Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Бистров Олексій Петрович | |
|---|---|
| Народився | 1 лютого 1899 Пронський повіт, Рязаньська губерня |
| Помер | 29 серпня 1959 (60 років) Ленінград, РРФСР, СРСР |
| Поховання | d |
| Країна |  СРСР |
| Діяльність | зоолог, палеонтолог, фізіолог, анатом, ботанік |
| Alma mater | Військово-медична академія |
| Галузь | Палеонтологія, анатомія, гістологія |
| Заклад | Військово-медична академія (1921-1937), Всесоюзний інститут експериментальної медицини (1934-1936), Палеонтологічний інститут ім. О. О. Борисяка РАН (1937-1939), Військово-морська медична академія (1939-1945), Ленінградський державний університет (1945-1959) |
| Науковий ступінь | Доктор біологічних наук |
| Науковий керівник | d |
| Нагороди | Орден Червоного Прапора (1944), Премія АН СРСР імені О. О. Борисяка (1945), Премія Вченої Ради ЛДУ (1959) |
Олексій Петрович Бистров (рос. Алексей Петрович Быстров, 1 лютого 1899, Рязанська губернія — 29 серпня 1959, Ленінград) — радянський науковець, палеонтолог, анатом і гістолог.
Біографія
Олексій Петрович Бистров народився в 1899 році в Рязанській губернії в родині сільського священика і вчительки. Його інтерес до природознавства проявився ще в дитинстві і вплинув на вибір професії не тільки у нього самого, а й у його молодших братів і сестер, багато з яких теж пов'язали своє життя з наукою. Він почав свою освіту в сільській школі, потім закінчив рязанське духовне училище. Олексій вступив в Рязанську духовну семінарію, але вже навесні 1918 вона була розігнана новим урядом. Після здобуття середньої освіти його мобілізували в Червону армію. Незважаючи на «неправильне» соціальне походження Олексію все ж вдалося вступити до Військово-медичну академію (ВМА) в Петрограді. Після закінчення він залишився в ній працювати.
Його наукові інтереси в галузі анатомії людини поступово перемістилася в палеонтології хребетних. Наявність у нього цілого ряду статей дозволило йому в 1935 році отримати ступінь кандидата медичних наук без захисту дисертації. У 1937 році після переїзду в Москву він почав працювати у відділі нижчих хребетних Палеонтологічного інституту. За підсумками цієї роботи в співавторстві з І. А. Єфремовим була опублікована монографія з остеології і анатомії еотріасового лабіринтодонтів, за яку автори згодом були удостоєні почесних дипломів Ліннєєвського товариства (Англія). У серпні 1939 Олексій Петрович повернувся в Ленінград, а вже в 1940 захистив дисертацію «Структура зубів кроссоптерігій і лабіринтодонтів» на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наук. В цей час Олексій Петрович працював у Військово-морської медичної академії, де він був обраний професором кафедри нормальної анатомії. Під час війни, в ніч на 1 грудня 1941 року Олексій Петрович разом з іншими співробітниками Академії пішки по льоду Ладозького озера вийшов з блокадного Ленінграда. Їх евакуювали в Кіров, де був організований військовий госпіталь. Навіть в ці важкі роки Олексій Петрович не припинив наукову діяльність: за роки війни досліджено 4,5 тис. людських черепів. У лютому 1943 йому присвоїли звання підполковника медичної служби.
Після закінчення війни Олексій Петрович повернувся в Ленінград і перевівся в Університет, де він читав студентам курс палеонтології. У 1946 його обрали редактором Державного всеросійського палеонтологічного товариства і членом Товариства палеонтології хребетних. У 1947 Олексій Петрович очолив палеонтологічну лабораторію в ЛДУ. Післявоєнний період життя характеризується цілою серією наукових робіт, особливе місце серед них займає монографія «Минуле, сьогодення, майбутнє людини», на написання якої було потрібно більше десяти років. Вона була видана в 1957 році в самому кінці життя автора. У 1959 році вона була визнана найкращою науковою роботою 1957-58 року в Ленінградському університеті і удостоєна премії Вченої Ради, висунута на здобуття Сталінської премії. Олексій Петрович помер 29 серпня 1959, похований на Серафимівському кладовищі в Санкт-Петербурзі. Пам'ять про нього увічнена в наукових назвах цілого ряду викопних тварин, а також в назвах двох географічних об'єктів на карті світу (мис Бистрова і скеля Бистрова). Однак найкращим визнанням його заслуг перед науковим співтовариством служить цитування його наукових праць, яке не припиняється до сьогоднішніх часів.
