Битва за Хюе — одна із найвідоміших битв В'єтнамської війни, яка тривала з 30 січня по 3 березня 1968 року. Бої в Хюе були складовою частиною масштабного наступу В'єтконгу та північнов'єтнамської армії в Республіці В'єтнам. Битва вирізнялася запеклими вуличними боями, які призвели до масових руйнувань та численних жертв серед мирного населення.
Битва за Хюе | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Основний конфлікт: Війна у В'єтнамі | |||||||
Американські морські піхотинці під час боїв за місто | |||||||
Координати: 16°28′03″ пн. ш. 107°34′48″ сх. д. / 16.467500000027779805° пн. ш. 107.58000000002778052° сх. д. | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Республіка В'єтнам США | ДРВ В'єтконг | ||||||
Командувачі | |||||||
Нго Куанг Чонг Фостер Лах'ю Стенлі С. Х'юз | Чан Ван Куанг | ||||||
Військові сили | |||||||
11 батальйонів АРВ 2 батальйони Армії США 3 батальйони морської піхоти США ВПС США (підтримка з повітря) | 10 батальйонів ВНА та В'єтконга | ||||||
Втрати | |||||||
З 30 січня по 28 лютого АРВ: 452 убитих 2123 поранених США: 216 убитих 1584 поранених Всього: 668 убитих 3707 поранених | В'єтнамські дані: Понад 2400 убитих та 3000 поранених (з 30 січня по 28 березня) Американські дані: 5133 убитих 98 потрапило в полон | ||||||
844 мирних жителі загинули та 1900 дістали поранення в результаті бойових дій. За даними південнов'єтнамського уряду, в'єтконгівці та північнов'єтнамські війська після захоплення міста стратили 4856 співробітників державних і правоохоронних органів та мирних жителів. |
Тетський наступ
Американська влада у березні 1965 року відправила у Південний В'єтнам два експедиційні батальйони морської піхоти, а у квітні Ліндон Джонсон дозволив американським військам брати участь у наземних бойових діях. Протягом 1965-67 років американці разом із південнов'єтнамськими військами провели декілька масштабних та велику кількість локальних наступальних операцій.
Хоча союзникам вдалося завдати великих втрат противнику і значно збільшити підконтрольну їм територію, але вони не змогли досягнути головної мети — розгромити В'єтконг та переломити хід війни. Через стежку Хо Ші Міна в'єтконгівці продовжували отримувати у великій кількості зброю, боєприпаси та спорядження. Крім того у Республіку В'єтнам постійно проникали підрозділи північнов'єтнамської армії.
Утім командуючий американськими військами у В'єтнамі генерал Вільям Вестморленд досить оптимістично оцінював ситуацію, що склалася. 21 листопада 1967 року, перебуваючи у Вашингтоні, він заявив: «Ми досягли того моменту, коли кінець уже на горизонті. Я абсолютно впевнений, що у 1965 році ворог вигравав, а тепер він, безумовно, програє. Усі надії ворога зведені нанівець.»
Деякою мірою Вестморленд мав рацію. Присутність американських військ зводила нанівець плани північнов'єтнамської влади установити контроль над Півднем та об'єднати усю країну під своєю владою. Тому для переламу ситуації влітку 1967 року Ханой розробив план масштабного наступу в Південному В'єтнамі. Перед операцією ставилися три завдання: підняти масове народне повстання проти керівництва Республіки В'єтнам, розколоти її армію та продемонструвати американцям безперспективність продовження війни. У Північному В'єтнамі чітко розуміли, що розгромити американський контингент їм не вдасться, тому наступ мав підштовхнути США до припинення участі у війні та виведення своїх військ із В'єтнаму.
Операція мала розпочатися 31 січня 1968 року під час в'єтнамського Нового року (Тет). У цей час сторони завжди укладали перемир'я і припиняли бойові дії. Тому наступ, за задумом його організаторів, мав стати абсолютно неочікуваним для ворога. Основними цілями для атак були визначені адміністративні центри та великі міста Південного В'єтнаму.
Контингент американських військ у В'єтнамі наприкінці 1967 року нараховував 319 000 солдат і офіцерів, а чисельність усіх південнов'єтнамських силових структур (армія, поліція та підрозділи самооборони) складала майже 800 000 осіб. Утім більша частина союзних військ була зайнята контролем території, обороною військових баз, населених пунктів та шляхів сполучення, і порівняно незначні сили займалися проведенням операцій проти В'єтконгу та північнов'єтнамських військ.
