Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Богдо-хан (ᠪᠣᠭᠳᠠ
ᠬᠠᠭᠠᠨ; 13 жовтня 1869 — 17 квітня 1924) — теократичний володар Держави Монголія в 1911—1924 роках. Маневруючи між Росією і Китаєм, мілітаристами, комуністами і монархістами намагався зберегти незалежність держави та зміцнити монгольську монархію, спираючись на авторитет ламаїзму. Повний титул «Той, що підносить релігію, Дарує щастя живим істотам, Багатьма поставлений володар Монгольської держави, який тримає разом релігію і державу, Сонячносвітлий Богдо-хан».
| Богдо-хан | |
|---|---|
| монг. ᠪᠣᠭᠳᠠ ᠭᠡᠭᠡᠨ ᠡᠵᠡᠨ ᠬᠠᠭᠠᠨ монг. Богд Гэгээн Эзэн хаан монг. ᠪᠣᠭᠳᠠ ᠬᠠᠭᠠᠨ монг. Богд хаан | |
 | |
| Народився | 13 жовтня 1869 Літанг, КНР |
| Помер | 17 квітня 1924 (54 роки) Улан-Батор ·d |
| Країна |  Династія Цін Монголія Республіка Китай (1912—1949) Монголія |
| Діяльність | лама, письменник |
| Посада | Каган і d |
| Конфесія | тибетський буддизм |
| Брати, сестри | d |
| У шлюбі з | d і Ґененпіль |
 | |
| |
Життєпис
Богдо-геген
Походив з роду тибетських шляхтичів. Син Гончігцерена, скарбника Далай-лами XII. Народився 1869 року в місті Літан (Сичуань), однієї з резиденцій далай-лам. Отримав ім'я Нгаваанг Лобсаанг Чок'ї Н'їма Тензиін Вангчууг (тиб. ངག་དབང་བློ་བཟང་ཆོས་ཀྱི་ ཉི་མ་བསྟན་འཛིན་དབང་ཕྱུག་). Невдовзі визнається тулку Богдо-гегена VII. Перші роки провів з матір'ю в лхаському палаці Потала. Офіційне визнання хлопчика новим Богдо-гегеном відбулося в Поталі за участю Далай-лами XII. У 1873 році із Монголії до Лхаси вирушила велика урочиста процесія, щоб супроводити хубілгану (переродженого) до Монголії. 1874 року стає очільником буддистів Монголії — халха-джебцзундамба-хутухтою під ім'ям Богдо-геген VIII. В 1875 року перебирається до Урги.
У 1882 році він надав на ім'я цінського імператора Гуансюя доповідь, в якій повідомив, що якщо китайський торговий квартал не переїде за місто, то сам Богдо-геген VIII перенесе свою ставку з Урги в монастиря Ерден-Дзу. Цінська влада пішла на поступки і забрала торговців. 1885 року прибув до цінського імператора на урочистості.
Також Богдо-геген приховав у своєму палаці свого старого вчителя, відмовившись видати його для суду цінської адміністрації; активно протестував проти підвищення податків ургінським амбанєм Де Ліном, відмовлявся від зустрічі з ним і врешті-решт досяг його відставки, незважаючи на його пекінську протекцію.
1904 року, коли Далай-лама XIII прибув з Тибету до Халхи, рятуючись від окупації Лхаси британським експедиційним корпусом Френсіса Янгхасбенда, Богдо-геген VIII не брав участі в церемонії зустрічі Далай-лами в Урзі, жодного разу не відвідав його за весь час його перебування в халхаській столиці, і розпорядився виставити з підвідомчого йому ургінського монастиря підготовлений для нього трон, вважаючи його більш почесним, ніж свій, чим спровокував обурення тибетців.
Згідно мемуарів європейців, Богдо-геген VIII і Далай-лама XIII нібито не поділили між собою пожертвування паломників, також мала місце особиста заздрість Богдо-гегена, що втратив з приїздом Далай-лами більшу частину пошани. Згідно з іншими монгольськими і тибетськими відомостями, конфлікту між ієрархами не було, а його провокувала цінська влада, використовуючи оточення Богдо-гегена, щоб видалити Далай-ламу з Монголії. З монгольських і російських джерел відомо, що Далай-лама кілька разів таємно зустрічався з Богдо-гегеном, феодалами та вищими ламами; мабуть, цих зустрічах і було вирішено, що Монголія і Тибет розірвуть свій зв'язок з імперією Цин.
