaukovij kerivnikAspiranti doktorantid 2 ChlenstvoPolska akademiya nauk 3 PartiyaPolska ob yednana robitnicha partiyaVidoma zavdyaki doslidzhennya reniyu neorganichna fizikohimiya struktura i dinamika himichnih spolukBatkoSeverin YezhovskijMatiStefaniya Yezhovska u divoctvi Vartanovich U shlyubi zNagorodiMedal im M Sklodovskoyi Kyuri 1983 Medal Pravedniki narodiv svitu 1991 Boguslava Yezhovska Tshebyatovska u VikishovishiMogila Vlodzimezha i Boguslavi Tshebyatovskih BiografiyaBoguslava Yezhovska Tshebyatovska narodilas u Stanislavovi nini Ivano Frankivsk v sim yi yurista a zgodom direktora banku Severina Yezhovskogo i Stefaniyi Yezhovskoyi v divoctvi Vartanovich Mala starshih sester Yaninu j Annu ta molodshogo brata Kshishtofa 1913 roku rodina Yezhovskih pereyihala do Lvova 1914 roku na pochatku Pershoyi svitovoyi vijni batka yak kapitana zapasu vzyali do armiyi U listopadi cogo zh roku mati z ditmi perebralasya do Vidnya j povernulasya do Lvova u 1915 mu Boguslava navchalas u pochatkovij shkoli sester samarityanok 1926 roku zakinchila gimnaziyu imeni korolevi Yadvigi She gimnazistkoyu vona pobuvala na zustrichi Mariyi Sklodovskoyi Kyuri z moloddyu u Lvivskij ratushi j nathnenna dosyagnennyami ciyeyi vchenoyi virishila vivchati himiyu Popri te sho batko hotiv shob Boguslava stala likarkoyu 1926 roku vona vstupila do Lvivskoyi politehniki j bula odniyeyu z desyati divchat iz sta studentiv himichnogo fakultetu Najbilshij vpliv na neyi spravili lekciyi todishnogo zaviduvacha kafedri neorganichnoyi himiyi Viktora Yakuba Vin zaproponuvav tretokursnici Boguslavi Yezhovskij posadu zastupnika molodshogo asistenta a z zhovtnya 1930 roku vona vzhe pracyuvala yak molodshij asistent Pid jogo kerivnictvom vona vivchala vlastivosti reniyu sho zgodom u 1935 mu stali predmetom yiyi doktoratu V lipni 1931 Yezhovska zahvorila na tif i cherez uskladnennya hvorobi ne zmogla sklasti diplomni ispiti u veresni Sklala u 1932 mu Zdobuvshi diplom vona pracyuvala v politehnici na posadi starshogo asistenta 1935 roku zahistila doktorsku disertaciyu stavshi pershoyu zhinkoyu doktorom Lvivskoyi politehniki Togo zh roku vijshla zamizh za naukovcya Vlodzimezha Tshebyatovskogo 1906 1982 Voseni 1939 go koli Galichina uvijshla v sklad SRSR Yezhovska Tshebyatovska perejshla na robotu v himichnij laboratoriyi Lvivskogo universitetu v yakij pracyuvav yiyi cholovik U 1942 mu pid chas nimeckoyi okupaciyi vona vlashtuvalasya na vakantnu posadu direktora fabriki vishih spirtiv pidporyadkovanoyi koncernu Galikol Z grudnya 1942 go do kincya lipnya 1944 go vona v odnomu z cehiv perehovuvala kolishnogo direktora yevreya pl zgodom vin stav zasnovnikom polskoyi himiyi peptidiv Za ce vlitku 1991 go Yezhovsku Tshebyatovsku udostoyeno zvannyam i medallyu Pravedniki narodiv svitu 1942 roku Yezhovska Tshebyatovska vstupila do Armiyi krajovoyi AK vzyala psevdonim Ren Renij j vid grudnya do chervnya 1944 go provadila na fabrici pidpilne virobnictvo dimovih i bojovih bomb dlya AK Naprikinci 1943 go vona drukuvala u fabrichnomu cehu gazetu AK Wytrwamy 21 lipnya 1944 roku kerivnictvo AK nagorodilo Boguslavu Yezhovsku Tshebyatovsku ordenom Sribnij hrest zaslug z mechami Yak napisala sama vchena cya nagoroda zalishilasya tilki na vidrukovanomu arkushiku Na derzhavnomu rivni yiyi ne zatverdzheno Z prihodom radyanskoyi vladi Yezhovska Tshebyatovska dali pracyuvala na fabrici perejmenovanij na Himtrud a 5 grudnya 1945 roku pereyihala do Vroclava Yiyi cholovik perebravsya tudi u veresni 1945 roku U Vroclavi