Битва при Сан-Хасінто (англ. Battle of San Jacinto) — подія в Сан-Хасінто, що відбулася 21 квітня 1836 року та стала вирішальною битвою Техаської революції. Техаська армія, очолювана генералом Семом Г'юстоном атакувала та розгромила мексиканські сили під командуванням генерала Антоніо Лопеса де Санта-Анни в битві, що тривала всього 18 хвилин. Сотні мексиканських солдатів були вбиті або потрапили в полон, техасці ж утратили вбитими всього дев'ятьох.
Битва при Сан-Хасінто | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Техаська революція | |||||||
Битва при Сан-Хасінто | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Мексика | Техаська республіка | ||||||
Командувачі | |||||||
генерал та президент Мексики Санта-Анна | генерал Сем Г'юстон | ||||||
Сили | |||||||
1400 осіб, 1 знаряддя. | 900 осіб, 2 гармати. | ||||||
Втрати | |||||||
630 убитих, 208 поранених, 780 взято в полон. | 9 убитих, 26 поранених |
Санта-Анна, президент Мексики, був захоплений наступного дня і утримувався як військовополонений. Трьома тижнями по тому він підписав мирні угоди, за якими мексиканська армія повинна була покинути район, що підготувало ґрунт для майбутньої незалежності Техаської республіки. В угодах не було спеціально зазначено про визнання Техасу незалежною державою, але вони містили умову, що Санта-Анна буде домагатися такого визнання в Мехіко. Сем Г'юстон став національною знаменитістю, а бойовий техаський клич «Пам'ятай Аламо!» і «Пам'ятай Голіад!» увійшли в американську історію та легенди.
Передісторія
У ранні роки незалежності Мексики численні англо-американські іммігранти оселялися в мексиканському Техасі, колишньою частиною штату . 1835 року вони підняли заколот проти мексиканського уряду президента Санта-Анни, після того як він розірвав конституцію 1824, розпустив мексиканський конгрес, законодавчу владу та встановив диктатуру. Після захоплення невеликих мексиканських аванпостів та розгрому мексиканських гарнізонів техасці сформували тимчасовий уряд і проголосили .
Сотні добровольців зі Сполучених Штатів стікалися до новоствореної республіки, щоб допомогти колоністам домогтися незалежності. З цих добровольців сформували два полки регулярної техаської армії. Інші добровольці (включаючи техасців та ) також утворили кілька рот для захисту різних об'єктів, які могли стати метою мексиканської інтервенції. Для прикладу в битві при Сан-Джесінто брали участь Кентуккійскі стрільці, — рота, яку привів із Цинцинаті та північного Кентуккі . Вони були єдиними в техаських збройних силах, хто носив уніформу. Інші загони носили лише формальну форму (як Новоорлеанські Сірі, інша рота, утворена в Америці. Перебуваючи у лавах регулярної техаської армії, вони билися і загинули в битві за Аламо).
1836 року Санта-Анна особисто повів військо чисельністю 3000 — 3500 мексиканців на придушення техаського заколоту. Спочатку він вступив в Сан-Антоніо-де-Бехар і 6 березня після 12-денної облоги знищив техаський гарнізон при штурмі Аламо. На правому напрямку мексиканського наступу генерал розбив другий загін техасців у . Санта-Анна вважав полонених бандитами та піратами і наказав розстріляти більшість (близько 350 осіб) з них, що й було виконано 27 березня в Пальмову неділю ().
Головні техаські сили під командуванням Г'юстона повільно відступали на схід. Президент не був прихильником Г'юстона та вважав, що він не здатний розвернутися і дати бій своїм мексиканським переслідувачам. Не зважаючи на це, він часто посилав Г'юстону депеші з вимогами повернути та битися. Побоюючись можливості раптового та швидкого просування мексиканців, Бернет та техаське уряд покинули , тимчасову столицю Техасу, та поспішно попрямували до Мексиканської затоки. Резиденцію уряду перенесли в Гаррісбурґ (зараз це окраїна Г'юстона), пізніше в Галвестон. У кільватері уряду рухалися тисячі переляканих колоністів, як техасців так і теханос по дорозі, що пізніше стала відомою як (англ. Runaway Scrape).
Спочатку Г'юстон рухався до річки , кордоні Сполучених штатів, де збиралася федеральна армія під командою генерала Гейнса Пендлтона для захисту Луїзіани від можливого вторгнення Санта-Анни після розправи з техаськими повстанцями. Однак Г'юстон незабаром повернув на південний схід у напрямку до Харрісбурга.
