Битва на рівнині Канча-Раяда (ісп. Batalla de Cancha Rayada), також Друга битва на рівнині Канча-Раяда — бойове зіткнення іспанських роялістів та чилійських патріотів у ході війни за незалежність Чилі. Відбулася 19 березня 1818 року. Перемогу здобули війська роялістів на чолі з Маріано Осоріо, що викликало резонанс серед чилійців. У зв'язку з цим в чилійській історіографії також поширене найменування Сюрприз на Канча-Раяді (ісп. Sorpresa de Cancha Rayada).
Битва на рівнині Канча-Раяда (1818) | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Чилійська війна за незалежність Війна за незалежність Аргентини | |||||||
План битви | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Чилі Об'єднані провінції Ріо-де-ла-Плати | Іспанія | ||||||
Командувачі | |||||||
Бернардо О'Гіґґінс Хосе де Сан-Мартін | Маріано Осоріо | ||||||
Сили | |||||||
7000 | 5000 | ||||||
Втрати | |||||||
150 вбитих 300 поранених 2000 полонених | близько 200 вбитих і полонених |
Передумови
Внаслідок захоплення наполеонівською Францією Іспанії в 1808 році в іспанських колоніях, в тому числі в Чилі, розпочалися активні рухи за незалежність цих утворень від метрополії. 1814 року іспанським роялістам на чолі з Маріано Осоріо вдалося перемогти чилійців у битві при Ранкагуа. Більшість патріотів емігрували до аргентинської провінції Мендоса, де сформували Андську армію на чолі з Хосе де Сан-Мартіном та Бернардо О'Гіґґінсом. 1817 року в битві при Чакабуко чилійці розгромили роялістів та відновили свою владу.
Проте на початку 1818 року віцекороль Перу відправив Маріано Осоріо на Чилі. Його військова експедиція висадилася в Талькауано та почала рух на Сантьяго.
Хід битви
Напередодні битви роялістські війська Маріано Осоріо чисельністю 5000 осіб розбили табір та створили систему фортифікаційних укріплень поблизу міста Талька. Табір патріотів чисельністю 5000 осіб був за 7 км на рівнині . Жодна зі сторін не мала наміру вступати в бій, оскільки в жодної з них не було відповідних вигідних умов. Проте роялістський полковник все ж запропонував атакувати табір противника.
Іспанська атака розпочалася ввечері 19 березня 1818 року, близько 19:30. Наступ був раптовим. Хосе Ордоньєс розробив хитрий план: обійти місто вночі і вдарити в авангард, де патріотичні сили ще не завершили облаштування позицій. Основні сили роялістів були спрямовані на батальйон, яким командував Бернардо О'Гіґґінс. Його кінь був застрелений, а сам він отримав вогнепальне поранення в руку.
Через раптовість нападу в таборі патріотів здійнялася паніка. Хосе де Сан-Мартін, один з командувачів патріотичних сил, вирішив утримати позиції якомога довше. Це ще більше сприяло поширенню паніки серед солдатів. Після цього Сан-Мартін віддав наказ відступати. Тил і резерви вже встигли розпочати невеликий відступ, витримавши атаку, проте вони перебували без командування, оскільки їхній полковник Іларіон де ла Кінтана виїхав до штабу для отримання наказів і ще не повернувся. Відступ патріотичних сил очолив полковник . Полководці Сан-Мартін та поранений О'Гіґґінс також відступали. Роялістські війська переслідували їх.
Об'єднані чилійсько-аргентинські сили втратили близько 150 солдатів убитими, 2000 полоненими, а ще кількасот військових дезертували. Крім того, вони втратили всю свою артилерію.
Наслідки
До 21 березня розгромлені патріотичні сили змогли возз'єднатись в місті Сан-Фернандо.
Тим часом звістка про поразку надійшла до Сантьяго. Там поширились чутки про те, що Сан-Мартін та О'Гіґґінс були вбиті. Частина містян почала виїжджати до Мендоси. Охоплену панікою громадськість об'єднав Мануель Родрігес, який проголосив себе Верховним правителем. Цю посаду він посідав до 24 березня, коли О'Гіґґінс повернувся в Сантьяго.
Патріоти змогли відновити свої сили і вже 5 квітня у битві під Майпу завдали вирішальної поразки роялістам Осоріо.
Див. також
Примітки
- Las Batallas de Cancha Rayada | La guía de Historia. www.laguia2000.com. Процитовано 25 січня 2023.
- San Martín - Batalla de Cancha Rayada. www.todo-argentina.net. Процитовано 25 січня 2023.
- Miguel Luis AMUNÁTEGUI REYES (the Elder.) (1865). Compendio de la historia politica y eclesiástica de Chile ... 5a edicion, correjida y aumentada (ісп.).
- Pigna, Felipe (6 грудня 2017). La sorpresa de Cancha Rayada, 19 de marzo de 1818. El Historiador (ісп.). Процитовано 25 січня 2023.
