Богородиця з дитям — ікона, написана 1884–1885 роках Михайлом Олександровичем Врубелем для оформлення одноярусного мармурового іконостасу Кирилівської церкви у Києві. Саме ця робота принесла успіх та знаменитість молодому М. О. Врубелю. Обличчя Богородиці та Христа-немовляти були списані з дружини та молодшої доньки мистецтвознавця Адріяна Прахова — Емілії й Олени.
Богородиця з дитям | |
---|---|
«Богородиця з Дитям» М. О. Врубель, 1885 р. Венеція (олійний живопис на цинкових листах) | |
Місце знаходження: | Кирилівська церква, Київ |
Іконографічний тип: |
Опис
Ікона виконана на цинковому аркуші маслом, з елементами позолоти. Розміри 202 х 87 см.
Іконографічно ця ікона належить до типу Панахранта. Цьому типу характерно зображення Богоматері, що сидить на престолі з немовлям Христом на колінах. Трон символізує царську велич Божої Матері. Такий тип зображення з'явився у Візантії в XI–XII століттях.
Маленький Христос сидить на руках Богородиці, правою рукою він благословляє, а лівою — тримає сувій, що відповідає іконографічному типу Христа Пантократора (Вседержителя). Згідно іконографії Ісуса Христа, на будь-якій іконі його легко впізнати за особливим німбом — на ньому добре помітний хрест. Центром композиції є Христос, звернений до глядача, Богородиця також зображена фронтально і з невеликим нахилом голови. Немовля Христос представлений строго анфас, видна права рука, що благословляє двуперстним жестом.
Богоматір зображена в червоному мафорію, що представляє символ страждань і спогад про царське походження. На лобі і плечах Богородиці зображені три золоті зірки на знак її «приснодівства» — за легендою, Богородиця до Різдва, в Різдві і після Різдва була незайманою, крім того, три зірки — символ Трійці. Згідно іконографії Богородиці, над її головою виписані грецькі літери ΜΡ ΘΥ — абревіатура «Матір Божа».
Історія створення
Вибір художника
Нікому не відомого молодого художника Михайла Врубеля залучив до цієї роботи відомий викладач Імператорської Академії мистецтв і мистецтвознавець А. В. Прахов. Прахову доручили завідувати оздобленням Володимирського собору, що будувався в Києві. Заодно Прахов взявся керувати роботами по реставрації внутрішнього оздоблення Кирилівської церкви.
Прахов підійшов до дорученої справи ґрунтовно і в 1881–1882, а також 1886–1887 роках зробив декілька подорожей по Єгипту, Палестині, Сирії, Греції, європейської Туреччини та Італії для вивчення візантійської традиції.
У своїх мемуарах А. В. Прахов писав, що боявся, що в його відсутність комітет, який відав грошовими коштами, доручить написати образу «якомусь місцевому художнику-богомазу». Тому Прахов вирішив знайти в Санкт-Петербурзі талановитого учня Академії мистецтв, який міг би виконати в Києві це замовлення, «не виходячи за межі скупо відпущених за кошторисом грошових коштів». Приїхавши восени в Петербург читати лекції в Університеті, Прахов відправився в Академію мистецтв до свого старого друга П. П. Чистякова.
Прахов розповів Чистякову про виявлені ним і збережені без реставрації фресках у церкві колишнього Кирилівського монастиря і попросив порекомендувати кого-небудь з учнів, «хто погодився б приїхати в Київ і написати за 1 200 рублів, зі своїми матеріалами, на цинкових дошках чотири образи для одноярусного мармурового іконостасу у візантійському стилі». В цей час хтось постукав у двері.
|
Прахову не довелося довго вмовляти нікому не відомого 27-річного Михайла — для вимушеного підробляти репетиторством Врубеля 1 200 рублів були величезною сумою, а для Прахова «скупо відпущеними за кошторисом грошовими коштами».
Підготовча робота, ескізи
У травні 1884 року в київській квартирі Прахова з'явився «худорлявий, русявий, сором'язливий молодий чоловік з тонкими рисами обличчя …». У київській квартирі А. В. Прахова, яка розташовувалася в кутовому будинку № 6 по вулиці Велика Житомирська (№ 11 по вулиці Володимирська), бувало багато гостей, переважно це були люди мистецтва, яких Прахов залучив до робіт над Володимирським собором, що будувалися. Господинею цього салону була дружина Прахова, 32-річна мати трьох дітей Емілія Львівна Прахова, обличчя якої послужило Врубелю моделлю для Богородиці. Немовля Ісус на руках у Богоматері у Кирилівській церкві списаний з молодшої дочки Емілії Львівни — Ольги.
Перед тим, як приступити до основної роботи над чотирма образами для вівтаря, Врубель писав фрески в Кирилівській церкві, а також робив начерки для вівтарних образів.
Микола Адріанович Прахов, якому тоді було 11 років, згадував, що Врубель, коли їздив зі своєї київської квартири в Кирилівське, мав звичай заїжджати на дачу до Прахових, де часто брав дитячий альбом для малювання старшої дочки Прахових і починав малювати в ньому або писати аквареллю кого-небудь з членів сім'ї Прахових, найчастіше — Емілію Прахову за якою-небудь роботою. Зазвичай Врубель не доводив ці роботи до кінця. Прахови часто забирали і ховали ці начерки, так як Врубель мав звичай використовувати їх як чернетки і часто малював щось поверх раніше намальованого.
