Берталан Семере (угор. Szemere Bertalan; 27 серпня 1812, Ватта — 18 січня 1869, Пешт) — угорський політик, один з лідерів Угорської революції (1848—1849), прем'єр-міністр Угорщини, засновник Угорської академії наук.
Берталан Семере | |
---|---|
угор. Szemere Bertalan | |
Народився | 27 серпня 1812[1][2] d, d, Боршод-Абауй-Земплен, Угорщина |
Помер | 18 січня 1869[1][2] (56 років) Пешт, Пешт, Угорщина |
Поховання | Мішкольц |
Країна | Угорщина |
Діяльність | політик, письменник, поет |
Знання мов | угорська[2] |
Членство | Угорська академія наук |
Посада | d[4], d[5][6], прем'єр-міністр Угорщини[5][7], член Національних зборів Угорщини[d][8], d[9], d[10] і d[11] |
Партія | d |
Діти | d |
|
Біографія
Походив із дворянської родини. У 1832 році закінчив Шарошпатак. Працював у Боршодському управлінні спочатку як нотаріус, пізніше як суддя, а з 1846 року — заступник губернатора округу. У той же період він був двічі (1843—1844 і 1847—1848) депутатом і одним з лідерів опозиції у угорському парламенті проти абсолютної системи Меттерніха в Австрійській імперії.
Після революції в березні 1848 року призначений міністром внутрішніх справ в уряді Лайоша Баттяні. Після падіння Батьяні з влади і спалаху конфлікту з хорватським забороною Йосипом Йелачичем і віденським судом наприкінці вересня того ж року Семере приєднався до Комітету захисту будинків на чолі з Лайошем Кошутом. У грудні його відправили на посаду комісара в північно-східній Угорщині, де організував партизанський опір проти австрійських військ, захоплених Галичиною.
14 квітня 1849 року, коли угорський парламент відмовився від династії Габсбургів і оголосив Кошута губернатором країни, Семере став прем'єр-міністром. За ініціативою Семере і завдяки його зусиллям у липні того ж року парламент Угорщини проголосував резолюцію про права і культурну автономію не вгорських народів. За його ініціативою був прийнятий закон про звільнення євреїв, який не набув чинності через окупацію Угорщини австрійськими та їх союзними російськими військами.
Він не зупинив російське військове втручання дипломатичними засобами, у серпні 1849 року Семере був змушений тікати, як і інші угорські революціонери, в Османську імперію. Засуджений заочно до смерті австрійською владою, після короткого перебування в Константинополі він оселився в Парижі. Брав активну участь у політичному житті угорської еміграції, у тому числі завдяки масовим спогадам про революційні роки у Франції та Німеччині. З його публікаціями на початку 1950-х років, він намагався зменшити репутацію борця за свободу, якиою Кошут користувався за кордоном.
Після 1859 року Семере зіткнувся з конституційним компромісом між угорцями і Габсбургами. У 1865 році, незадовго до того, як цей компроміс став фактом, він був амністований імператором Францем Йосифом і повернувся до Угорщини. У той час Семере вже був важко хворий. Закінчує своє життя в психіатричній лікарні у Пеші.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #119026201 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Dr. Constant v. Wurzbach Szemere, Bartholomäus von // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben — Wien: 1856. — Vol. 42. — S. 56.
- Béla P. Az 1848-1849. évi első népképviseleti országgyűlés történeti almanachja / за ред. P. Béla — Budapest: Országgyűlés, 2002. — С. 844–845. — 1367 с. —
- Magyar életrajzi lexikon / за ред. K. Ágnes — Budapest: Akadémiai Kiadó, 1967.
- József B., László H. Magyarország kormányai — 5 — Akadémiai Kiadó, 2004. — С. 216. — 549 с.
- József B., László H. Magyarország kormányai — 5 — Akadémiai Kiadó, 2004. — С. 207. — 549 с.
- Dániel B., József P., Judit P. Képviselők és főrendek a dualizmus kori Magyarországon — Eger: Líceum Kiadó, 2020. — С. 156. — 639 с. —
- József B., László H. Magyarország kormányai — 5 — Akadémiai Kiadó, 2004. — С. 217. — 549 с.
- József B., László H. Magyarország kormányai — 5 — Akadémiai Kiadó, 2004. — С. 250. — 549 с.