Основні наукові публікації
- Быстров А. П. Опыт реконструкции некоторых представителей Северо-Двинской фауны. Тр. Палеозоологического института, Москва-Ленинград, изд. АН СССР, 1935, т. IV, стр.289-299.
- Быстров А. П. и Ефремов И. А. Benthosuchus sushkini Efr. — лабиринтодонт из эотриаса реки Шарженги. Тр. Палеонтологического ин-та, Москва-Ленинград, изд. АН СССР, 1940, т. X, вып.1, стр.1-152.
- Быстров А. П. Череп парейазавра. Тр. Палеонтол. ин-та, Москва, изд. АН СССР, 1957, т. LXVIII Котилозавры и батрахозавры верхней перми СССР, стр.3-18.
- Быстров А. П. Прошлое, настоящее, будущее человека. Медгиз, Ленинградское отд., 1957, стр.1-314.
Науково-популярні статті
- Быстров А. Лицо доисторического человека. Искра (общедоступный научный журнал), Москва, Государственное издательство, 1923, N8, стр.13-17.
- Быстров А. Происхождение лошади. Искра (общедоступный научный журнал), Москва, Государственное издательство, 1924, N11, стр.12-17.
- Быстров А. Ископаемые животные. Искра (общедоступный научный журнал), Москва, Государственное издательство, 1926, N1, стр.7-11.
- Быстров А. Родословная человека. Искры науки (ежемесячный научно-популярный журнал), Москва, издательство «Гудок» ЦК железнодорожников, 1926, N9 (15), стр.33-35.
- Быстров А. П. Что нужно знать о развитии жизни и происхождении человека. Москва, издательство «Крестьянская Газета», 1926, стр.1-61.
- Быстров А. П. Развитие жизни и происхождение человека. 2-е исправленное издание. Москва, изд. «Крестьянская Газета», 1929, стр.1-80.
- Быстров А. П. Находка саблезубого сумчатого хищника. Природа, изд. Академии Наук СССР, 1934, N12, стр.80-81. [ 23 квітня 2017 у Wayback Machine.]
- Быстров А. П. Саблезубые тигры. Природа, изд. АН СССР, 1950, N12, стр.30-37. [ 17 травня 2017 у Wayback Machine.]
- Быстров А. П. Происхождение слова мамонт. Природа, изд. АН СССР, 1953, N3, стр.110-113.
- Быстров А. П. Homo sum… Воспоминания о детстве, учёбе, работе в Академии / СПб.: ВМедА, СПФ АРАН, 2013. — 336 с.; ил. — (Сер. «Ad fontes. Материалы и исследования по истории науки». Supplementum 1). [ 26 березня 2017 у Wayback Machine.]
Література
- Наумов Д. Г. Профессор Алексей Петрович Быстров. 14-я международная Пущинская школа-конференция молодых учёных «Биология — наука XXI века». 19-23 апреля 2010. Сборник тезисов. — Пущино, 2010. Т. 2. С. 351—352. [ 11 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- Иванов А. О. Алексей Петрович Быстров // Геологический факультет. LXXV лет в очерках жизни и творчества преподавателей. — СПб.: Изд-во СПбГУ, 2008. — С. 68-74.
- Иодко О. В. Подполковник, художник, палеонтолог, профессор А. П. Быстров // Академический архив в прошлом и настоящем: Сборник научных статей к 280-летию Архива Российской академии наук / Отв. ред. И. В. Тункина; Санкт-Петербургский филиал Архива РАН. — СПб.: Нестор-История, 2008. — С. 392—413. — 532 с. — .
- Исси И. В. О моём дяде, Алексее Петровиче Быстрове (рукопись). [ 21 серпня 2017 у Wayback Machine.]
- Наумов Д. Г. О славном учёном. Газета «Пущинская среда», Пущино, 8 июня 2005 года, № 22(498). С. 4. [ 10 березня 2014 у Wayback Machine.]