Теократичний володар
1911 року, коли внаслідок Синьхайської революції було повалено монархію в Китаї, 27-28 липня в Урзі відбулася таємна нарада монгольських лам та князів під головуванням Богдо-гегена VIII. Офіційним приводом для зборів було обговорення ініціатив Пекіна щодо китайської колонізації Халхи. Нарада ухвалила рішення про відокремлення Халхи від імперії Цін. При цьому було вирішено спиратися на Російську імперію, для чого відправлено делегацію до імператора Миколи II (її очолив князь Ханндорж Ханда, що також вів перемовини за закупівлю зброї). 30 листопада було створено Тимчасову повноважну адміністрацію Халхи Хурхее. 1 грудня 1911 року було видано «Маніфест про незалежність», де було оголошено Державу Монголія. Юридичною основою цьому став указ цінського імператора Абахай при прийнятті титула богдихана, що в разі падіння Династії Цін монгольські князі мають життя за старими своїми законами, тобто стати незалежними.
Роззброєння китайської залоги Урги відбулося мирно. 4 грудня амбань Саньдо-ван виїхав до Кяхти, а звідти до Китаю. 29 грудня в Урзі пройшла урочиста церемонія зведення Богдо-гегена VIII на престол великого хана (богдо-хана) Монголії. Основою для цього було те, що Богдо-геген I походив з роду тушету-ханів, що були з Чингізидів. Оскільки Богдо-геген VIII вважався одним з перероджень Богдо-гегена I, то вважався належним до Чингизідів.
Невдовзі він зрікся чернечих обітниць й оженився. Про перехід під владу останнього заявили багато аймаків і сеймів в Халхі, а також Хубсугул, Урянхай, Даріганга, Хулунбуїр, Сілінгол, ойрати-дербети. Було створено уряд з верхньою і нижньою палатами на чолі із сайн-нойон-ханом Т.Намнансуреном. Верхня складалася з 5 міністрів (внутрішніх справ, закордонних справ, юстиції, військового та фінансів) та 11 їх заступників. До нижньої палати входили чиновники цих 5 міністерств. Усі посади мали право обіймати ламаїсти.
1912 року Богдо-хан підтримав національно-визвольний рух монголів у Західній та Внутрішній Монголії. Монгольським військом під командуванням Дамбі-Джанцаном було розбито залогу фортеці манчжурського амбаня в Сангійн-геремі, внаслідок чого взято під контроль Ховду. За це Богдо-хан подарував йому титул хошунного князя, проте, дізнавшись про жорстокі порядки, заведені Джа-ламою у своєму хошуні, про його сепаратистські плани і непокору указам Богдо-хана, позбавив його титулів і привілеїв. 21 жовтня того ж року в Урзі було підписано монголо-російську угоду, яка закріплювала привілеї Російської імперії в Монголії — свобода пересування, вільна торгівля, банківська діяльність. Натомість Богдо-хан отримав гарантії автономії Монголії. 29 грудня було підписано монголо-тибетський договір про дружбу, згідно з яким визнавалася незалежність від Китаю обома державами. Під керівництвом російських військових радників була створена 20 тис. монгольська армія.
У 1913 року було підписано Китайско-російську декларацію, за якою Монголія визнавалася автономією при сюзеренітеті Китаю. Богдо-хан не визнав цю декларацію. Після тривалих перемовин 1915 року було підписко монголо-російсько-китайську Кяхтинську угоду (відома як Потрійна угода), за яким Монголія визналася автономією в складі Китайської республіки.
У зв'язку з Першою світовою війною та Лютневою революцією, вплив Російської імперії в регіоні різко знизився. Цим вирішив скористатися Богдо-хан, що наказав Хатар-Батору Масанжаву, військовому губернатору Кобдо, зайняти Урянхайський край. 1917 року уряд Китайської республіки визнав Урянхай частиною Монголії. Втім через наявність проросійських нойонів, а потім дії червоних партизан Масанжав зумів зайняти край лише в 1918 році.
Разом з тим 1917 року після захоплення влади в Росії більшовиками на чолі із В.Леніном там почалася громадянська війна. Багато підвладних народів бажали звільнитися і створити власні держави. В той же час Богдо-хан втратив зовнішню підтримку, і мілітаристський Китай почав експансію до Монголії, висунувши претензії на всю спадщину імперії Цін. У 1918 році нейтралітет Монголії почали порушувати червоні та білі загони, чим вирішив скористатися Чень І, китайський резидент в Урзі, який почав вимагати введення китайських військ. 26 травня року монгольський уряд, не маючи військової потуги для протидії, погодився на введення до столиці 1 батальйону китайців. У липні-серпні радянська влада в Сибіру впала. Тому міністр закордонних справ Монголії Б. Церендорж заявив Чень І, що у введенні військ немає необхідності, оскільки немає небезпеки від більшовиків. На той час китайський батальйон ще не прибув до Ургу, але продовжив рух і увійшов до Урги в серпні, порушуючи Кяхтинську угоду.