Санта-Анна переслідував Г'юстона. Він замислив пастку: три колони мексиканців мали зійтися в точці розташування Г'юстона та розгромити його. Однак Санта-Анна відправив одну колону на захоплення тимчасового уряду, а другу для захисту лінії постачання. Сам він очолив колону, що залишилася (близько 900 осіб), яка протистояла Г'юстону. Санта-Анна наздогнав Г'юстона 19 квітня на переправі біля міста Лінчбург. Він зайняв позицію в межиріччі Сан-Джесінто та . Тим часом Г'юстон розбив табір менше ніж в кілометрі від Санта-Анни на іншій стороні поля.
Плани сторін
Вважаючи, що Г'юстон затиснутий в куток, Санта-Анна вирішив дати своїй армії відпочинок 19 квітня, а 22 квітня вирушити в атаку. Після приходу підкріплення в кількості 500 осіб під командою генерала сили Санта-Анни склали приблизно 1400 солдат. Санта-Анна поставив де Коса і його людей на свій правий фланг біля річки. Свою єдину 12-фунтову гармату він поставив у центрі. Також він звів барикаду висотою в 5 футів (1,5 м) з ранців та багажу для захисту піхоти. Кавалерію, що складалася з ветеранів, Санта-Анна розмістив на лівому фланзі та пішов складати план завтрашньої атаки.
Вранці 21 квітня Г'юстон провів військову раду, на якій більшість його офіцерів висловилися за очікування атаки Санта-Анни. Однак він не погодився з їх думкою, вирішивши раптово перейти в наступ опівдні. Він розсудив, що час на боці Санта-Анни, який може зібрати свою розкидану армію. Це було ризиковано, оскільки мексиканці стояли на рівнині. При підході техаська армія була вразливою для вогню. Тому Г'юстон вирішив послати кавалерію в обхід, а лінію своєї піхоти розтягнути максимально тонше. Безсумнівно, свою роль зіграла фатальна помилка Санта-Анни, який на час полуденної сієсти не поставив чатових на пости навколо табору і не вислав дозорних та розвідників.
Зухвалий план генерала Г'юстона отримав схвалення у військового міністра Техасу , який завдяки наполегливості президента Бернета наздогнав армію, щоб допомагати порадами Г'юстону. У 3:30 пополудні генерал Г'юстон вишикував солдат в бойові лінії для майбутньої атаки. Від мексиканських поглядів їх приховували дерева та невеликий гребінь гори. Їм належало перетнути відкрите поле між ними і мексиканською армією. Відсутність дозорних з боку Санта-Анни виявилося фатальною помилкою.
Битва
21 квітня о 16:30 після донесення розвідника про спалення мосту Вінц (таким чином обидві армії залишилися без шляхів відступу) головна техаська бойова лінія рушила вперед. Флейтист заграв популярну мелодію: «Прийдеш ти в альтанку, яку я побудував для тебе». Генерал Г'юстон особисто повів піхоту, поставивши 2-й полк під командою полковника Сідні Шермана на лівий фланг. За лінією 2-полку прямував 1-й полк добровольців під командою полковника . У центрі бойового порядку котилися вперед дві невеликі мідні гладкоствольні гармати (їх називали «сестри-близнюки») подаровані жителями Цинцинаті (Огайо). Артилеристів під командою майора Джорджа У. Хоклі підтримували чотири роти піхоти під командою капітана Генрі Вакса Карнеса. Праве крило війська становив полк техаських регулярних військ під командою полковника Генрі Мілларда. Далеко від правого флангу рухався загін з 61 техаського вершника під командою новоспеченого полковника (днем раніше він був всього лише рядовим, але завдяки відвазі та винахідливості, проявлених ним у короткій сутичці з мексиканцями 20 квітня він був негайно підвищений у званні до полковника, а згодом став другим президентом Техасу). Він збирався обійти лівий фланг мексиканців.
Техаська армія швидко та нечутно перетнула зарослу високою травою рівнину, зупинившись всього в декількох дюжинах ярдів від табору Санта-Анни. Раптово з криками «Пам'ятай Аламо!» І «Пам'ятай Голіад!» техасці атакували табір. Вони наблизилися на відстань у кілька ярдів до мексиканців та відкрили вогонь. Запанувало сум'яття. Армія Санта-Анни складалась в першу чергу з професійних солдатів, привчених битися в лавах, ведучи вогонь у шеренгах по противнику. Більшість з них виявилися неготовими та навіть неозброєними перед цією раптовою атакою. Генерал відчайдушно намагався організувати хоч якусь подобу організованого опору, але незабаром упав під пострілами та загинув. Його підлеглих охопила паніка, і вони почали тікати, лінія мексиканської оборони швидко розвалилася.
