Ця стаття не містить . (жовтень 2017) |
Би́тва при Ако́сто-Нью або Битва при Кампо-Гранде (ісп. Batalla de Acosta Ñu, порт. Batalha de Campo Grande) — битва війни Потрійного Альянсу, коли 16 серпня 1869 року, 20-тисячна армія Потрійного Альянсу атакувала й розгромила парагвайські сили чисельністю близько 6 тис. солдатів, багато з яких були дітьми.
Битва при Акоста-Нью (Битва при Кампо-Гранде) | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Війна Потрійного Альянсу | |||||||
Битва при Кампо-Гранде (картина Педру Америку) | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Парагвай | Бразильська імперія Аргентина | ||||||
Командувачі | |||||||
Бернардіно Кабальєро | Граф д'Е | ||||||
Військові сили | |||||||
6 000 | 20 000 | ||||||
Втрати | |||||||
2 000 вбитими, 1 200 полоненими | 26 вбитими, 259 пораненими | ||||||
Битви Війни Потрійного Альянсу | |||||||
– – – Ріачуело – – Естеро-Беяко – Туюті – Курупайті – Пікіссірі – Ітороро – – Акоста-Нью – Серро-Кора |
Передумови
У середиі 1869 року основні сили парагвайської армії були розбиті, а столиця країни Асунсьйон окупована військами Альянсу. Парагвайський диктатор Франсиско Солано Лопес, відмовився здатися і втік, присягаючись продовжувати боротьбу до кінця. Бразильський командувач Луїс Алвіс ді Ліма і Силва, герцог Кашіас, запропонував припинити бойові дії та вважати війну закінченою, але бразильський імператор Педру II відмовився зупинити кампанію поки Солано Лопес не буде захоплений. З приводу поганого стану здоров'я, герцог Кашіас пішов у відставку, і був замінений зятем імператора, , графом д'Е. Під його командуванням бразильська армія продовжувала кампанію в Парагваї до смерті Солано Лопеса в 1870 році.
У той час, коли майже все доросле чоловіче населення Парагваю було знищене або захоплене у полон, Солано Лопес почав призивати у армію дітей та старих, намагаючись продовжувати боротьбу з Альянсом. Деякі діти, щоб приховати свій вік, боролися з підробленими бородами.
Хід битви
Головні сили Альянсу під командуванням графа д'Е 15 серпня 1869 року взяли Каакупе, де на їх думку приховувався Солано Лопес, але він встиг втекти з міста кількома днями раніше. Щоб блокувати відступ парагвайської армії до Каратугаї, граф д'Е відправив кавалерійський загін, для блокування проходу Кампо-Гранде. Загін був пізніше підкріплений 2-м корпусом бразильської армії та аргентинськими солдатами під командуванням полковника Луїса Марії Кампоса.
Солдати Альянсу зустріли ар'єргард парагвайських сил в Кампо-Гранде 16 серпня. Битва почалася в 8:30 ранку, в ній узяли участь близько 6 000 парагвайських солдат під командуванням генерала Бернардіно Кабальєро проти 20 000 бразильських і аргентинських солдат. Кампо-Гранде (порт, ісп. Campo Grande — «велике поле») — обширна рівнина розміром близько 12 км², ідеальна для бразильської кінноти. Проте кіннота була в ар'єргарді, і наступ почався піхотою Альянсу.
Битва йшла протягом восьми годин, невелике число парагвайців здійснювали божевільний опір наступаючим солдатам Альянсу. Після перших ударів, солдати генерала Кабальєро відступили на інший берег річки Жакері, де вони мали вісім гармат і обози. При відступі вони підпалили траву, щоб приховати свій маневр димом.
Союзницька піхота здійснила першу спробу перетнути річку, але була відбита. Після цього граф д'Е наказав артилерії відкрити вогонь, який викликав величезні втрати на парагвайській стороні. На той час бразильська кіннота остаточно досягла поля бою, і змогла перетнути річку та зробити руйнівний наступ на парагвайські позиції. Солдати генерала Кабальєро захищалися, використовуючи класичні пізотні укріплення з багнетами, але несли величезні втрати.