Для того, щоб відволікти увагу американського командування від ключових населених пунктів і змусити перекинути побільше військ на другорядні території, восени 1967-го в'єтконгівські партизани та ВНА провели ряд атак у прикордонних районах Республіки В'єтнам. 21 січня 1968 року вони оточили базу морської піхоти Кхесань, що на північному заході країни. Ці дії дали результат — значна частина американських резервів була перекинута у другорядні райони, віддалені від головних міст країни.
30 січня 1968 року, на день раніше, ніж планувалося, В'єтконг та підрозділи ВНА, чисельністю 84 000 бійців, розпочали масштабний наступ у Південному В'єтнамі. Одночасно були атаковані 36 із 44 провінційних столиць, 5 із 6 автономних міст, зокрема Сайгон і Хюе та понад 100 інших населених пунктів, бойові дії розгорнулися на більшості території країни.
Хюе в 1965-67 роках. Стратегічне значення міста. Опис місцевості на якій відбувалися бойові дії
Хюе знаходився на півночі Республіки В'єтнам у 10 кілометрах на захід від морського узбережжя та на 100 кілометрів південніше демілітаризованої зони. Місто було адміністративним центром провінції Тхиатх'єн і нараховувало 140000 жителів, що робило Хюе третім по величині містом Південного В'єтнаму.
Хюе у той час славився як культурний та інтелектуальний центр В'єтнаму, який поважали обидві сторони конфлікту. Тому протягом усіх попередніх років війни у місті практично не було бойових дій. Тільки інколи у місті траплялися теракти, акти саботажу або мінометні обстріли. В районі Хюе діяли декілька в'єтконгівських рот, але ні в місті, ні в його околицях ніколи не було великих сил повстанців чи північнов'єтнамської армії.
Через Хюе проходило шосе № 1, через яке велося постачання американських і південнов'єтнамських військ, що діяли в районі демілітаризованої зони. Також у Хюе вивантажували припаси, які потім водними шляхами доставлялися у місто Дананг. Через ці два фактори місто мало стратегічно важливе значення для союзників.
Хюе розділявся рікою Хіонг (Ароматна ріка) на дві частини: Старе місто і Нове. 2/3 населення Хюе проживало у Старому місті обнесеного кам'яною стіною. Це була справжня фортеця, побудована на початку ХІХ століття за участі французів. У ній до 1883 року знаходилася резиденція аннамських імператорів. Фортеця займала площу 6 км² і була захищена стінами висотою 8 та шириною 12 метрів. Довжина кожної стіни складала майже 2,5 км, три стіни були прямими, тоді як четверта, що йшла вздовж річки, мала дещо заокруглену форму. Перед трьома із чотирьох стін знаходився широкій рів заповнений водою. Увійти до фортеці можна було через десять воріт. Фортеця мала велику кількість лабіринтів та вогневих точок, крім того під час Другої світової війни японці побудували на її території систему бункерів, що з'єднувалися чисельними тунелями. Усі ці фактори робили фортецю сильною оборонною позицією.
У середині фортеці знаходилися житлові будинки, вілли, парки, магазини, будинки різного призначення і злітно-посадкова смуга. У південній частині був побудований імператорський палац у формі квадрата з довжиною сторони 700 м. Палац захищали стіни висотою шість метрів.
Дві частини міста з'єднувалися автомобільним мостом «Нгуен Хоанг», через який проходило шосе № 1, і залізничним мостом, що знаходився за 1,5 км від автомобільного. Нове місто, у якому проживало 1/3 населення Хюе, мало сучасну архітектуру, у ньому знаходилися адміністративні будівлі, університет, вища школа, лікарня, провінційна в'язниця та американське консульство.
