Федір Семенович Богоро́дський (рос. Фёдор Семёнович Богородский; 2 червня 1895, Нижній Новгород — 3 листопада 1959, Москва) — російський радянський живописець і педагог; член товариства [ru] у 1921—1924 роках та Асоціації художників революційної Росії з 1924 року; член-кореспондент Академії мистецтв СРСР з 1947 року.
Богородський Федір Семенович | ||||
---|---|---|---|---|
рос. Богородский Фёдор Семёнович | ||||
Народження | 21 травня (2 червня) 1895, 2 червня 1895[1] або 3 (15) червня 1895[2] Нижній Новгород, Російська імперія | |||
Смерть | 3 листопада 1959[1][2] (64 роки) | |||
Москва, СРСР | ||||
Поховання | Новодівичий цвинтар | |||
Країна | Російська імперія Російська СФРР СРСР | |||
Жанр | жанрове малярство, портрет, пейзаж і натюрморт | |||
Навчання | d (1916) і Вищі художньо-технічні майстерні (1924) | |||
Діяльність | художник, викладач | |||
Вчитель | d і Архипов Абрам Юхимович | |||
Відомі учні | Агранов Вульф Йосипович, Юрій Богатиренко, Гантман Мойсей Файбович, Олександр Борисов, Добролежа Анатолій Тимофійович, Мамонтов Анатолій Іванович, Віктор Мигулько, Заяць Михайло Степанович, Олександра Конардова і Прокопець Георгій Мефодійович | |||
Працівник | Всеросійський державний інститут кінематографії | |||
Член | Асоціація художників революційної Росії і СХ СРСР | |||
Партія | КПРС | |||
Учасник | Громадянська війна в Росії | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Біографія
Народився 21 травня [2 червня] 1895 року в місті Нижньому Новгороді (нині Росія) у сім'ї адвоката. Протягом 1910—1913 років займався у художній студії в Нижньому Новгороді; у 1914—1916 роках навчався на юридичному факультеті в Московському університеті і одночасно у 1914—1915 роках займався в студії .
З 1916 року перебував на військовій службі. Член РСДРП(б) з 1917 року. У 1918—1921 роках був на партійній роботі у ВЧК і Революційному трибуналі у Нижньому Новгороді й Оренбурзі; був комісаром Донської і Волзько-Каспійської військових флотилій. Після демобілізації у 1919 році направлений очолювати Художнє відділення у Нижній Новгород. Виступав у ролі артиста цирку, естради, журналіста. Випустив поетичну збірку «Даєш!».
У 1922—1924 навчався у ВХУТЕМАСі у Москві в Абрама Архипова, закінчив із правом на закордонне відрядження. Залишився у Москві. У 1928—1930 роках відвідав Німеччину, Італію; у 1929—1930 роках (півроку) жив у Максима Горького в Сорренто.
Протягом 1938—1959 років викладав у Всесоюзному державному інституті кінематографії (професор з 1939 року). Серед учнів: Агранов Вульф Йосипович, Богатиренко Юрій Кирилович, Борисов Олександр Тимофійович, Гантман Мойсей Файбович, Добролежа Анатолій Тимофійович, Заяць Михайло Степанович, Конардова Олександра Дмитрівна, Мамонтов Анатолій Іванович, Мигулько Віктор Васильович, Прокопець Георгій Мефодійович.
Під час німецько-радянської війни у 1941—1942 та 1944 роках перебував в евакуації у селищі Воскресенському Горьківської області, на батьківщині батьків.
У 1955—1958 роках обіймав посаду голови Московського відділення Спілки художників СРСР. Помер у Москві 3 листопада 1959 року. Похований у Москві на Новодівочому цвинтарі.
Творчість
Працював у галузі станкового живопису. Серед ранніх творів: «Натюрморт з півоніями» (1914), «Портрет матері» (1916), «Дорогомилівський пейзаж» (1923), «Вантажник» (1923) та інші. У 1925—1926 роках створив роботи про безпритульних, що здобули широку популярність:
- «Безпритульний. Салага» (Третьяковська галерея);
- «Безпритульний оголець» ();
- «Безпритульний»/«Марафетник» (Державний Російський музей);
- «Безпритульні грають у карти» (Третьяковська галерея);
- «Безпритульні» (Третьяковська галерея).
Перебуваючи у Німеччині та Італії малював краєвиди Берліна і Сорренто, створив:
- картини
- «Гамбурзькі теслі»;
- «Каприйська школа» ();
- «Дочка рибалки» (Національний музей «Київська картинна галерея»);
- «Середземне море. Сорренто» (Державний Російський музей);
- серії малюнків
- «Цирк у Берліні»;
- «На вулицях Берліна».