Збереглося кілька підготовчих малюнків до образу Богородиці.
Перший малюнок — «Голова богоматері»; акварель, гуаш, лист склеєний з шести частин, 1884, — знаходиться в Київському музеї російського мистецтва. Він був початий Врубелем в робочій кімнаті Прахова. На невеликому аркуші білого паперу легким, злегка бузковим силуетом намічена голова на тлі золотистої зорі, контур злегка нерозбірливо малинового кольору. Відшукавши лист товстого коричневого картону, Врубель наклеїв що не кінчену акварель, а з правого боку і знизу наклеїв смуги сірого малювального паперу. Коли вона трохи підсохла, він став малювати тушшю орнаментальні квіти на правій стороні, але так і не закінчив.
Н. А. Прахов також згадував, що у його матері (Емілії Прахової) «були чудові очі темно-василькового кольору і красиво окреслені губи». В сім'я Прахових зберігся дуже цікавий малюнок італійським олівцем, на якому було зображено напівфігура Емілії Прахової в профіль, схилені над якоюсь роботою. Врубель на шматку ватманського паперу накидав у три чверті повороту голову тієї ж особи в іншому ракурсі, як воно йому уявлялося слушним для типу Богородиці. За словами Н. А. Прахова, Врубель, відштовхнувшись від цілком реального першого малюнка в профіль, після другого, з натяком на майбутній образ, створив по пам'яті третій малюнок, що знаходиться в даний час в Державній Третьяковській галереї. На волоссі з лівого боку є мазок олійною фарбою, світлою охрою — Врубель, побачивши свій малюнок у будинку Прахових, захотів переписати все обличчя олійною фарбою, — він відкрив свій ящик з фарбами й один раз мазнув. Емілія покликала всіх снідати, і Врубель пішов уперед, а Н. А. Прахов з сестрою вирішили, що художник тільки зіпсує при переписуванні малюнок, і заховали його за шафу. Не знайшовши на місці малюнка, Врубель не став питати, куди він зник, закрив свій ящик з фарбами, попрощався з усіма і пішов додому.
Ще один робочий малюнок голови Богородиці Врубель намалював на півлистку ватману «торшон» із зворотного боку акварелі «Букет квітів».
Робота у Венеції
Основну роботу над іконою Врубель виконав у Венеції, куди відправився в листопаді 1884 року. Побоюючись, що розсіяний спосіб життя, який художник вів у Києві, завадить Врубелю зосередитися на відповідальній роботі, Прахов порадив йому поїхати на зиму в Італію і там писати образи: «Поїдьте спочатку в Равенну, познайомтеся там з древніми мозаїками церков: San Vitale, San Appolinare in classe, San Appolinare nuovo, a потім оселитеся у Венеції. Клімат в ній м'який, узимку іноземців приїжджає мало … Тут же, під боком, собор святого Марка з його чудовими мозаїками різних епох, а в годині їзди на гондолі, на острові Торчелло, в церкві Santa Maria Assunta — прекрасно збережені мозаїки XII століття. Крім цього, в Палаці дожів, в церквах і в музеях — чудові венеціанські колористи: Джіованні Белліні, Паоло Веронезе, Тіціан, Тінторетто і багато інших». Ця пропозиція Врубелю сподобалося, і через Відень він поїхав до Венеції.
У Венеції Врубель найняв майстерню, з однією кімнатою при ній, на вулиці San Maurizio № 174, недалеко від собору Сан-Марко, і почав писати на цинковому аркуші образ Богоматері. Мачуха Врубеля в листі його сестрі Анюті повідомляла, що Врубель «влаштувався з квартирою, столом і прислугою за 125 франків на місяць». Мачуха також повідомляла, що в кімнаті Врубеля було дуже холодно, всього 7 градусів тепла, і Врубель був змушений по дому «ходити весь в шерсті і в кашкеті».
Цинковий лист Врубель купував у Венеції — італійці скористалися недосвідченістю художника і зробили основу не з одного шматка цинку, а допаяли з правого боку у всю вишину образу вузьку смугу. Врубелю вперше довелося працювати на металевих дошках, і він не знав, як їх треба підготувати для роботи. Фарби ковзали, писати було незручно, тому художник звернувся у листі до Прахова за порадою. Прахов проконсультувався у професора хімії Київського університету С. М. Реформатського, який порадив протравити поверхню слабким розчином соляної кислоти, щоб фарба добре трималася. Порада допомогла, однак Врубель зміг її використовувати тільки на трьох, що залишилися образах.
Фігуру образу Богоматері художник виписував з італійською натурниці.
М. І. Мурашко, що навідав Врубеля у Венеції в своїх спогадах писав, що Врубель жив в бельетажі старовинного палаццо «мало не XIV століття» і знімав дві кімнати, розписані фресками; в кімнатах були ліпні стелі, і вся ця обстановка настроювала Врубеля на певний лад. Під час зустрічі Мурашко і Врубеля останній працював одночасно над усіма чотирма образами для Кирилівської церкви. Причому «Христос» і «Богоматір» були «цілком з'ясовані», «Кирило» тільки розпочато, а менш за все була зроблена робота над «Атанасом». Врубель по кілька годин поспіль, не відриваючись, з великою любов'ю працював над цими образами.
