Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (червень 2020) |
Битва біля Варданакерта (вірм. Վարդանակերտի ճակատամարտ грудня 703) одна з найбільших битв в історії протистояння Вірменії арабському пануванню. Вірмени досягли повного успіху і створили всі умови для подальшого розростання Першого повстання Вірменії (703—705 роки).
Битва біля Варданакерта | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Повстання 703-705 року (Перше повстання) | |||||||
Координати: 40°01′24″ пн. ш. 44°20′26″ сх. д. / 40.02340000002777742° пн. ш. 44.34080000002777666° сх. д. | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Арабський халіфат | Вірменська знать | ||||||
Командувачі | |||||||
востікан Вірменії | Патрик Вірменії Смбат Багратуні, його брат Ашот, Смбат Арцруні, Вард Рштуні | ||||||
Військові сили | |||||||
8.000, в том числі 5.000 вершників | 2.000 вершників | ||||||
Втрати | |||||||
7.700 вбитих і поранених, 300 полоненних | бл. 300 вбитих і поранених |
Передісторія
Жорстока політика Абд ал-Маліка в завойованих країнах серйозно відрізнялася від політичного курсу халіфів VII століття, які часто давали особливі грамоти феодалам, церкві та містам, забезпечуючи їх традиційні або спадкові права. Важке становище на початку VIII століття ускладнювалося ще й тим, що збір подушного податку з християн здійснювався найсуворішим чином.
Арабська влада у Вірменії не бажала визнавати спадкових прав вірменських нахарарів і, за словами вірменського літописця Гевонда, «вигадувала злісні засоби для винищення в землі нашій нахарарського класу з його вершниками». Абу Шайх Ібн Абдаллах славився, як підступна і зла людина. Він заарештовував і закував в кайдани вірменських князів, і навіть ішхан Вірменії Смбат Багратуні та католикос Саак Дзоропореці були вислані в Дамаск. Правитель почав релігійні гоніння. Саме при ньому був страчений Давид Двнаці, відомий мученик у вірменській середньовічній літературі (у вірменському синаксарі йому присвячено 31 березня).
Обурившись злочинам правителя, Смбат Багратуні (після повернення з Дамаска) скликав до себе на раду Смбата, сина Ашота, Варда, сина Теодороса Рштуні, свого брата Ашота й інших вельмож. На соборі нахарарів Смбат й інші князі радилися про шляхи порятунку від гніту халіфата, але, не знайшовши жодного розумного виходу, зважилися відправитися в країну ромеїв, в надії отримати допомогу.
Рада проходила, наймовірніше, у володіннях Багратідів в Коговіті. Після ради нахарари разом зі своїми вершниками перетнули межі області Улео з південно-східного боку гори Арарат і досягли села Акорі. 8 000 військо арабів, яке знаходилося в Нахіджевані, переслідувало їх. Нахарари продовжували шлях вгору долиною річки Аракс, перейшли річку і зупинилися табором в селі Варданакерт. Вірменські князі звернулися до арабів, нагадавши, що вони не мають наміру повставати, а бажають лише залишити країну. описує ці події так:
«…Тоді загін вірменський вступив в переговори з Таджиками: «Через що, говорили вони, ви переслідуєте нас? Чим ми провинилися перед вами? Країна наша перед вами; вам поступаємося своїми житлами, виноградниками, лісами, городами, полями нашими; для чого ж ви хочете мати у своїи владі і нас самих? Дозвольте нам пройти за межі наші.» |
Але араби не хотіли чути про переговори.