podruzhzhya vzyalo uchast v organizaciyi politehnichnogo institutu universitetu ta viddilennya Polskoyi akademiyi nauk PAN Administrativna j organizacijna diyalnistU Vroclavskomu universiteti Yezhovska Tshebyatovska zaviduvala kafedroyu zagalnoyi himiyi I 1948 1951 i kafedroyu neorganichnoyi himiyi 1953 1968 U Vroclavskij politehnici kafedroyu neorganichnoyi himiyi II 1951 1963 i kafedroyu himiyi ridkisnih elementiv 1963 1967 1954 roku distala zvannya profesora na himichnomu fakulteti Vroclavskogo universitetu U 1961 roci vona vstupila v PORP 1965 roku stala odniyeyu iz zasnovnikiv Institutu neorganichnoyi himiyi i metalurgiyi ridkisnih elementiv yakij zgodom nazvali imenem Vlodzimezha Tshebyatovskogo Uprodovzh p yatnadcyati rokiv vona domagalasya shob zasnuvati Institut himiyi Vroclavskogo universitetu j 1969 roku ce zdijsnilosya Zbudovano primishennya U 1969 1990 rokah Yezhovska Tshebyatovska obijmala posadu direktora Institutu himiyi j u 1958 1962 rokah bula dekanom matematichno fizichno himichnogo fakultetu ciyeyi ustanovi 1967 roku Yezhovska Tshebyatovska stala chlenom korespondentom PAN U 1965 1981 rokah ocholyuvala Komitet spektroskopiyi PAN Z 1978 go vona dijsnij chlen PAN i zakordonnij chlen Akademiyi nauk NDR U 1978 1991 rokah ocholyuvala Vroclavske viddilennya PAN Z kincya 1970 h Yezhovska Tshebyatovska koordinuvala mizhvidomchu programu Struktura vlastivosti j dinamika molekulyarnih ta skondensovanih sistem z 1972 roku nalezhala do radi Yevropejskogo fizichnogo tovaristva a z 1980 roku bula golovoyu Polskogo biofizichnogo tovaristva 1964 roku vona zapochatkuvala Mizhnarodnu litnyu shkolu koordinacijnoyi himiyi Uchasniki shoroku zbiralisya spershu v Karpachi a zgodom u Polyanici Zdruyi 1962 roku Yezhovska Tshebyatovska organizuvala u Vroclavi mizhnarodnu naukovu konferenciyu U 1973 mu tezh u Vroclavi I Mizhnarodnij kongres udoskonalennya vikladannya himiyi 1970 roku Yezhovskij Tshebyatovskij dovireno organizuvati XIII Mizhnarodnu konferenciyu koordinacijnoyi himiyi pershu u Shidnij Yevropi Cej forum vidbuvsya v Krakovi ta Zakopanomu Zagalom uchena organizuvala ponad dvadcyat mizhnarodnih konferencij na temi koordinacijnoyi himiyi molekulyarnoyi spektroskopiyi spektroskopiyi f elektronnih elementiv i fizichnoyi himiyi ridkih rozchiniv u tomu chisli j Mizhnarodnij kristalografichnij kongres Varshava 1978 Naukova diyalnistPershi naukovi praci Yezhovskoyi Tshebyatovskoyi opublikovani v 1931 1932 rokah buli prisvyacheni reniyu Vislovlenu ideyu pro mozhlivu p yativalentnist cogo elementa gostro rozkritikuvali jogo pershovidkrivachi Valter Noddak ta Ida Noddak U 1939 mu na himichnomu kongresi v Rimi Noddak publichno viznav sho Tshebyatovska mala raciyu Z 1946 go vona razom iz inshimi naukovcyami zi Lvova E Suhardoyu B Plazhekom K Guminskim B Bobzhanskim i G Kuchinskim rozvivaye neorganichnu fizikohimiyu ta koordinacijnu himiyu zakladayuchi osnovi vroclavskoyi himichnoyi shkoli 1949 roku vona zdobula zvannya gabilitovanogo doktora Z pochatku 1950 h uchena doslidzhuye antiferomagnetizm i 1956 roku dopovidaye pro dosyagnennya v cij galuzi na konferenciyi v Lejpcigu a zgodom u kilkoh zarubizhnih universitetah 1961 roku na konferenciyi v Detrojti Yezhovska Tshebyatovska povidomlyaye pro postavlenu naukovu problemu kisnevogo himichnogo zv yazku Nad ciyeyu problemoyu vona pracyuvala j dali U 1960 h uchena provadit roboti sho stosuyutsya magnetizmu ta spektroskopiyi f elektronovih elementiv lantanoyidiv i aktinoyidiv zokrema spoluk uranu