- Béla P. Az 1848-1849. évi első népképviseleti országgyűlés történeti almanachja / за ред. P. Béla — Budapest: Országgyűlés, 2002. — С. 845. — 1367 с. —
Посилання
- Біографія [ 16 лютого 2019 у Wayback Machine.](угор.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bertalan Semere ugor Szemere Bertalan 27 serpnya 1812 Vatta 18 sichnya 1869 Pesht ugorskij politik odin z lideriv Ugorskoyi revolyuciyi 1848 1849 prem yer ministr Ugorshini zasnovnik Ugorskoyi akademiyi nauk Bertalan Semereugor Szemere BertalanNarodivsya27 serpnya 1812 1812 08 27 1 2 d d Borshod Abauj Zemplen UgorshinaPomer18 sichnya 1869 1869 01 18 1 2 56 rokiv Pesht Pesht UgorshinaPohovannyaMishkolcKrayina UgorshinaDiyalnistpolitik pismennik poetZnannya movugorska 2 ChlenstvoUgorska akademiya naukPosadad 4 d 5 6 prem yer ministr Ugorshini 5 7 chlen Nacionalnih zboriv Ugorshini d 8 d 9 d 10 i d 11 PartiyadDitid Mediafajli u VikishovishiBiografiyaPohodiv iz dvoryanskoyi rodini U 1832 roci zakinchiv Sharoshpatak Pracyuvav u Borshodskomu upravlinni spochatku yak notarius piznishe yak suddya a z 1846 roku zastupnik gubernatora okrugu U toj zhe period vin buv dvichi 1843 1844 i 1847 1848 deputatom i odnim z lideriv opoziciyi u ugorskomu parlamenti proti absolyutnoyi sistemi Metterniha v Avstrijskij imperiyi Pislya revolyuciyi v berezni 1848 roku priznachenij ministrom vnutrishnih sprav v uryadi Lajosha Battyani Pislya padinnya Batyani z vladi i spalahu konfliktu z horvatskim zaboronoyu Josipom Jelachichem i videnskim sudom naprikinci veresnya togo zh roku Semere priyednavsya do Komitetu zahistu budinkiv na choli z Lajoshem Koshutom U grudni jogo vidpravili na posadu komisara v pivnichno shidnij Ugorshini de organizuvav partizanskij opir proti avstrijskih vijsk zahoplenih Galichinoyu 14 kvitnya 1849 roku koli ugorskij parlament vidmovivsya vid dinastiyi Gabsburgiv i ogolosiv Koshuta gubernatorom krayini Semere stav prem yer ministrom Za iniciativoyu Semere i zavdyaki jogo zusillyam u lipni togo zh roku parlament Ugorshini progolosuvav rezolyuciyu pro prava i kulturnu avtonomiyu ne vgorskih narodiv Za jogo iniciativoyu buv prijnyatij zakon pro zvilnennya yevreyiv yakij ne nabuv chinnosti cherez okupaciyu Ugorshini avstrijskimi ta yih soyuznimi rosijskimi vijskami Vin ne zupiniv rosijske vijskove vtruchannya diplomatichnimi zasobami u serpni 1849 roku Semere buv zmushenij tikati yak i inshi ugorski revolyucioneri v Osmansku imperiyu Zasudzhenij zaochno do smerti avstrijskoyu vladoyu pislya korotkogo perebuvannya v Konstantinopoli vin oselivsya v Parizhi Brav aktivnu uchast u politichnomu zhitti ugorskoyi emigraciyi u tomu chisli zavdyaki masovim spogadam pro revolyucijni roki u Franciyi ta Nimechchini Z jogo publikaciyami na pochatku 1950 h rokiv vin namagavsya zmenshiti reputaciyu borcya za svobodu yakioyu Koshut koristuvavsya za kordonom Pislya 1859 roku Semere zitknuvsya z konstitucijnim kompromisom mizh ugorcyami i Gabsburgami U 1865 roci nezadovgo do togo yak cej kompromis stav faktom vin buv amnistovanij imperatorom Francem Josifom i povernuvsya do Ugorshini U toj chas Semere vzhe buv vazhko hvorij Zakinchuye svoye zhittya v psihiatrichnij likarni u Peshi PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 119026201 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Dr Constant v Wurzbach Szemere Bartholomaus von Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich enthaltend die Lebensskizzen der denkwurdigen Personen welche seit 1750 in den osterreichischen Kronlandern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben Wien 1856 Vol 42 S 56 d Track Q665807d Track Q90792339 Bela P Az 1848 1849 evi elso nepkepviseleti orszaggyules torteneti almanachja za red P Bela Budapest Orszaggyules 2002 S 844 845 1367 s ISBN 963 00 9540 8 d Track Q648716d Track Q107141416d Track Q1781d Track Q116695350 Magyar eletrajzi lexikon za red K Agnes Budapest Akademiai Kiado 1967 d Track Q19158937d Track Q23296657d Track Q555093d Track Q1781 Jozsef B Laszlo H Magyarorszag kormanyai 5 Akademiai Kiado 2004 S 216 549 s d Track Q555093d Track Q1056121d Track Q104597628d Track Q114094765 Jozsef B Laszlo H Magyarorszag kormanyai 5 Akademiai Kiado 2004 S 207 549 s d Track Q555093d Track Q1056121d Track Q104597628d Track Q114094765 Daniel B Jozsef P Judit P Kepviselok es forendek a dualizmus kori Magyarorszagon Eger Liceum Kiado 2020 S 156 639 s ISBN 978 963 496 144 4 d Track Q112527214d Track Q115016832d Track Q20481380d Track Q115016773d Track Q115017525d Track Q167109 Jozsef B Laszlo H Magyarorszag kormanyai 5 Akademiai Kiado 2004 S 217 549 s d Track Q555093d Track Q1056121d Track Q104597628d Track Q114094765 Jozsef B Laszlo H Magyarorszag kormanyai 5 Akademiai Kiado 2004 S 250 549 s d Track Q555093d Track Q1056121d Track Q104597628d Track Q114094765 Bela P Az 1848 1849 evi elso nepkepviseleti orszaggyules torteneti almanachja za red P Bela Budapest Orszaggyules 2002 S 845 1367 s ISBN 963 00 9540 8 d Track Q648716d Track Q107141416d Track Q1781d Track Q116695350PosilannyaBiografiya 16 lyutogo 2019 u Wayback Machine ugor