Битва
Військо вірменське налічувало менш як дві тисячі, але сильний грудневий мороз допоміг їм і вони сміливо напали на синів пустелі. Араби кинулися до річки Аракс, яка на той час замерзла, але лід не витримав і втопив утікачів арабів. Геворд повідомляє: Військо вірмен налічувало менш як дві тисячі, але сильний грудневий мороз допомагав їм і вони сміло напали на синів пустелі. Араби кинулися до річки Аракс, яка в той час замерзла, але лід не витримав і потопив втеклих арабів. повідомляє:
«…Князі вірменські, укріпили вулиці містечка, розставили всюди охорону до світанка, а самі, провівши ніч в недосипанні і молитві, просили у Творця всього сущого допомоги Його всесильної правиці, і молили Його судити нелицемірно їх і ворогів. На світанку, відразу після ранкового богослужіння, було роздано святе причастя і гідні причастилися плоті і крові Господньої, вважаючи це останньою необхідною турботою про себе. Зміцнивши свої сили короткочасною трапезою, вони розділилися на загони, стали в ряди, і зав'язалася битва. Тоді сам Всевишній подав допомогу війську вірменському, якого хоча було менше 2000, але воно багатьох ворогів не уникли леза меча. Дні стояли дуже холодні; посилений натиск холодного вітру перешкоджав військам Ісмаїла показати свою звичайну мужність, тим більше, що вони всю ніч не злазили з коней і на світанку вже попали під ударам меча. Ті, які уникли меча, кинулися на річку Аракс, яка в той час замерзла, з нагоди страшних морозів. Але коли багато зібралося їх на льоду, лід обрушився і потопив з собою всіх тих, які уникли смерті від меча. Тільки деякі в числі 300, кинувшись на втечу, шукали порятунку і притулку у княгині Шушанна.» |
Та ж княгиня Шушан (наймовірніше, з роду Камсараканів) сховала у себе поранених втікачів. Вона вмовила пощадити їх життя. За повідомленням літописця, вона перев'язала їх рани й відправила до халіфа.
Після битви
Після битви вірменські вельможі розділилися: Смбат і Ашот перейшли у візантійські володіння й успішними переговорами змогли переконати імперію подати руку допомоги вірменам, в тому випадку, як Смбат Арцруні, Вард Рштуні та інші повернулися у свої володіння і почали війну проти загарбників. На початку і в середині січня 703 року араби зазнали поразки відповідно в битвах у селищі Гуканк (провінція Васпуракан, гавар Рштунік) і в гаварі Вананд (у Карса). До кінця місяця була ще одна поразка арабів, на цей раз у Єревана. Влада арабських намісників була практично ліквідована, особливо у світлі того, що Візантія перейшла у наступ з боку Кілікії та в 704 році добилася кількох серйозних перемог проти арабів. Ситуація змінилася не на користь вірмен тільки в 705 році, коли перейшовши у наступ уже у Вірменії візантійські війська і приєднавшись до них вірменська армія, з вини малодушності імперських солдатів, які просто піддалися втечі на самому початку бою, в битві біля селища Драшпет (у Карса) зазнала від арабів серйозної поразки. За словами Геворда: Після битви вірменські вельможі розділилися: Смбат і Ашот перейшли в візантійські володіння й успішними переговорами змогли переконати імперії подати руку допомоги вірмен, в тому випадку, як Смбат Арцруни, Вард Рштуні й інші повернулися у свої володіння і почали війну проти загарбників. На початку і в середині січня 703 року араби зазнали поразок відповідно в битвах біля селища Гуканк (провінція Васпуракан, гавар Рштунік) та в гаварі Вананд (у Карса). До кінця місяця була ще одна поразка арабів, цього разу в Єревана. Влада арабських намісників була практично ліквідована, особливо у світлі того, що Візантія перейшла в наступ з боку Кілікії й в 704 домоглася кількох серйозних перемог проти арабів.
