Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Боговидіння, Видіння Бога (англ. Beatific vision) - православне вчення про видіння Бога, догматично сформульоване святителем Григорієм Паламою та його прихильниками на декількох Помісних Соборах в період з 1340 по 1360 рік, базується на численних свідоцтвах Священного Писання і творах Святих Отців. В систематичному вигляді воно було викладене Володимиром Лоським в книзі "Боговидіння".
В римо-католицькій церкві поняття боговидіння — відоме як благословенне видіння і означає вічне та безпосереднє споглядання Бога тими хто в небі, що дає їм найвище щастя та .
Можливість та неможливість видіння Бога згідно з Біблією
Лоський зауважує, що вже в Біблії міститься два ряди текстів, якби сперечливих один одному: один заперечує можливість боговидіння, інший навпаки, стверджує, що в цьому видінні і полягає явище призначення людини.
До першого ряду, зокрема, відносяться слова Бога Мойсею: "Лиця Мого не можна тобі побачити, тому що людина не може побачити Мене і залишитися в живих." (Вихід 33:16, порівняйте 6:22, Вихід 6:5, Івана 1:18).
До другого ряду належать старозавітні і новозавітні оповіді про зустріч Бога з людьми, а окрема слова Якова: "Я бачив Бога лицем в лице, і збереглася душа моя" (Буття 32:30), оповідь про Мойсея, який бачив Бога "лицем в лице" і вів бесіду з ним, як друг з другом" (Вихід 33:11); слова Йова, який твердо вірить в можливість боговидіння: "Я знаю Викупитель мій живий, і Він в останній час піднімить з праху мою цю шкіру, що розпадається, і я в плоті побачу Бога. "Я побачу Його Сам, мої очі, не очі іншого - побачать Його" (Йова 19:27); та його ж слова: "Я чув про тебе слухом вуха, тепер ж очі мої бачать Тебе." (Йова 42:5). Сюди ж належать слова Христа "блаженні чисті серцем, бо вони Бога побачать" (Матвія 5:8). Апостоли Іван і Павло пишуть про кінцеві плоди усиновлення Богу, коли ми "побачимо Його, як Він є" (1 Івана 3:2) і не через тускле скло, а "лицем в лице" (1 Коринтян 13:12).
Можливість та неможливість видіння Бога згідно з творами Святих Отців
В творах Святих Отців теж присутні два мотиви: стверджується невидимість і неприступність Бога і разом з тим ясно говориться про можливість Його бачити. Преподобний Симеон Новий Богослов, наприклад гаряче полемізує з тими, хто вбачає в словах апостола Івана "Бога не бачив ніхто ніколи" (Івана 1:18) вказівку на неможливість боговидіння. Він пише, що ідейні противники, почувши від нього про видіння Бога, "відразу ж змінюють вираз обличчя і відвертаються, як нібито почувши нетерпими богохульство. Потім прийнявши сумирний вигляд...відповідають: "І хто ж посміє сказати, що він коли-небудь бачив чи всеціло споглядав (Бога)?.. Адже ж сказано: Бога не бачив ніхто ніколи". "О затемнення! Хто це сказав дайте мені відповідь? - "Єдинородний Син, - говорить, - Сущий в недрі Отчому, Він явив". Правду говориш і свідоцтво твоє істинне, але тільки воно проти твоєї душі, бо якщо я тобі покажу, що той ж самий Син і Бог говорить, що це можливо - що тоді скажеш? А він говорить: Бачивший Мене бачив Отця (Івана 14:9). І сказав Він не про бачення Його тіла, але про обявлення Його Божества."
Твердження про неможливість видіння Бога преподобний Симеон називав найгіршою єресю, що поміщає в собі всі існуючі єресі. Він стверджував виходячи з власного досвіду, що Бог відкривається людині і стає видимим, причому не в майбутньому житті, але вже тут, на землі.
Антиномічність проблеми видіння Бога
Яким чином невидимий Бог може бути видимим, і як з неприступним можна спілкуватися? Не усуваючи первинної антиномічності проблеми боговидіння, святитель Григорій Палама вирішує її за допомогою розрізнення між "сутністю" (ousia) та "енергією" (energeia - дія) Бога: "Божественна сутність - суміжна не сама в собі, а в своїх енергіях". Палама пише: "Сутність Божа непричасна і деяким чином причасна. Ми приобщаємося Божественної істоти і разом з тим ніскільки її не приобщаємося. Отже, нам треба триматися того та іншого твердження." Сутність Божа залишається цілісною і незмінно, і Божественна благодать не є вилиттям сутності Бога, але проявом Його енергії. І людина споглядаючи Бога, не зливається з сутністю Споглядаємого, а стає причасником Його енергії.