na riznih stadiyah okislennya Zavdyaki comu vdalosya z yasuvati mehanizmi perehodu viprominennya nepromenevi procesi vigasannya lyuminescenciyi ta peredavannya energiyi Zacikavlennya takoyu tematikoyu postalo z praktichnoyi potrebi v materialah dlya konstruyuvannya lazernoyi tehniki Pracyuvala vona takozh u galuzi yadernoyi ta radiacijnoyi himiyi Yezhovska Tshebyatovska vidznachalasya vminnyam formuvati interdisciplinarni grupi naukovciv i viznachati problematiku doslidzhen na stikah bagatoh nauk himiyi fiziki biologiyi medicini j navit metalurgiyi Yezhovska Tshebyatovska nalezhala do chleniv redkolegiyi zhurnaliv Inorganica Chimica Acta 1976 1981 Chemical Physics Letters 1976 1981 Zeitschrift fur Anorganische und Allgemeine Chemie 1977 1991 Pid kerivnictvom Boguslavi Yezhovskoyi Tshebyatovskoyi zahistilo doktorski disertaciyi ponad 70 osib ne mensh yak tridcyat z nih obijnyali profesorski posadi Yiyi uchnyami buli zokrema pl pl pl pl pl pl pl i pl Vona opublikuvala ponad 600 naukovih prac i dvadcyat monografij mala desyat patentiv bula pochesnim doktorom 1971 Vroclavskoyi politehniki 1978 Moskovskogo derzhavnogo universitetu imeni M V Lomonosova 1979 i Vroclavskogo universitetu 1980 Uchena chitala lekciyi u vishih navchalnih zakladah Parizha Los Andzhelesa Detrojta Berlina Moskvi Londona i Tokio Pro avtoritet Yezhovskoyi Tshebyatovskoyi svidchit te sho v naukovih kolah Polshi yiyi prozvali Zaliznoyu Damoyu a 1950 roku pered lekciyeyu v Sorbonni rozporyadnik ogolosiv sluhacham sho vistupit La mere du rhenium mati reniyu Boguslava Yezhovska Tshebyatovska pomerla 16 grudnya 1991 roku travmuvavshi golovu vid padinnya zi shodiv u svoyemu budinku Pohovana na poryad iz cholovikom Nagorodi i vidznakiSribnij hrest zaslug z mechami za uchast u Rusi oporu 1944 simvolichno Doktor honoris causa Slovackogo tehnichnogo institutu u Bratislavi 1971 Vroclavskoyi politehniki 1978 Moskovskogo derzhavnogo universitetu imeni M V Lomonosova 1979 i Vroclavskogo universitetu 1980 Derzhavna premiya II stupenya Derzhavna premiya I stupenya 1976 Medal imeni Mariyi Sklodovskoyi Kyuri 1983 Zvannya i medal Pravedniki narodiv svitu 1991 Medal imeni Gejrovskogo Chehoslovackoyi akademiyi nauk Premiya I stupenya Radi u spravah vikoristannya yadernoyi energiyiNaukovi praciBoguslawa Jezowska Badania nad redukcja kwasu nadrenowego Lwow 1934 27 s Boguslawa Jezowska Trzebiatowska Chemia renu Nakl Wroclawskiego Tow Naukowego 1951 52 s Boguslawa Jezowska Trzebiatowska Zwiazki kompleksowe renu cztero i pieciowartosciwego Nakl Wroclawskiego Tow Naukowego 1953 29 s Boguslawa Jezowska Trzebiatowska Mechanism and Kinetics of Certain Redox System of Solution Catalisys and Chemical Kinetics 1964 Boguslawa Jezowska Trzebiatowska Theory and Structure of Coordination Compounds WNT Pergamon Press 1964 u spivavt Boguslawa Jezowska Trzebiatowska Struktura elektronowa uranu 1967 Boguslawa Jezowska Trzebiatowska Walter Wojciechowski Problemy teoretyczne chemii koordynacyjnej 202 s Boguslawa Jezowska NMR of Zinc II Complexes With 2 2 Bipyridine Chemical Physics Letters 1975 Vol 30 u spivavt Boguslawa Jezowska Trzebiatowska Walter Wojciechowski Problemy teoretyczne chemii koordynacyjnej Wroclaw Panstwowe Wydawnictwo Naukowe 1970 202 s Boguslawa Jezowska Trzebiatowska Struktura modelowych zwiazkow biologicznych 1975 Boguslawa Jezowska Trzebiatowska Stanislaw Kopacz Teofil Mikulski Pierwiastki rzadkie Cz 1 Wystepowanie i technologia Warszawa Wroclaw Panstwowe Wydawnictwo Naukowe 1976 313 s Boguslawa