Сотні деморалізованих та приведених в сум'яття мексиканців були розбиті вщент, безліч вдалося до втечі вздовж берега річки. Частина солдатів згуртувалася і спробувала дати відсіч техасцям, але через свою неготовність вони виявилися недостатньо спорядженими перед відмінно екіпірованими техаськими колоністами в рукопашному бою. Генерал із залишками боєздатних сил чинив опір, але незабаром з 400 людьми змушений був здатися Раску.
Під час короткої, але запеклої битви Г'юстону прострелили ліву кісточку, а Санта-Анна втік. Протягом 18 хвилинного бою техаська армія здобула приголомшливу перемогу. Мексиканці втратили 630 осіб убитими, 208 пораненими і 730 полоненими.
Після бою
Санта-Анна зняв свою багато прикрашену форму та переодягнувся в мундир рядового драгуна, щоб уникнути виявлення. Наступного ранку на його пошуки вислали партію, у складі якої були Джеймс Сильвестр, Вашингтон Секрест, Сіон Бостік та містер Коул. На нещастя для Санта-Анни було широко відомо, що він носить шовкову білизну. Крім того, він мав дурість відповісти на звернення «El Presidente». Завдяки цьому техасці точно знали, кого вони захопили. Г'юстон залишив йому життя, він вважав за найкраще вступити з ним в угоду, уклавши угоду про припинення військових дій і виведення з території Техасу залишків військ Санта-Анни.
14 травня 1836 року Санта-Анна підписав , в яких погодився вивести свої війська з «земель Техасу» та отримав в обмін супровід для свого безпечного повернення в Мехіко, для того, щоб домагатися визнання нової техаської республіки. Однак техасці не виконали свою частину угоди: Санта-Анна 6 місяців утримувався, як військовополонений та врешті був доставлений в Вашингтон. За той час мексиканський уряд відрікся від Санта-Анни, позбавивши його права укладати якісь угоди. У Вашингтоні Санта-Анна зустрівся з президентом Ендрю Джексоном. На початку 1837 року Санта-Анна повернувся до Мексики на зустріч своїй ганьбі. Незалежність Техасу вважалася доконаним фактом (fait accompli), хоча Мексика і не визнавала її офіційно аж до підписання договору Гвадалупе-Ідальго, який завершив американо-мексиканську війну 1848 року.
Легенда про жовту троянду
Було добре відомо, що під час кампанії Санта-Анна посилав своїх ад'ютантів на пошуки гарних жінок, щоб заарештовувати їх і використовувати для свого задоволення. За легендою він розважався з мулаткою на ім'я Емілі Морган на початку гарматного обстрілу. Пізніше було написано пісню «The Yellow Rose of Texas» (Жовта троянда Техасу), присвячену ролі, яку зіграла Емілі Морган в цій битві. Жодних джерел, що підтверджували б цю історію, немає і зараз вона не визнається істориками.
Пам'ять
Останній з учасників битви на боці техасців, Альфонсо Стіл, помер 8 липня 1911 року у віці 94 років. Портрет Стіла висить в залі засідань сенату в Капітолії штату Техас. Пам'яті Стіла присвячений придорожній парк в окрузі Лаймстоун, Техас.
Ще один парк, державний історичний парк Сан-Джесінто, служить нагадуванням про битву і включає — найвищу меморіальну колону в світі (172.92 м). Парк розташований недалеко від р. Deer Park, в 25 милях (40 км) на схід від бізнесової частини Г'юстона. Напис на монументі свідчить:
Якщо судити за результатами битви, то битва при Сан-Джесінто є однєю з найбільш результативних битв в історії. Тут була завойована свобода Техасу (що не був ще на той час частиною Сполучених Штатів) від Мексики. Мексикано-американська війна призвела до придбання Сполученими Штатами територій штатів Техасу, Нью-Мексико, Аризони, Невади, Каліфорнії, Юти та частини територій Колорадо, Вайомінгу, Канзасу та Оклахоми. Майже третина нинішньої території американської нації, близько мільйона квадратних миль території змінила владу.
У складі флотів США і Техасу були кораблі, названі на честь битви: Техаський транспорт «Сан-Джесінто» та корабель ВМФ США «Сан-Джесінто».
Щороку у квітні в день Сан-Джесінто, у парку Сан-Джесінто проводиться фестиваль та показовий бій.
В 20-му столітті штат Техас звів різноманітні пам'ятники та історичні віхи, що відзначають шлях і табори армії Г'юстона на шляху її маршу до Сан-Джесінто.