Описи боговидіння з життя святих та в творах Отців Церкви
В життях святих і в торах Отців Церкви описано безліч випадків, коли під час молитви розум людини був "схоплений" в інший світ, де він споглядав Бога, ангелів, Царство Небесне. Апостол Павло пише: "Не корисно хвалитися мені, бо я прийду до видінь та обявлень Господнім. Знаю людину у Христі, котра чотирнадцять років тому, (в тілі чи - не знаю, чи поза тілом - не знаю: Бог знає) взята була до третього неба. І знаю про таку людину (тільки не знаю - в тілі, чи поза тілом: Бог знає), що вона була взята в рай і чула слова невимовні, котрі людині не можливо вимовити" (2 Кор 12:1-4). Преподобний Ісаак Сирин пише про спогляданнях і обявленнях, які траплялися зі святими під час молитви: "Коли священик приготується, стане на молитву, вмилостивляючи Бога, молячись та збираючи свій розум вкуп, тоді Дух Святий сходить на хліб і вино, представлені на жертівнику. І під час молитви явився ангел і предвістив народження Івана, І Петрові, коли під час шостої години молився в горниці, явилося видіння...І...архиєрей раз в рік, в страшну годину молитви...входив у Святе Святих і падав на лице своє, і чув Божі слова в страшному та невимовному видінні.О, як страшно се таїнство, якому служив при цьому архиєрей! Так і всі видіння святим бувають під час молитви. Бо який інший час - такий святий і по своїй святості настільки належний прийняттю дарувань, як час молитви, в якому людина веде бесіду з Богом? В цю годину...людина...заглиблюється думкою в Єдиного Бога, і її серце буває наповнене Богом, і від того вона пізнає незбагненне...і розум вражається і поглинається здивуванням...і він буває поза світом. І не молитвою тоді молиться розум, але буває в захопленні, при спогляданні незбагненного - того, що за межами світу смертних, і замовкає в незнанні всього тутешнього. Це-то незнання називається найкращим знанням. Про це незнання говориться: блаженний збагнувший незнання, нерозлучне з молитвою."
Досвід боговидіння для людини є настільки особистим та сокровенним, що рідко хтось зі святих говорив про нього детально. Апостол Павло обмежується декількома фразами про невимовні слова, які "людина не може передати".
Середньовічна латинська схоластика про боговидіння
Тома Аквінський ставить те ж антиномічне запитання і відповідь: "Як ми можемо побачити Бога? По-перше нам потрібен орган зору, і тоді об'єкт увійде дію зору якимось чином. Фізичні речі як каміння входять в зірколи їхнїй образ (авжеж не їхня фізична субстанція) вступає в око. Тепер, Бог є джерелом нашої здатності розуміти, а також можливий об'єкт нашого розуміння. Оскільки наша здатність розуміти не є Богом, але створеною, вона має бути діленою подобою Його предвічного розуму, певного виду розумове світло, що походить від Його предвічного світла. Отже щоби бачити Бога нам треба мати в собі якусь подібність Його, а саме нашу силу зору. Але жоден образ не може принести Бога в дієвий зір як об'єкт. Існування - сутність Бога, і оскільки жоден сотворений образ не є таким, ніхто не може представити Його нашим розумам. Крім того, Бог перевищує визначення поєднуючи в Собі до найбільшої міри абияку досконалість, що сотворені розуми в стані виразити чи зрозуміти, і жоден сотворений образ не в стані представити це нашому розуму оскільки всі вони - визначально та чи інша перфекція. Сказати, що Бога дійсно бачено шляхом образу дорівнюватиме сказати, що сама Божа субстанція не бачена. Субстанцією Бога є існування само по собі. Інші зрозумілі образи речей, котрі не є їхнім власним існуванням, існують в розумі певним видом розумового існування що формує розум і приводить його до дійсного розуміння цих речей. Але Бог є в сотвореному розумі зрозумілим Своєю власною субстанцією, скеровуючи наш розум до розуміння."