Перебуваючи в гостях у Максима Горького у Сорренто, виконав цикл малюнків «Максим Горький» () і написав портрет «Максим Горький у Сорренто».
Найбільш значні картини художника присвячені образу матроса-революціонера в громадянській війні:
- «Матроси в засідці» (1927, Третьяковська галерея);
- «Братик» (1932, Третьяковська галерея);
- «Батько і син» (1932, Третьяковська галерея);
- «Знайшли товариша» (1932—1933, Центральний музей Збройних сил; ескіз у Державному центральному музеї сучасної історії Росії);
- «На білих» (1933);
- «Поранений матрос» (1934, Національний музей «Київська картинна галерея»);
- «Музика» (1937—1938; ескіз — 1934 у Тверській обласній картинній галереї)
Серед інших робіт:
- портрети
- «Марієць мисливець» (1925);
- «Танцівниця Ганна Скопіна» (1925);
- «Художник Федір Шурпін» (1934);
- серія «Шахтарі» (акварель, 1935);
- «Клоун» (1940);
- картини
- «Слава полеглим героям» (1945, Третьяковська галерея);
- «Роздум» (1952—1954);
- «Вони штурмували Зимовий» (1957, Львівська галерея мистецтв);
- «Вони громили Денікіна і Колчака» (1957);
- своєрідні натюрморти
- «Улюблені речі Максима Горького» (1930, Музей Максима Горького у Москві);
- «Пам'яті Володимира Леніна» (1932, Державний центральний музей сучасної історії Росії; 1934 — Музей Володимира Леніна у Москві);
- «Натюрморт із рамою» (1943);
- «Фашисти тікали» (1943);
- «Повалені прапори» (1947);
- пейзажі
- «Будують міст у Горькому» (1930, Державний центральний музей сучасної історії Росії);
- «Бухта в Балаклаві» (1936);
- «Ранок у Тарусі» (1940, Орловський музей образотворчих мистецтв);
- «Село Уколово» (1942);
- «Вечір у Юр'ївці» (1948, Челябінський державний музей образотворчих мистецтв);
- «Вежі в Талліні» (1954).
Виставки
Брав участь у виставках з 1916 року (Нижній Новгород), виставках Асоціації художників революційної Росії протягом 1925—1928 років. За кордоном взяв участь у виставках радянського мистецтва в Харбіні, Токіо у 1925—1926 роках, Нью-Йорку, Філадельфії, Бостоні, Детройті у 1929 році, Римі у 1929 році, Кенігсберзі у 1932 році, у ХVI і ХVIII міжнародних виставках мистецтв у Венеції у 1928 і 1932 роках. Учасник виставок в СРСР:
- «Антиімперіалістична виставка» у Москві (1931);
- «Художники РРФСР за 15 років» у Ленінграді (1932);
- «Художники РРФСР за 15 років» у Москві (1933);
- «П'ятнадцять років робітничо-селянської Червоної Армії» у Москві (1933);
- «Робітничо-Селянської Червоної Армії двадцять років» у Москві (1938);
- «Індустрія соціалізму» у Москві (1939);
- «Всесоюзні художні виставки» у Москві (1946; 1947; 1949; 1950);
- «Радянська Росія» у Москві (1960).
Публікації
Автор публікацій:
- Мой творческий путь / «Рост». Москва, 1931, № 9, с. 31;
- Свежие, сочные краски. / «Известия», 30 серпня 1935;
- Художник у шахтеров. / «Правда», 3 листопада 1935;
- Великое счастье творчества. / , 5 вересня 1935;
- Автомонография. // Москва, 1938;
- Нижегородские художники. / «Искусство». Москва, 1953, № 1, с. 62—68;
- Из записок художника. / , 13 лютого 1954;
- Полгода в Сорренто. / . Москва, 1956, № 6, с. 154—165;
- Речь на I Всесоюзном съезде художников. / «Советская культура», 7 березня 1957;
- Воспоминания художника // Москва, 1959;
- Воспоминания о Горьком. // «Горький и художники». [Сб.]. М., 1964, с. 98—109.
Відзнаки
- Заслужений діяч мистецтв РРФСР з 1946 року;
- Сталінська премія за 1946 рік (за картину «Слава загиблим героям»).
- Ордени «Знак Пошани» (14 квітня 1944), Трудового Червоного Прапора (1955).
