Благословення, або благословіння — побажання добра, зміцнене релігійним актом, знаком хреста, хлібом чи іншим актом, що в очах народу набирає культового значення.
У широкому значенні — набір позитивних факторів, які проявляє особа по відношенню до іншої особи з метою покращення її фізичного та духовного стану. Проявляється у жертвуванні (власним часом, матеріальними речами, особистим комфортом), у доброзичливому ставленні, у наставленні, докорі, повчанні) тощо.
В українського народу ніяка важлива подія родинного чи господарського характеру не могла відбутися без благословення священика і батька-матері, чи господаря у господарстві.
У цьому останньому випадку роль господаря може бути дорівняна до ролі давнього жерця родинної релігії.
Особливо важливу роль відіграє благословення у весільній обрядовості, яке в ній повторюється кілька разів і все в дуже урочистій формі. Перше благословення відбувається звичайно в хаті жениха, коли до нього приходять старости, щоб потім іти сватати дівчину. На Уманщині це благословення так відбувалося: "Мати бере хліб, застромляє в нього грудочку солі, а батько здіймає зі стіни образи. Обидва вони стають біля стола, чи посеред хати, або сідають так, щоб батько був справа, а мати зліва. Парубок стає перед ними навколішки і каже батькові:
- — Благословіть, тату!
- — Благословіть у другий раз!
- — Благословіть у третій раз!
Батько щоразу відповідає:
- — Нехай тебе Бог благословить! І хрестить його образом.
Парубок за кожним разом устає, цілує образ і батька в руку, а батько й мати цілують його в голову. Потім вони міняються місцями і батько бере хліб, а мати образ, і церемонія повторяється знову тричі.
Іноді образ кладуть на стіл, а благословлять хлібом (Мат. укр. етн., НТШ. XIX, 153).
На Сумщині, після того, як молодій на посаді розчесали косу, а мати перев'язала їй чоло червоною стрічкою, батько й мати сідають на ослін, тримаючи в руках по хлібині з вінками на них, молода стає перед ними, а староста промовляє: «Стало тото дитятко перед вами, як перед Богом, просить воно вас, щоб його благословили і в щасливу годину на село випровадили.»
Молода кланяється до землі, цілує батьків у руки й ноги, кланяється вдруге, а за третім разом закладають їй на голову вінок, що до того часу лежав на хлібі, і тепер вона вже кланяється і чужим (Етн. 36., НТШ, 171—172).
Батько, благословляючи молоду, звичайно каже: — Будь здорова, як вода, будь весела, як весна; будь багата, як осінь; будь родюча, як земля. В різних місцевостях ця формула в подробицях різнилася, але в основному залишалася та сама, і була, певно, дуже давнього походження.
Перед тим, як молоді йшли до шлюбу, їх знову благословляли, тримаючи в руці хліб: «— Хай вас Господь благословить, і я вас благословлю.» (Етн. зб., НТШ, XI, 175).
А ось кілька формул благословення з великодньої обрядовості гуцулів: Прийшовши з «святістю», обходять господарство, не входячи до хати, і йдуть до стайні. Хтось із родини стає біля кожної худобини і, коли той, що несе «святість», доторкається торбою з «святістю» кожної худобини, промовляючи «Христос Воскрес!», відповідає другий: «Воістину Воскрес!» Святоніс після цього примовляє: «Аби ся так нічого не брало вівці (корови чи чого), як нічого не візьметься свяченої паски!»
Так обходять пасіку, сад, з подібною ж промовою. Потім входять до хати, діти стають навколішки, а господар розв'язує торбу над їх головами: «Аби вам розум так скоро розв'язався, як ці бесаги (торба) скоро розв'язуються!»
Якщо в кого є дівчина на відданню, кладуть їй паску на голову: «Абись у людей була така велична як паска пшенична!»
Малу дитину кладуть до спорожненої торби: «Абись так скоро росло, як паска» (Мат. укр. етн., НТШ, XV, ст. 39).
В іншій місцевості господар, вернувшись зі свяченим, клав паску коровам на спину: «Який дар красний, так аби Бог дав телиці красні!»
Або давали худобі "понюхати дорінник (коробочку зі свяченим) і, домішавши паски до соди, сипали в ясла: «Абись була така весела, як ця Божа днина; абись не переходила щороку, як не переходить ця днина щороку, абись була така цвітна, як день цвітний; аби тобі було так скрізь отворено, як нині церква ввесь нарід була отворена.» (М. Грушевський: «Іст. укр. літ.», І. ст. 175).
Джерела
- Благословення [ 11 березня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1957. — Т. 1, кн. I : Літери А — Б. — С. 93-94. — 1000 екз.
- БЛАГОСЛОВИ, БОЖЕ, І ОТЕЦЬ, І МАТИ… [ 1 грудня 2010 у Wayback Machine.]
Посилання
- Неблагословення // Українська мала енциклопедія : 16 кн : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. IX : Літери На — Ол. — С. 1105-1106. — 1000 екз.