Аквінський продовжує: "Наші органи чуття не можуть пізнати Бога, бо те що ми торкаємося нашими тілесними органами має бути теж тілесним. Бог не має тіла і не може бути доторканим чи уявленим але лише зрозумілим. Августин вважав це "ймовірним, що коли очі святих бачать нове небо та нову землю, вони бачать Бога присутнього скрізь керуючого речами, так як ми бачимо життя живучих дихаючих людей навколо нас; бо те що вони живі не є тим чимось що ми віримо, але тим чимось що ми бачимо як лиш глянемо на них." Але навіть так, наші тілесні очі не сприймають людей, якась інша пізнавальна сила супроводжуюча наші чуття сприймає їхнє життя. Аби бути знаною річ має бути присутньою в знавці, тому те наскільки вона є знаною залежить від того наскільки вона є присутньою, беручи до уваги шляхи якими знавець та знане існують...Орган зору є повністю тілесною здатністю, що не може бути піднесеним до нематеріального рівня; наші очі бачать лише ту чи іншу випадковість природи без її абстрагування. Але розум вже перевищує матерію до якоїсь міри природою, абстрагуючи від конкретних осіб і розумово відділяючи образ від даної матерії котру він сприйняв. Так. розум може бути піднятий навіть вище, Божою ласкою, до знання субстанцій що існують незалежно від матерії, і незалежно утримуючого існування. Коли сотворені розуми бачать субстанцію Бога, сама субстанція Бога формує їхнє розуміння; але тоді щось більше ніж їхня природа необхідне щоби налаштувати їх до такої піднесеності: те що ми називаємо світлом слави. Яскравість Бога просвітить її, а саме спільноту тих, що бачать Бога. Це надприродне світло вподобляє нас до Бога: тоді коли Він зявиться ми будемо подібними Йому і побачимо Його таким як Він є". Функцією цього сотвореного світла є не спричинення розуміння Божої субстанції (воно є тим самим по собі) але зміцнення нашого розуміння шляхом подібним коли вміння та інші навички зміцняють нашу здатність чинити речі...Це світло робить творіння подібним Богові. Чим більше цього світла в розумі - тим більш досконало розум бачить Бога. І ті хто має більшу любов мають більше світла. Більша любов спричинює більше бажання, і бажання є само якимсь чином предиспозицією що робить людину підготовленою отримати те що вона бажає. Таким чином ті хто любить більше побачать Бога більш досконало і будуть більш благословенними."
Джерела
- Єпископ Іларіон (Алфєєв). Таїнство Віри. Сс. 231 - 236. (російською)
- Володимир Лоський. Боговидіння. Москва, 1995 (рос.: Владимир Лосский. Боговидение.). Сс. 14-18
- Тома Аквінський. Сума теології (англ. Summa Teologiae. Vol 3, 12:1-2 Knowing God in the life to come) Сс 26-29
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bogovidinnya Vidinnya Boga angl Beatific vision pravoslavne vchennya pro vidinnya Boga dogmatichno sformulovane svyatitelem Grigoriyem Palamoyu ta jogo prihilnikami na dekilkoh Pomisnih Soborah v period z 1340 po 1360 rik bazuyetsya na chislennih svidoctvah Svyashennogo Pisannya i tvorah Svyatih Otciv V sistematichnomu viglyadi vono bulo vikladene Volodimirom Loskim v knizi Bogovidinnya Zobrazhennya Boga Savaota na stinah Rilskogo monastirya v Bolgariyi Dante ta blagoslovenne vidinnya na najvishe Nebo Z ilyustracij do Bozhestvennoyi komediyi V rimo katolickij cerkvi ponyattya bogovidinnya vidome yak blagoslovenne vidinnya i oznachaye vichne ta bezposerednye spoglyadannya Boga timi hto v nebi sho daye yim najvishe