Мурашко упізнав в образі Богоматері якусь «спільну знайому пані з Росії». За словами Мурашко, схожість була «яскраво вираженою», і він «не міг цього не помітити». Врубель у відповідь на реакцію Мурашко розсміявся: «А ви впізнали?» Мурашко відповів: «Так, тільки ви дали їй інший вираз; в натурі це нестримна крикуха, а у вас — лагідний, тихий вираз». Врубель заступився за свою модель: "Хіба вона крикуха? Ні, це ви її не знаєте. Мабуть, у нас від одного і того ж суб'єкта були різні враження".
Закоханість
На думку деяких біографів Врубеля, під час роботи над іконою художник був у когось закоханий. Більшість дослідників творчості Врубеля вважають, що закоханий він був в Е. Л. Прахову.
За версією нащадків родини Прахових, молодий Врубель закохався в Емілію Прахову і всіма силами намагався залучити її увагу. Нібито навіть існувало листування Врубеля з Емілією, яку, на її прохання, після смерті знищила молодша дочка Прахової, Ольга. Факт знищення листів Врубеля до Емілії Прахової послужив причиною тверджень журналістів про нібито нерозділене кохання Врубеля і можливу причину відмови Прахова давати Врубелю підряди на розпис Володимирського собору. Однак у свідченнях сучасників немає жодної згадки про пристрасть Врубеля саме до Прахової.
Підставою припускати об'єктом симпатії Врубеля Прахову послужили цитати з його листів до своєї сестри і спогади сучасників:
|
|
Костянтин Коровін згадував, що одного разу спекотним літом він пішов купатися з Врубелем на великий ставок в саду. «Що це у вас на грудях білі великі смуги, як шрами?» — Запитав Коровін. Врубель відповів: «Так, це шрами. Я різав себе ножем». Врубель поліз купатися, Коровін послідував за ним, продовжуючи розмову: «Добре купатися, влітку взагалі багато хорошого в житті, а все-таки скажіть, Михайло Олександрович, що ж це таке ви себе різали щось ножем — адже це повинно бути боляче. Що це — операція, чи що, як це?» Коровін, придивившись, побачив численні великі білі шрами. «Чи зрозумієте Ви, — відповів Врубель. — Значить, що я любив жінку, вона мене не любила — навіть любила, але багато що заважало їй розуміти мене. Я страждав у неможливості пояснити їй це, що заважає. Я страждав, але коли різав себе, страждання зменшувалися».
Врубель справді писав листа до Прахової з Венеції, і до наших днів дійшли вирізані з цих листів малюнки Врубеля, які він робив, щоб проілюструвати свій текст. На зворотному боці однієї з таких вирізок з малюнком пам'ятника кондотьєру Коллеони збереглася фраза: «Лише б доторкнутися до …».
Існує також версія, що Врубель був закоханий тоді не в Прахову, а в якусь Марцеллу Соколовську, і та буцімто навіть народила від нього поза шлюбом сина Яна. Втім, немає ніяких підтверджень існування цих стосунків у період з травня до листопад 1884 року.
Оцінки та критика
Мистецтвознавці, критики і художники одноголосно визнали успіх не тільки образу Богоматері, а й інших робіт, виконаних Врубелем в Кирилівській церкві. Відомий колекціонер П. М. Третьяков хвалив цю роботу Врубеля, спеціально приїжджав до Києва її подивитися і журився, що не може придбати для своєї колекції.
Російський художник М. В. Нестеров, який був притягнутий А. В. Прахових до розпису Володимирського собору, особливо виділяв цю ікону Врубеля, підкреслюючи одночасність слідування візантійської традиції і врубелівську оригінальність: «… вийшло щось, від чого можуть очі розгорітися. Особливо хороша місцева ікона Богоматері, не кажучи вже про те, що вона незвичайно оригінально взята, симпатична, але — головне — це дивовижна, сувора гармонія ліній і фарб … В образі Богоматері (НЕ юної) відчувалася надзвичайна напруженість, що межувала, можливо, з екзальтацією».
Мистецтвознавець і критик О. М. Бенуа зазначав майстерність Врубеля і підкреслював, що в порівнянні з роботами Врубеля в Кирилівській церкві фрески В. М. Васнецова «здаються поверхневими ілюстраціями». Бенуа відкидав звинувачення Врубеля в «шарлатанстві» і «вивертах», однак у той же час зазначав, що «Врубель не вільний від вивертів» і «що Врубель не геній і що він, як більшість сучасних, особливо російських, художників не знає кордонів свого таланту, не знає кола своїх здібностей і вічно підноситься нібито до вищих, по суті тільки чужі йому сфери. Врубель вічно «геніальнічает» і лише досадливо шкодить цим своєму дивовижному даруванню».
Критик і галерист С. К. Маковський вважав, що дебютна робота Врубеля в Кирилівській церкві є «найвищим досягненням Врубеля», і підкреслював, що досягнення це «глибоко національне», відкидаючи звинувачення Врубеля в «неросійському (польською) походженні» і «естетичному космополітизмі». Водночас Маковський зазначав, що Врубель «з точки зору чисто релігійної, православної, ймовірно, далеко не бездоганний …» і що «з усіх цих зіниць, пильних, немислимо розширених, величезних, віє потойбічним мороком, що є ріднею спокусливого пафосу його вічного супутника — Демона».