Співвідношення сил. Диспозиція сторін
У Хюе, на території фортеці, знаходився штаб 1-ї піхотної дивізії АРВ, утім майже усі її підрозділи були розташовані вздовж шосе № 1 від Хюе до демілітаризованої зони. Разом зі штабом дивізії, у фортеці дислокувалися декілька допоміжних частин, розвідувальний взвод і елітна рота швидкого реагування «Чорні пантери». За три кілометри від фортеці, на березі річки Хіонг, знаходився навчально-тренувальний центр дивізії та загін із двома 105-мм гаубицями. Західніше шосе № 1, за два кілометри на південь від річки був розташований штаб 7-ї кавалерійської дивізії та невеликий бронетанковий підрозділ, укомплектований легкими танками M41. За два кілометри від них стояв табір інженерного батальйону. Також в Хюе та його околицях знаходилися військові склади, але вони мали досить слабку охорону. У навколишніх селах розміщалися підрозділи самооборони чисельністю від зводу до роти.
Американська присутність в Хюе була мінімальною. У місті перебували близько ста військових радників і членів адміністративного персоналу, які працювали при штабі 1-ї піхотної дивізії АРВ. Їх охороняв невеликий загін морських піхотинців. Усі вони проживали в легко захищених казармах у південній частині Хюе. Ще частина радників знаходилися при південнов'єтнамських підрозділах в сільській місцевості навколо міста. Також в Хюе перебували декілька десятків технічних спеціалістів (проживали в одному із місцевих готелів) та невелика кількість персоналу військово-морських сил (розміщувалися неподалік казарм, де проживали військові радники). Всього у місті та в найближчих околицях перед битвою перебували близько 200 американських військовослужбовців.
Посилання
- Warr, Nicholas (1997). Phase line green: the battle for Hue, 1968. Naval Institute Press, p. xi.
- «The History Place — Vietnam War 1965—1968.» [ 21 грудня 2006 у Wayback Machine.] www.historyplace.com.
- PAVN's Department of warfare, 124th/TGi, document 1.103 (11-2-1969): Tri-Thien front
- Shelby L. Stanton book: Vietnam Order of Battle [ 13 листопада 2014 у Wayback Machine.]. 2006. Page 11. .
- Willbanks, James H. (2 жовтня 2002). . Combat Studies, Institute Command & General Staff College, Fort Leavenworth, Kansas: The Battle for Hue, 1968. Архів оригіналу за 19 серпня 2007. Процитовано 12 листопада 2014.
{{}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|11=
() - Hue Massacre, Tet 1968 [ 10 грудня 2017 у Wayback Machine.] (An Excerpt from the Viet Cong Strategy of Terror, by Mr. Douglas Pike, p. 23-39)
- «The Battle for Hue, 1968.» [ 19 серпня 2007 у Wayback Machine.] Global Security.
- Spencer Tucker, Vietnam (London: UCL Press, 1999), 136.
- «Allied Troop Levels 1960-73.» [ 2 серпня 2016 у Wayback Machine.] www.americanwarlibrary.com.
- «The 1968 Tet Offensive Battles of Quang Tri City and Hue.» [ 12 червня 2010 у Wayback Machine.] www.history.army.mil.
- Edward F. Murphy, Semper Fi Vietnam: From Da Nang to the DMZ, Marine Corps Campaigns, 1965—1975 (Novato, CA: Presidio Press, 1997), р. 189.