shastya ta Mozhlivist ta nemozhlivist vidinnya Boga zgidno z BibliyeyuLoskij zauvazhuye sho vzhe v Bibliyi mistitsya dva ryadi tekstiv yakbi sperechlivih odin odnomu odin zaperechuye mozhlivist bogovidinnya inshij navpaki stverdzhuye sho v comu vidinni i polyagaye yavishe priznachennya lyudini Do pershogo ryadu zokrema vidnosyatsya slova Boga Mojseyu Licya Mogo ne mozhna tobi pobachiti tomu sho lyudina ne mozhe pobachiti Mene i zalishitisya v zhivih Vihid 33 16 porivnyajte 6 22 Vihid 6 5 Ivana 1 18 Do drugogo ryadu nalezhat starozavitni i novozavitni opovidi pro zustrich Boga z lyudmi a okrema slova Yakova Ya bachiv Boga licem v lice i zbereglasya dusha moya Buttya 32 30 opovid pro Mojseya yakij bachiv Boga licem v lice i viv besidu z nim yak drug z drugom Vihid 33 11 slova Jova yakij tverdo virit v mozhlivist bogovidinnya Ya znayu Vikupitel mij zhivij i Vin v ostannij chas pidnimit z prahu moyu cyu shkiru sho rozpadayetsya i ya v ploti pobachu Boga Ya pobachu Jogo Sam moyi ochi ne ochi inshogo pobachat Jogo Jova 19 27 ta jogo zh slova Ya chuv pro tebe sluhom vuha teper zh ochi moyi bachat Tebe Jova 42 5 Syudi zh nalezhat slova Hrista blazhenni chisti sercem bo voni Boga pobachat Matviya 5 8 Apostoli Ivan i Pavlo pishut pro kincevi plodi usinovlennya Bogu koli mi pobachimo Jogo yak Vin ye 1 Ivana 3 2 i ne cherez tuskle sklo a licem v lice 1 Korintyan 13 12 Mozhlivist ta nemozhlivist vidinnya Boga zgidno z tvorami Svyatih OtcivV tvorah Svyatih Otciv tezh prisutni dva motivi stverdzhuyetsya nevidimist i nepristupnist Boga i razom z tim yasno govoritsya pro mozhlivist Jogo bachiti Prepodobnij Simeon Novij Bogoslov napriklad garyache polemizuye z timi hto vbachaye v slovah apostola Ivana Boga ne bachiv nihto nikoli Ivana 1 18 vkazivku na nemozhlivist bogovidinnya Vin pishe sho idejni protivniki pochuvshi vid nogo pro vidinnya Boga vidrazu zh zminyuyut viraz oblichchya i vidvertayutsya yak nibito pochuvshi neterpimi bogohulstvo Potim prijnyavshi sumirnij viglyad vidpovidayut I hto zh posmiye skazati sho vin koli nebud bachiv chi vsecilo spoglyadav Boga Adzhe zh skazano Boga ne bachiv nihto nikoli O zatemnennya Hto ce skazav dajte meni vidpovid Yedinorodnij Sin govorit Sushij v nedri Otchomu Vin yaviv Pravdu govorish i svidoctvo tvoye istinne ale tilki vono proti tvoyeyi dushi bo yaksho ya tobi pokazhu sho toj zh samij Sin i Bog govorit sho ce mozhlivo sho todi skazhesh A vin govorit Bachivshij Mene bachiv Otcya Ivana 14 9 I skazav Vin ne pro bachennya Jogo tila ale pro obyavlennya Jogo Bozhestva Tverdzhennya pro nemozhlivist vidinnya Boga prepodobnij Simeon nazivav najgirshoyu yeresyu sho pomishaye v sobi vsi isnuyuchi yeresi Vin stverdzhuvav vihodyachi z vlasnogo dosvidu sho Bog vidkrivayetsya lyudini i staye vidimim prichomu ne v majbutnomu zhitti ale vzhe tut na zemli Antinomichnist problemi vidinnya BogaYakim chinom nevidimij Bog mozhe buti vidimim i yak z nepristupnim mozhna spilkuvatisya Ne usuvayuchi pervinnoyi antinomichnosti problemi bogovidinnya svyatitel Grigorij Palama virishuye yiyi za dopomogoyu rozriznennya mizh sutnistyu ousia ta energiyeyu energeia diya Boga Bozhestvenna sutnist sumizhna ne sama v sobi a v svoyih energiyah Palama pishe Sutnist Bozha neprichasna i deyakim chinom prichasna Mi priobshayemosya Bozhestvennoyi istoti i razom z tim niskilki yiyi ne priobshayemosya Otzhe nam treba trimatisya togo ta