Інше
- Портрети художника виконали: Сергій Малютін (олія, 1925), (гіпс, 1943), (олія, 1954), (олія, 1957);
- Іменем Богородського названа вулиця у Нижнього Новгорода.
Примітки
- The Fine Art Archive — 2003.
- Исаев Ю. Н. Чуваська енциклопедія — Чувашское книжное издательство, 2006. — С. 2567. — 2567 с. —
- Московский художник Богородский Федор Семенович / Соцреализм. Киевский клуб коллекционеров. (рос.)
- Богородский Фёдор Семёнович / Нижегородская биографическая энциклопедия.
- Художники народов СССР, с. 436, Т. 1.
- Художники народов СССР, с. 437, Т. 1.
Література
- Богородский Федор Семенович // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).;
- Богородский, Фёдор Семёнович // Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь. — Москва : «Искусство», 1970. — Т. 1 (Аавик—Бойко). — С. 436—437. (рос.)
- Богородский, Фёдор Семёнович // Искусство стран и народов мира. Краткая художествення энциклопедия. — Москва : «Советская энциклопедия», 1971. — Т. 3 (Молд. ССР — РСФСР). — С. 648. (рос.);
- Богородський Федір Семенович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1977. — Т. 1 : А — Борона. — 542, [2] с., [38] арк. іл. : іл., табл., портр., карти с.;
- Богородский, Фёдор Семёнович // Популярная художествення энциклопедия. — Москва : «Советская энциклопедия», 1986. — Т. 1 (А — М). — С. 86. (рос.);
- . Богородский, Фёдор Семёнович // 1750 Шедевров мировой живописи. 500 великих мастеров / В. Н. Волкова. — Минск : Харвест, 2007. — С. 43. — . (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim prizvishem div Bogorodskij Fedir Semenovich Bogoro dskij ros Fyodor Semyonovich Bogorodskij 2 chervnya 1895 Nizhnij Novgorod 3 listopada 1959 Moskva rosijskij radyanskij zhivopisec i pedagog chlen tovaristva ru u 1921 1924 rokah ta Asociaciyi hudozhnikiv revolyucijnoyi Rosiyi z 1924 roku chlen korespondent Akademiyi mistectv SRSR z 1947 roku Bogorodskij Fedir Semenovichros Bogorodskij Fyodor SemyonovichNarodzhennya21 travnya 2 chervnya 1895 2 chervnya 1895 1895 06 02 1 abo 3 15 chervnya 1895 2 Nizhnij Novgorod Rosijska imperiyaSmert3 listopada 1959 1959 11 03 1 2 64 roki Moskva SRSRPohovannyaNovodivichij cvintarKrayina Rosijska imperiya Rosijska SFRR SRSRZhanrzhanrove malyarstvo portret pejzazh i natyurmortNavchannyad 1916 i Vishi hudozhno tehnichni majsterni 1924 Diyalnisthudozhnik vikladachVchiteld i Arhipov Abram YuhimovichVidomi uchniAgranov Vulf Josipovich Yurij Bogatirenko Gantman Mojsej Fajbovich Oleksandr Borisov Dobrolezha Anatolij Timofijovich Mamontov Anatolij Ivanovich Viktor Migulko Zayac Mihajlo Stepanovich Oleksandra Konardova i Prokopec Georgij MefodijovichPracivnikVserosijskij derzhavnij institut kinematografiyiChlenAsociaciya hudozhnikiv revolyucijnoyi Rosiyi i SH SRSRPartiyaKPRSUchasnikGromadyanska vijna v RosiyiNagorodiBiografiyaNarodivsya 21 travnya 2 chervnya 1895 18950602 roku v misti Nizhnomu Novgorodi nini Rosiya u sim yi advokata Protyagom 1910 1913 rokiv zajmavsya u hudozhnij studiyi v Nizhnomu Novgorodi u 1914 1916 rokah navchavsya na yuridichnomu fakulteti v Moskovskomu universiteti i odnochasno u 1914 1915 rokah zajmavsya v studiyi Z 1916 roku perebuvav na vijskovij sluzhbi Chlen RSDRP b z 1917 roku U 1918 1921 rokah buv na partijnij roboti u VChK i Revolyucijnomu tribunali u