Реставраційні роботи та небезпека втрати
З чотирьох образів іконостасу в Кирилівській церкві найпроблемнішим є саме образ Богоматері. У Венеції Врубель писав його першим і не знав, що поверхня цинкової пластини необхідно було підготувати спеціальними чином, на трьох інших образах іконостасу цю помилку Врубель не повторив. Крім цього, «Богоматір» виконана не на цілому цинковому аркуші, а складається з двох сполучених фрагментів.
27 червня 1929 комісія у складі професорів Ф. Шміта, В. Зумери, Ф. Ернста, а також К. Мощенко, В. Базилевича і А. Александрова провела огляд ікони «Богоматір з немовлям». Комісія вирішила почати реставрацію ікони в лаврській реставраційній майстерні (реставратор К. Кржеманскій) і наголосила про необхідність проведення фізичних та хімічних досліджень з обов'язковою фотофіксацією для з'ясування причин лущення картини. Хімічний аналіз зробив професор Політехнічного інституту Сеньковський. Крім членів комісії був присутній директор Російського музею Нерадовська. 4 вересня 1929 в присутності комісії образ був вийнятий з іконостасу і перенесено в центральний вівтар для проведення реставрації. Пізніше через настання холодів образ перевезли в лаврські реставраційні майстерні.
Після здобуття Україною незалежності, у 1991 році українським урядом було прийнято постанову № 83, що містить перелік храмів — пам'яток архітектури, які не підлягали поверненню церкви, — крім інших пам'ятників в нього увійшла і Кирилівська церква. Однак у 2002 році ця постанова була скасована, і Кирилівська церква була передана УПЦ МП.
На думку музейних працівників та реставраторів, використання Кирилівської церкви «по прямому призначенню» веде до неминучої псування і руйнування фресок та іконостасу. Кіптява від свічок потрапляє на поверхню ікон і фресок, режим вологості дотриматися неможливо, а в дні церковних свят віруючі спинами й плечима затирають унікальний стінопис.
Більш того, під загрозою усунення з храму опинився і знаменитий іконостас роботи Врубеля — місцева церковна громада УПЦ МП визнала його живопис «неканонічною».
Див. також
Посилання
Ця стаття не містить . (січень 2017) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bogorodicya z dityam ikona napisana 1884 1885 rokah Mihajlom Oleksandrovichem Vrubelem dlya oformlennya odnoyarusnogo marmurovogo ikonostasu Kirilivskoyi cerkvi u Kiyevi Same cya robota prinesla uspih ta znamenitist molodomu M O Vrubelyu Oblichchya Bogorodici ta Hrista nemovlyati buli spisani z druzhini ta molodshoyi donki mistectvoznavcya Adriyana Prahova Emiliyi j Oleni Bogorodicya z dityam Bogorodicya z Dityam M O Vrubel 1885 r Veneciya olijnij zhivopis na cinkovih listah Misce znahodzhennya Kirilivska cerkva KiyivIkonografichnij tip OpisIkona vikonana na cinkovomu arkushi maslom z elementami pozoloti Rozmiri 202 h 87 sm Bogorodicya z dityam M O Vrubel fragment 1885 Ikonografichno cya ikona nalezhit do tipu Panahranta Comu tipu harakterno zobrazhennya Bogomateri sho sidit na prestoli z nemovlyam Hristom na kolinah Tron simvolizuye carsku velich Bozhoyi Materi Takij tip zobrazhennya z yavivsya u Vizantiyi v XI XII stolittyah Malenkij Hristos sidit na rukah Bogorodici pravoyu rukoyu vin blagoslovlyaye a livoyu trimaye suvij sho vidpovidaye ikonografichnomu tipu Hrista Pantokratora Vsederzhitelya Zgidno ikonografiyi Isusa Hrista na bud yakij ikoni jogo legko vpiznati za osoblivim nimbom na nomu dobre pomitnij hrest Centrom kompoziciyi ye Hristos zvernenij do glyadacha Bogorodicya takozh zobrazhena frontalno i z nevelikim nahilom golovi Nemovlya Hristos predstavlenij strogo anfas vidna prava ruka sho blagoslovlyaye dvuperstnim zhestom Bogomatir zobrazhena v chervonomu maforiyu sho predstavlyaye simvol strazhdan i spogad pro carske pohodzhennya Na lobi i plechah Bogorodici zobrazheni tri zoloti zirki na znak yiyi prisnodivstva za legendoyu Bogorodicya do Rizdva v Rizdvi i pislya Rizdva bula nezajmanoyu krim togo tri zirki simvol Trijci Zgidno ikonografiyi Bogorodici nad yiyi golovoyu vipisani grecki literi MR 8Y abreviatura Matir Bozha Istoriya stvorennyaVibir hudozhnika Avtoportret M O Vrubel 1885 rik Nikomu ne vidomogo molodogo hudozhnika Mihajla Vrubelya zaluchiv do ciyeyi roboti vidomij