Див. також
Література
- Maher, Ramona; Gammell, Stephen; Rohr, John A. (1974), The Glory Horse: A Story of the Battle of San Jacinto and Texas in 1836, Coward, McCann & Geoghegan, ISBN
{{}}
: Перевірте значення|isbn=
: контрольна сума () - Moore, Stephen L. (2004), Eighteen Minutes: The Battle of San Jacinto and the Texas Independence Campaign, Rowman & Littlefield, ISBN
- Pohl, James W. (1989), The Battle of San Jacinto, Texas State Historical Association, ISBN
- Tolbert, Frank X. (1969), The Day of San Jacinto, Jenkins Publishing Company
Посилання
- Some primary accounts insist that the fifer's tune was actually «Yankee Doodle.» See Battle of San Jancinto website [ 2 травня 2007 у Wayback Machine.].
- . Архів оригіналу за 2 травня 2007. Процитовано 15 лютого 2015.
- . Архів оригіналу за 2 травня 2007. Процитовано 15 лютого 2015.
- . Архів оригіналу за 15 лютого 2015. Процитовано 15 лютого 2015.
- San Jacinto Day Festival and Battle Reenactment on April 20[недоступне посилання з червня 2019], San Jacinto Museum
Гіперпосилання
- Battle of San Jacinto — Handbook of Texas Online [Архівовано 4 жовтня 2012 у WebCite]
- San Jacinto Battle-ground [ 10 жовтня 2008 у Wayback Machine.] 1856 map, hosted by the Portal to Texas History [ 12 жовтня 2008 у Wayback Machine.].
- Map of the Battle Ground of San Jacinto [ 22 січня 2009 у Wayback Machine.] from A pictorial history of Texas, from the earliest visits of European adventurers, to A.D. 1879 [ 23 липня 2008 у Wayback Machine.], hosted by the Portal to Texas History [ 12 жовтня 2008 у Wayback Machine.].
- True veterans of Texas: an authentic account of the Battle of San Jacinto: a complete list of heroes who fought, bled and died at San Jacinto, hosted by the Portal to Texas History [ 12 жовтня 2008 у Wayback Machine.].
- — The Sons of DeWitt Colony
- Battle of San Jacinto [ 18 листопада 2013 у Wayback Machine.] — Texas State Library
- Memorial aerial view
- Flags of Guerrero and Matamoros Battalions [ 18 листопада 2013 у Wayback Machine.] — Texas State Library and Archives Commission
- Battle of San Jacinto [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] from Yoakum's History of Texas, 1855
- San Jacinto Monument & Museum [ 23 лютого 2015 у Wayback Machine.]
- Sam Houston's official report on the Battle of San Jacinto [ 15 лютого 2015 у Wayback Machine.] — TexasBob.com
- Battle of San Jacinto, A Mexican prospective — Pedro Delgado in 1837 [ 15 лютого 2015 у Wayback Machine.] — TexasBob.com
- From
- Junius William Mottley killed in the battle [ 15 лютого 2015 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bitva pri San Hasinto angl Battle of San Jacinto podiya v San Hasinto sho vidbulasya 21 kvitnya 1836 roku ta stala virishalnoyu bitvoyu Tehaskoyi revolyuciyi Tehaska armiya ocholyuvana generalom Semom G yustonom atakuvala ta rozgromila meksikanski sili pid komanduvannyam generala Antonio Lopesa de Santa Anni v bitvi sho trivala vsogo 18 hvilin Sotni meksikanskih soldativ buli vbiti abo potrapili v polon tehasci zh utratili vbitimi vsogo dev yatoh Bitva pri San HasintoTehaska revolyuciyaBitva pri San HasintoData21 kvitnya 1836Miscerichka San Hasinto Tehas SShARezultatRishucha peremoga tehascivStoroniMeksikaTehaska respublikaKomanduvachigeneral ta prezident Meksiki Santa Annageneral Sem G yustonSili1400 osib 1 znaryaddya 900 osib 2 garmati Vtrati630 ubitih 208 poranenih 780 vzyato v polon 9 ubitih 26 poranenih Santa Anna prezident Meksiki buv zahoplenij nastupnogo dnya i utrimuvavsya yak vijskovopolonenij Troma tizhnyami po tomu vin pidpisav mirni ugodi za yakimi meksikanska armiya povinna bula pokinuti