Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Благодатне (до 17 лютого 2016 — Радгоспне) — селище в Україні, у Скадовській міській громаді Скадовського району Херсонської області. Населення становить 1094 особи.
| селище Благодатне | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Херсонська область |
| Район | Скадовський район |
| Громада | Скадовська міська громада |
| Основні дані | |
| Засновано | 1910 |
| Площа | 1,613 км² |
| Населення | 1094 |
| Густота | 678,24 осіб/км²; |
| Поштовий індекс | 75743 |
| Телефонний код | +380 5537 |
| Географічні координати | 46°14′10″ пн. ш. 33°08′43″ сх. д. / 46.23611° пн. ш. 33.14528° сх. д.Координати: 46°14′10″ пн. ш. 33°08′43″ сх. д. / 46.23611° пн. ш. 33.14528° сх. д. |
| Висота над рівнем моря | 15 м |
| Відстань | |
| Найближча залізнична станція: | |
| Селищна влада | |
| Адреса | 75743, Херсонська обл, Скадовський р-н, с-ще Благодатне |
| Карта | |
  Благодатне | |
 Благодатне | |
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення селища становила 1156 осіб, з яких 537 чоловіків та 619 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селищі мешкали 1094 особи.
Мовний склад
Рідна мова населення за даними перепису 2001 року:
| Мова | Чисельність, осіб | Доля |
|---|---|---|
| Українська | 976 | 89,21 % |
| Російська | 106 | 9,69 % |
| Інше | 12 | 1,10 % |
| Разом | 1 094 | 100,00 % |
Історія
| Ця стаття містить текст, що не відповідає . |
У кінці XIX на початку ХХ століття на території краю була низка хуторів, які мали загальну назву Іщенські. На місці сучасного селища радгоспне розташувався хутір Гаваджино, який було засновано ще до перевороту.
У 1910 році найближчими до Гаваджино були хутори Кругляни, Холодний, Бугаї, Мунтяни, Хлюповка, Мосейки, Рахманське, Тягинка, Шаплики, Полєванове. Як розповідають старожили, деякі хутори отримали свою назву від призвища його засновника: Хлюпов, Гаваджин, Полєванов.
7 березня 1923 року була прийнята Постанова Всеукраїнського центрального виконавчого комітету, яка передбачала створення 12 районів в Херсонському окрузі одеської губернії. Саме тоді і був створений Скадовський район, до якого входили Скадовська селищна рада та 16 селищних рад.
Однією із таких рад була Комунарівська, куди і ввійшли хутір Гаваджино та залишки навколишніх хуторів. Усіх, кого більшовицькі окупанти визнали "куркулями", після проведення колективізації вислали до Сибіру, а найбідніших переселили до Карги та Красного.
У числі перших радгоспів організованих у Скадовському районі, був бавовно радгосп «Червона зірка». З 1930 року радгосп отримав назву бавовно радгосп № 1. Директором радгоспу був призначений Ясменко Юрій Петрович. Радгосп мав у своєму обробітку близько 18 тисяч га землі, 300 голів корів, 250 голів робочих коней, робочих биків- 100 голів, 7 тракторів «Фурзон» 3 молотарні машини, 6 автомобілів «АМО».
У 1931 році в радгосп були переселені узбеки, туркмени та казахи із Середньої Азії для вирощування бавовни. Місця їх поселення називали базами. Переселенці проживали під наглядом районної комендатури державного політичного управління. Бавовну збирали тільки вручну.
У 1936 році для покращення управління господарством радгосп був поділений на два: бавовно радгосп «Скадовський-1» та «Скадовський-2». Першим директором радгоспу "Скадовський-2 " був товариш Скітов, а головним агрономом та секретарем партор — організації — товариш Балабанов. На той час радгосп мав 8900 га землі. До 1940 року господарство зросло та зміцніло. Основні культури, які вирощувалися та той час — бавовник та пшениця.
У ті роки в селі було багато послідовників стаханівського руху — комбайнери Малахов Леонів, Кувалдін Яків Іванович; слюсар Фірсов Петро Васильович, свинар Буря, тваринники Коваленко Григорій, Трушев Давид Васильович, Шаповал Василь Сергійович, Таланов Петро Мизайлович, Онопрієнко Михайло Степанович.
У населених пунктах радгоспу функціонували 4 початкових школи та цілодобові дитячі садки. На хуторі Гаваджино знаходилась початкова школа № 1 директором якої була Васильківська (Любченко) Зоя Іванівна.