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bitva za Hyue odna iz najvidomishih bitv V yetnamskoyi vijni yaka trivala z 30 sichnya po 3 bereznya 1968 roku Boyi v Hyue buli skladovoyu chastinoyu masshtabnogo nastupu V yetkongu ta pivnichnov yetnamskoyi armiyi v Respublici V yetnam Bitva viriznyalasya zapeklimi vulichnimi boyami yaki prizveli do masovih rujnuvan ta chislennih zhertv sered mirnogo naselennya Bitva za Hyue Osnovnij konflikt Vijna u V yetnami Amerikanski morski pihotinci pid chas boyiv za misto Amerikanski morski pihotinci pid chas boyiv za misto Koordinati 16 28 03 pn sh 107 34 48 sh d 16 467500000027779805 pn sh 107 58000000002778052 sh d 16 467500000027779805 107 58000000002778052 Data 30 sichnya 3 bereznya 1968 roku Misce 16 28 30 pn sh 107 34 33 sh d 16 475250 pn sh 107 576000 sh d 16 475250 107 576000 Hyue Respublika V yetnam Rezultat Taktichna peremoga amerikanskih i pivdennov yetnamskih vijsk Storoni Respublika V yetnam SShA DRV V yetkong Komanduvachi Ngo Kuang Chong Foster Lah yu Stenli S H yuz Chan Van Kuang Vijskovi sili 11 bataljoniv ARV 2 bataljoni Armiyi SShA 3 bataljoni morskoyi pihoti SShA VPS SShA pidtrimka z povitrya 10 bataljoniv VNA ta V yetkonga Vtrati Z 30 sichnya po 28 lyutogo ARV 452 ubitih 2123 poranenih SShA 216 ubitih 1584 poranenih Vsogo 668 ubitih 3707 poranenih V yetnamski dani Ponad 2400 ubitih ta 3000 poranenih z 30 sichnya po 28 bereznya Amerikanski dani 5133 ubitih 98 potrapilo v polon 844 mirnih zhiteli zaginuli ta 1900 distali poranennya v rezultati bojovih dij Za danimi pivdennov yetnamskogo uryadu v yetkongivci ta pivnichnov yetnamski vijska pislya zahoplennya mista stratili 4856 spivrobitnikiv derzhavnih i pravoohoronnih organiv ta mirnih zhiteliv Tetskij nastupAmerikanska vlada u berezni 1965 roku vidpravila u Pivdennij V yetnam dva ekspedicijni bataljoni morskoyi pihoti a u kvitni Lindon Dzhonson dozvoliv amerikanskim vijskam brati uchast u nazemnih bojovih diyah Protyagom 1965 67 rokiv amerikanci razom iz pivdennov yetnamskimi vijskami proveli dekilka masshtabnih ta veliku kilkist lokalnih nastupalnih operacij Hocha soyuznikam vdalosya zavdati velikih vtrat protivniku i znachno zbilshiti pidkontrolnu yim teritoriyu ale voni ne zmogli dosyagnuti golovnoyi meti rozgromiti V yetkong ta perelomiti hid vijni Cherez stezhku Ho Shi Mina v yetkongivci prodovzhuvali otrimuvati u velikij kilkosti zbroyu boyepripasi ta sporyadzhennya Krim togo u Respubliku V yetnam postijno pronikali pidrozdili pivnichnov yetnamskoyi armiyi Utim komanduyuchij amerikanskimi vijskami u V yetnami general Vilyam Vestmorlend dosit optimistichno ocinyuvav situaciyu sho sklalasya 21 listopada 1967 roku perebuvayuchi u Vashingtoni vin zayaviv Mi dosyagli togo momentu koli kinec uzhe na gorizonti Ya absolyutno vpevnenij sho u 1965 roci vorog vigravav a teper vin bezumovno prograye Usi nadiyi voroga zvedeni nanivec Deyakoyu miroyu Vestmorlend mav raciyu Prisutnist amerikanskih vijsk zvodila nanivec plani pivnichnov yetnamskoyi vladi ustanoviti kontrol nad Pivdnem ta ob yednati usyu krayinu pid svoyeyu vladoyu Tomu dlya perelamu situaciyi vlitku 1967 roku Hanoj rozrobiv plan masshtabnogo nastupu v Pivdennomu V yetnami Pered operaciyeyu stavilisya tri zavdannya pidnyati masove narodne povstannya proti kerivnictva Respubliki V yetnam rozkoloti yiyi armiyu ta prodemonstruvati amerikancyam bezperspektivnist prodovzhennya vijni U Pivnichnomu V yetnami chitko rozumili sho rozgromiti amerikanskij kontingent yim ne vdastsya tomu nastup mav pidshtovhnuti SShA do pripinennya uchasti u vijni ta vivedennya svoyih vijsk iz V yetnamu Operaciya mala rozpochatisya 31 sichnya 1968 roku pid chas v yetnamskogo Novogo roku Tet U cej chas storoni zavzhdi ukladali peremir ya i pripinyali bojovi diyi Tomu nastup za zadumom jogo organizatoriv mav stati absolyutno neochikuvanim dlya voroga Osnovnimi cilyami dlya atak buli viznacheni administrativni centri ta veliki mista Pivdennogo V yetnamu Kontingent amerikanskih vijsk