Битва біля Хойниці — битва Північної війни між військами Речі Посполитої з одного боку і шведськими військами з іншого. Битва переставляла собою раптову нічну атаку шведів з подальшим переслідуванням.
Битва біля Хойниці | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Шведський потоп, Північна війна (1655—1660) | |||||||
Координати: 53°42′ пн. ш. 17°34′ сх. д. / 53.700° пн. ш. 17.567° сх. д. | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Річь Посполита | Швеція | ||||||
Командувачі | |||||||
Стефан Чарнецький | |||||||
Військові сили | |||||||
10,000 кавалеристів | 950 кавалеристів в авангарді, невідома кількість солдат в основній армії | ||||||
Втрати | |||||||
польські данні: 18 вбитих, 30 поранених, 9 полонених шведські данні: | польські данні: 300 убитих, багато полонених шведські данні: |
Передісторія
До кінця 1656 року шведська армія блокувала війська польського короля Яна II Казиміра у Гданську, який вів дипломатичні переговори з посланцем французького короля Людовіка XIV, Антуаном де Люмбре. Польська королева Марія Луїза Гонзага хотіла приєднатися до чоловіка, але вона потребувала в польських військах, щоб пробити прохід до Гданська через ряди шведських солдатів. Карл X Густав був готовий дозволити Марії прибути в Гданськ, але королева відмовилася приймати допомогу від ворога, поклавшись на війська Стефана Чарнецького, дислоковані в Пйотркув-Трибунальському. Чарнецький прибув до королеви в Вольбуж, і разом вони почали так звану «Гданьську експедицію». Приблизно 1 січня 1657 року Чарнецький зі своєю дивізією і свитою королеви в обозі прибув до Хойніце. Там до нього приєдналися загони гетьманів Станіслава Ревери-Потоцького і Станіслава Лянцкоронського. Польська кіннота зайняла навколишні села і розсіялася по засніженій місцевості.
Битва
Різні джерела дають різні описи битви.
Одна з версій звучить так: шведський король отримав інформацію про концентрацію польських армійських підрозділів біля міста Хойніце протягом останніх днів 1656 року і, ймовірно, почав рух у їх напрямку, розраховуючи супротивника зненацька заскочити на зимовому обійсті. Шведська армія підійшла до Хойніце в ніч на 2 січня 1657 року, і першим в атаку пішов шведський авангард Рутгера фон Ашеберга з майже 1000 рейтарів. Його загони напали на польські частини князя Костянтина Вишневецького, Яна Собеського і Конєцпольського. Втікачі з полку Вишневецького поширили тривогу по всьому Хойніце і прилеглих польських військових таборах. Це дало достатньо часу для інших польських частин, щоб зібратися і зустрітися з ворогом на рівних умовах і використати свою чисельну перевагу.
У якийсь момент бої досягли обозу королеви і їй довелося шукати притулок в самому місті. Після того, як королева була в безпеці, вона дала благословення Чарнецькому прийти на допомогу полкам князя Вишневецького. На світанку 3 січня 1657 року Ашеберг зрозумів, що навколо нього збирається велика армія супротивника і почав поспішний відступ до старої фортеці тевтонських лицарів Члухув. Чарнецький оперативно зібрав свої частини і почав переслідування шведів. Шведське командування, у свою чергу, виявилося не готове до відступу і кавалерія стала легкою здобиччю для поляків. Шведи знайшли притулок в Члухуві і солдати гарнізону втримали поляків від штурму вогнем фортечної артилерії. Польські командири вирішили уникнути подальшої взаємодії зі шведами і відвели свої сили і обози від Хойніце до Накло-над-Нотецью. Польська армія, за цими даними, втратила менше 50 вбитих і поранених, 9 — полонених.
Згідно з іншими джерелами, шведський авангард досяг сіл за межами Хойніце рано вранці 25 грудня 1656 року і виявили в них «сплячі» польські війська. Застеливши міст соломою, щоб заглушити звук від копит коней, кавалерія перетнула річку і атакувала поляків. Коли настав ранок, шведи убили понад 3000 польських солдатів і захопили 2600 їздових тварин. Незабаром після цього головна шведська армія підійшла до міста і почала обстріл Хойніце. На знак своєї вдячності король Карл Густав подарував Рутгеру фон Ашебергу свою шпагу, а також цінні землі та коштовності.
Наслідки
Ставши табором поблизу Накло, польські командири і королева зіткнулися з вимогою солдатів про сплату платні. Марія Луїза Гонзага виплатила її з власних збережень. В результаті Чарнецький з 6000 вершників, королева з обозом і придворними —рушили до Гданська і зрештою приєдналися до польського короля. Інші польські командири залишилися південніше від Гданська, в Померанії.