Водночас за підтримки Японії і білогвардійського отамана Семенова посилився панмонгольский рух. Його ініціаторами виступили деякі князі і лами Внутрішньої Монголії, частина бурятської інтелігенції і верхівка монголів Баргути. У лютому-березні 1919 року в Читі пройшов панмонгольский з'їзд, учасники якого виступили за створення незалежної об'єднаної Монголії, що включатиме Зовнішню та Внутрішню Монголії, а також Бурятію. Відповідні документи були направлені на розгляд до Версальського конгресу. Однак Зовнішня Монголія відмовилася брати участь у створенні тимчасового уряду, який обрали представники Внутрішньої Монголії. Тимчасовий уряд очолив лама Нейсе-геген Мендебаяр. Цей уряд сформував війська із бурятів та монголів на територіях Внутрішньої Монголії та Баргути, які тимчасово розмістилися в районі залізничної станції Даурія. Тимчасовий уряд підтримував зв'язки з Сибірським тимчасовим урядом та урядом О.Колчака в Омську, котрі притримувалися Кяхтинської угоди 1915 року. Бачачи загрозу незалежності з боку панмонголів, якими керував отаман Григорій Семенов, монгольських вельмож Зовнішньої Монголії почала не влаштовувати спокійна політика Богдо-хана. Значна кількість монгольських аристократів відправила до головнокомандувача Пекіну Фен Гочжана петицію з проханням ліквідувати автономію. Колишній воєнний міністр Китаю, лідер ворожої Фен Гочжану аньхойської кліки, Дуань Ціжуй розумів, що при анексії Монголії зросте його авторитетність, і наказав своєму найближчому послідовнику Сюй Шучженю очолити війська і встановити контроль над Зовнішньою Монголією.
Повалення
У жовтні 1919 року Чень І погодив з монгольськими князями, що входили до верхньої палати парламенту, 64 пункти «Про повагу Зовнішньої Монголії урядом Китаю та поліпшення її становища в майбутньому». Документ було надіслано до Пекіна. Богдо-хан послав туди ж делегацію, щоб спробувати зупинити реалізацію плану Чень І. Однак це не вплинуло на китайський план відновлення влади у Зовнішній Монголії: невдовзі до Урги прибув на чолі 15-тисячного війська генерал Сюй Шучжен. Богдо-хан відмовився докласти печатку до прийняття верхньою палатою парламенту під тиском Сюя ухвали про ліквідацію монгольської автономії. Проте документ був відправлений до Китаю і президент 22 листопада 1919 року видав ухвалу про задоволення цього «прохання». У лютому 1920 року Богдо-хана та представників монгольського уряду китайські окупанти змусили зробити церемонію поклоніння перед портретом президента Китайської республіки Сюй Шічана і перед прапором союзу п'яти народів..
З іншого боку, політика аньхойської кліки викликала тривогу у впливового феньтянського генерала Чжан Цзоліня. У липні вони примусили Шучженя відкликати більшу частину військ назад до Китаю для боротьби з феньтянцями. Війська генерала були розбиті під час Чжилійсько-аньхойської війни, і китайський гарнізон у Монголії залишився без командування. Після повернення Сюя Шучжена до Китаю Богдо-хан знову отримав деяку свободу дій. На пропозиції ургинського антикитайського підпілля, що зв'язалося з ним, про організацію збройного повстання в столиці він відповідав, що поки необхідно вичікувати. Разом з цим, коли делегатам новоствореної Монгольської народної партії в радянському Іркутську знадобився офіційний лист із проханням про військову допомогу, завірений особистою печаткою Богдо-хана, він передав такий документ революціонерам через свого да-ламу Пунцагдоржа.
Відновлення влади
У жовтні 1920 року із Забайкалля до Монголії вступила Азійської кінна дивізія під командуванням генерала Р. Унгерн фон Штернберга, і зробила невдалу спробу штурму столиці. Китайський генералітет, відмовившись підкорятися Чень І, знову заарештував Богдо-хана. В свою чергу той вирішив звернутися за допомогою до Унгерна. Наприкінці 1920 року він спрямував до ставки Азійської дивізії, що знаходилася в районі Керулена, очільника Шабінського відомства Хушиктен-ламу з офіційним проханням до барона про звільнення Халхи від китайців.
У ніч на 3 лютого змішаний загін з тибетців, монголів, бурятів і росіян під командуванням хорунжого Ц. Тубанова та тибетця Саж-лами Жам'янданзана організував визволення Богдо-хана з-під арешту в ургинській резиденції біля північного підніжжя Богдо-ули, монастир Манджушрі-Хійд на протилежний схил гори в той час, як війська Унгерна почали бої з китайською залогою Урги. Звістки про звільнення Богдо-хана справили сильний деморалізуючий вплив на китайців. Наступного дня Азійська дивізія зайняла столицу.