Jezowska PMR Studies of Nickel II DTPA Complexes in Aqueous Solutions Inorganic Chimica Acta 1977 Vol 21 u spivavt Boguslawa Jezowska PMR Studies on Oxygen Iron Complexes J Molecular Structure 1978 Vol 46 u spivavt Boguslava Ezhovskaya Tshebyatovskaya Redkie elementy Rasprostranennost v prirode i tehnologiya izvlecheniya Per s angl Moskva 1979 u spivavt Boguslawa Jezowska Trzebiatowska Struktura i solwatacja zwiazkow lantanowcow 1980 Boguslawa Jezowska Trzebiatowska Stanislaw Kopacz Teofil Mikulski The Rare Elements Ocurrence and Technology Elsevier 1990 536 ISBN 10 0444988777 ISBN 13 978 0444988775BibliografiyaJozef J Ziolkowski red Boguslawa Jezowska Trzebiatowska uczona nauczyciel organizator Wroclaw Wydaw Uniwersytetu Wroclawskiego 1988 Teofil Mikulski Jozef J Ziolkowski Pewnego razu Anegdoty o Boguslawie Jezowskiej Trzebiatowskiej i Wlodzimierzu Trzebiatowskim chemikach wroclawskich Wroclaw Wydaw Uniwersytetu Wroclawskiego 2004 Henryk Kozlowski Boguslawa Jezowska Trzebiatowska 1908 1991 In book Jan Apotheker Dr habil Livia Simon Sarkadi European Women in Chemistry Wiley VCH Verlag GmbH amp Co 2011 pp 169 173 ISBN 9783527329564 Fragmenty wspomnien Boguslawy Jezowskiej Trzebiatowskiej Czas Spotkajmy sie we Wroclawiu Nr 2 2008 22 Zovnishni zv yazkiDokumentalnij film Profesor Wroclaw Boguslawa Jezowska Trzebiatowska Ushanuvannya2018 roku skver bilya budivli himichnogo fakultetu Vroclavskogo universitetu nazvano imenem Yezhovskoyi Tshebyatovskoyi 2017 roku Polske himichne tovaristvo zasnuvalo Medal imeni Boguslavi i Vlodzimezha Tshebyatovskih za osoblivi dosyagnennya v galuzi neorganichnoyi himiyi Div takozhZhinki v nauciPrimitki Arhiv originalu za 1 grudnya 2003 Procitovano 12 kvitnya 2020 https nauka polska pl profile research id 88902 http czlonkowie pan pl czlonkowie sites WynikiWyszukiwania html s JE C5 BBOWSKA TRZEBIATOWSKA 20Bogus C5 82awa 20 Arhiv originalu za 2 veresnya 2017 Procitovano 10 zhovtnya 2019 PDF Arhiv originalu PDF za 12 kvitnya 2020 Procitovano 12 kvitnya 2020 PDF Arhiv originalu PDF za 12 kvitnya 2020 Procitovano 12 kvitnya 2020 Dokumentalnij film Profesor Wroclaw Boguslawa Jezowska Trzebiatowska Zobrazhennya dokumenta na vosmij hvilini strichki Kazimiera Lukjan 60 LAT CHEMII NA UNIWERSYTECIE WROCLAWSKIM Wiadomosci chemiczne 2014 68 11 12 PDF Arhiv originalu PDF za 14 serpnya 2018 Procitovano 14 kvitnya 2020 Marek Burak Piotr Pregiel Tytularni profesorowie Politechniki Wroclawskiej 1945 2015 Wroclaw 2015 s 45 Prochitano 13 04 2020 PDF Arhiv originalu PDF za 12 kvitnya 2020 Procitovano 12 kvitnya 2020 Wanda Dybalska Taki zwyczajny o profesorach Uniwersytetu Wroclawskiego Wroclaw Atut Wroclawskie Wydawnictwo Oswiatowe 2005 Fragmenty wspomnien Boguslawy Jezowskiej Trzebiatowskiej 22 veresnya 2020 u Wayback Machine w Spotkajmy sie we Wroclawiu nr 3 2008 str 16 Arhiv originalu za 6 serpnya 2019 Procitovano 13 kvitnya 2020 Tytuly doktora honoris causa nadane przez Politechnike Wroclawska portal pwr wroc pl Procitovano 23 lyutogo 2011 Boguslawa Jezowska Trzebiatowska Sajt wroclaw wyborcza pl Prochitano 13 04 2020 Arhiv originalu za 18 lyutogo 2022 Procitovano 13 kvitnya 2020 Akty prawne uchwaly um wroc pl Procitovano 1 travnya 2019 Arhiv originalu za 12 kvitnya 2020 Procitovano 12 kvitnya 2020 PosilannyaEnciklopediya suchasnoyi Ukrayini Yezhovska Tshebyatovska Boguslava 2 veresnya 2017 u Wayback Machine Na cyu stattyu ne posilayutsya inshi statti Vikipediyi Bud laska rozstavte posilannya vidpovidno do prijnyatih rekomendacij