inshogo tverdzhennya Sutnist Bozha zalishayetsya cilisnoyu i nezminno i Bozhestvenna blagodat ne ye vilittyam sutnosti Boga ale proyavom Jogo energiyi I lyudina spoglyadayuchi Boga ne zlivayetsya z sutnistyu Spoglyadayemogo a staye prichasnikom Jogo energiyi Opisi bogovidinnya z zhittya svyatih ta v tvorah Otciv CerkviV zhittyah svyatih i v torah Otciv Cerkvi opisano bezlich vipadkiv koli pid chas molitvi rozum lyudini buv shoplenij v inshij svit de vin spoglyadav Boga angeliv Carstvo Nebesne Apostol Pavlo pishe Ne korisno hvalitisya meni bo ya prijdu do vidin ta obyavlen Gospodnim Znayu lyudinu u Hristi kotra chotirnadcyat rokiv tomu v tili chi ne znayu chi poza tilom ne znayu Bog znaye vzyata bula do tretogo neba I znayu pro taku lyudinu tilki ne znayu v tili chi poza tilom Bog znaye sho vona bula vzyata v raj i chula slova nevimovni kotri lyudini ne mozhlivo vimoviti 2 Kor 12 1 4 Prepodobnij Isaak Sirin pishe pro spoglyadannyah i obyavlennyah yaki traplyalisya zi svyatimi pid chas molitvi Koli svyashenik prigotuyetsya stane na molitvu vmilostivlyayuchi Boga molyachis ta zbirayuchi svij rozum vkup todi Duh Svyatij shodit na hlib i vino predstavleni na zhertivniku I pid chas molitvi yavivsya angel i predvistiv narodzhennya Ivana I Petrovi koli pid chas shostoyi godini molivsya v gornici yavilosya vidinnya I arhiyerej raz v rik v strashnu godinu molitvi vhodiv u Svyate Svyatih i padav na lice svoye i chuv Bozhi slova v strashnomu ta nevimovnomu vidinni O yak strashno se tayinstvo yakomu sluzhiv pri comu arhiyerej Tak i vsi vidinnya svyatim buvayut pid chas molitvi Bo yakij inshij chas takij svyatij i po svoyij svyatosti nastilki nalezhnij prijnyattyu daruvan yak chas molitvi v yakomu lyudina vede besidu z Bogom V cyu godinu lyudina zagliblyuyetsya dumkoyu v Yedinogo Boga i yiyi serce buvaye napovnene Bogom i vid togo vona piznaye nezbagnenne i rozum vrazhayetsya i poglinayetsya zdivuvannyam i vin buvaye poza svitom I ne molitvoyu todi molitsya rozum ale buvaye v zahoplenni pri spoglyadanni nezbagnennogo togo sho za mezhami svitu smertnih i zamovkaye v neznanni vsogo tuteshnogo Ce to neznannya nazivayetsya najkrashim znannyam Pro ce neznannya govoritsya blazhennij zbagnuvshij neznannya nerozluchne z molitvoyu Dosvid bogovidinnya dlya lyudini ye nastilki osobistim ta sokrovennim sho ridko htos zi svyatih govoriv pro nogo detalno Apostol Pavlo obmezhuyetsya dekilkoma frazami pro nevimovni slova yaki lyudina ne mozhe peredati Serednovichna latinska sholastika pro bogovidinnyaToma Akvinskij stavit te zh antinomichne zapitannya i vidpovid Yak mi mozhemo pobachiti Boga Po pershe nam potriben organ zoru i todi ob yekt uvijde diyu zoru yakimos chinom Fizichni rechi yak kaminnya vhodyat v zirkoli yihnyij obraz avzhezh ne yihnya fizichna substanciya vstupaye v oko Teper Bog ye dzherelom nashoyi zdatnosti rozumiti a takozh mozhlivij ob yekt nashogo rozuminnya Oskilki nasha zdatnist rozumiti ne ye Bogom ale stvorenoyu vona maye buti dilenoyu podoboyu Jogo predvichnogo rozumu pevnogo vidu rozumove svitlo sho pohodit vid Jogo predvichnogo svitla Otzhe shobi bachiti Boga nam treba mati v sobi yakus podibnist Jogo a same nashu silu zoru Ale zhoden obraz ne mozhe prinesti Boga v diyevij zir yak ob yekt Isnuvannya sutnist Boga i oskilki zhoden sotvorenij obraz ne ye takim nihto ne mozhe predstaviti Jogo nashim rozumam Krim togo Bog perevishuye