- Соколов Б. С. Профессор Алексей Петрович Быстров (воспоминания). Палеонтологический журнал, Москва, Наука, 2002, т.36, № 2. С. 107—112. [ 27 серпня 2016 у Wayback Machine.]
- Иодко О. Капитан «Звёздных кораблей» А. П. Быстров — врач, художник, палеонтолог. Санкт-Петербургский университет, 1995, № 7(3400). С. 24-27. [ 5 грудня 2017 у Wayback Machine.]
- Иван Антонович Ефремов: переписка с учёными, неизданные работы. Составитель Н. В. Бойко. Научное наследство, Москва, Наука, т. 22, 1994, 286 с. [ 4 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- Чудинов П. К. Три времени Ивана Ефремова. Вступительная статья из книги: Ефремов И. А. Тень минувшего. Рассказы и повести, Москва, Наука, 1991. С. 3-45. [ 18 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Olson E. C. The other side of the medal: a paleobiologist reflects on the art and serendipity of science. Blacksburg, Virginia, The McDonald & Woodward Publishing Company, 1990, 182 p. [ 26 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Чудинов П. К. Иван Антонович Ефремов: 1907—1972. Москва, Наука, 1987, 224 стр. [ 27 серпня 2016 у Wayback Machine.]
- Геккер Р. Ф. Иван Антонович Ефремов. Тафономия и вопросы палеогеографии. Межвузовский научный сборник. Издательство Саратовского университета, 1984, стр.6-14. [ 30 вересня 2018 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bistrov Im ya Bistrov Oleksij PetrovichNarodivsya1 lyutogo 1899 1899 02 01 Pronskij povit Ryazanska gubernyaPomer29 serpnya 1959 1959 08 29 60 rokiv Leningrad RRFSR SRSRPohovannyadKrayina SRSRDiyalnistzoolog paleontolog fiziolog anatom botanikAlma materVijskovo medichna akademiyaGaluzPaleontologiya anatomiya gistologiyaZakladVijskovo medichna akademiya 1921 1937 Vsesoyuznij institut eksperimentalnoyi medicini 1934 1936 Paleontologichnij institut im O O Borisyaka RAN 1937 1939 Vijskovo morska medichna akademiya 1939 1945 Leningradskij derzhavnij universitet 1945 1959 Naukovij stupinDoktor biologichnih naukNaukovij kerivnikdNagorodiOrden Chervonogo Prapora 1944 Premiya AN SRSR imeni O O Borisyaka 1945 Premiya Vchenoyi Radi LDU 1959 Oleksij Petrovich Bistrov ros Aleksej Petrovich Bystrov 1 lyutogo 1899 18990201 Ryazanska guberniya 29 serpnya 1959 Leningrad radyanskij naukovec paleontolog anatom i gistolog BiografiyaOleksij Petrovich Bistrov narodivsya v 1899 roci v Ryazanskij guberniyi v rodini silskogo svyashenika i vchitelki Jogo interes do prirodoznavstva proyavivsya she v ditinstvi i vplinuv na vibir profesiyi ne tilki u nogo samogo a j u jogo molodshih brativ i sester bagato z yakih tezh pov yazali svoye zhittya z naukoyu Vin pochav svoyu osvitu v silskij shkoli potim zakinchiv ryazanske duhovne uchilishe Oleksij vstupiv v Ryazansku duhovnu seminariyu ale vzhe navesni 1918 vona bula rozignana novim uryadom Pislya zdobuttya serednoyi osviti jogo mobilizuvali v Chervonu armiyu Nezvazhayuchi na nepravilne socialne pohodzhennya Oleksiyu vse zh vdalosya vstupiti do Vijskovo medichnu akademiyu VMA v Petrogradi Pislya zakinchennya vin zalishivsya v nij pracyuvati Jogo naukovi interesi v galuzi anatomiyi lyudini postupovo peremistilasya v paleontologiyi hrebetnih Nayavnist u nogo cilogo ryadu statej dozvolilo jomu v 1935 roci