Коли підійшла союзницька піхота, вона захопила всі вісім гармат і парагвайські позиції. Зрештою 2000 Парагвайців були вбиті і 1200 захоплені у полон. Сили Альянсу втратили 26 солдат вбитими і 259 пораненими. Генерал Кабальєро втік разом з частиною своїх солдатів.
Значення
Битва при Акоста-Нью/Кампо-Гранде була останньою великою битвою війни, яка завершилася кількома місяцями пізніше із смертю Солано Лопеса. Битва зображається на знаменитій картині Педру Америку «Битва при Кампо-Гранде» (La batalha de Campo Grande) і в відомій книзі «Спогади про війну та подорожі» (Recordações de Guerra e de Viagem) знаменитого бразильського письменника Віконта де Таунай, який узяв участь в битві.
Генерал Кабальєро пізніше здався, і подібно до інших полонених парагвайських офіцерів, був привезений до Ріо-де-Жанейро, де жив протягом кількох років у родовому будинку. Він пізніше залишив Бразилію і повернувся по Парагваю, де у період 1880—1886 років займав посаду президента країни. Мануел Деодору да Фонсека, командувач одного з бразильських піхотних батальйонів, пізніше став першим президентом Бразилії (1889—1891).
У Парагваї день битви, 16 серпня, відзначається як . Це національне свято, при якому пригадується Війна Потрійного Альянсу і її руйнівні наслідки.
Примітки
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno zhovten 2017 Bi tva pri Ako sto Nyu abo Bitva pri Kampo Grande isp Batalla de Acosta Nu port Batalha de Campo Grande bitva vijni Potrijnogo Alyansu koli 16 serpnya 1869 roku 20 tisyachna armiya Potrijnogo Alyansu atakuvala j rozgromila paragvajski sili chiselnistyu blizko 6 tis soldativ bagato z yakih buli ditmi Bitva pri Akosta Nyu Bitva pri Kampo Grande Vijna Potrijnogo Alyansu Bitva pri Kampo Grande kartina Pedru Ameriku Bitva pri Kampo Grande kartina Pedru Ameriku Data 16 serpnya 1869 Misce Kampo Grande Paragvaj Rezultat Peremoga soyuznikiv Storoni Paragvaj Brazilska imperiya Argentina Komanduvachi Bernardino Kabalyero Graf d E Vijskovi sili 6 000 20 000 Vtrati 2 000 vbitimi 1 200 polonenimi 26 vbitimi 259 poranenimi Bitvi Vijni Potrijnogo Alyansu Riachuelo Estero Beyako Tuyuti Kurupajti Pikissiri Itororo Akosta Nyu Serro KoraPeredumoviU seredii 1869 roku osnovni sili paragvajskoyi armiyi buli rozbiti a stolicya krayini Asunsjon okupovana vijskami Alyansu Paragvajskij diktator Fransisko Solano Lopes vidmovivsya zdatisya i vtik prisyagayuchis prodovzhuvati borotbu do kincya Brazilskij komanduvach Luyis Alvis di Lima i Silva gercog Kashias zaproponuvav pripiniti bojovi diyi ta vvazhati vijnu zakinchenoyu ale brazilskij imperator Pedru II vidmovivsya zupiniti kampaniyu poki Solano Lopes ne bude zahoplenij Z privodu poganogo stanu zdorov ya gercog Kashias pishov u vidstavku i buv zaminenij zyatem imperatora grafom d E Pid jogo komanduvannyam brazilska armiya prodovzhuvala kampaniyu v Paragvayi do smerti Solano Lopesa v 1870 roci U toj chas koli majzhe vse dorosle choloviche naselennya Paragvayu bulo znishene abo zahoplene u polon Solano Lopes pochav prizivati u armiyu ditej ta starih namagayuchis