Школа розташовувалася у невеликому приміщенні. В одній кімнаті одночасно навчалися учні 1 та 3, в інших 2 та 4 класів. Після закінчення початкової школи учнів возили кіньми для продовження навчання до Миколаївської семирічної школи (тодішнє село Магала).
Коли почалася Друга світова війна, з радгоспу почали евакуйовувати техніку та тварин. За спогадами Бєлової Пелагеї Степанівни, яка з 14 років працювала дояркою, з початком війни вона разом з односельчанами гнала корів до Казахстану. До місця призначення вони не встигли дійти, стали на перешкоді німецькі війська. Воєнних дій на території села не відбувалося.
З 1944 року робітники радгоспу почали відбудовувати зруйноване війною господарство. Обробіток земель вівся коровами та биками. У 1945 році на полях з'явилися перші трактори та комбайни. Після війни директором радгоспу був призначений Густенко Петро Пилипович, який за старанну роботу у повоєнній відбудові господарства був нагороджений орденом Леніна.
Після війни знову відкрили школу. Початкову освіту здобували різні за віком діти. Ті, котрі не навчалися в роки війни, пішли до першого класу, маючи вже 10-12, а то і більше років. У 1950 році в радгоспі була побудована нова семирічна школа радгоспу «Скадовський-2». Директором школи після Любченко Зої Іванівни у 1956 році став Лаухін Аким Михайлович. А з 1958 року керувала школою Цілинко Ганна Григорівна. Семирічка проіснувала до 1957 року. В 1957—1958 роках школу було перебудовано. Вона набула вигляду літери «Г». школа стала восьмирічною. Поступово розбудовується і радгосп. У 1957 році хутір Шаплики та центральна садиба — хутір Гаваджино — перейменували в село Радгоспне, а хутір Тарани отримав назву села Грушівка. Тягинка стала Зеленим, Рахманське — Комсомольським.
Будуються нові будинки, лікарня, будинок культури та літній клуб. Для зберігання та обробітку врожаїв у радгоспі був створений тік.
Село розвивається та збільшується. З'являється сільське кладовище.
У центрі села зводять пам'ятник Леніну. У 1956 році він був огорожею і навколо росли зелені насадження. Вулиця, на якій стоїть пам'ятник, так і називається — вулиця Леніна.
Збільшується кількість жителів у Радгоспному за рахунок переселенців із інших областей України. Бажаючих поселитися у південному краї було немало — колгоспники їхали сюди з усіх кінців України, тікаючи від злиднів у неміряні степи, щоб почати нове життя. І от для них керівництво запланувало будівництво бараків на велику кількість сімей.
Підвищувалося і культурне життя населення. З'явилися духові оркестри.
Хліб для населення пікся у сільській пекарні, а підвозився до крамниць у будці, запряженій кільми.
Збільшувалася і кількість робочих місць для переселенців, тому що у радгоспі з'явилося багато техніки.
Створювалися умови для вирощування багатьох видів сільськогосподарських культур. Але у таких широких, безводних степах просто неможливо було вирощувати культури, які потребують великої кількості вологи. Бо, як відомо, вода — це життя. І тому в середині 50-х років керівництво країни запланувало будівництво Краснознам'янської зрошувальної системи для того, щоб наповнити ці зневоднені степи життєдайною силою. У ці роки — з 1956 по 1958 — директором радгоспу був Москаленко Анатолій Кирилович. А вже на початку 60-х років у Краснознам'янську зрошувальну систему запустили воду.
Почало інтенсивно розвиватися землеробство.
З 1958 року радгосп «Скадовський -2» очолив Злих Венедикт Микитович. Пробув він на цій посаді аж до 1964 року. Саме в ці роки на території села будується новий будинок культури на 220 місць. У великому залі проводились урочисті збори та реєстрували шлюби. Тут показують кінофільми.
У 1960 році почалося будівництво кафе «Берізка». Без змін ця споруда залишилася до сьогоднішнього дня. У 1965 році до сільської школи добудували ще одне крило, і вона набула форми літери «П». На той час директором школи працювала Терличук Марія Степанівна. Завдяки її керівництву школі присвоїли звання зразкової. Біля школи був парк з каруселями, на яких полюбляли кататися школярі.
У 1964 році директором радгоспу став Полуда Андрій Фомич. Він пробув на цій посаді до 1969 року. За ці роки було зведено нову двоповерхову лікарню. На повну силу працювала пилорама та два дитячих садочки. На фермі з'явилися перші доїльні апарати.