otrimati stupin kandidata medichnih nauk bez zahistu disertaciyi U 1937 roci pislya pereyizdu v Moskvu vin pochav pracyuvati u viddili nizhchih hrebetnih Paleontologichnogo institutu Za pidsumkami ciyeyi roboti v spivavtorstvi z I A Yefremovim bula opublikovana monografiya z osteologiyi i anatomiyi eotriasovogo labirintodontiv za yaku avtori zgodom buli udostoyeni pochesnih diplomiv Linnyeyevskogo tovaristva Angliya U serpni 1939 Oleksij Petrovich povernuvsya v Leningrad a vzhe v 1940 zahistiv disertaciyu Struktura zubiv krossopterigij i labirintodontiv na zdobuttya naukovogo stupenya doktora biologichnih nauk V cej chas Oleksij Petrovich pracyuvav u Vijskovo morskoyi medichnoyi akademiyi de vin buv obranij profesorom kafedri normalnoyi anatomiyi Pid chas vijni v nich na 1 grudnya 1941 roku Oleksij Petrovich razom z inshimi spivrobitnikami Akademiyi pishki po lodu Ladozkogo ozera vijshov z blokadnogo Leningrada Yih evakuyuvali v Kirov de buv organizovanij vijskovij gospital Navit v ci vazhki roki Oleksij Petrovich ne pripiniv naukovu diyalnist za roki vijni doslidzheno 4 5 tis lyudskih cherepiv U lyutomu 1943 jomu prisvoyili zvannya pidpolkovnika medichnoyi sluzhbi Pislya zakinchennya vijni Oleksij Petrovich povernuvsya v Leningrad i perevivsya v Universitet de vin chitav studentam kurs paleontologiyi U 1946 jogo obrali redaktorom Derzhavnogo vserosijskogo paleontologichnogo tovaristva i chlenom Tovaristva paleontologiyi hrebetnih U 1947 Oleksij Petrovich ocholiv paleontologichnu laboratoriyu v LDU Pislyavoyennij period zhittya harakterizuyetsya ciloyu seriyeyu naukovih robit osoblive misce sered nih zajmaye monografiya Minule sogodennya majbutnye lyudini na napisannya yakoyi bulo potribno bilshe desyati rokiv Vona bula vidana v 1957 roci v samomu kinci zhittya avtora U 1959 roci vona bula viznana najkrashoyu naukovoyu robotoyu 1957 58 roku v Leningradskomu universiteti i udostoyena premiyi Vchenoyi Radi visunuta na zdobuttya Stalinskoyi premiyi Oleksij Petrovich pomer 29 serpnya 1959 pohovanij na Serafimivskomu kladovishi v Sankt Peterburzi Pam yat pro nogo uvichnena v naukovih nazvah cilogo ryadu vikopnih tvarin a takozh v nazvah dvoh geografichnih ob yektiv na karti svitu mis Bistrova i skelya Bistrova Odnak najkrashim viznannyam jogo zaslug pered naukovim spivtovaristvom sluzhit cituvannya jogo naukovih prac yake ne pripinyayetsya do sogodnishnih chasiv Osnovni naukovi publikaciyiBystrov A P Opyt rekonstrukcii nekotoryh predstavitelej Severo Dvinskoj fauny Tr Paleozoologicheskogo instituta Moskva Leningrad izd AN SSSR 1935 t IV str 289 299 Bystrov A P i Efremov I A Benthosuchus sushkini Efr labirintodont iz eotriasa reki Sharzhengi Tr Paleontologicheskogo in ta Moskva Leningrad izd AN SSSR 1940 t X vyp 1 str 1 152 Bystrov A P Cherep parejazavra Tr Paleontol in ta Moskva izd AN SSSR 1957 t LXVIII Kotilozavry i batrahozavry verhnej permi SSSR str 3 18 Bystrov A P Proshloe nastoyashee budushee cheloveka Medgiz Leningradskoe otd 1957 str 1 314 Naukovo populyarni stattiBystrov A Lico doistoricheskogo cheloveka Iskra obshedostupnyj nauchnyj zhurnal Moskva Gosudarstvennoe izdatelstvo 1923 N8 str 13 17 Bystrov A Proishozhdenie loshadi Iskra obshedostupnyj nauchnyj