За іншими даними, після захоплення короля Яна Казиміра у Гданську, шведська армія намагалася зупинити польську кавалерію, яка йшла на допомогу королю. Королева намагалася переконати лідерів польської армії врятувати короля, але вони не погодилися, посилаючись на те, що їх солдати були голодні і не отримували платні. Після кількох зустрічей з командирами, королева припинила свої зусилля. Потім шведські війська були відправлені, щоб зняти облогу з Тикоціна. Сміливий удар Чарнецького по шведам мав успіх, і поляки досягли Гданська і таким чином врятували короля.
Примітки
- (2000). Den oövervinnelige. Stockholm: Atlantis. с. 456—458.
- Claes-Göran Isacson, Karl X Gustavs Krig (2002) Lund, Historiska Media. P 77.
- . Biographiskt Lexicon öfver namnkunnige svenska män (швед.). Google Books. Архів оригіналу за 3 травня 2014. Процитовано 27 січня 2011.
Література
- Lettres de Pierre Des Noyers, secretaire de la reine de Pologne Marie-Louise de Gonzague, pour servir a l histoire de Pologne et de Suede de 1655 a 1659 p. 289—290.
- Leszek Podhorodecki, Rapier i koncerz, Warszawa 1985, , p. 331—332
- Adam Kersten, Stefan Czarniecki 1599—1665, Warszawa 1963 p. 316—317.
- Michał Dymitr Krajewski, Dzieje panowania Jana Kazimierza od roku 1656 do jego abdykacyi w roku 1668. S. Orgelbrand, 1846, p. 27-29.
- Michał Dymitr Krajewski, Historya Stefana na Czarncy Czarnieckiego, wojewody kijowskiego, hetmana polnego koronnego, Nakład Wydawn. Biblioteki Polskiej, 1859. p. 87-88.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bitva bilya Hojnici bitva Pivnichnoyi vijni mizh vijskami Rechi Pospolitoyi z odnogo boku i shvedskimi vijskami z inshogo Bitva perestavlyala soboyu raptovu nichnu ataku shvediv z podalshim peresliduvannyam Bitva bilya Hojnici Shvedskij potop Pivnichna vijna 1655 1660 Koordinati 53 42 pn sh 17 34 sh d 53 700 pn sh 17 567 sh d 53 700 17 567 Data 25 grudnya 1656 rik abo 2 3 sichnya 1657 rik Misce Hojnice Rich Pospolita Rezultat Polyaki vidbili ataku shvediv i peresliduvali voroga abo peremoga shvedskoyi armiyi Storoni Rich Pospolita Shveciya Komanduvachi Stefan Charneckij Vijskovi sili 10 000 kavaleristiv 950 kavaleristiv v avangardi nevidoma kilkist soldat v osnovnij armiyi Vtrati polski danni 18 vbitih 30 poranenih 9 polonenih shvedski danni 3 500 vbitih polski danni 300 ubitih bagato polonenih shvedski danni neznachniPeredistoriyaDo kincya 1656 roku shvedska armiya blokuvala vijska polskogo korolya Yana II Kazimira u Gdansku yakij viv diplomatichni peregovori z poslancem francuzkogo korolya Lyudovika XIV Antuanom de Lyumbre Polska koroleva Mariya Luyiza Gonzaga hotila priyednatisya do cholovika ale vona potrebuvala v polskih vijskah shob probiti prohid do Gdanska cherez ryadi shvedskih soldativ Karl X Gustav buv gotovij dozvoliti Mariyi pributi v Gdansk ale koroleva vidmovilasya prijmati dopomogu vid voroga poklavshis na vijska Stefana Charneckogo dislokovani v Pjotrkuv Tribunalskomu Charneckij pribuv do korolevi v Volbuzh i razom voni pochali tak zvanu Gdansku ekspediciyu Priblizno 1 sichnya 1657 roku Charneckij zi svoyeyu diviziyeyu i svitoyu korolevi v obozi pribuv do Hojnice Tam do nogo priyednalisya zagoni getmaniv Stanislava Reveri Potockogo i Stanislava Lyanckoronskogo Polska kinnota zajnyala navkolishni sela i rozsiyalasya po zasnizhenij miscevosti BitvaRizni dzherela dayut rizni opisi bitvi Odna z versij zvuchit tak shvedskij korol otrimav informaciyu pro koncentraciyu polskih armijskih pidrozdiliv bilya mista Hojnice protyagom ostannih dniv 1656 roku i jmovirno pochav ruh u yih napryamku rozrahovuyuchi suprotivnika znenacka zaskochiti na zimovomu obijsti Shvedska armiya pidijshla do Hojnice v nich na 2 sichnya 1657 roku i pershim v ataku pishov shvedskij avangard