Ситуація змінилася не на користь вірмен тільки в 705 році, коли перейшовши у наступ уже у Вірменії візантійські війська і приєднавшись до них вірменська армія, з вини малодушності імперських солдатів, які просто піддалися втечі на самому початку бою, в битві біля селища Драшпет (у Карса) зазнала від арабів серйозної поразки. За словами :
«…З'єднавшись з полководцем грецьким, Смбат прибув у область Вананд до села Драшпет і там розташувався табором. Махмет, воєначальник Ісмаільтян, довідавшись про це, зібрав військо з великим поспіхом, і вийшов проти об'єднаних полководців. Зійшлися два ворожих війська і рушили одне на одного в бойовому порядку, і грянула битва. Тоді гнів Божий спіткав військо грецьке: впали духом люди ті, що воюють; вони кинулися бігти в укріплені свої табори. Ворог переслідував їх і сталося страшне кровопролиття між греками, які втратили більш ніж 5 000 ратників; інші змушені були втекти з країни нашої. Махмет, зібравши своє військо, повернувся в місто Двін» |
Після цього араби захопили міста Нахічеван і Джуха. В умовах, що склалися вірмени змушені були піти на переговори, в результаті яких повстання у Вірменії закінчилося. І хоча де-юре статус вірмен не змінився, але де-факто після цих подій араби істотно обмежили свою репресивну політику щодо вірменського населення.
Примітки
- Левонд (рус.перевод) — История халифов Вардапета Гевонда, писателя VIII в., перевёл с армянского К. Патканов, СПб., 1862.
- А. Н. Тер-Гевондян. Армения и Арабский Халифат / Б. И. Аракелян. — г. Эчмиадзин : Академия наук Армянской ССР, 1977. — С. 75.
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до . |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami cherven 2020 Bitva bilya Vardanakerta virm Վարդանակերտի ճակատամարտ grudnya 703 odna z najbilshih bitv v istoriyi protistoyannya Virmeniyi arabskomu panuvannyu Virmeni dosyagli povnogo uspihu i stvorili vsi umovi dlya podalshogo rozrostannya Pershogo povstannya Virmeniyi 703 705 roki Bitva bilya Vardanakerta Povstannya 703 705 roku Pershe povstannya Koordinati 40 01 24 pn sh 44 20 26 sh d 40 02340000002777742 pn sh 44 34080000002777666 sh d 40 02340000002777742 44 34080000002777666 Data gruden 702 roku Misce provinciya Ararat gavar Masyacotn na pravom berezi richki Araks na pivnichnomu shili Masisa Virmeniya Rezultat peremoga virmenskoyi storoni Storoni Arabskij halifat Virmenska znat Komanduvachi vostikan Virmeniyi Patrik Virmeniyi Smbat Bagratuni jogo brat Ashot Smbat Arcruni Vard Rshtuni Vijskovi sili 8 000 v tom chisli 5 000 vershnikiv 2 000 vershnikiv Vtrati 7 700 vbitih i poranenih 300 polonennih bl 300 vbitih i poranenihPeredistoriyaZhorstoka politika Abd al Malika v zavojovanih krayinah serjozno vidriznyalasya vid politichnogo kursu halifiv VII stolittya yaki chasto davali osoblivi gramoti feodalam cerkvi ta mistam zabezpechuyuchi yih tradicijni abo spadkovi prava Vazhke stanovishe na pochatku VIII stolittya uskladnyuvalosya she j tim sho zbir podushnogo podatku z hristiyan zdijsnyuvavsya najsuvorishim chinom Arabska vlada u Virmeniyi ne bazhala viznavati spadkovih prav virmenskih naharariv i za slovami virmenskogo litopiscya Gevonda vigaduvala zlisni zasobi dlya vinishennya v zemli nashij nahararskogo klasu z jogo vershnikami Abu Shajh Ibn Abdallah slavivsya yak pidstupna i zla lyudina Vin zaareshtovuvav i zakuvav v kajdani virmenskih knyaziv i navit ishhan Virmeniyi Smbat Bagratuni ta katolikos Saak Dzoroporeci buli