Nizhnomu Novgorodi j Orenburzi buv komisarom Donskoyi i Volzko Kaspijskoyi vijskovih flotilij Pislya demobilizaciyi u 1919 roci napravlenij ocholyuvati Hudozhnye viddilennya u Nizhnij Novgorod Vistupav u roli artista cirku estradi zhurnalista Vipustiv poetichnu zbirku Dayesh U 1922 1924 navchavsya u VHUTEMASi u Moskvi v Abrama Arhipova zakinchiv iz pravom na zakordonne vidryadzhennya Zalishivsya u Moskvi U 1928 1930 rokah vidvidav Nimechchinu Italiyu u 1929 1930 rokah pivroku zhiv u Maksima Gorkogo v Sorrento Protyagom 1938 1959 rokiv vikladav u Vsesoyuznomu derzhavnomu instituti kinematografiyi profesor z 1939 roku Sered uchniv Agranov Vulf Josipovich Bogatirenko Yurij Kirilovich Borisov Oleksandr Timofijovich Gantman Mojsej Fajbovich Dobrolezha Anatolij Timofijovich Zayac Mihajlo Stepanovich Konardova Oleksandra Dmitrivna Mamontov Anatolij Ivanovich Migulko Viktor Vasilovich Prokopec Georgij Mefodijovich Pid chas nimecko radyanskoyi vijni u 1941 1942 ta 1944 rokah perebuvav v evakuaciyi u selishi Voskresenskomu Gorkivskoyi oblasti na batkivshini batkiv U 1955 1958 rokah obijmav posadu golovi Moskovskogo viddilennya Spilki hudozhnikiv SRSR Pomer u Moskvi 3 listopada 1959 roku Pohovanij u Moskvi na Novodivochomu cvintari TvorchistPracyuvav u galuzi stankovogo zhivopisu Sered rannih tvoriv Natyurmort z pivoniyami 1914 Portret materi 1916 Dorogomilivskij pejzazh 1923 Vantazhnik 1923 ta inshi U 1925 1926 rokah stvoriv roboti pro bezpritulnih sho zdobuli shiroku populyarnist Bezpritulnij Salaga Tretyakovska galereya Bezpritulnij ogolec Bezpritulnij Marafetnik Derzhavnij Rosijskij muzej Bezpritulni grayut u karti Tretyakovska galereya Bezpritulni Tretyakovska galereya Perebuvayuchi u Nimechchini ta Italiyi malyuvav krayevidi Berlina i Sorrento stvoriv kartini Gamburzki tesli Kaprijska shkola Dochka ribalki Nacionalnij muzej Kiyivska kartinna galereya Seredzemne more Sorrento Derzhavnij Rosijskij muzej seriyi malyunkiv Cirk u Berlini Na vulicyah Berlina Perebuvayuchi v gostyah u Maksima Gorkogo u Sorrento vikonav cikl malyunkiv Maksim Gorkij i napisav portret Maksim Gorkij u Sorrento Najbilsh znachni kartini hudozhnika prisvyacheni obrazu matrosa revolyucionera v gromadyanskij vijni Matrosi v zasidci 1927 Tretyakovska galereya Bratik 1932 Tretyakovska galereya Batko i sin 1932 Tretyakovska galereya Znajshli tovarisha 1932 1933 Centralnij muzej Zbrojnih sil eskiz u Derzhavnomu centralnomu muzeyi suchasnoyi istoriyi Rosiyi Na bilih 1933 Poranenij matros 1934 Nacionalnij muzej Kiyivska kartinna galereya Muzika 1937 1938 eskiz 1934 u Tverskij oblasnij kartinnij galereyi Sered inshih robit Radyanska poshtova marka iz fragmentom kartini Slava poleglim geroyam portreti Mariyec mislivec 1925 Tancivnicya Ganna Skopina 1925 Hudozhnik Fedir Shurpin 1934 seriya Shahtari akvarel 1935 Kloun 1940 kartini Slava poleglim geroyam 1945 Tretyakovska galereya Rozdum 1952 1954 Voni shturmuvali Zimovij 1957 Lvivska galereya mistectv Voni gromili Denikina i Kolchaka 1957 svoyeridni natyurmorti Ulyubleni rechi Maksima Gorkogo 1930 Muzej Maksima Gorkogo u Moskvi Pam yati Volodimira Lenina 1932 Derzhavnij centralnij muzej suchasnoyi istoriyi Rosiyi 1934 Muzej Volodimira Lenina u Moskvi Natyurmort iz ramoyu 1943 Fashisti tikali 1943 Povaleni prapori 1947 