У результаті в Монголії було відновлено теократичну монархію на чолі з Богдо-ханом. 22 лютого 1921 року в Урзі їм було сформовано новий уряд. Він дарував Унгерну і генералу Б. П. Резухіну князівські звання. Спочатку співчуваючи ідеям Унгерна про реставрацію у Росії монархії, Богдо-хан наказав монгольському населенню сприяти Унгерну у його поході у радянський Сибір.
Під владою комуністів
Після поразки Азійської дивізії в Бурятії, Богдо-хан відмовився від планів Унгерна перевезти його разом із дружиною подалі від фронту, в західномонгольський Улясутай, і залишився в Урзі до заняття столиці Монгольської народної армії під командуванням Сухе-Батора. 1920 року скріпив печаткою послання «Від князів і лам Монголії» до уряду Радянської Росії, яке загалом залишилося без уваги. Натомість поставила умови Монгольській народній партії перейменуватися на Монгольську народну робітничу партію (МНРП), який пообіцяли військову допомогу і визнання незалежності Монголії лише у разі здійснення народної революції з позбавленням влади аристократії і князів. Лише заради отрмиання повної незалежності монгольська делегація погодилася на вимоги Радянської Росії.
6 червня 1921 року війська МНРП за підтримки Червоної армії Радянської Росії та Народно-революційної армії Далекосхідної республіки зайняли Ургу. 9 липня 1921 року Богдо-хан отримав листа, в якому вожді Народної революції повідомили його про те, що всі порядки в країні, за винятком релігії, будуть переглянуті та реформовані. Наступного дня ЦК Монгольської народної робітничої партії видав розпорядження про формування нового уряду на чолі з Д.Бодоо, тоді як Богдо-хан проголошувався обмеженим монархом. 11 липня він був знову церемоніально реінтронізований. 1 листопада Богдо-хана змусили підписати Клятвеного договору, згідно з яким втрачав права впливати на державні справи та перетворювався на конституційного монарха.
Помер 1924 року від раку горла. Далай-лама XIII надав дозвіл на бальзамування Богдо-хана і вкриттям його тіла золотом для подальшого поклоніння в монастирі Гандан (одна з провідних шкіл Гелуг в Тибеті). За цим монархія була ліквідована. Новим Богдо-гегеном став тибетець .
Родина
Дружини — Дондогдулам, Гененпил. Рідних дітей не було, названий син — Ялгуусан-хутухта
Джерела
- Batsaikhan, O. Bogdo Jebtsundamba Khutuktu, the last King of Mongolia. Ulaanbaatar: Admon Publ., 2008, .
- Palmer, James (2009). The Bloody White Baron. Basic Books. .
- Sanders, Alan J. K. (2010). Historical Dictionary of Mongolia. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bogdo han ᠪᠣᠭᠳᠠ ᠬᠠᠭᠠᠨ 13 zhovtnya 1869 17 kvitnya 1924 teokratichnij volodar Derzhavi Mongoliya v 1911 1924 rokah Manevruyuchi mizh Rosiyeyu i Kitayem militaristami komunistami i monarhistami namagavsya zberegti nezalezhnist derzhavi ta zmicniti mongolsku monarhiyu spirayuchis na avtoritet lamayizmu Povnij titul Toj sho pidnosit religiyu Daruye shastya zhivim istotam Bagatma postavlenij volodar Mongolskoyi derzhavi yakij trimaye razom religiyu i derzhavu Sonyachnosvitlij Bogdo han Bogdo hanmong ᠪᠣᠭᠳᠠ ᠭᠡᠭᠡᠨ ᠡᠵᠡᠨ ᠬᠠᠭᠠᠨ mong Bogd Gegeen Ezen haan mong ᠪᠣᠭᠳᠠ ᠬᠠᠭᠠᠨ mong Bogd haanNarodivsya 13 zhovtnya 1869 1869 10 13 Litang KNRPomer 17 kvitnya 1924 1924 04 17 54 roki Ulan Bator dKrayina Dinastiya Cin Mongoliya Respublika Kitaj 1912 1949 MongoliyaDiyalnist lama pismennikPosada Kagan i dKonfesiya tibetskij buddizmBrati sestri dU shlyubi z d i Genenpil Mediafajli u VikishovishiZhittyepisBogdo gegen Pohodiv z rodu tibetskih shlyahtichiv Sin Gonchigcerena skarbnika Dalaj lami XII Narodivsya 1869 roku v misti Litan Sichuan