vislani v Damask Pravitel pochav religijni goninnya Same pri nomu buv strachenij David Dvnaci vidomij muchenik u virmenskij serednovichnij literaturi u virmenskomu sinaksari jomu prisvyacheno 31 bereznya Oburivshis zlochinam pravitelya Smbat Bagratuni pislya povernennya z Damaska sklikav do sebe na radu Smbata sina Ashota Varda sina Teodorosa Rshtuni svogo brata Ashota j inshih velmozh Na sobori naharariv Smbat j inshi knyazi radilisya pro shlyahi poryatunku vid gnitu halifata ale ne znajshovshi zhodnogo rozumnogo vihodu zvazhilisya vidpravitisya v krayinu romeyiv v nadiyi otrimati dopomogu Rada prohodila najmovirnishe u volodinnyah Bagratidiv v Kogoviti Pislya radi naharari razom zi svoyimi vershnikami peretnuli mezhi oblasti Uleo z pivdenno shidnogo boku gori Ararat i dosyagli sela Akori 8 000 vijsko arabiv yake znahodilosya v Nahidzhevani peresliduvalo yih Naharari prodovzhuvali shlyah vgoru dolinoyu richki Araks perejshli richku i zupinilisya taborom v seli Vardanakert Virmenski knyazi zvernulisya do arabiv nagadavshi sho voni ne mayut namiru povstavati a bazhayut lishe zalishiti krayinu opisuye ci podiyi tak Todi zagin virmenskij vstupiv v peregovori z Tadzhikami Cherez sho govorili voni vi peresliduyete nas Chim mi provinilisya pered vami Krayina nasha pered vami vam postupayemosya svoyimi zhitlami vinogradnikami lisami gorodami polyami nashimi dlya chogo zh vi hochete mati u svoyii vladi i nas samih Dozvolte nam projti za mezhi nashi Ale arabi ne hotili chuti pro peregovori BitvaVijsko virmenske nalichuvalo mensh yak dvi tisyachi ale silnij grudnevij moroz dopomig yim i voni smilivo napali na siniv pusteli Arabi kinulisya do richki Araks yaka na toj chas zamerzla ale lid ne vitrimav i vtopiv utikachiv arabiv Gevord povidomlyaye Vijsko virmen nalichuvalo mensh yak dvi tisyachi ale silnij grudnevij moroz dopomagav yim i voni smilo napali na siniv pusteli Arabi kinulisya do richki Araks yaka v toj chas zamerzla ale lid ne vitrimav i potopiv vteklih arabiv povidomlyaye Knyazi virmenski ukripili vulici mistechka rozstavili vsyudi ohoronu do svitanka a sami provivshi nich v nedosipanni i molitvi prosili u Tvorcya vsogo sushogo dopomogi Jogo vsesilnoyi pravici i molili Jogo suditi nelicemirno yih i vorogiv Na svitanku vidrazu pislya rankovogo bogosluzhinnya bulo rozdano svyate prichastya i gidni prichastilisya ploti i krovi Gospodnoyi vvazhayuchi ce ostannoyu neobhidnoyu turbotoyu pro sebe Zmicnivshi svoyi sili korotkochasnoyu trapezoyu voni rozdililisya na zagoni stali v ryadi i zav yazalasya bitva Todi sam Vsevishnij podav dopomogu vijsku virmenskomu yakogo hocha bulo menshe 2000 ale vono bagatoh vorogiv ne unikli leza mecha Dni stoyali duzhe holodni posilenij natisk holodnogo vitru pereshkodzhav vijskam Ismayila pokazati svoyu zvichajnu muzhnist tim bilshe sho voni vsyu nich ne zlazili z konej i na svitanku vzhe popali pid udaram mecha Ti yaki unikli mecha kinulisya na richku Araks yaka v toj chas zamerzla z nagodi strashnih moroziv Ale koli bagato zibralosya yih na lodu lid obrushivsya i potopiv z soboyu vsih tih yaki unikli smerti vid mecha Tilki deyaki v chisli 300 kinuvshis na vtechu shukali poryatunku i pritulku u knyagini Shushanna Ta zh knyaginya Shushan najmovirnishe z rodu Kamsarakaniv shovala u sebe poranenih vtikachiv Vona vmovila poshaditi yih zhittya Za povidomlennyam litopiscya vona perev yazala yih rani j vidpravila do halifa Pislya bitviPislya bitvi virmenski