vikladach Imperatorskoyi Akademiyi mistectv i mistectvoznavec A V Prahov Prahovu doruchili zaviduvati ozdoblennyam Volodimirskogo soboru sho buduvavsya v Kiyevi Zaodno Prahov vzyavsya keruvati robotami po restavraciyi vnutrishnogo ozdoblennya Kirilivskoyi cerkvi Prahov pidijshov do doruchenoyi spravi gruntovno i v 1881 1882 a takozh 1886 1887 rokah zrobiv dekilka podorozhej po Yegiptu Palestini Siriyi Greciyi yevropejskoyi Turechchini ta Italiyi dlya vivchennya vizantijskoyi tradiciyi U svoyih memuarah A V Prahov pisav sho boyavsya sho v jogo vidsutnist komitet yakij vidav groshovimi koshtami doruchit napisati obrazu yakomus miscevomu hudozhniku bogomazu Tomu Prahov virishiv znajti v Sankt Peterburzi talanovitogo uchnya Akademiyi mistectv yakij mig bi vikonati v Kiyevi ce zamovlennya ne vihodyachi za mezhi skupo vidpushenih za koshtorisom groshovih koshtiv Priyihavshi voseni v Peterburg chitati lekciyi v Universiteti Prahov vidpravivsya v Akademiyu mistectv do svogo starogo druga P P Chistyakova Prahov rozpoviv Chistyakovu pro viyavleni nim i zberezheni bez restavraciyi freskah u cerkvi kolishnogo Kirilivskogo monastirya i poprosiv porekomenduvati kogo nebud z uchniv hto pogodivsya b priyihati v Kiyiv i napisati za 1 200 rubliv zi svoyimi materialami na cinkovih doshkah chotiri obrazi dlya odnoyarusnogo marmurovogo ikonostasu u vizantijskomu stili V cej chas htos postukav u dveri Vojdite kriknul P P Chistyakov Dver masterskoj otvorilas i voshyol s dovolno bolshoj papkoj v rukah strojnyj hudoshavyj molodoj chelovek srednego rosta S licom ne russkogo tipa Odet on byl akkuratno v studencheskuyu formu dazhe so shpagoj kotoruyu studenty v to vremya neohotno nosili A vot na lovca i zver bezhit Vot tebe i hudozhnik Luchshego bolee talantlivogo i bolee podhodyashego dlya vypolneniya tvoego zakaza ya nikogo ne mogu rekomendovat Prahovu ne dovelosya dovgo vmovlyati nikomu ne vidomogo 27 richnogo Mihajla dlya vimushenogo pidroblyati repetitorstvom Vrubelya 1 200 rubliv buli velicheznoyu sumoyu a dlya Prahova skupo vidpushenimi za koshtorisom groshovimi koshtami Pidgotovcha robota eskizi Dokladnishe Ikonostas Kirilivskoyi cerkvi Kiyiv U travni 1884 roku v kiyivskij kvartiri Prahova z yavivsya hudorlyavij rusyavij sorom yazlivij molodij cholovik z tonkimi risami oblichchya U kiyivskij kvartiri A V Prahova yaka roztashovuvalasya v kutovomu budinku 6 po vulici Velika Zhitomirska 11 po vulici Volodimirska buvalo bagato gostej perevazhno ce buli lyudi mistectva yakih Prahov zaluchiv do robit nad Volodimirskim soborom sho buduvalisya Gospodineyu cogo salonu bula druzhina Prahova 32 richna mati troh ditej Emiliya Lvivna Prahova oblichchya yakoyi posluzhilo Vrubelyu modellyu dlya Bogorodici Nemovlya Isus na rukah u Bogomateri u Kirilivskij cerkvi spisanij z molodshoyi dochki Emiliyi Lvivni Olgi Emiliya Prahova foto 1870 h u porivnyanni iz zobrazhennyam Bogorodici Pered tim yak pristupiti do osnovnoyi roboti nad chotirma obrazami dlya vivtarya Vrubel pisav freski v Kirilivskij cerkvi a takozh robiv nacherki dlya vivtarnih obraziv Mikola Adrianovich Prahov yakomu todi bulo 11 rokiv zgaduvav sho Vrubel koli yizdiv zi svoyeyi kiyivskoyi kvartiri v Kirilivske mav zvichaj zayizhdzhati na dachu do Prahovih de chasto brav dityachij albom dlya malyuvannya starshoyi dochki Prahovih i pochinav malyuvati v nomu abo pisati akvarellyu kogo nebud z chleniv sim yi Prahovih najchastishe Emiliyu Prahovu za yakoyu nebud robotoyu Zazvichaj Vrubel ne dovodiv ci roboti do kincya Prahovi chasto zabirali i hovali ci nacherki tak yak Vrubel mav zvichaj vikoristovuvati yih yak chernetki i chasto malyuvav shos poverh ranishe namalovanogo Zbereglosya kilka pidgotovchih malyunkiv do obrazu Bogorodici M O Vrubel eskiz Golova zhinki italijskij olivec 1884 rik Kiyivskij muzej rosijskogo mistectva M O Vrubel eskiz Golova zhinki italijskij olivec 1884 rik Tretyakovska galereya M O Vrubel eskiz Bogorodicya z dityam italijskij olivec 1884 rik Tretyakovska galereya Pershij malyunok Golova bogomateri akvarel guash list skleyenij z shesti chastin 1884 znahoditsya v Kiyivskomu muzeyi rosijskogo mistectva Vin buv pochatij Vrubelem v robochij kimnati Prahova Na nevelikomu