pejzazhi Buduyut mist u Gorkomu 1930 Derzhavnij centralnij muzej suchasnoyi istoriyi Rosiyi Buhta v Balaklavi 1936 Ranok u Tarusi 1940 Orlovskij muzej obrazotvorchih mistectv Selo Ukolovo 1942 Vechir u Yur yivci 1948 Chelyabinskij derzhavnij muzej obrazotvorchih mistectv Vezhi v Tallini 1954 Vistavki Brav uchast u vistavkah z 1916 roku Nizhnij Novgorod vistavkah Asociaciyi hudozhnikiv revolyucijnoyi Rosiyi protyagom 1925 1928 rokiv Za kordonom vzyav uchast u vistavkah radyanskogo mistectva v Harbini Tokio u 1925 1926 rokah Nyu Jorku Filadelfiyi Bostoni Detrojti u 1929 roci Rimi u 1929 roci Kenigsberzi u 1932 roci u HVI i HVIII mizhnarodnih vistavkah mistectv u Veneciyi u 1928 i 1932 rokah Uchasnik vistavok v SRSR Antiimperialistichna vistavka u Moskvi 1931 Hudozhniki RRFSR za 15 rokiv u Leningradi 1932 Hudozhniki RRFSR za 15 rokiv u Moskvi 1933 P yatnadcyat rokiv robitnicho selyanskoyi Chervonoyi Armiyi u Moskvi 1933 Robitnicho Selyanskoyi Chervonoyi Armiyi dvadcyat rokiv u Moskvi 1938 Industriya socializmu u Moskvi 1939 Vsesoyuzni hudozhni vistavki u Moskvi 1946 1947 1949 1950 Radyanska Rosiya u Moskvi 1960 Publikaciyi Avtor publikacij Moj tvorcheskij put Rost Moskva 1931 9 s 31 Svezhie sochnye kraski Izvestiya 30 serpnya 1935 Hudozhnik u shahterov Pravda 3 listopada 1935 Velikoe schaste tvorchestva 5 veresnya 1935 Avtomonografiya Moskva 1938 Nizhegorodskie hudozhniki Iskusstvo Moskva 1953 1 s 62 68 Iz zapisok hudozhnika 13 lyutogo 1954 Polgoda v Sorrento Moskva 1956 6 s 154 165 Rech na I Vsesoyuznom sezde hudozhnikov Sovetskaya kultura 7 bereznya 1957 Vospominaniya hudozhnika Moskva 1959 Vospominaniya o Gorkom Gorkij i hudozhniki Sb M 1964 s 98 109 VidznakiZasluzhenij diyach mistectv RRFSR z 1946 roku Stalinska premiya za 1946 rik za kartinu Slava zagiblim geroyam Ordeni Znak Poshani 14 kvitnya 1944 Trudovogo Chervonogo Prapora 1955 InshePortreti hudozhnika vikonali Sergij Malyutin oliya 1925 gips 1943 oliya 1954 oliya 1957 Imenem Bogorodskogo nazvana vulicya u Nizhnogo Novgoroda PrimitkiThe Fine Art Archive 2003 d Track Q10855166 Isaev Yu N Chuvaska enciklopediya Chuvashskoe knizhnoe izdatelstvo 2006 S 2567 2567 s ISBN 978 5 7670 1471 X d Track Q22918706d Track Q4517503d Track Q19909792 Moskovskij hudozhnik Bogorodskij Fedor Semenovich Socrealizm Kievskij klub kollekcionerov ros Bogorodskij Fyodor Semyonovich Nizhegorodskaya biograficheskaya enciklopediya Hudozhniki narodov SSSR s 436 T 1 Hudozhniki narodov SSSR s 437 T 1 LiteraturaBogorodskij Fedor Semenovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Bogorodskij Fyodor Semyonovich Hudozhniki narodov SSSR Biobibliograficheskij slovar Moskva Iskusstvo 1970 T 1 Aavik Bojko S 436 437 ros Bogorodskij Fyodor Semyonovich Iskusstvo stran i narodov mira Kratkaya hudozhestvennya enciklopediya Moskva Sovetskaya enciklopediya 1971 T 3 Mold SSR RSFSR S 648 ros Bogorodskij Fedir Semenovich Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1977 T 1 A Borona 542 2 s 38 ark il il tabl portr karti s Bogorodskij Fyodor Semyonovich Populyarnaya hudozhestvennya enciklopediya Moskva Sovetskaya enciklopediya 1986 T 1 A M S 86 ros Bogorodskij Fyodor Semyonovich 1750 Shedevrov mirovoj zhivopisi 500 velikih masterov V N Volkova Minsk Harvest 2007 S 43 ISBN 978 985 16 0896 2 ros