velmozhi rozdililisya Smbat i Ashot perejshli u vizantijski volodinnya j uspishnimi peregovorami zmogli perekonati imperiyu podati ruku dopomogi virmenam v tomu vipadku yak Smbat Arcruni Vard Rshtuni ta inshi povernulisya u svoyi volodinnya i pochali vijnu proti zagarbnikiv Na pochatku i v seredini sichnya 703 roku arabi zaznali porazki vidpovidno v bitvah u selishi Gukank provinciya Vaspurakan gavar Rshtunik i v gavari Vanand u Karsa Do kincya misyacya bula she odna porazka arabiv na cej raz u Yerevana Vlada arabskih namisnikiv bula praktichno likvidovana osoblivo u svitli togo sho Vizantiya perejshla u nastup z boku Kilikiyi ta v 704 roci dobilasya kilkoh serjoznih peremog proti arabiv Situaciya zminilasya ne na korist virmen tilki v 705 roci koli perejshovshi u nastup uzhe u Virmeniyi vizantijski vijska i priyednavshis do nih virmenska armiya z vini malodushnosti imperskih soldativ yaki prosto piddalisya vtechi na samomu pochatku boyu v bitvi bilya selisha Drashpet u Karsa zaznala vid arabiv serjoznoyi porazki Za slovami Gevorda Pislya bitvi virmenski velmozhi rozdililisya Smbat i Ashot perejshli v vizantijski volodinnya j uspishnimi peregovorami zmogli perekonati imperiyi podati ruku dopomogi virmen v tomu vipadku yak Smbat Arcruni Vard Rshtuni j inshi povernulisya u svoyi volodinnya i pochali vijnu proti zagarbnikiv Na pochatku i v seredini sichnya 703 roku arabi zaznali porazok vidpovidno v bitvah bilya selisha Gukank provinciya Vaspurakan gavar Rshtunik ta v gavari Vanand u Karsa Do kincya misyacya bula she odna porazka arabiv cogo razu v Yerevana Vlada arabskih namisnikiv bula praktichno likvidovana osoblivo u svitli togo sho Vizantiya perejshla v nastup z boku Kilikiyi j v 704 domoglasya kilkoh serjoznih peremog proti arabiv Situaciya zminilasya ne na korist virmen tilki v 705 roci koli perejshovshi u nastup uzhe u Virmeniyi vizantijski vijska i priyednavshis do nih virmenska armiya z vini malodushnosti imperskih soldativ yaki prosto piddalisya vtechi na samomu pochatku boyu v bitvi bilya selisha Drashpet u Karsa zaznala vid arabiv serjoznoyi porazki Za slovami Z yednavshis z polkovodcem greckim Smbat pribuv u oblast Vanand do sela Drashpet i tam roztashuvavsya taborom Mahmet voyenachalnik Ismailtyan dovidavshis pro ce zibrav vijsko z velikim pospihom i vijshov proti ob yednanih polkovodciv Zijshlisya dva vorozhih vijska i rushili odne na odnogo v bojovomu poryadku i gryanula bitva Todi gniv Bozhij spitkav vijsko grecke vpali duhom lyudi ti sho voyuyut voni kinulisya bigti v ukripleni svoyi tabori Vorog peresliduvav yih i stalosya strashne krovoprolittya mizh grekami yaki vtratili bilsh nizh 5 000 ratnikiv inshi zmusheni buli vtekti z krayini nashoyi Mahmet zibravshi svoye vijsko povernuvsya v misto Dvin Pislya cogo arabi zahopili mista Nahichevan i Dzhuha V umovah sho sklalisya virmeni zmusheni buli piti na peregovori v rezultati yakih povstannya u Virmeniyi zakinchilosya I hocha de yure status virmen ne zminivsya ale de fakto pislya cih podij arabi istotno obmezhili svoyu represivnu politiku shodo virmenskogo naselennya PrimitkiLevond rus perevod Istoriya halifov Vardapeta Gevonda pisatelya VIII v perevyol s armyanskogo K Patkanov SPb 1862 A N Ter Gevondyan Armeniya i Arabskij Halifat B I Arakelyan g Echmiadzin Akademiya nauk Armyanskoj SSR 1977 S 75 Na cyu stattyu ne posilayutsya inshi statti Vikipediyi Bud laska rozstavte posilannya vidpovidno do prijnyatih rekomendacij