rajon sho pidgotuvalo grunt dlya majbutnoyi nezalezhnosti Tehaskoyi respubliki V ugodah ne bulo specialno zaznacheno pro viznannya Tehasu nezalezhnoyu derzhavoyu ale voni mistili umovu sho Santa Anna bude domagatisya takogo viznannya v Mehiko Sem G yuston stav nacionalnoyu znamenitistyu a bojovij tehaskij klich Pam yataj Alamo i Pam yataj Goliad uvijshli v amerikansku istoriyu ta legendi PeredistoriyaU ranni roki nezalezhnosti Meksiki chislenni anglo amerikanski immigranti oselyalisya v meksikanskomu Tehasi kolishnoyu chastinoyu shtatu 1835 roku voni pidnyali zakolot proti meksikanskogo uryadu prezidenta Santa Anni pislya togo yak vin rozirvav konstituciyu 1824 rozpustiv meksikanskij kongres zakonodavchu vladu ta vstanoviv diktaturu Pislya zahoplennya nevelikih meksikanskih avanpostiv ta rozgromu meksikanskih garnizoniv tehasci sformuvali timchasovij uryad i progolosili Sotni dobrovolciv zi Spoluchenih Shtativ stikalisya do novostvorenoyi respubliki shob dopomogti kolonistam domogtisya nezalezhnosti Z cih dobrovolciv sformuvali dva polki regulyarnoyi tehaskoyi armiyi Inshi dobrovolci vklyuchayuchi tehasciv ta takozh utvorili kilka rot dlya zahistu riznih ob yektiv yaki mogli stati metoyu meksikanskoyi intervenciyi Dlya prikladu v bitvi pri San Dzhesinto brali uchast Kentukkijski strilci rota yaku priviv iz Cincinati ta pivnichnogo Kentukki Voni buli yedinimi v tehaskih zbrojnih silah hto nosiv uniformu Inshi zagoni nosili lishe formalnu formu yak Novoorleanski Siri insha rota utvorena v Americi Perebuvayuchi u lavah regulyarnoyi tehaskoyi armiyi voni bilisya i zaginuli v bitvi za Alamo 1836 roku Santa Anna osobisto poviv vijsko chiselnistyu 3000 3500 meksikanciv na pridushennya tehaskogo zakolotu Spochatku vin vstupiv v San Antonio de Behar i 6 bereznya pislya 12 dennoyi oblogi znishiv tehaskij garnizon pri shturmi Alamo Na pravomu napryamku meksikanskogo nastupu general rozbiv drugij zagin tehasciv u Santa Anna vvazhav polonenih banditami ta piratami i nakazav rozstrilyati bilshist blizko 350 osib z nih sho j bulo vikonano 27 bereznya v Palmovu nedilyu Golovni tehaski sili pid komanduvannyam G yustona povilno vidstupali na shid Prezident ne buv prihilnikom G yustona ta vvazhav sho vin ne zdatnij rozvernutisya i dati bij svoyim meksikanskim peresliduvacham Ne zvazhayuchi na ce vin chasto posilav G yustonu depeshi z vimogami povernuti ta bitisya Poboyuyuchis mozhlivosti raptovogo ta shvidkogo prosuvannya meksikanciv Bernet ta tehaske uryad pokinuli timchasovu stolicyu Tehasu ta pospishno popryamuvali do Meksikanskoyi zatoki Rezidenciyu uryadu perenesli v Garrisburg zaraz ce okrayina G yustona piznishe v Galveston U kilvateri uryadu ruhalisya tisyachi perelyakanih kolonistiv yak tehasciv tak i tehanos po dorozi sho piznishe stala vidomoyu yak angl Runaway Scrape Spochatku G yuston ruhavsya do richki kordoni Spoluchenih shtativ de zbiralasya federalna armiya pid komandoyu generala Gejnsa Pendltona dlya zahistu Luyiziani vid mozhlivogo vtorgnennya Santa Anni pislya rozpravi z tehaskimi povstancyami Odnak G yuston nezabarom povernuv na pivdennij shid u napryamku do Harrisburga Santa Anna peresliduvav G yustona Vin zamisliv pastku tri koloni meksikanciv mali zijtisya v tochci roztashuvannya G yustona ta rozgromiti jogo Odnak Santa Anna vidpraviv odnu kolonu na zahoplennya timchasovogo uryadu a drugu dlya zahistu liniyi postachannya Sam vin ocholiv kolonu sho zalishilasya blizko 900 osib yaka protistoyala G yustonu Santa Anna nazdognav G yustona 19 kvitnya na perepravi bilya mista Linchburg Vin zajnyav poziciyu v mezhirichchi San Dzhesinto ta Tim chasom G yuston