arkushi bilogo paperu legkim zlegka buzkovim siluetom namichena golova na tli zolotistoyi zori kontur zlegka nerozbirlivo malinovogo koloru Vidshukavshi list tovstogo korichnevogo kartonu Vrubel nakleyiv sho ne kinchenu akvarel a z pravogo boku i znizu nakleyiv smugi sirogo malyuvalnogo paperu Koli vona trohi pidsohla vin stav malyuvati tushshyu ornamentalni kviti na pravij storoni ale tak i ne zakinchiv N A Prahov takozh zgaduvav sho u jogo materi Emiliyi Prahovoyi buli chudovi ochi temno vasilkovogo koloru i krasivo okresleni gubi V sim ya Prahovih zberigsya duzhe cikavij malyunok italijskim olivcem na yakomu bulo zobrazheno napivfigura Emiliyi Prahovoyi v profil shileni nad yakoyus robotoyu Vrubel na shmatku vatmanskogo paperu nakidav u tri chverti povorotu golovu tiyeyi zh osobi v inshomu rakursi yak vono jomu uyavlyalosya slushnim dlya tipu Bogorodici Za slovami N A Prahova Vrubel vidshtovhnuvshis vid cilkom realnogo pershogo malyunka v profil pislya drugogo z natyakom na majbutnij obraz stvoriv po pam yati tretij malyunok sho znahoditsya v danij chas v Derzhavnij Tretyakovskij galereyi Na volossi z livogo boku ye mazok olijnoyu farboyu svitloyu ohroyu Vrubel pobachivshi svij malyunok u budinku Prahovih zahotiv perepisati vse oblichchya olijnoyu farboyu vin vidkriv svij yashik z farbami j odin raz maznuv Emiliya poklikala vsih snidati i Vrubel pishov upered a N A Prahov z sestroyu virishili sho hudozhnik tilki zipsuye pri perepisuvanni malyunok i zahovali jogo za shafu Ne znajshovshi na misci malyunka Vrubel ne stav pitati kudi vin znik zakriv svij yashik z farbami poproshavsya z usima i pishov dodomu She odin robochij malyunok golovi Bogorodici Vrubel namalyuvav na pivlistku vatmanu torshon iz zvorotnogo boku akvareli Buket kvitiv Robota u Veneciyi Osnovnu robotu nad ikonoyu Vrubel vikonav u Veneciyi kudi vidpravivsya v listopadi 1884 roku Poboyuyuchis sho rozsiyanij sposib zhittya yakij hudozhnik viv u Kiyevi zavadit Vrubelyu zosereditisya na vidpovidalnij roboti Prahov poradiv jomu poyihati na zimu v Italiyu i tam pisati obrazi Poyidte spochatku v Ravennu poznajomtesya tam z drevnimi mozayikami cerkov San Vitale San Appolinare in classe San Appolinare nuovo a potim oselitesya u Veneciyi Klimat v nij m yakij uzimku inozemciv priyizhdzhaye malo Tut zhe pid bokom sobor svyatogo Marka z jogo chudovimi mozayikami riznih epoh a v godini yizdi na gondoli na ostrovi Torchello v cerkvi Santa Maria Assunta prekrasno zberezheni mozayiki XII stolittya Krim cogo v Palaci dozhiv v cerkvah i v muzeyah chudovi venecianski koloristi Dzhiovanni Bellini Paolo Veroneze Tician Tintoretto i bagato inshih Cya propoziciya Vrubelyu spodobalosya i cherez Viden vin poyihav do Veneciyi U Veneciyi Vrubel najnyav majsternyu z odniyeyu kimnatoyu pri nij na vulici San Maurizio 174 nedaleko vid soboru San Marko i pochav pisati na cinkovomu arkushi obraz Bogomateri Machuha Vrubelya v listi jogo sestri Anyuti povidomlyala sho Vrubel vlashtuvavsya z kvartiroyu stolom i prislugoyu za 125 frankiv na misyac Machuha takozh povidomlyala sho v kimnati Vrubelya bulo duzhe holodno vsogo 7 gradusiv tepla i Vrubel buv zmushenij po domu hoditi ves v shersti i v kashketi Cinkovij list Vrubel kupuvav u Veneciyi italijci skoristalisya nedosvidchenistyu hudozhnika i zrobili osnovu ne z odnogo shmatka cinku a dopayali z pravogo boku u vsyu vishinu obrazu vuzku smugu Vrubelyu vpershe dovelosya pracyuvati na metalevih doshkah i vin ne znav yak yih treba pidgotuvati dlya roboti Farbi kovzali pisati bulo nezruchno tomu hudozhnik zvernuvsya u listi do Prahova za poradoyu Prahov prokonsultuvavsya u profesora himiyi Kiyivskogo universitetu S M Reformatskogo yakij poradiv protraviti poverhnyu slabkim rozchinom solyanoyi kisloti shob farba dobre trimalasya Porada dopomogla odnak Vrubel zmig yiyi vikoristovuvati tilki na troh sho zalishilisya obrazah Figuru obrazu Bogomateri hudozhnik vipisuvav z italijskoyu naturnici M I Murashko sho navidav Vrubelya u Veneciyi v svoyih spogadah pisav sho Vrubel zhiv v beletazhi starovinnogo palacco malo ne XIV stolittya i znimav dvi kimnati rozpisani freskami v kimnatah buli lipni steli i vsya cya obstanovka nastroyuvala Vrubelya