viznachennya poyednuyuchi v Sobi do najbilshoyi miri abiyaku doskonalist sho sotvoreni rozumi v stani viraziti chi zrozumiti i zhoden sotvorenij obraz ne v stani predstaviti ce nashomu rozumu oskilki vsi voni viznachalno ta chi insha perfekciya Skazati sho Boga dijsno bacheno shlyahom obrazu dorivnyuvatime skazati sho sama Bozha substanciya ne bachena Substanciyeyu Boga ye isnuvannya samo po sobi Inshi zrozumili obrazi rechej kotri ne ye yihnim vlasnim isnuvannyam isnuyut v rozumi pevnim vidom rozumovogo isnuvannya sho formuye rozum i privodit jogo do dijsnogo rozuminnya cih rechej Ale Bog ye v sotvorenomu rozumi zrozumilim Svoyeyu vlasnoyu substanciyeyu skerovuyuchi nash rozum do rozuminnya Akvinskij prodovzhuye Nashi organi chuttya ne mozhut piznati Boga bo te sho mi torkayemosya nashimi tilesnimi organami maye buti tezh tilesnim Bog ne maye tila i ne mozhe buti dotorkanim chi uyavlenim ale lishe zrozumilim Avgustin vvazhav ce jmovirnim sho koli ochi svyatih bachat nove nebo ta novu zemlyu voni bachat Boga prisutnogo skriz keruyuchogo rechami tak yak mi bachimo zhittya zhivuchih dihayuchih lyudej navkolo nas bo te sho voni zhivi ne ye tim chimos sho mi virimo ale tim chimos sho mi bachimo yak lish glyanemo na nih Ale navit tak nashi tilesni ochi ne sprijmayut lyudej yakas insha piznavalna sila suprovodzhuyucha nashi chuttya sprijmaye yihnye zhittya Abi buti znanoyu rich maye buti prisutnoyu v znavci tomu te naskilki vona ye znanoyu zalezhit vid togo naskilki vona ye prisutnoyu beruchi do uvagi shlyahi yakimi znavec ta znane isnuyut Organ zoru ye povnistyu tilesnoyu zdatnistyu sho ne mozhe buti pidnesenim do nematerialnogo rivnya nashi ochi bachat lishe tu chi inshu vipadkovist prirodi bez yiyi abstraguvannya Ale rozum vzhe perevishuye materiyu do yakoyis miri prirodoyu abstraguyuchi vid konkretnih osib i rozumovo viddilyayuchi obraz vid danoyi materiyi kotru vin sprijnyav Tak rozum mozhe buti pidnyatij navit vishe Bozhoyu laskoyu do znannya substancij sho isnuyut nezalezhno vid materiyi i nezalezhno utrimuyuchogo isnuvannya Koli sotvoreni rozumi bachat substanciyu Boga sama substanciya Boga formuye yihnye rozuminnya ale todi shos bilshe nizh yihnya priroda neobhidne shobi nalashtuvati yih do takoyi pidnesenosti te sho mi nazivayemo svitlom slavi Yaskravist Boga prosvitit yiyi a same spilnotu tih sho bachat Boga Ce nadprirodne svitlo vpodoblyaye nas do Boga todi koli Vin zyavitsya mi budemo podibnimi Jomu i pobachimo Jogo takim yak Vin ye Funkciyeyu cogo sotvorenogo svitla ye ne sprichinennya rozuminnya Bozhoyi substanciyi vono ye tim samim po sobi ale zmicnennya nashogo rozuminnya shlyahom podibnim koli vminnya ta inshi navichki zmicnyayut nashu zdatnist chiniti rechi Ce svitlo robit tvorinnya podibnim Bogovi Chim bilshe cogo svitla v rozumi tim bilsh doskonalo rozum bachit Boga I ti hto maye bilshu lyubov mayut bilshe svitla Bilsha lyubov sprichinyuye bilshe bazhannya i bazhannya ye samo yakims chinom predispoziciyeyu sho robit lyudinu pidgotovlenoyu otrimati te sho vona bazhaye Takim chinom ti hto lyubit bilshe pobachat Boga bilsh doskonalo i budut bilsh blagoslovennimi DzherelaYepiskop Ilarion Alfyeyev Tayinstvo Viri Ss 231 236 rosijskoyu Volodimir Loskij Bogovidinnya Moskva 1995 ros Vladimir Losskij Bogovidenie Ss 14 18 Toma Akvinskij Suma teologiyi angl Summa Teologiae Vol 3 12 1 2 Knowing God in the life to come Ss 26 29