- Опрощення // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. X : Літери Ол — Пер. — С. 1227. — 1000 екз.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Blagoslovennya abo blagoslovinnya pobazhannya dobra zmicnene religijnim aktom znakom hresta hlibom chi inshim aktom sho v ochah narodu nabiraye kultovogo znachennya U shirokomu znachenni nabir pozitivnih faktoriv yaki proyavlyaye osoba po vidnoshennyu do inshoyi osobi z metoyu pokrashennya yiyi fizichnogo ta duhovnogo stanu Proyavlyayetsya u zhertvuvanni vlasnim chasom materialnimi rechami osobistim komfortom u dobrozichlivomu stavlenni u nastavlenni dokori povchanni tosho V ukrayinskogo narodu niyaka vazhliva podiya rodinnogo chi gospodarskogo harakteru ne mogla vidbutisya bez blagoslovennya svyashenika i batka materi chi gospodarya u gospodarstvi U comu ostannomu vipadku rol gospodarya mozhe buti dorivnyana do roli davnogo zhercya rodinnoyi religiyi Osoblivo vazhlivu rol vidigraye blagoslovennya u vesilnij obryadovosti yake v nij povtoryuyetsya kilka raziv i vse v duzhe urochistij formi Pershe blagoslovennya vidbuvayetsya zvichajno v hati zheniha koli do nogo prihodyat starosti shob potim iti svatati divchinu Na Umanshini ce blagoslovennya tak vidbuvalosya Mati bere hlib zastromlyaye v nogo grudochku soli a batko zdijmaye zi stini obrazi Obidva voni stayut bilya stola chi posered hati abo sidayut tak shob batko buv sprava a mati zliva Parubok staye pered nimi navkolishki i kazhe batkovi Blagoslovit tatu Blagoslovit u drugij raz Blagoslovit u tretij raz Batko shorazu vidpovidaye Nehaj tebe Bog blagoslovit I hrestit jogo obrazom Parubok za kozhnim razom ustaye ciluye obraz i batka v ruku a batko j mati ciluyut jogo v golovu Potim voni minyayutsya miscyami i batko bere hlib a mati obraz i ceremoniya povtoryayetsya znovu trichi Inodi obraz kladut na stil a blagoslovlyat hlibom Mat ukr etn NTSh XIX 153 Na Sumshini pislya togo yak molodij na posadi rozchesali kosu a mati perev yazala yij cholo chervonoyu strichkoyu batko j mati sidayut na oslin trimayuchi v rukah po hlibini z vinkami na nih moloda staye pered nimi a starosta promovlyaye Stalo toto dityatko pered vami yak pered Bogom prosit vono vas shob jogo blagoslovili i v shaslivu godinu na selo viprovadili Moloda klanyayetsya do zemli ciluye batkiv u ruki j nogi klanyayetsya vdruge a za tretim razom zakladayut yij na golovu vinok sho do togo chasu lezhav na hlibi i teper vona vzhe klanyayetsya i chuzhim Etn 36 NTSh 171 172 Batko blagoslovlyayuchi molodu zvichajno kazhe Bud zdorova yak voda bud vesela yak vesna bud bagata yak osin bud rodyucha yak zemlya V riznih miscevostyah cya formula v podrobicyah riznilasya ale v osnovnomu zalishalasya ta sama i bula pevno duzhe davnogo pohodzhennya Pered tim yak molodi jshli do shlyubu yih znovu blagoslovlyali trimayuchi v ruci hlib Haj vas Gospod blagoslovit i ya vas blagoslovlyu Etn zb NTSh XI 175 A os kilka formul blagoslovennya z velikodnoyi obryadovosti guculiv Prijshovshi z svyatistyu obhodyat gospodarstvo ne vhodyachi do hati i jdut do stajni Htos iz rodini staye bilya kozhnoyi hudobini i koli toj sho nese svyatist dotorkayetsya torboyu z svyatistyu kozhnoyi hudobini promovlyayuchi Hristos Voskres vidpovidaye drugij Voistinu Voskres Svyatonis pislya cogo primovlyaye Abi sya tak nichogo ne bralo vivci korovi chi chogo yak nichogo ne vizmetsya svyachenoyi paski Tak obhodyat pasiku sad z podibnoyu zh promovoyu Potim vhodyat do hati diti stayut navkolishki a gospodar rozv yazuye torbu nad yih golovami Abi vam rozum tak skoro rozv yazavsya yak ci besagi torba skoro rozv yazuyutsya Yaksho v kogo ye divchina na viddannyu kladut yij pasku na golovu Abis u lyudej bula taka velichna yak paska pshenichna Malu ditinu kladut do sporozhnenoyi torbi Abis tak skoro roslo yak paska Mat ukr etn NTSh XV st 39 V inshij miscevosti gospodar vernuvshis zi svyachenim klav pasku korovam na spinu Yakij dar krasnij tak abi Bog dav telici krasni Abo davali hudobi ponyuhati dorinnik korobochku zi svyachenim i domishavshi paski do sodi sipali v yasla Abis bula taka vesela yak cya Bozha dnina abis ne perehodila shoroku yak ne perehodit cya dnina shoroku abis bula taka cvitna yak den cvitnij abi tobi bulo tak skriz otvoreno yak nini cerkva vves narid bula otvorena M Grushevskij Ist ukr lit I st 175 DzherelaBlagoslovennya 11 bereznya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1957 T 1 kn I Literi A B S 93 94 1000 ekz BLAGOSLOVI BOZhE I OTEC I MATI 1 grudnya 2010 u Wayback Machine PosilannyaNeblagoslovennya Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1962 T 5 kn IX Literi Na Ol S 1105 1106 1000 ekz Oproshennya Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1962 T 5 kn X Literi Ol Per S 1227 1000 ekz