Билинний вірш

Били́нний вірш — старовинна билин.

Відзначається багатством і різноманітністю , що унеможливлює однозначне трактування його будови.

Переважна кількість дослідників вважає билинний вірш різновидом тонічного вірша. Є припущення, що ритмічною одиницею билинного вірша спочатку була з наголосом на середньому складі.

Б. в. часто зустрічається у вигляді із сталою чи рухомою анакрузою. Такий вірш із численними модифікаціями в поєднанні наголошених і ненаголошених складів називається тактовим.

Б. в. може будуватися на основі , при якому кожен рядок має рівну кількість наголошених , логічно виділених слів — це так званий ударник.

Якщо Б. в. організовується за принципом інтонаційно—фразового групування, при якому словосполучення діляться смисловими паузами і рівноскладовими клаузулами, такий Б. в. зветься фразовиком.

Джерела

• Штокмар М. П. Исследования в области русского народного стихосложения. М., 1952.
• УЛЕ. К., 1988, т.1.-с.163.