na pevnij lad Pid chas zustrichi Murashko i Vrubelya ostannij pracyuvav odnochasno nad usima chotirma obrazami dlya Kirilivskoyi cerkvi Prichomu Hristos i Bogomatir buli cilkom z yasovani Kirilo tilki rozpochato a mensh za vse bula zroblena robota nad Atanasom Vrubel po kilka godin pospil ne vidrivayuchis z velikoyu lyubov yu pracyuvav nad cimi obrazami Murashko upiznav v obrazi Bogomateri yakus spilnu znajomu pani z Rosiyi Za slovami Murashko shozhist bula yaskravo virazhenoyu i vin ne mig cogo ne pomititi Vrubel u vidpovid na reakciyu Murashko rozsmiyavsya A vi vpiznali Murashko vidpoviv Tak tilki vi dali yij inshij viraz v naturi ce nestrimna krikuha a u vas lagidnij tihij viraz Vrubel zastupivsya za svoyu model Hiba vona krikuha Ni ce vi yiyi ne znayete Mabut u nas vid odnogo i togo zh sub yekta buli rizni vrazhennya Zakohanist Na dumku deyakih biografiv Vrubelya pid chas roboti nad ikonoyu hudozhnik buv u kogos zakohanij Bilshist doslidnikiv tvorchosti Vrubelya vvazhayut sho zakohanij vin buv v E L Prahovu Za versiyeyu nashadkiv rodini Prahovih molodij Vrubel zakohavsya v Emiliyu Prahovu i vsima silami namagavsya zaluchiti yiyi uvagu Nibito navit isnuvalo listuvannya Vrubelya z Emiliyeyu yaku na yiyi prohannya pislya smerti znishila molodsha dochka Prahovoyi Olga Fakt znishennya listiv Vrubelya do Emiliyi Prahovoyi posluzhiv prichinoyu tverdzhen zhurnalistiv pro nibito nerozdilene kohannya Vrubelya i mozhlivu prichinu vidmovi Prahova davati Vrubelyu pidryadi na rozpis Volodimirskogo soboru Odnak u svidchennyah suchasnikiv nemaye zhodnoyi zgadki pro pristrast Vrubelya same do Prahovoyi Pidstavoyu pripuskati ob yektom simpatiyi Vrubelya Prahovu posluzhili citati z jogo listiv do svoyeyi sestri i spogadi suchasnikiv Odin chudesnyj chelovek ah Anya kakie byvayut lyudi skazal mne Vy slishkom mnogo dumaete o sebe eto i vam meshaet zhit i ogorchaet teh kotoryh vy dumaete chto lyubite a na samom dele zaslonyaete vsyo soboj v raznyh teatralnyh pozah Net proshe da i eshyo vrode lyubov dolzhna byt deyatelna i samootverzhenna Vsyo eto prostoe a dlya menya do togo pokazalos novo V eti poltora goda ya sdelal mnogo nichtozhnogo i negodnogo i vizhu s gorechyu skolko nado rabotat nad soboj Tvoj brat Misha List M O Vrubelya sestri Kiyiv listopad 1884 Milaya Anyuta redkovato ya s toboj perepisyvayus Slovom zhdu ne dozhdus konca moej raboty chtoby vernutsya Materialu i zhivogo gibel i u nas A pochemu osobenno hochu vernutsya Eto delo dushevnoe i pri svidanii letom tebe ego obyasnyu I to ya tebe dva raza nameknul a drugim i etogo ne delal Goryacho lyubyashij tebya brat Misha List M O Vrubelya sestri Veneciya 26 lyutogo 1885 Kostyantin Korovin zgaduvav sho odnogo razu spekotnim litom vin pishov kupatisya z Vrubelem na velikij stavok v sadu Sho ce u vas na grudyah bili veliki smugi yak shrami Zapitav Korovin Vrubel vidpoviv Tak ce shrami Ya rizav sebe nozhem Vrubel poliz kupatisya Korovin posliduvav za nim prodovzhuyuchi rozmovu Dobre kupatisya vlitku vzagali bagato horoshogo v zhitti a vse taki skazhit Mihajlo Oleksandrovich sho zh ce take vi sebe rizali shos nozhem adzhe ce povinno buti bolyache Sho ce operaciya chi sho yak ce Korovin pridivivshis pobachiv chislenni veliki bili shrami Chi zrozumiyete Vi vidpoviv Vrubel Znachit sho ya lyubiv zhinku vona mene ne lyubila navit lyubila ale bagato sho zavazhalo yij rozumiti mene Ya strazhdav u nemozhlivosti poyasniti yij ce sho zavazhaye Ya strazhdav ale koli rizav sebe strazhdannya zmenshuvalisya Vrubel spravdi pisav lista do Prahovoyi z Veneciyi i do nashih dniv dijshli virizani z cih listiv malyunki Vrubelya yaki vin robiv shob proilyustruvati svij tekst Na zvorotnomu boci odniyeyi z takih virizok z malyunkom pam yatnika kondotyeru Kolleoni zbereglasya fraza Lishe b dotorknutisya do Isnuye takozh versiya sho Vrubel buv zakohanij todi ne v Prahovu a v yakus Marcellu Sokolovsku i ta bucimto navit narodila vid nogo poza shlyubom sina Yana Vtim nemaye niyakih pidtverdzhen isnuvannya cih stosunkiv u period z travnya do listopad 1884 roku Ocinki ta kritikaMistectvoznavci kritiki i hudozhniki odnogolosno viznali uspih ne tilki obrazu Bogomateri a j inshih robit vikonanih Vrubelem v