Наприкінці 60-х років директором радгоспу призначили Єфимова Миколу Яковича. Він на цій посаді пробув до 1980 року. За часи його керівництва розпочато будівництво нового комплексу по відгодовуванню великої рогатої худоби. У 70-х роках ферму повністю механізували.
Швидкими темпами збудували птахоферму та свиноферму. Покращилися умови праці на току радгоспу. Радгосп придбав багато нової техніки. Першою жінкою-водієм у селі стала Бутенко Катерина.
На полях почали вирощувати овочеві культури. Також у радгоспі з'явилася пасіка, на якій збирали мед для жителів села. Село розросталося, з'явилися нові будинки. Люди стали заможнішими і вже деякі придбали собі автомобілі.
Також у 70-х роках був побудований адміністративний комплекс.
З 1980 року директором призначили Коваленка Віктора Олексійовича . Він пробув на цій посаді до 1982 року. Після нього директором радгоспу став Котов Вадим Миколайович.
У перші роки його роботи почалося будівництво нового двоповерхового дитячого садочка, якому в перші ж роки існування присвоїли звання зразкового. Також була побудована велика двоповерхова школа. На той час директором Радгоспненської школи працювала Нікішенко Надія Григорівна.
Дуже великою подією у 80-х стало асфальтування села. Радгоспне стало чистішим, набуло зовсім іншого вигляду. Багато питань сільського побуту лягало на плечі місцевого самоврядування. Сільським головою в ті роки призначили Драб Наталію Вікторівну, яка своєю наполегливістю та терпінням прищепила односельцям любов до чистоти і порядку.
Село жило бурхливим культурним життям. У будинку культури з'явилися естрадні колективи. Стало популярним брати участь у художній самодіяльності. Створено жіночий ансамбль «Доярочка».
На великі свята проводилися різні змагання. Найпопулярнішим видом спорту був футбол. Восени 1991 року громада вирішила відзначати Свято села.
Головним життєдайним джерелом є люди, які творять історію, невтомно працюють, будують, садять сади, вирощують врожаї, народжують дітей. Діти та онуки — майбутнє села Радгоспне.
З 17 лютого 2016 року село Радгоспне було перейменовано на селище Благодатне. Населення якого становить 1094 особи.
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 726-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Херсонської області» увійшло до складу Скадовської міської громади.
24 лютого 2022 року селище тимчасово окуповане російськими військами під час російсько-української війни.
Постаті
- Голік Руслан Валерійович (1977—2015) — солдат Збройних сил України, загинув під Дебальцевим.
Примітки
- Постанова Верховної Ради України від 4 лютого 2016 року № 984-VIII «Про перейменування окремих населених пунктів та районів»
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Херсонська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Херсонська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Розподіл населення за рідною мовою, Херсонська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Херсонської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 7 жовтня 2022.
- Військовий експерт пояснив, чому російські війська так швидко захопили Херсонську область. www.unian.ua (укр.). Процитовано 27 лютого 2023.
- . Архів оригіналу за 19 травня 2017. Процитовано 12 травня 2017.
Посилання