odniyeyi z rezidencij dalaj lam Otrimav im ya Ngavaang Lobsaang Chok yi N yima Tenziin Vangchuug tib ངག དབང བ བཟང ཆ ས ཀ ཉ མ བས ན འཛ ན དབང ཕ ག Nevdovzi viznayetsya tulku Bogdo gegena VII Pershi roki proviv z matir yu v lhaskomu palaci Potala Oficijne viznannya hlopchika novim Bogdo gegenom vidbulosya v Potali za uchastyu Dalaj lami XII U 1873 roci iz Mongoliyi do Lhasi virushila velika urochista procesiya shob suprovoditi hubilganu pererodzhenogo do Mongoliyi 1874 roku staye ochilnikom buddistiv Mongoliyi halha dzhebczundamba hutuhtoyu pid im yam Bogdo gegen VIII V 1875 roku perebirayetsya do Urgi U 1882 roci vin nadav na im ya cinskogo imperatora Guansyuya dopovid v yakij povidomiv sho yaksho kitajskij torgovij kvartal ne pereyide za misto to sam Bogdo gegen VIII perenese svoyu stavku z Urgi v monastirya Erden Dzu Cinska vlada pishla na postupki i zabrala torgovciv 1885 roku pribuv do cinskogo imperatora na urochistosti Takozh Bogdo gegen prihovav u svoyemu palaci svogo starogo vchitelya vidmovivshis vidati jogo dlya sudu cinskoyi administraciyi aktivno protestuvav proti pidvishennya podatkiv urginskim ambanyem De Linom vidmovlyavsya vid zustrichi z nim i vreshti resht dosyag jogo vidstavki nezvazhayuchi na jogo pekinsku protekciyu 1904 roku koli Dalaj lama XIII pribuv z Tibetu do Halhi ryatuyuchis vid okupaciyi Lhasi britanskim ekspedicijnim korpusom Frensisa Yanghasbenda Bogdo gegen VIII ne brav uchasti v ceremoniyi zustrichi Dalaj lami v Urzi zhodnogo razu ne vidvidav jogo za ves chas jogo perebuvannya v halhaskij stolici i rozporyadivsya vistaviti z pidvidomchogo jomu urginskogo monastirya pidgotovlenij dlya nogo tron vvazhayuchi jogo bilsh pochesnim nizh svij chim sprovokuvav oburennya tibetciv Zgidno memuariv yevropejciv Bogdo gegen VIII i Dalaj lama XIII nibito ne podilili mizh soboyu pozhertvuvannya palomnikiv takozh mala misce osobista zazdrist Bogdo gegena sho vtrativ z priyizdom Dalaj lami bilshu chastinu poshani Zgidno z inshimi mongolskimi i tibetskimi vidomostyami konfliktu mizh iyerarhami ne bulo a jogo provokuvala cinska vlada vikoristovuyuchi otochennya Bogdo gegena shob vidaliti Dalaj lamu z Mongoliyi Z mongolskih i rosijskih dzherel vidomo sho Dalaj lama kilka raziv tayemno zustrichavsya z Bogdo gegenom feodalami ta vishimi lamami mabut cih zustrichah i bulo virisheno sho Mongoliya i Tibet rozirvut svij zv yazok z imperiyeyu Cin Teokratichnij volodar 1911 roku koli vnaslidok Sinhajskoyi revolyuciyi bulo povaleno monarhiyu v Kitayi 27 28 lipnya v Urzi vidbulasya tayemna narada mongolskih lam ta knyaziv pid golovuvannyam Bogdo gegena VIII Oficijnim privodom dlya zboriv bulo obgovorennya iniciativ Pekina shodo kitajskoyi kolonizaciyi Halhi Narada uhvalila rishennya pro vidokremlennya Halhi vid imperiyi Cin Pri comu bulo virisheno spiratisya na Rosijsku imperiyu dlya chogo vidpravleno delegaciyu do imperatora Mikoli II yiyi ocholiv knyaz Hanndorzh Handa sho takozh viv peremovini za zakupivlyu zbroyi 30 listopada bulo stvoreno Timchasovu povnovazhnu administraciyu Halhi Hurhee 1 grudnya 1911 roku bulo vidano Manifest pro nezalezhnist de bulo ogolosheno Derzhavu Mongoliya Yuridichnoyu osnovoyu comu stav ukaz cinskogo imperatora Abahaj pri prijnyatti titula bogdihana sho v razi padinnya Dinastiyi Cin mongolski knyazi mayut zhittya za starimi svoyimi zakonami tobto stati nezalezhnimi Rozzbroyennya kitajskoyi zalogi Urgi vidbulosya mirno 4 grudnya amban Sando van viyihav do Kyahti a zvidti do Kitayu 29 grudnya v Urzi projshla urochista ceremoniya zvedennya Bogdo gegena VIII na prestol