zhurnal Moskva Gosudarstvennoe izdatelstvo 1924 N11 str 12 17 Bystrov A Iskopaemye zhivotnye Iskra obshedostupnyj nauchnyj zhurnal Moskva Gosudarstvennoe izdatelstvo 1926 N1 str 7 11 Bystrov A Rodoslovnaya cheloveka Iskry nauki ezhemesyachnyj nauchno populyarnyj zhurnal Moskva izdatelstvo Gudok CK zheleznodorozhnikov 1926 N9 15 str 33 35 Bystrov A P Chto nuzhno znat o razvitii zhizni i proishozhdenii cheloveka Moskva izdatelstvo Krestyanskaya Gazeta 1926 str 1 61 Bystrov A P Razvitie zhizni i proishozhdenie cheloveka 2 e ispravlennoe izdanie Moskva izd Krestyanskaya Gazeta 1929 str 1 80 Bystrov A P Nahodka sablezubogo sumchatogo hishnika Priroda izd Akademii Nauk SSSR 1934 N12 str 80 81 23 kvitnya 2017 u Wayback Machine Bystrov A P Sablezubye tigry Priroda izd AN SSSR 1950 N12 str 30 37 17 travnya 2017 u Wayback Machine Bystrov A P Proishozhdenie slova mamont Priroda izd AN SSSR 1953 N3 str 110 113 Bystrov A P Homo sum Vospominaniya o detstve uchyobe rabote v Akademii SPb VMedA SPF ARAN 2013 336 s il Ser Ad fontes Materialy i issledovaniya po istorii nauki Supplementum 1 26 bereznya 2017 u Wayback Machine LiteraturaNaumov D G Professor Aleksej Petrovich Bystrov 14 ya mezhdunarodnaya Pushinskaya shkola konferenciya molodyh uchyonyh Biologiya nauka XXI veka 19 23 aprelya 2010 Sbornik tezisov Pushino 2010 T 2 S 351 352 11 kvitnya 2016 u Wayback Machine Ivanov A O Aleksej Petrovich Bystrov Geologicheskij fakultet LXXV let v ocherkah zhizni i tvorchestva prepodavatelej SPb Izd vo SPbGU 2008 S 68 74 Iodko O V Podpolkovnik hudozhnik paleontolog professor A P Bystrov Akademicheskij arhiv v proshlom i nastoyashem Sbornik nauchnyh statej k 280 letiyu Arhiva Rossijskoj akademii nauk Otv red I V Tunkina Sankt Peterburgskij filial Arhiva RAN SPb Nestor Istoriya 2008 S 392 413 532 s ISBN 978 59818 7289 1 Issi I V O moyom dyade Aleksee Petroviche Bystrove rukopis 21 serpnya 2017 u Wayback Machine Naumov D G O slavnom uchyonom Gazeta Pushinskaya sreda Pushino 8 iyunya 2005 goda 22 498 S 4 10 bereznya 2014 u Wayback Machine Sokolov B S Professor Aleksej Petrovich Bystrov vospominaniya Paleontologicheskij zhurnal Moskva Nauka 2002 t 36 2 S 107 112 27 serpnya 2016 u Wayback Machine Iodko O Kapitan Zvyozdnyh korablej A P Bystrov vrach hudozhnik paleontolog Sankt Peterburgskij universitet 1995 7 3400 S 24 27 5 grudnya 2017 u Wayback Machine Ivan Antonovich Efremov perepiska s uchyonymi neizdannye raboty Sostavitel N V Bojko Nauchnoe nasledstvo Moskva Nauka t 22 1994 286 s 4 kvitnya 2016 u Wayback Machine Chudinov P K Tri vremeni Ivana Efremova Vstupitelnaya statya iz knigi Efremov I A Ten minuvshego Rasskazy i povesti Moskva Nauka 1991 S 3 45 18 bereznya 2016 u Wayback Machine Olson E C The other side of the medal a paleobiologist reflects on the art and serendipity of science Blacksburg Virginia The McDonald amp Woodward Publishing Company 1990 182 p 26 bereznya 2016 u Wayback Machine Chudinov P K Ivan Antonovich Efremov 1907 1972 Moskva Nauka 1987 224 str 27 serpnya 2016 u Wayback Machine Gekker R F Ivan Antonovich Efremov Tafonomiya i voprosy paleogeografii Mezhvuzovskij nauchnyj sbornik Izdatelstvo Saratovskogo universiteta 1984 str 6 14 30 veresnya 2018 u Wayback Machine