- Погода в селі Благодатне [ 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Blagodatne do 17 lyutogo 2016 Radgospne selishe v Ukrayini u Skadovskij miskij gromadi Skadovskogo rajonu Hersonskoyi oblasti Naselennya stanovit 1094 osobi selishe BlagodatneKrayina UkrayinaOblast Hersonska oblastRajon Skadovskij rajonGromada Skadovska miska gromadaOsnovni daniZasnovano 1910Plosha 1 613 km Naselennya 1094Gustota 678 24 osib km Poshtovij indeks 75743Telefonnij kod 380 5537Geografichni koordinati 46 14 10 pn sh 33 08 43 sh d 46 23611 pn sh 33 14528 sh d 46 23611 33 14528 Koordinati 46 14 10 pn sh 33 08 43 sh d 46 23611 pn sh 33 14528 sh d 46 23611 33 14528Visota nad rivnem morya 15 mVidstanNajblizhcha zaliznichna stanciya Selishna vladaAdresa 75743 Hersonska obl Skadovskij r n s she BlagodatneKartaBlagodatneBlagodatneU Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Blagodatne NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya selisha stanovila 1156 osib z yakih 537 cholovikiv ta 619 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v selishi meshkali 1094 osobi Movnij sklad Ridna mova naselennya za danimi perepisu 2001 roku Mova Chiselnist osib DolyaUkrayinska 976 89 21 Rosijska 106 9 69 Inshe 12 1 10 Razom 1 094 100 00 IstoriyaCya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin U kinci XIX na pochatku HH stolittya na teritoriyi krayu bula nizka hutoriv yaki mali zagalnu nazvu Ishenski Na misci suchasnogo selisha radgospne roztashuvavsya hutir Gavadzhino yakij bulo zasnovano she do perevorotu U 1910 roci najblizhchimi do Gavadzhino buli hutori Kruglyani Holodnij Bugayi Muntyani Hlyupovka Mosejki Rahmanske Tyaginka Shapliki Polyevanove Yak rozpovidayut starozhili deyaki hutori otrimali svoyu nazvu vid prizvisha jogo zasnovnika Hlyupov Gavadzhin Polyevanov 7 bereznya 1923 roku bula prijnyata Postanova Vseukrayinskogo centralnogo vikonavchogo komitetu yaka peredbachala stvorennya 12 rajoniv v Hersonskomu okruzi odeskoyi guberniyi Same todi i buv stvorenij Skadovskij rajon do yakogo vhodili Skadovska selishna rada ta 16 selishnih rad Odniyeyu iz takih rad bula Komunarivska kudi i vvijshli hutir Gavadzhino ta zalishki navkolishnih hutoriv Usih kogo bilshovicki okupanti viznali kurkulyami pislya provedennya kolektivizaciyi vislali do Sibiru a najbidnishih pereselili do Kargi ta Krasnogo U chisli pershih radgospiv organizovanih u Skadovskomu rajoni buv bavovno radgosp Chervona zirka Z 1930 roku radgosp otrimav nazvu bavovno radgosp 1 Direktorom radgospu buv priznachenij Yasmenko Yurij Petrovich Radgosp mav u svoyemu obrobitku blizko 18 tisyach ga zemli 300 goliv koriv 250 goliv robochih konej robochih bikiv 100 goliv 7 traktoriv Furzon 3 molotarni mashini 6 avtomobiliv AMO U 1931 roci v radgosp buli pereseleni uzbeki turkmeni ta kazahi iz Serednoyi Aziyi dlya viroshuvannya bavovni Miscya yih poselennya nazivali bazami Pereselenci prozhivali pid naglyadom rajonnoyi komendaturi derzhavnogo politichnogo upravlinnya Bavovnu zbirali tilki vruchnu U 1936 roci dlya pokrashennya upravlinnya gospodarstvom radgosp buv podilenij na dva bavovno radgosp Skadovskij 1 ta Skadovskij 2 Pershim direktorom radgospu Skadovskij 2 buv tovarish Skitov a golovnim agronomom ta sekretarem partor organizaciyi tovarish Balabanov Na toj chas radgosp mav 8900 ga zemli Do 1940 roku gospodarstvo zroslo ta zmicnilo Osnovni kulturi yaki viroshuvalisya ta toj chas bavovnik ta pshenicya U ti roki v seli bulo bagato poslidovnikiv stahanivskogo ruhu kombajneri Malahov Leoniv Kuvaldin Yakiv Ivanovich slyusar Firsov Petro Vasilovich svinar Burya tvarinniki Kovalenko Grigorij Trushev David Vasilovich Shapoval Vasil Sergijovich Talanov Petro Mizajlovich Onopriyenko Mihajlo Stepanovich U naselenih punktah radgospu funkcionuvali 4 pochatkovih shkoli ta cilodobovi dityachi sadki Na hutori Gavadzhino znahodilas pochatkova shkola 1 direktorom yakoyi bula Vasilkivska Lyubchenko Zoya Ivanivna Shkola roztashovuvalasya u nevelikomu primishenni V odnij kimnati odnochasno navchalisya uchni 1 ta 3 v inshih 2 ta 4 klasiv Pislya zakinchennya pochatkovoyi shkoli uchniv vozili kinmi dlya prodovzhennya navchannya do Mikolayivskoyi semirichnoyi shkoli todishnye selo Magala Koli pochalasya Druga svitova vijna z radgospu pochali