u V yetnami naprikinci 1967 roku narahovuvav 319 000 soldat i oficeriv a chiselnist usih pivdennov yetnamskih silovih struktur armiya policiya ta pidrozdili samooboroni skladala majzhe 800 000 osib Utim bilsha chastina soyuznih vijsk bula zajnyata kontrolem teritoriyi oboronoyu vijskovih baz naselenih punktiv ta shlyahiv spoluchennya i porivnyano neznachni sili zajmalisya provedennyam operacij proti V yetkongu ta pivnichnov yetnamskih vijsk Dlya togo shob vidvolikti uvagu amerikanskogo komanduvannya vid klyuchovih naselenih punktiv i zmusiti perekinuti pobilshe vijsk na drugoryadni teritoriyi voseni 1967 go v yetkongivski partizani ta VNA proveli ryad atak u prikordonnih rajonah Respubliki V yetnam 21 sichnya 1968 roku voni otochili bazu morskoyi pihoti Khesan sho na pivnichnomu zahodi krayini Ci diyi dali rezultat znachna chastina amerikanskih rezerviv bula perekinuta u drugoryadni rajoni viddaleni vid golovnih mist krayini 30 sichnya 1968 roku na den ranishe nizh planuvalosya V yetkong ta pidrozdili VNA chiselnistyu 84 000 bijciv rozpochali masshtabnij nastup u Pivdennomu V yetnami Odnochasno buli atakovani 36 iz 44 provincijnih stolic 5 iz 6 avtonomnih mist zokrema Sajgon i Hyue ta ponad 100 inshih naselenih punktiv bojovi diyi rozgornulisya na bilshosti teritoriyi krayini Hyue v 1965 67 rokah Strategichne znachennya mista Opis miscevosti na yakij vidbuvalisya bojovi diyiHyue znahodivsya na pivnochi Respubliki V yetnam u 10 kilometrah na zahid vid morskogo uzberezhzhya ta na 100 kilometriv pivdennishe demilitarizovanoyi zoni Misto bulo administrativnim centrom provinciyi Thiath yen i narahovuvalo 140000 zhiteliv sho robilo Hyue tretim po velichini mistom Pivdennogo V yetnamu Hyue u toj chas slavivsya yak kulturnij ta intelektualnij centr V yetnamu yakij povazhali obidvi storoni konfliktu Tomu protyagom usih poperednih rokiv vijni u misti praktichno ne bulo bojovih dij Tilki inkoli u misti traplyalisya terakti akti sabotazhu abo minometni obstrili V rajoni Hyue diyali dekilka v yetkongivskih rot ale ni v misti ni v jogo okolicyah nikoli ne bulo velikih sil povstanciv chi pivnichnov yetnamskoyi armiyi Cherez Hyue prohodilo shose 1 cherez yake velosya postachannya amerikanskih i pivdennov yetnamskih vijsk sho diyali v rajoni demilitarizovanoyi zoni Takozh u Hyue vivantazhuvali pripasi yaki potim vodnimi shlyahami dostavlyalisya u misto Danang Cherez ci dva faktori misto malo strategichno vazhlive znachennya dlya soyuznikiv Hyue rozdilyavsya rikoyu Hiong Aromatna rika na dvi chastini Stare misto i Nove 2 3 naselennya Hyue prozhivalo u Staromu misti obnesenogo kam yanoyu stinoyu Ce bula spravzhnya fortecya pobudovana na pochatku HIH stolittya za uchasti francuziv U nij do 1883 roku znahodilasya rezidenciya annamskih imperatoriv Fortecya zajmala ploshu 6 km i bula zahishena stinami visotoyu 8 ta shirinoyu 12 metriv Dovzhina kozhnoyi stini skladala majzhe 2 5 km tri stini buli pryamimi todi yak chetverta sho jshla vzdovzh richki mala desho zaokruglenu formu Pered troma iz chotiroh stin znahodivsya shirokij riv zapovnenij vodoyu Uvijti do forteci mozhna bulo cherez desyat vorit Fortecya mala veliku kilkist labirintiv ta vognevih tochok krim togo pid chas Drugoyi svitovoyi vijni yaponci pobuduvali na yiyi teritoriyi sistemu bunkeriv sho z yednuvalisya chiselnimi tunelyami Usi ci faktori robili fortecyu silnoyu oboronnoyu poziciyeyu U seredini forteci znahodilisya zhitlovi budinki villi parki magazini budinki riznogo priznachennya i zlitno