- San Martín ante la adversidad, entre Cancha Rayada y Maipú. Instituto Nacional Sanmartiniano (англ.). Процитовано 25 січня 2023.
Джерела
- Luqui-Lagleyze, Julio Mario (2006). Por el rey, la fe y la patria: el Ejército Realista del Perú en la independencia sudamericana, 1810-1825. Madrid: Ministerio de Defensa de España, Secretaría General Técnica.
- García Camba, Andrés (1846). Memorias para la historia de las armas españolas en el Perú (ісп.). Madrid.
- Scheina, Robert L. (2003). Latin America's Wars: The age of the caudillo, 1791-1899. Brassey.
- Barros Arana, Diego (1850). Estudios históricos sobre Vicente Benavides i las campañas del Sur: 1818–1822 (ісп.). Santiago: Imprenta de Julio Belin i Compañia.
- Barros Arana, Diego (1855). Historia Jeneral de la Independencia de Chile (ісп.). Т. I—IV. Santiago: Imprenta del Ferrocarril.
- Barros Arana, Diego (1884–1902). Historia Jeneral de Chile (ісп.). Т. I—XVI. Santiago: Rafael Jover. ISBN .
- Castedo, Leopoldo (1954). Resumen de la Historia de Chile de Francisco Antonio Encina (ісп.). Т. 2. Santiago: Empresa Editora Zig-Zag.
- Encina, Francisco Antonio (1940–1952). Historia de Chile: desde la prehistoria hasta 1891 (ісп.). Т. I—XX. Santiago: Editorial Nascimento.
- Gay, Claudio (1856). Historia de la Independencia Chilena (ісп.). Т. I & II. Paris: Imprenta de E. Thunot y Cia.
- Harvey, Robert. «Liberators: Latin America's Struggle For Independence, 1810—1830». John Murray: London (2000).
- Herring, Hubert (1968). A History of Latin America. New York: Alfred A Knopf.
- Prago, Albert (1970). The Revolutions in Spanish America. New York: The Macmillan Company.
- Vicuña Mackenna, Benjamín (1849). El sitio de Chillán (ісп.). Santiago: Periodico La Tribuna.
- Vicuña Mackenna, Benjamín (1868). La guerra a muerte: memoria sobre las últimas campañas de la Independencia de Chile (1819–1824) (ісп.). Santiago: Imprenta Nacional. с. 562.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Div takozh Bitva na rivnini Kancha Rayada isp Batalla de Cancha Rayada takozh Druga bitva na rivnini Kancha Rayada bojove zitknennya ispanskih royalistiv ta chilijskih patriotiv u hodi vijni za nezalezhnist Chili Vidbulasya 19 bereznya 1818 roku Peremogu zdobuli vijska royalistiv na choli z Mariano Osorio sho viklikalo rezonans sered chilijciv U zv yazku z cim v chilijskij istoriografiyi takozh poshirene najmenuvannya Syurpriz na Kancha Rayadi isp Sorpresa de Cancha Rayada Bitva na rivnini Kancha Rayada 1818 Chilijska vijna za nezalezhnist Vijna za nezalezhnist ArgentiniPlan bitviData19 bereznya 1818Miscerivnina poblizu TalkiRezultatperemoga royalistivStoroni Chili Ob yednani provinciyi Rio de la Plati IspaniyaKomanduvachiBernardo O Giggins Hose de San MartinMariano OsorioSili70005000Vtrati150 vbitih 300 poranenih 2000 polonenihblizko 200 vbitih i polonenihPeredumoviVnaslidok zahoplennya napoleonivskoyu Franciyeyu Ispaniyi v 1808 roci v ispanskih koloniyah v tomu chisli v Chili rozpochalisya aktivni ruhi za nezalezhnist cih utvoren vid metropoliyi 1814 roku ispanskim royalistam na choli z Mariano Osorio vdalosya peremogti chilijciv u bitvi pri Rankagua Bilshist patriotiv emigruvali do argentinskoyi provinciyi Mendosa de sformuvali Andsku armiyu na choli z Hose de San Martinom ta Bernardo O Gigginsom 1817 roku v bitvi pri Chakabuko chilijci rozgromili royalistiv ta vidnovili svoyu vladu Prote na pochatku 1818 roku vicekorol Peru vidpraviv Mariano Osorio na Chili Jogo vijskova ekspediciya visadilasya v Talkauano ta pochala ruh na Santyago Hid bitviNaperedodni bitvi royalistski vijska Mariano Osorio chiselnistyu 5000 osib rozbili tabir ta stvorili sistemu fortifikacijnih ukriplen poblizu mista Talka Tabir patriotiv chiselnistyu 5000 osib buv za 7 km na rivnini Zhodna zi storin ne mala namiru vstupati v bij oskilki v zhodnoyi z nih ne bulo vidpovidnih vigidnih umov Prote royalistskij polkovnik vse zh zaproponuvav atakuvati tabir protivnika Ispanska ataka rozpochalasya vvecheri 19 