velikogo hana bogdo hana Mongoliyi Osnovoyu dlya cogo bulo te sho Bogdo gegen I pohodiv z rodu tushetu haniv sho buli z Chingizidiv Oskilki Bogdo gegen VIII vvazhavsya odnim z pererodzhen Bogdo gegena I to vvazhavsya nalezhnim do Chingizidiv Nevdovzi vin zriksya chernechih obitnic j ozhenivsya Pro perehid pid vladu ostannogo zayavili bagato ajmakiv i sejmiv v Halhi a takozh Hubsugul Uryanhaj Dariganga Hulunbuyir Silingol ojrati derbeti Bulo stvoreno uryad z verhnoyu i nizhnoyu palatami na choli iz sajn nojon hanom T Namnansurenom Verhnya skladalasya z 5 ministriv vnutrishnih sprav zakordonnih sprav yusticiyi vijskovogo ta finansiv ta 11 yih zastupnikiv Do nizhnoyi palati vhodili chinovniki cih 5 ministerstv Usi posadi mali pravo obijmati lamayisti 1912 roku Bogdo han pidtrimav nacionalno vizvolnij ruh mongoliv u Zahidnij ta Vnutrishnij Mongoliyi Mongolskim vijskom pid komanduvannyam Dambi Dzhancanom bulo rozbito zalogu forteci manchzhurskogo ambanya v Sangijn geremi vnaslidok chogo vzyato pid kontrol Hovdu Za ce Bogdo han podaruvav jomu titul hoshunnogo knyazya prote diznavshis pro zhorstoki poryadki zavedeni Dzha lamoyu u svoyemu hoshuni pro jogo separatistski plani i nepokoru ukazam Bogdo hana pozbaviv jogo tituliv i privileyiv 21 zhovtnya togo zh roku v Urzi bulo pidpisano mongolo rosijsku ugodu yaka zakriplyuvala privileyi Rosijskoyi imperiyi v Mongoliyi svoboda peresuvannya vilna torgivlya bankivska diyalnist Natomist Bogdo han otrimav garantiyi avtonomiyi Mongoliyi 29 grudnya bulo pidpisano mongolo tibetskij dogovir pro druzhbu zgidno z yakim viznavalasya nezalezhnist vid Kitayu oboma derzhavami Pid kerivnictvom rosijskih vijskovih radnikiv bula stvorena 20 tis mongolska armiya U 1913 roku bulo pidpisano Kitajsko rosijsku deklaraciyu za yakoyu Mongoliya viznavalasya avtonomiyeyu pri syuzereniteti Kitayu Bogdo han ne viznav cyu deklaraciyu Pislya trivalih peremovin 1915 roku bulo pidpisko mongolo rosijsko kitajsku Kyahtinsku ugodu vidoma yak Potrijna ugoda za yakim Mongoliya viznalasya avtonomiyeyu v skladi Kitajskoyi respubliki U zv yazku z Pershoyu svitovoyu vijnoyu ta Lyutnevoyu revolyuciyeyu vpliv Rosijskoyi imperiyi v regioni rizko znizivsya Cim virishiv skoristatisya Bogdo han sho nakazav Hatar Batoru Masanzhavu vijskovomu gubernatoru Kobdo zajnyati Uryanhajskij kraj 1917 roku uryad Kitajskoyi respubliki viznav Uryanhaj chastinoyu Mongoliyi Vtim cherez nayavnist prorosijskih nojoniv a potim diyi chervonih partizan Masanzhav zumiv zajnyati kraj lishe v 1918 roci Razom z tim 1917 roku pislya zahoplennya vladi v Rosiyi bilshovikami na choli iz V Leninom tam pochalasya gromadyanska vijna Bagato pidvladnih narodiv bazhali zvilnitisya i stvoriti vlasni derzhavi V toj zhe chas Bogdo han vtrativ zovnishnyu pidtrimku i militaristskij Kitaj pochav ekspansiyu do Mongoliyi visunuvshi pretenziyi na vsyu spadshinu imperiyi Cin U 1918 roci nejtralitet Mongoliyi pochali porushuvati chervoni ta bili zagoni chim virishiv skoristatisya Chen I kitajskij rezident v Urzi yakij pochav vimagati vvedennya kitajskih vijsk 26 travnya roku mongolskij uryad ne mayuchi vijskovoyi potugi dlya protidiyi pogodivsya na vvedennya do stolici 1 bataljonu kitajciv U lipni serpni radyanska vlada v Sibiru vpala Tomu ministr zakordonnih sprav Mongoliyi B Cerendorzh zayaviv Chen I sho u vvedenni vijsk nemaye neobhidnosti oskilki nemaye nebezpeki vid bilshovikiv Na toj chas kitajskij bataljon she ne pribuv do Urgu ale prodovzhiv ruh i uvijshov do Urgi v serpni porushuyuchi Kyahtinsku ugodu Vodnochas za pidtrimki Yaponiyi i bilogvardijskogo