posadkova smuga U pivdennij chastini buv pobudovanij imperatorskij palac u formi kvadrata z dovzhinoyu storoni 700 m Palac zahishali stini visotoyu shist metriv Dvi chastini mista z yednuvalisya avtomobilnim mostom Nguen Hoang cherez yakij prohodilo shose 1 i zaliznichnim mostom sho znahodivsya za 1 5 km vid avtomobilnogo Nove misto u yakomu prozhivalo 1 3 naselennya Hyue malo suchasnu arhitekturu u nomu znahodilisya administrativni budivli universitet visha shkola likarnya provincijna v yaznicya ta amerikanske konsulstvo Spivvidnoshennya sil Dispoziciya storinU Hyue na teritoriyi forteci znahodivsya shtab 1 yi pihotnoyi diviziyi ARV utim majzhe usi yiyi pidrozdili buli roztashovani vzdovzh shose 1 vid Hyue do demilitarizovanoyi zoni Razom zi shtabom diviziyi u forteci dislokuvalisya dekilka dopomizhnih chastin rozviduvalnij vzvod i elitna rota shvidkogo reaguvannya Chorni panteri Za tri kilometri vid forteci na berezi richki Hiong znahodivsya navchalno trenuvalnij centr diviziyi ta zagin iz dvoma 105 mm gaubicyami Zahidnishe shose 1 za dva kilometri na pivden vid richki buv roztashovanij shtab 7 yi kavalerijskoyi diviziyi ta nevelikij bronetankovij pidrozdil ukomplektovanij legkimi tankami M41 Za dva kilometri vid nih stoyav tabir inzhenernogo bataljonu Takozh v Hyue ta jogo okolicyah znahodilisya vijskovi skladi ale voni mali dosit slabku ohoronu U navkolishnih selah rozmishalisya pidrozdili samooboroni chiselnistyu vid zvodu do roti Amerikanska prisutnist v Hyue bula minimalnoyu U misti perebuvali blizko sta vijskovih radnikiv i chleniv administrativnogo personalu yaki pracyuvali pri shtabi 1 yi pihotnoyi diviziyi ARV Yih ohoronyav nevelikij zagin morskih pihotinciv Usi voni prozhivali v legko zahishenih kazarmah u pivdennij chastini Hyue She chastina radnikiv znahodilisya pri pivdennov yetnamskih pidrozdilah v silskij miscevosti navkolo mista Takozh v Hyue perebuvali dekilka desyatkiv tehnichnih specialistiv prozhivali v odnomu iz miscevih goteliv ta nevelika kilkist personalu vijskovo morskih sil rozmishuvalisya nepodalik kazarm de prozhivali vijskovi radniki Vsogo u misti ta v najblizhchih okolicyah pered bitvoyu perebuvali blizko 200 amerikanskih vijskovosluzhbovciv PosilannyaWarr Nicholas 1997 Phase line green the battle for Hue 1968 Naval Institute Press p xi ISBN 1 55750 911 5 The History Place Vietnam War 1965 1968 21 grudnya 2006 u Wayback Machine www historyplace com PAVN s Department of warfare 124th TGi document 1 103 11 2 1969 Tri Thien front Shelby L Stanton book Vietnam Order of Battle 13 listopada 2014 u Wayback Machine 2006 Page 11 ISBN 0 8117 0071 2 Willbanks James H 2 zhovtnya 2002 Combat Studies Institute Command amp General Staff College Fort Leavenworth Kansas The Battle for Hue 1968 Arhiv originalu za 19 serpnya 2007 Procitovano 12 listopada 2014 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Cite maye pustij nevidomij parametr 11 dovidka Hue Massacre Tet 1968 10 grudnya 2017 u Wayback Machine An Excerpt from the Viet Cong Strategy of Terror by Mr Douglas Pike p 23 39 The Battle for Hue 1968 19 serpnya 2007 u Wayback Machine Global Security Spencer Tucker Vietnam London UCL Press 1999 136 Allied Troop Levels 1960 73 2 serpnya 2016 u Wayback Machine www americanwarlibrary com The 1968 Tet Offensive Battles of Quang Tri City and Hue 12 chervnya 2010 u Wayback Machine www history army mil Edward F Murphy Semper Fi Vietnam From Da Nang to the DMZ Marine Corps Campaigns 1965 1975 Novato CA Presidio Press 1997 r 189