bereznya 1818 roku blizko 19 30 Nastup buv raptovim Hose Ordonyes rozrobiv hitrij plan obijti misto vnochi i vdariti v avangard de patriotichni sili she ne zavershili oblashtuvannya pozicij Osnovni sili royalistiv buli spryamovani na bataljon yakim komanduvav Bernardo O Giggins Jogo kin buv zastrelenij a sam vin otrimav vognepalne poranennya v ruku Cherez raptovist napadu v tabori patriotiv zdijnyalasya panika Hose de San Martin odin z komanduvachiv patriotichnih sil virishiv utrimati poziciyi yakomoga dovshe Ce she bilshe spriyalo poshirennyu paniki sered soldativ Pislya cogo San Martin viddav nakaz vidstupati Til i rezervi vzhe vstigli rozpochati nevelikij vidstup vitrimavshi ataku prote voni perebuvali bez komanduvannya oskilki yihnij polkovnik Ilarion de la Kintana viyihav do shtabu dlya otrimannya nakaziv i she ne povernuvsya Vidstup patriotichnih sil ocholiv polkovnik Polkovodci San Martin ta poranenij O Giggins takozh vidstupali Royalistski vijska peresliduvali yih Ob yednani chilijsko argentinski sili vtratili blizko 150 soldativ ubitimi 2000 polonenimi a she kilkasot vijskovih dezertuvali Krim togo voni vtratili vsyu svoyu artileriyu NaslidkiDo 21 bereznya rozgromleni patriotichni sili zmogli vozz yednatis v misti San Fernando Tim chasom zvistka pro porazku nadijshla do Santyago Tam poshirilis chutki pro te sho San Martin ta O Giggins buli vbiti Chastina mistyan pochala viyizhdzhati do Mendosi Ohoplenu panikoyu gromadskist ob yednav Manuel Rodriges yakij progolosiv sebe Verhovnim pravitelem Cyu posadu vin posidav do 24 bereznya koli O Giggins povernuvsya v Santyago Patrioti zmogli vidnoviti svoyi sili i vzhe 5 kvitnya u bitvi pid Majpu zavdali virishalnoyi porazki royalistam Osorio Div takozhBitva pri Rankagua Bitva pri ChakabukoPrimitkiLas Batallas de Cancha Rayada La guia de Historia www laguia2000 com Procitovano 25 sichnya 2023 San Martin Batalla de Cancha Rayada www todo argentina net Procitovano 25 sichnya 2023 Miguel Luis AMUNATEGUI REYES the Elder 1865 Compendio de la historia politica y eclesiastica de Chile 5a edicion correjida y aumentada isp Pigna Felipe 6 grudnya 2017 La sorpresa de Cancha Rayada 19 de marzo de 1818 El Historiador isp Procitovano 25 sichnya 2023 San Martin ante la adversidad entre Cancha Rayada y Maipu Instituto Nacional Sanmartiniano angl Procitovano 25 sichnya 2023 DzherelaLuqui Lagleyze Julio Mario 2006 Por el rey la fe y la patria el Ejercito Realista del Peru en la independencia sudamericana 1810 1825 Madrid Ministerio de Defensa de Espana Secretaria General Tecnica Garcia Camba Andres 1846 Memorias para la historia de las armas espanolas en el Peru isp Madrid Scheina Robert L 2003 Latin America s Wars The age of the caudillo 1791 1899 Brassey Barros Arana Diego 1850 Estudios historicos sobre Vicente Benavides i las campanas del Sur 1818 1822 isp Santiago Imprenta de Julio Belin i Compania Barros Arana Diego 1855 Historia Jeneral de la Independencia de Chile isp T I IV Santiago Imprenta del Ferrocarril Barros Arana Diego 1884 1902 Historia Jeneral de Chile isp T I XVI Santiago Rafael Jover ISBN 978 0598482358 Castedo Leopoldo 1954 Resumen de la Historia de Chile de Francisco Antonio Encina isp T 2 Santiago Empresa Editora Zig Zag Encina Francisco Antonio 1940 1952 Historia de Chile desde la prehistoria hasta 1891 isp T I XX Santiago Editorial Nascimento Gay Claudio 1856 Historia de la Independencia Chilena isp T I amp II Paris Imprenta de E Thunot y Cia Harvey Robert Liberators Latin America s Struggle For Independence 1810 1830 John Murray London 2000 ISBN 0 7195 5566 3 Herring Hubert 1968 A History of Latin America New York Alfred A Knopf Prago Albert 1970 The Revolutions in Spanish America New York The Macmillan Company Vicuna Mackenna Benjamin 1849 El sitio de Chillan isp Santiago Periodico La Tribuna Vicuna Mackenna Benjamin 1868 La guerra a muerte memoria sobre las ultimas campanas de la Independencia de Chile 1819 1824 isp Santiago Imprenta Nacional s 562