rozbiv tabir menshe nizh v kilometri vid Santa Anni na inshij storoni polya Plani storinSem G yuston v bitvi Fragment kartini roztashovanoyi na budivli Kapitoliyu shtatu Tehas Vvazhayuchi sho G yuston zatisnutij v kutok Santa Anna virishiv dati svoyij armiyi vidpochinok 19 kvitnya a 22 kvitnya virushiti v ataku Pislya prihodu pidkriplennya v kilkosti 500 osib pid komandoyu generala sili Santa Anni sklali priblizno 1400 soldat Santa Anna postaviv de Kosa i jogo lyudej na svij pravij flang bilya richki Svoyu yedinu 12 funtovu garmatu vin postaviv u centri Takozh vin zviv barikadu visotoyu v 5 futiv 1 5 m z ranciv ta bagazhu dlya zahistu pihoti Kavaleriyu sho skladalasya z veteraniv Santa Anna rozmistiv na livomu flanzi ta pishov skladati plan zavtrashnoyi ataki Vranci 21 kvitnya G yuston proviv vijskovu radu na yakij bilshist jogo oficeriv vislovilisya za ochikuvannya ataki Santa Anni Odnak vin ne pogodivsya z yih dumkoyu virishivshi raptovo perejti v nastup opivdni Vin rozsudiv sho chas na boci Santa Anni yakij mozhe zibrati svoyu rozkidanu armiyu Ce bulo rizikovano oskilki meksikanci stoyali na rivnini Pri pidhodi tehaska armiya bula vrazlivoyu dlya vognyu Tomu G yuston virishiv poslati kavaleriyu v obhid a liniyu svoyeyi pihoti roztyagnuti maksimalno tonshe Bezsumnivno svoyu rol zigrala fatalna pomilka Santa Anni yakij na chas poludennoyi siyesti ne postaviv chatovih na posti navkolo taboru i ne vislav dozornih ta rozvidnikiv Zuhvalij plan generala G yustona otrimav shvalennya u vijskovogo ministra Tehasu yakij zavdyaki napoleglivosti prezidenta Berneta nazdognav armiyu shob dopomagati poradami G yustonu U 3 30 popoludni general G yuston vishikuvav soldat v bojovi liniyi dlya majbutnoyi ataki Vid meksikanskih poglyadiv yih prihovuvali dereva ta nevelikij grebin gori Yim nalezhalo peretnuti vidkrite pole mizh nimi i meksikanskoyu armiyeyu Vidsutnist dozornih z boku Santa Anni viyavilosya fatalnoyu pomilkoyu Bitva Sestri bliznyuki kopiyi Originali znaryad bachili vostannye 1865 Div 1 21 kvitnya o 16 30 pislya donesennya rozvidnika pro spalennya mostu Vinc takim chinom obidvi armiyi zalishilisya bez shlyahiv vidstupu golovna tehaska bojova liniya rushila vpered Flejtist zagrav populyarnu melodiyu Prijdesh ti v altanku yaku ya pobuduvav dlya tebe General G yuston osobisto poviv pihotu postavivshi 2 j polk pid komandoyu polkovnika Sidni Shermana na livij flang Za liniyeyu 2 polku pryamuvav 1 j polk dobrovolciv pid komandoyu polkovnika U centri bojovogo poryadku kotilisya vpered dvi neveliki midni gladkostvolni garmati yih nazivali sestri bliznyuki podarovani zhitelyami Cincinati Ogajo Artileristiv pid komandoyu majora Dzhordzha U Hokli pidtrimuvali chotiri roti pihoti pid komandoyu kapitana Genri Vaksa Karnesa Prave krilo vijska stanoviv polk tehaskih regulyarnih vijsk pid komandoyu polkovnika Genri Millarda Daleko vid pravogo flangu ruhavsya zagin z 61 tehaskogo vershnika pid komandoyu novospechenogo polkovnika dnem ranishe vin buv vsogo lishe ryadovim ale zavdyaki vidvazi ta vinahidlivosti proyavlenih nim u korotkij sutichci z meksikancyami 20 kvitnya vin buv negajno pidvishenij u zvanni do polkovnika a zgodom stav drugim prezidentom Tehasu Vin zbiravsya obijti livij flang meksikanciv Tehaska armiya shvidko ta nechutno peretnula zaroslu visokoyu travoyu rivninu zupinivshis vsogo v dekilkoh dyuzhinah yardiv vid taboru Santa Anni Raptovo z krikami Pam yataj Alamo I Pam yataj Goliad tehasci atakuvali tabir Voni nablizilisya na vidstan u kilka yardiv do meksikanciv ta vidkrili vogon Zapanuvalo sum yattya Armiya Santa Anni skladalas v pershu chergu z profesijnih