otamana Semenova posilivsya panmongolskij ruh Jogo iniciatorami vistupili deyaki knyazi i lami Vnutrishnoyi Mongoliyi chastina buryatskoyi inteligenciyi i verhivka mongoliv Barguti U lyutomu berezni 1919 roku v Chiti projshov panmongolskij z yizd uchasniki yakogo vistupili za stvorennya nezalezhnoyi ob yednanoyi Mongoliyi sho vklyuchatime Zovnishnyu ta Vnutrishnyu Mongoliyi a takozh Buryatiyu Vidpovidni dokumenti buli napravleni na rozglyad do Versalskogo kongresu Odnak Zovnishnya Mongoliya vidmovilasya brati uchast u stvorenni timchasovogo uryadu yakij obrali predstavniki Vnutrishnoyi Mongoliyi Timchasovij uryad ocholiv lama Nejse gegen Mendebayar Cej uryad sformuvav vijska iz buryativ ta mongoliv na teritoriyah Vnutrishnoyi Mongoliyi ta Barguti yaki timchasovo rozmistilisya v rajoni zaliznichnoyi stanciyi Dauriya Timchasovij uryad pidtrimuvav zv yazki z Sibirskim timchasovim uryadom ta uryadom O Kolchaka v Omsku kotri pritrimuvalisya Kyahtinskoyi ugodi 1915 roku Bachachi zagrozu nezalezhnosti z boku panmongoliv yakimi keruvav otaman Grigorij Semenov mongolskih velmozh Zovnishnoyi Mongoliyi pochala ne vlashtovuvati spokijna politika Bogdo hana Znachna kilkist mongolskih aristokrativ vidpravila do golovnokomanduvacha Pekinu Fen Gochzhana peticiyu z prohannyam likviduvati avtonomiyu Kolishnij voyennij ministr Kitayu lider vorozhoyi Fen Gochzhanu anhojskoyi kliki Duan Cizhuj rozumiv sho pri aneksiyi Mongoliyi zroste jogo avtoritetnist i nakazav svoyemu najblizhchomu poslidovniku Syuj Shuchzhenyu ocholiti vijska i vstanoviti kontrol nad Zovnishnoyu Mongoliyeyu Povalennya U zhovtni 1919 roku Chen I pogodiv z mongolskimi knyazyami sho vhodili do verhnoyi palati parlamentu 64 punkti Pro povagu Zovnishnoyi Mongoliyi uryadom Kitayu ta polipshennya yiyi stanovisha v majbutnomu Dokument bulo nadislano do Pekina Bogdo han poslav tudi zh delegaciyu shob sprobuvati zupiniti realizaciyu planu Chen I Odnak ce ne vplinulo na kitajskij plan vidnovlennya vladi u Zovnishnij Mongoliyi nevdovzi do Urgi pribuv na choli 15 tisyachnogo vijska general Syuj Shuchzhen Bogdo han vidmovivsya doklasti pechatku do prijnyattya verhnoyu palatoyu parlamentu pid tiskom Syuya uhvali pro likvidaciyu mongolskoyi avtonomiyi Prote dokument buv vidpravlenij do Kitayu i prezident 22 listopada 1919 roku vidav uhvalu pro zadovolennya cogo prohannya U lyutomu 1920 roku Bogdo hana ta predstavnikiv mongolskogo uryadu kitajski okupanti zmusili zrobiti ceremoniyu pokloninnya pered portretom prezidenta Kitajskoyi respubliki Syuj Shichana i pered praporom soyuzu p yati narodiv Z inshogo boku politika anhojskoyi kliki viklikala trivogu u vplivovogo fentyanskogo generala Chzhan Czolinya U lipni voni primusili Shuchzhenya vidklikati bilshu chastinu vijsk nazad do Kitayu dlya borotbi z fentyancyami Vijska generala buli rozbiti pid chas Chzhilijsko anhojskoyi vijni i kitajskij garnizon u Mongoliyi zalishivsya bez komanduvannya Pislya povernennya Syuya Shuchzhena do Kitayu Bogdo han znovu otrimav deyaku svobodu dij Na propoziciyi urginskogo antikitajskogo pidpillya sho zv yazalosya z nim pro organizaciyu zbrojnogo povstannya v stolici vin vidpovidav sho poki neobhidno vichikuvati Razom z cim koli delegatam novostvorenoyi Mongolskoyi narodnoyi partiyi v radyanskomu Irkutsku znadobivsya oficijnij list iz prohannyam pro vijskovu dopomogu zavirenij osobistoyu pechatkoyu Bogdo hana vin peredav takij dokument revolyucioneram cherez svogo da lamu Puncagdorzha Vidnovlennya vladi U zhovtni 1920 roku iz Zabajkallya do Mongoliyi vstupila Azijskoyi kinna diviziya