prodovzhuvati borotbu z Alyansom Deyaki diti shob prihovati svij vik borolisya z pidroblenimi borodami Hid bitviGolovni sili Alyansu pid komanduvannyam grafa d E 15 serpnya 1869 roku vzyali Kaakupe de na yih dumku prihovuvavsya Solano Lopes ale vin vstig vtekti z mista kilkoma dnyami ranishe Shob blokuvati vidstup paragvajskoyi armiyi do Karatugayi graf d E vidpraviv kavalerijskij zagin dlya blokuvannya prohodu Kampo Grande Zagin buv piznishe pidkriplenij 2 m korpusom brazilskoyi armiyi ta argentinskimi soldatami pid komanduvannyam polkovnika Luyisa Mariyi Kamposa Soldati Alyansu zustrili ar yergard paragvajskih sil v Kampo Grande 16 serpnya Bitva pochalasya v 8 30 ranku v nij uzyali uchast blizko 6 000 paragvajskih soldat pid komanduvannyam generala Bernardino Kabalyero proti 20 000 brazilskih i argentinskih soldat Kampo Grande port isp Campo Grande velike pole obshirna rivnina rozmirom blizko 12 km idealna dlya brazilskoyi kinnoti Prote kinnota bula v ar yergardi i nastup pochavsya pihotoyu Alyansu Bitva jshla protyagom vosmi godin nevelike chislo paragvajciv zdijsnyuvali bozhevilnij opir nastupayuchim soldatam Alyansu Pislya pershih udariv soldati generala Kabalyero vidstupili na inshij bereg richki Zhakeri de voni mali visim garmat i obozi Pri vidstupi voni pidpalili travu shob prihovati svij manevr dimom Soyuznicka pihota zdijsnila pershu sprobu peretnuti richku ale bula vidbita Pislya cogo graf d E nakazav artileriyi vidkriti vogon yakij viklikav velichezni vtrati na paragvajskij storoni Na toj chas brazilska kinnota ostatochno dosyagla polya boyu i zmogla peretnuti richku ta zrobiti rujnivnij nastup na paragvajski poziciyi Soldati generala Kabalyero zahishalisya vikoristovuyuchi klasichni pizotni ukriplennya z bagnetami ale nesli velichezni vtrati Koli pidijshla soyuznicka pihota vona zahopila vsi visim garmat i paragvajski poziciyi Zreshtoyu 2000 Paragvajciv buli vbiti i 1200 zahopleni u polon Sili Alyansu vtratili 26 soldat vbitimi i 259 poranenimi General Kabalyero vtik razom z chastinoyu svoyih soldativ ZnachennyaBitva pri Akosta Nyu Kampo Grande bula ostannoyu velikoyu bitvoyu vijni yaka zavershilasya kilkoma misyacyami piznishe iz smertyu Solano Lopesa Bitva zobrazhayetsya na znamenitij kartini Pedru Ameriku Bitva pri Kampo Grande La batalha de Campo Grande i v vidomij knizi Spogadi pro vijnu ta podorozhi Recordacoes de Guerra e de Viagem znamenitogo brazilskogo pismennika Vikonta de Taunaj yakij uzyav uchast v bitvi General Kabalyero piznishe zdavsya i podibno do inshih polonenih paragvajskih oficeriv buv privezenij do Rio de Zhanejro de zhiv protyagom kilkoh rokiv u rodovomu budinku Vin piznishe zalishiv Braziliyu i povernuvsya po Paragvayu de u period 1880 1886 rokiv zajmav posadu prezidenta krayini Manuel Deodoru da Fonseka komanduvach odnogo z brazilskih pihotnih bataljoniv piznishe stav pershim prezidentom Braziliyi 1889 1891 U Paragvayi den bitvi 16 serpnya vidznachayetsya yak Ce nacionalne svyato pri yakomu prigaduyetsya Vijna Potrijnogo Alyansu i yiyi rujnivni naslidki Primitki