soldativ privchenih bitisya v lavah veduchi vogon u sherengah po protivniku Bilshist z nih viyavilisya negotovimi ta navit neozbroyenimi pered ciyeyu raptovoyu atakoyu General vidchajdushno namagavsya organizuvati hoch yakus podobu organizovanogo oporu ale nezabarom upav pid postrilami ta zaginuv Jogo pidleglih ohopila panika i voni pochali tikati liniya meksikanskoyi oboroni shvidko rozvalilasya Sotni demoralizovanih ta privedenih v sum yattya meksikanciv buli rozbiti vshent bezlich vdalosya do vtechi vzdovzh berega richki Chastina soldativ zgurtuvalasya i sprobuvala dati vidsich tehascyam ale cherez svoyu negotovnist voni viyavilisya nedostatno sporyadzhenimi pered vidminno ekipirovanimi tehaskimi kolonistami v rukopashnomu boyu General iz zalishkami boyezdatnih sil chiniv opir ale nezabarom z 400 lyudmi zmushenij buv zdatisya Rasku Pid chas korotkoyi ale zapekloyi bitvi G yustonu prostrelili livu kistochku a Santa Anna vtik Protyagom 18 hvilinnogo boyu tehaska armiya zdobula prigolomshlivu peremogu Meksikanci vtratili 630 osib ubitimi 208 poranenimi i 730 polonenimi Pislya boyuWilliam Huddle Kartina Zdacha v polon Santa Anni pokazuye silnih meksikanciv sho zdayutsya poranenomu Semu G yustonu Santa Anna znyav svoyu bagato prikrashenu formu ta pereodyagnuvsya v mundir ryadovogo draguna shob uniknuti viyavlennya Nastupnogo ranku na jogo poshuki vislali partiyu u skladi yakoyi buli Dzhejms Silvestr Vashington Sekrest Sion Bostik ta mister Koul Na neshastya dlya Santa Anni bulo shiroko vidomo sho vin nosit shovkovu biliznu Krim togo vin mav durist vidpovisti na zvernennya El Presidente Zavdyaki comu tehasci tochno znali kogo voni zahopili G yuston zalishiv jomu zhittya vin vvazhav za najkrashe vstupiti z nim v ugodu uklavshi ugodu pro pripinennya vijskovih dij i vivedennya z teritoriyi Tehasu zalishkiv vijsk Santa Anni 14 travnya 1836 roku Santa Anna pidpisav v yakih pogodivsya vivesti svoyi vijska z zemel Tehasu ta otrimav v obmin suprovid dlya svogo bezpechnogo povernennya v Mehiko dlya togo shob domagatisya viznannya novoyi tehaskoyi respubliki Odnak tehasci ne vikonali svoyu chastinu ugodi Santa Anna 6 misyaciv utrimuvavsya yak vijskovopolonenij ta vreshti buv dostavlenij v Vashington Za toj chas meksikanskij uryad vidriksya vid Santa Anni pozbavivshi jogo prava ukladati yakis ugodi U Vashingtoni Santa Anna zustrivsya z prezidentom Endryu Dzheksonom Na pochatku 1837 roku Santa Anna povernuvsya do Meksiki na zustrich svoyij ganbi Nezalezhnist Tehasu vvazhalasya dokonanim faktom fait accompli hocha Meksika i ne viznavala yiyi oficijno azh do pidpisannya dogovoru Gvadalupe Idalgo yakij zavershiv amerikano meksikansku vijnu 1848 roku Legenda pro zhovtu troyanduBulo dobre vidomo sho pid chas kampaniyi Santa Anna posilav svoyih ad yutantiv na poshuki garnih zhinok shob zaareshtovuvati yih i vikoristovuvati dlya svogo zadovolennya Za legendoyu vin rozvazhavsya z mulatkoyu na im ya Emili Morgan na pochatku garmatnogo obstrilu Piznishe bulo napisano pisnyu The Yellow Rose of Texas Zhovta troyanda Tehasu prisvyachenu roli yaku zigrala Emili Morgan v cij bitvi Zhodnih dzherel sho pidtverdzhuvali b cyu istoriyu nemaye i zaraz vona ne viznayetsya istorikami Pam yatMonument San Dzhesinto Ostannij z uchasnikiv bitvi na boci tehasciv Alfonso Stil pomer 8 lipnya 1911 roku u vici 94 rokiv Portret Stila visit v zali zasidan senatu v Kapitoliyi shtatu Tehas Pam yati Stila prisvyachenij pridorozhnij park v okruzi Lajmstoun Tehas She odin park derzhavnij istorichnij park San Dzhesinto sluzhit nagaduvannyam pro bitvu i vklyuchaye najvishu memorialnu kolonu v sviti 172 92 