Rutgera fon Asheberga z majzhe 1000 rejtariv Jogo zagoni napali na polski chastini knyazya Kostyantina Vishneveckogo Yana Sobeskogo i Konyecpolskogo Vtikachi z polku Vishneveckogo poshirili trivogu po vsomu Hojnice i prileglih polskih vijskovih taborah Ce dalo dostatno chasu dlya inshih polskih chastin shob zibratisya i zustritisya z vorogom na rivnih umovah i vikoristati svoyu chiselnu perevagu U yakijs moment boyi dosyagli obozu korolevi i yij dovelosya shukati pritulok v samomu misti Pislya togo yak koroleva bula v bezpeci vona dala blagoslovennya Charneckomu prijti na dopomogu polkam knyazya Vishneveckogo Na svitanku 3 sichnya 1657 roku Asheberg zrozumiv sho navkolo nogo zbirayetsya velika armiya suprotivnika i pochav pospishnij vidstup do staroyi forteci tevtonskih licariv Chluhuv Charneckij operativno zibrav svoyi chastini i pochav peresliduvannya shvediv Shvedske komanduvannya u svoyu chergu viyavilosya ne gotove do vidstupu i kavaleriya stala legkoyu zdobichchyu dlya polyakiv Shvedi znajshli pritulok v Chluhuvi i soldati garnizonu vtrimali polyakiv vid shturmu vognem fortechnoyi artileriyi Polski komandiri virishili uniknuti podalshoyi vzayemodiyi zi shvedami i vidveli svoyi sili i obozi vid Hojnice do Naklo nad Notecyu Polska armiya za cimi danimi vtratila menshe 50 vbitih i poranenih 9 polonenih Zgidno z inshimi dzherelami shvedskij avangard dosyag sil za mezhami Hojnice rano vranci 25 grudnya 1656 roku i viyavili v nih splyachi polski vijska Zastelivshi mist solomoyu shob zaglushiti zvuk vid kopit konej kavaleriya peretnula richku i atakuvala polyakiv Koli nastav ranok shvedi ubili ponad 3000 polskih soldativ i zahopili 2600 yizdovih tvarin Nezabarom pislya cogo golovna shvedska armiya pidijshla do mista i pochala obstril Hojnice Na znak svoyeyi vdyachnosti korol Karl Gustav podaruvav Rutgeru fon Ashebergu svoyu shpagu a takozh cinni zemli ta koshtovnosti NaslidkiStavshi taborom poblizu Naklo polski komandiri i koroleva zitknulisya z vimogoyu soldativ pro splatu platni Mariya Luyiza Gonzaga viplatila yiyi z vlasnih zberezhen V rezultati Charneckij z 6000 vershnikiv koroleva z obozom i pridvornimi rushili do Gdanska i zreshtoyu priyednalisya do polskogo korolya Inshi polski komandiri zalishilisya pivdennishe vid Gdanska v Pomeraniyi Za inshimi danimi pislya zahoplennya korolya Yana Kazimira u Gdansku shvedska armiya namagalasya zupiniti polsku kavaleriyu yaka jshla na dopomogu korolyu Koroleva namagalasya perekonati lideriv polskoyi armiyi vryatuvati korolya ale voni ne pogodilisya posilayuchis na te sho yih soldati buli golodni i ne otrimuvali platni Pislya kilkoh zustrichej z komandirami koroleva pripinila svoyi zusillya Potim shvedski vijska buli vidpravleni shob znyati oblogu z Tikocina Smilivij udar Charneckogo po shvedam mav uspih i polyaki dosyagli Gdanska i takim chinom vryatuvali korolya Primitki 2000 Den oovervinnelige Stockholm Atlantis s 456 458 Claes Goran Isacson Karl X Gustavs Krig 2002 Lund Historiska Media P 77 ISBN 91 89442 57 1 Biographiskt Lexicon ofver namnkunnige svenska man shved Google Books Arhiv originalu za 3 travnya 2014 Procitovano 27 sichnya 2011 LiteraturaLettres de Pierre Des Noyers secretaire de la reine de Pologne Marie Louise de Gonzague pour servir a l histoire de Pologne et de Suede de 1655 a 1659 p 289 290 Leszek Podhorodecki Rapier i koncerz Warszawa 1985 ISBN 83 05 11452 X p 331 332 Adam Kersten Stefan Czarniecki 1599 1665 Warszawa 1963 p 316 317 Michal Dymitr Krajewski Dzieje panowania Jana Kazimierza od roku 1656 do jego abdykacyi w roku 1668 S Orgelbrand 1846 p 27 29 Michal Dymitr Krajewski Historya Stefana na Czarncy Czarnieckiego wojewody kijowskiego hetmana polnego koronnego Naklad Wydawn Biblioteki Polskiej 1859 p 87 88