Kirilivskij cerkvi Vidomij kolekcioner P M Tretyakov hvaliv cyu robotu Vrubelya specialno priyizhdzhav do Kiyeva yiyi podivitisya i zhurivsya sho ne mozhe pridbati dlya svoyeyi kolekciyi Rosijskij hudozhnik M V Nesterov yakij buv prityagnutij A V Prahovih do rozpisu Volodimirskogo soboru osoblivo vidilyav cyu ikonu Vrubelya pidkreslyuyuchi odnochasnist sliduvannya vizantijskoyi tradiciyi i vrubelivsku originalnist vijshlo shos vid chogo mozhut ochi rozgoritisya Osoblivo horosha misceva ikona Bogomateri ne kazhuchi vzhe pro te sho vona nezvichajno originalno vzyata simpatichna ale golovne ce divovizhna suvora garmoniya linij i farb V obrazi Bogomateri NE yunoyi vidchuvalasya nadzvichajna napruzhenist sho mezhuvala mozhlivo z ekzaltaciyeyu Mistectvoznavec i kritik O M Benua zaznachav majsternist Vrubelya i pidkreslyuvav sho v porivnyanni z robotami Vrubelya v Kirilivskij cerkvi freski V M Vasnecova zdayutsya poverhnevimi ilyustraciyami Benua vidkidav zvinuvachennya Vrubelya v sharlatanstvi i vivertah odnak u toj zhe chas zaznachav sho Vrubel ne vilnij vid vivertiv i sho Vrubel ne genij i sho vin yak bilshist suchasnih osoblivo rosijskih hudozhnikiv ne znaye kordoniv svogo talantu ne znaye kola svoyih zdibnostej i vichno pidnositsya nibito do vishih po suti tilki chuzhi jomu sferi Vrubel vichno genialnichaet i lishe dosadlivo shkodit cim svoyemu divovizhnomu daruvannyu Kritik i galerist S K Makovskij vvazhav sho debyutna robota Vrubelya v Kirilivskij cerkvi ye najvishim dosyagnennyam Vrubelya i pidkreslyuvav sho dosyagnennya ce gliboko nacionalne vidkidayuchi zvinuvachennya Vrubelya v nerosijskomu polskoyu pohodzhenni i estetichnomu kosmopolitizmi Vodnochas Makovskij zaznachav sho Vrubel z tochki zoru chisto religijnoyi pravoslavnoyi jmovirno daleko ne bezdogannij i sho z usih cih zinic pilnih nemislimo rozshirenih velicheznih viye potojbichnim morokom sho ye ridneyu spokuslivogo pafosu jogo vichnogo suputnika Demona Restavracijni roboti ta nebezpeka vtratiZ chotiroh obraziv ikonostasu v Kirilivskij cerkvi najproblemnishim ye same obraz Bogomateri U Veneciyi Vrubel pisav jogo pershim i ne znav sho poverhnya cinkovoyi plastini neobhidno bulo pidgotuvati specialnimi chinom na troh inshih obrazah ikonostasu cyu pomilku Vrubel ne povtoriv Krim cogo Bogomatir vikonana ne na cilomu cinkovomu arkushi a skladayetsya z dvoh spoluchenih fragmentiv 27 chervnya 1929 komisiya u skladi profesoriv F Shmita V Zumeri F Ernsta a takozh K Moshenko V Bazilevicha i A Aleksandrova provela oglyad ikoni Bogomatir z nemovlyam Komisiya virishila pochati restavraciyu ikoni v lavrskij restavracijnij majsterni restavrator K Krzhemanskij i nagolosila pro neobhidnist provedennya fizichnih ta himichnih doslidzhen z obov yazkovoyu fotofiksaciyeyu dlya z yasuvannya prichin lushennya kartini Himichnij analiz zrobiv profesor Politehnichnogo institutu Senkovskij Krim chleniv komisiyi buv prisutnij direktor Rosijskogo muzeyu Neradovska 4 veresnya 1929 v prisutnosti komisiyi obraz buv vijnyatij z ikonostasu i pereneseno v centralnij vivtar dlya provedennya restavraciyi Piznishe cherez nastannya holodiv obraz perevezli v lavrski restavracijni majsterni Pislya zdobuttya Ukrayinoyu nezalezhnosti u 1991 roci ukrayinskim uryadom bulo prijnyato postanovu 83 sho mistit perelik hramiv pam yatok arhitekturi yaki ne pidlyagali povernennyu cerkvi krim inshih pam yatnikiv v nogo uvijshla i Kirilivska cerkva Odnak u 2002 roci cya postanova bula skasovana i Kirilivska cerkva bula peredana UPC MP Na dumku muzejnih pracivnikiv ta restavratoriv vikoristannya Kirilivskoyi cerkvi po pryamomu priznachennyu vede do neminuchoyi psuvannya i rujnuvannya fresok ta ikonostasu Kiptyava vid svichok potraplyaye na poverhnyu ikon i fresok rezhim vologosti dotrimatisya nemozhlivo a v dni cerkovnih svyat viruyuchi spinami j plechima zatirayut unikalnij stinopis Bilsh togo pid zagrozoyu usunennya z hramu opinivsya i znamenitij ikonostas roboti Vrubelya misceva cerkovna gromada UPC MP viznala jogo zhivopis nekanonichnoyu Div takozhVivtar Pam yatka arhitekturi Malyunki Mihajla Vrubelya Yangol z kadilom i svichkoyuPosilannyaCya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno sichen 2017