evakujovuvati tehniku ta tvarin Za spogadami Byelovoyi Pelageyi Stepanivni yaka z 14 rokiv pracyuvala doyarkoyu z pochatkom vijni vona razom z odnoselchanami gnala koriv do Kazahstanu Do miscya priznachennya voni ne vstigli dijti stali na pereshkodi nimecki vijska Voyennih dij na teritoriyi sela ne vidbuvalosya Z 1944 roku robitniki radgospu pochali vidbudovuvati zrujnovane vijnoyu gospodarstvo Obrobitok zemel vivsya korovami ta bikami U 1945 roci na polyah z yavilisya pershi traktori ta kombajni Pislya vijni direktorom radgospu buv priznachenij Gustenko Petro Pilipovich yakij za starannu robotu u povoyennij vidbudovi gospodarstva buv nagorodzhenij ordenom Lenina Pislya vijni znovu vidkrili shkolu Pochatkovu osvitu zdobuvali rizni za vikom diti Ti kotri ne navchalisya v roki vijni pishli do pershogo klasu mayuchi vzhe 10 12 a to i bilshe rokiv U 1950 roci v radgospi bula pobudovana nova semirichna shkola radgospu Skadovskij 2 Direktorom shkoli pislya Lyubchenko Zoyi Ivanivni u 1956 roci stav Lauhin Akim Mihajlovich A z 1958 roku keruvala shkoloyu Cilinko Ganna Grigorivna Semirichka proisnuvala do 1957 roku V 1957 1958 rokah shkolu bulo perebudovano Vona nabula viglyadu literi G shkola stala vosmirichnoyu Postupovo rozbudovuyetsya i radgosp U 1957 roci hutir Shapliki ta centralna sadiba hutir Gavadzhino perejmenuvali v selo Radgospne a hutir Tarani otrimav nazvu sela Grushivka Tyaginka stala Zelenim Rahmanske Komsomolskim Buduyutsya novi budinki likarnya budinok kulturi ta litnij klub Dlya zberigannya ta obrobitku vrozhayiv u radgospi buv stvorenij tik Selo rozvivayetsya ta zbilshuyetsya Z yavlyayetsya silske kladovishe U centri sela zvodyat pam yatnik Leninu U 1956 roci vin buv ogorozheyu i navkolo rosli zeleni nasadzhennya Vulicya na yakij stoyit pam yatnik tak i nazivayetsya vulicya Lenina Zbilshuyetsya kilkist zhiteliv u Radgospnomu za rahunok pereselenciv iz inshih oblastej Ukrayini Bazhayuchih poselitisya u pivdennomu krayi bulo nemalo kolgospniki yihali syudi z usih kinciv Ukrayini tikayuchi vid zlidniv u nemiryani stepi shob pochati nove zhittya I ot dlya nih kerivnictvo zaplanuvalo budivnictvo barakiv na veliku kilkist simej Pidvishuvalosya i kulturne zhittya naselennya Z yavilisya duhovi orkestri Hlib dlya naselennya piksya u silskij pekarni a pidvozivsya do kramnic u budci zapryazhenij kilmi Zbilshuvalasya i kilkist robochih misc dlya pereselenciv tomu sho u radgospi z yavilosya bagato tehniki Stvoryuvalisya umovi dlya viroshuvannya bagatoh vidiv silskogospodarskih kultur Ale u takih shirokih bezvodnih stepah prosto nemozhlivo bulo viroshuvati kulturi yaki potrebuyut velikoyi kilkosti vologi Bo yak vidomo voda ce zhittya I tomu v seredini 50 h rokiv kerivnictvo krayini zaplanuvalo budivnictvo Krasnoznam yanskoyi zroshuvalnoyi sistemi dlya togo shob napovniti ci znevodneni stepi zhittyedajnoyu siloyu U ci roki z 1956 po 1958 direktorom radgospu buv Moskalenko Anatolij Kirilovich A vzhe na pochatku 60 h rokiv u Krasnoznam yansku zroshuvalnu sistemu zapustili vodu Pochalo intensivno rozvivatisya zemlerobstvo Z 1958 roku radgosp Skadovskij 2 ocholiv Zlih Venedikt Mikitovich Probuv vin na cij posadi azh do 1964 roku Same v ci roki na teritoriyi sela buduyetsya novij budinok kulturi na 220 misc U velikomu zali provodilis urochisti zbori ta reyestruvali shlyubi Tut pokazuyut kinofilmi U 1960 roci pochalosya budivnictvo kafe Berizka Bez zmin cya sporuda zalishilasya do sogodnishnogo dnya U 1965 roci do silskoyi shkoli dobuduvali she odne krilo i vona nabula formi literi P Na toj chas direktorom shkoli pracyuvala Terlichuk Mariya Stepanivna Zavdyaki yiyi kerivnictvu shkoli prisvoyili zvannya zrazkovoyi Bilya shkoli buv park z karuselyami na yakih polyublyali katatisya shkolyari U 