pid komanduvannyam generala R Ungern fon Shternberga i zrobila nevdalu sprobu shturmu stolici Kitajskij generalitet vidmovivshis pidkoryatisya Chen I znovu zaareshtuvav Bogdo hana V svoyu chergu toj virishiv zvernutisya za dopomogoyu do Ungerna Naprikinci 1920 roku vin spryamuvav do stavki Azijskoyi diviziyi sho znahodilasya v rajoni Kerulena ochilnika Shabinskogo vidomstva Hushikten lamu z oficijnim prohannyam do barona pro zvilnennya Halhi vid kitajciv U nich na 3 lyutogo zmishanij zagin z tibetciv mongoliv buryativ i rosiyan pid komanduvannyam horunzhogo C Tubanova ta tibetcya Sazh lami Zham yandanzana organizuvav vizvolennya Bogdo hana z pid areshtu v urginskij rezidenciyi bilya pivnichnogo pidnizhzhya Bogdo uli monastir Mandzhushri Hijd na protilezhnij shil gori v toj chas yak vijska Ungerna pochali boyi z kitajskoyu zalogoyu Urgi Zvistki pro zvilnennya Bogdo hana spravili silnij demoralizuyuchij vpliv na kitajciv Nastupnogo dnya Azijska diviziya zajnyala stolicu U rezultati v Mongoliyi bulo vidnovleno teokratichnu monarhiyu na choli z Bogdo hanom 22 lyutogo 1921 roku v Urzi yim bulo sformovano novij uryad Vin daruvav Ungernu i generalu B P Rezuhinu knyazivski zvannya Spochatku spivchuvayuchi ideyam Ungerna pro restavraciyu u Rosiyi monarhiyi Bogdo han nakazav mongolskomu naselennyu spriyati Ungernu u jogo pohodi u radyanskij Sibir Pid vladoyu komunistiv Pislya porazki Azijskoyi diviziyi v Buryatiyi Bogdo han vidmovivsya vid planiv Ungerna perevezti jogo razom iz druzhinoyu podali vid frontu v zahidnomongolskij Ulyasutaj i zalishivsya v Urzi do zanyattya stolici Mongolskoyi narodnoyi armiyi pid komanduvannyam Suhe Batora 1920 roku skripiv pechatkoyu poslannya Vid knyaziv i lam Mongoliyi do uryadu Radyanskoyi Rosiyi yake zagalom zalishilosya bez uvagi Natomist postavila umovi Mongolskij narodnij partiyi perejmenuvatisya na Mongolsku narodnu robitnichu partiyu MNRP yakij poobicyali vijskovu dopomogu i viznannya nezalezhnosti Mongoliyi lishe u razi zdijsnennya narodnoyi revolyuciyi z pozbavlennyam vladi aristokratiyi i knyaziv Lishe zaradi otrmiannya povnoyi nezalezhnosti mongolska delegaciya pogodilasya na vimogi Radyanskoyi Rosiyi 6 chervnya 1921 roku vijska MNRP za pidtrimki Chervonoyi armiyi Radyanskoyi Rosiyi ta Narodno revolyucijnoyi armiyi Dalekoshidnoyi respubliki zajnyali Urgu 9 lipnya 1921 roku Bogdo han otrimav lista v yakomu vozhdi Narodnoyi revolyuciyi povidomili jogo pro te sho vsi poryadki v krayini za vinyatkom religiyi budut pereglyanuti ta reformovani Nastupnogo dnya CK Mongolskoyi narodnoyi robitnichoyi partiyi vidav rozporyadzhennya pro formuvannya novogo uryadu na choli z D Bodoo todi yak Bogdo han progoloshuvavsya obmezhenim monarhom 11 lipnya vin buv znovu ceremonialno reintronizovanij 1 listopada Bogdo hana zmusili pidpisati Klyatvenogo dogovoru zgidno z yakim vtrachav prava vplivati na derzhavni spravi ta peretvoryuvavsya na konstitucijnogo monarha Pomer 1924 roku vid raku gorla Dalaj lama XIII nadav dozvil na balzamuvannya Bogdo hana i vkrittyam jogo tila zolotom dlya podalshogo pokloninnya v monastiri Gandan odna z providnih shkil Gelug v Tibeti Za cim monarhiya bula likvidovana Novim Bogdo gegenom stav tibetec RodinaDruzhini Dondogdulam Genenpil Ridnih ditej ne bulo nazvanij sin Yalguusan hutuhtaDzherelaBatsaikhan O Bogdo Jebtsundamba Khutuktu the last King of Mongolia Ulaanbaatar Admon Publ 2008 ISBN 978 99929 0 464 0 Palmer James 2009 The Bloody White Baron Basic Books ISBN 978 0 465 01448 4 Sanders Alan J K 2010 Historical Dictionary of Mongolia ISBN 9780810861916