m Park roztashovanij nedaleko vid r Deer Park v 25 milyah 40 km na shid vid biznesovoyi chastini G yustona Napis na monumenti svidchit Yaksho suditi za rezultatami bitvi to bitva pri San Dzhesinto ye odnyeyu z najbilsh rezultativnih bitv v istoriyi Tut bula zavojovana svoboda Tehasu sho ne buv she na toj chas chastinoyu Spoluchenih Shtativ vid Meksiki Meksikano amerikanska vijna prizvela do pridbannya Spoluchenimi Shtatami teritorij shtativ Tehasu Nyu Meksiko Arizoni Nevadi Kaliforniyi Yuti ta chastini teritorij Kolorado Vajomingu Kanzasu ta Oklahomi Majzhe tretina ninishnoyi teritoriyi amerikanskoyi naciyi blizko miljona kvadratnih mil teritoriyi zminila vladu U skladi flotiv SShA i Tehasu buli korabli nazvani na chest bitvi Tehaskij transport San Dzhesinto ta korabel VMF SShA San Dzhesinto Shoroku u kvitni v den San Dzhesinto u parku San Dzhesinto provoditsya festival ta pokazovij bij V 20 mu stolitti shtat Tehas zviv riznomanitni pam yatniki ta istorichni vihi sho vidznachayut shlyah i tabori armiyi G yustona na shlyahu yiyi marshu do San Dzhesinto Div takozhTehaska revolyuciyaLiteraturaMaher Ramona Gammell Stephen Rohr John A 1974 The Glory Horse A Story of the Battle of San Jacinto and Texas in 1836 Coward McCann amp Geoghegan ISBN 9780698202945 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Citation title Shablon Citation citation a Perevirte znachennya isbn kontrolna suma dovidka Moore Stephen L 2004 Eighteen Minutes The Battle of San Jacinto and the Texas Independence Campaign Rowman amp Littlefield ISBN 9781589070097 Pohl James W 1989 The Battle of San Jacinto Texas State Historical Association ISBN 9780876110843 Tolbert Frank X 1969 The Day of San Jacinto Jenkins Publishing CompanyPosilannyaSome primary accounts insist that the fifer s tune was actually Yankee Doodle See Battle of San Jancinto website 2 travnya 2007 u Wayback Machine Arhiv originalu za 2 travnya 2007 Procitovano 15 lyutogo 2015 Arhiv originalu za 2 travnya 2007 Procitovano 15 lyutogo 2015 Arhiv originalu za 15 lyutogo 2015 Procitovano 15 lyutogo 2015 San Jacinto Day Festival and Battle Reenactment on April 20 nedostupne posilannya z chervnya 2019 San Jacinto MuseumGiperposilannyaBattle of San Jacinto Handbook of Texas Online Arhivovano 4 zhovtnya 2012 u WebCite San Jacinto Battle ground 10 zhovtnya 2008 u Wayback Machine 1856 map hosted by the Portal to Texas History 12 zhovtnya 2008 u Wayback Machine Map of the Battle Ground of San Jacinto 22 sichnya 2009 u Wayback Machine from A pictorial history of Texas from the earliest visits of European adventurers to A D 1879 23 lipnya 2008 u Wayback Machine hosted by the Portal to Texas History 12 zhovtnya 2008 u Wayback Machine True veterans of Texas an authentic account of the Battle of San Jacinto a complete list of heroes who fought bled and died at San Jacinto hosted by the Portal to Texas History 12 zhovtnya 2008 u Wayback Machine The Sons of DeWitt Colony Battle of San Jacinto 18 listopada 2013 u Wayback Machine Texas State Library Memorial aerial view Flags of Guerrero and Matamoros Battalions 18 listopada 2013 u Wayback Machine Texas State Library and Archives Commission Battle of San Jacinto 24 veresnya 2015 u Wayback Machine from Yoakum s History of Texas 1855 San Jacinto Monument amp Museum 23 lyutogo 2015 u Wayback Machine Sam Houston s official report on the Battle of San Jacinto 15 lyutogo 2015 u Wayback Machine TexasBob com Battle of San Jacinto A Mexican prospective Pedro Delgado in 1837 15 lyutogo 2015 u Wayback Machine TexasBob com From Junius William Mottley killed in the battle 15 lyutogo 2015 u Wayback Machine