1964 roci direktorom radgospu stav Poluda Andrij Fomich Vin probuv na cij posadi do 1969 roku Za ci roki bulo zvedeno novu dvopoverhovu likarnyu Na povnu silu pracyuvala pilorama ta dva dityachih sadochki Na fermi z yavilisya pershi doyilni aparati Naprikinci 60 h rokiv direktorom radgospu priznachili Yefimova Mikolu Yakovicha Vin na cij posadi probuv do 1980 roku Za chasi jogo kerivnictva rozpochato budivnictvo novogo kompleksu po vidgodovuvannyu velikoyi rogatoyi hudobi U 70 h rokah fermu povnistyu mehanizuvali Shvidkimi tempami zbuduvali ptahofermu ta svinofermu Pokrashilisya umovi praci na toku radgospu Radgosp pridbav bagato novoyi tehniki Pershoyu zhinkoyu vodiyem u seli stala Butenko Katerina Na polyah pochali viroshuvati ovochevi kulturi Takozh u radgospi z yavilasya pasika na yakij zbirali med dlya zhiteliv sela Selo rozrostalosya z yavilisya novi budinki Lyudi stali zamozhnishimi i vzhe deyaki pridbali sobi avtomobili Takozh u 70 h rokah buv pobudovanij administrativnij kompleks Z 1980 roku direktorom priznachili Kovalenka Viktora Oleksijovicha Vin probuv na cij posadi do 1982 roku Pislya nogo direktorom radgospu stav Kotov Vadim Mikolajovich U pershi roki jogo roboti pochalosya budivnictvo novogo dvopoverhovogo dityachogo sadochka yakomu v pershi zh roki isnuvannya prisvoyili zvannya zrazkovogo Takozh bula pobudovana velika dvopoverhova shkola Na toj chas direktorom Radgospnenskoyi shkoli pracyuvala Nikishenko Nadiya Grigorivna Duzhe velikoyu podiyeyu u 80 h stalo asfaltuvannya sela Radgospne stalo chistishim nabulo zovsim inshogo viglyadu Bagato pitan silskogo pobutu lyagalo na plechi miscevogo samovryaduvannya Silskim golovoyu v ti roki priznachili Drab Nataliyu Viktorivnu yaka svoyeyu napoleglivistyu ta terpinnyam prishepila odnoselcyam lyubov do chistoti i poryadku Selo zhilo burhlivim kulturnim zhittyam U budinku kulturi z yavilisya estradni kolektivi Stalo populyarnim brati uchast u hudozhnij samodiyalnosti Stvoreno zhinochij ansambl Doyarochka Na veliki svyata provodilisya rizni zmagannya Najpopulyarnishim vidom sportu buv futbol Voseni 1991 roku gromada virishila vidznachati Svyato sela Golovnim zhittyedajnim dzherelom ye lyudi yaki tvoryat istoriyu nevtomno pracyuyut buduyut sadyat sadi viroshuyut vrozhayi narodzhuyut ditej Diti ta onuki majbutnye sela Radgospne Z 17 lyutogo 2016 roku selo Radgospne bulo perejmenovano na selishe Blagodatne Naselennya yakogo stanovit 1094 osobi Vidpovidno do Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 12 chervnya 2020 roku 726 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Hersonskoyi oblasti uvijshlo do skladu Skadovskoyi miskoyi gromadi 24 lyutogo 2022 roku selishe timchasovo okupovane rosijskimi vijskami pid chas rosijsko ukrayinskoyi vijni PostatiGolik Ruslan Valerijovich 1977 2015 soldat Zbrojnih sil Ukrayini zaginuv pid Debalcevim PrimitkiPostanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 4 lyutogo 2016 roku 984 VIII Pro perejmenuvannya okremih naselenih punktiv ta rajoniv Kilkist nayavnogo ta postijnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Hersonska oblast osib Region Rik Kategoriya naselennya Stat 1989 12 01 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Hersonska oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Hersonska oblast u do zagalnoyi chiselnosti naselennya Region Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Hersonskoyi oblasti Oficijnij vebportal parlamentu Ukrayini ukr Procitovano 7 zhovtnya 2022 Vijskovij ekspert poyasniv chomu rosijski vijska tak shvidko zahopili Hersonsku oblast www unian ua ukr Procitovano 27 lyutogo 2023 Arhiv originalu za 19 travnya 2017 Procitovano 12 travnya 2017 PosilannyaPogoda v seli Blagodatne 19 grudnya 2011 u Wayback Machine