Бе́рнат Му́нкачі (угор. Munkácsi Bernát, 12 березня 1860, Надьварад, (Орадя), Трансільванія, тепер Румунія — 21 вересня 1937, Будапешт, Угорщина) — угорський мовознавець та етнограф, один з засновників угрознавства, академік Угорської АН (з 1910 року).
Бернат Мункачі Munkácsi Bernát | |
---|---|
Бернат Мункачі | |
Ім'я при народженні | угор. Munk Bernát |
Народився | 12 березня 1860 Надьварад (Орадя), Трансільванія (тепер Румунія) |
Помер | 21 вересня 1937 (77 років) Будапешт, Угорщина |
Поховання | d |
Країна | Австро-Угорщина Угорщина |
Місце проживання | Австро-Угорщина, Угорщина |
Діяльність | мовознавець і етнограф |
Галузь | етнографія, мовознавство, фіно-угрознавство і фольклористика |
Alma mater | Будапештський університет |
Знання мов | угорська[1] |
Членство | Угорська академія наук |
Титул | академік Угорської АН (з 1910) |
Батько | d |
Діти | d |
|
У 1882 році Бернат Мункачі скінчив навчання у Будапештському університеті і подальше своє життя цілком присвятив вивченню угрофінських і тюркських народів Поволжя і Західного Сибіру (удмурти, ханти, мансі, чуваші тощо) та їх мовним і культурним зв'язкам з угорцями, в тому числі і безпосереднім польовим дослідженням, фактично ставши одним із засновників угрознавства у світі. Так, у 1885 році він перебував в Уфімській губернії Російської імперії, де з метою вивчення місцевого населення відвідав 6 повітів. З вуст Савви Василича, удмуртського казкаря, записав удмуртську народну казку «Калмез бакатыръёс» («Калмезькі богатирі»).
Б. Мункачі редагував часопис «Ethnographia», заснував часопис «Келеті семлє» («Keleti Szemle»), у 1904 році організував Угорський комітет Міжнародного товариства Середньої і Східної Азії.
У 1915–16 роки Мункачі перебував у Естергомському таборі, де записував тексти від 25 полонених у ході Першої світової війни російських солдатів удмуртської національності.
Дослідження Берната Мункачі, як прикладні (величезна колекція мовних текстів), так і теоретичні (висновки з історії, порівняльного мовознавства і діалектології народів Поволжя і Західного Сибіру), є актуальними і дуже цінними і в наш час.
Наукові праці
Основні наукові спраці Б. Мункачі в галузі порівняльної лінгвістики, тюркології, іраністики та етнографії, деякі з них видано вже після смерті вченого іншими фіноугрознавцями:
- Votják nyelvmutatványok. Ugor füzetek 5., Budapest, 1884.
- Votják népköltészeti hagyományok., Budapest, 1887.
- A votják nyelv szótára., Budapest, 1890—1896.
- Vogul népköltési gyűjtemény. köt I—IV., Budapest, 1892, 1892, 1893, 1896. (A jegyzeteket tartalmazó 2. kötetek megjelenési évei: 1902, 1910, 1952, 1963 &ndash ; az utóbbi kettőt Kálmán Béla rendezte sajtó alá; a II. részhez egy 3. kötet is megjelent 1921-ben.)
- A vogul nyelvjárások szóragozásukban ismertetve., Budapest, 1894.
- Déli osztják szójegyzék. (Pápai Károly gyűjtése alapján). Ugor füzetek 12., Budapest, 1896.
- Árja és kaukázusi elemek a finn–magyar nyelvekben I., Budapest, 1901.
- Volksbräuche und Volksdichtung der Wotjaken., MSFOu 102. Herausgeben von D. R. Fuchs, Helsinki, 1952.
Джерела, посилання і література
- Бернат Мункачі у БСЭ (Великій радянській енциклопедії) [ 9 березня 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
- Munkácsi N. Egy nagy Magyar Nyelvész. I.M.I.T Kiadása, Budapest, 1943 (угор.)
- Kálmán B., Munkácsi Bernát emlékezete, «Magyar Tud. Akad., Nyelves Irodalomtudományi Osztályának Közleményei», 1960, 16 köt., № 1—4 (угор.)
- Kálmán B. Munkácsi Bernát. A Magyar múlt tudósai. Akadémiai Kiadó, Budapest, 1981 (угор.)
- Венгерские учёные и пермская филология., Устинов, 1987 (рос.)
- Уваров А. Н. Подарок Мункачи., Ижевск, 1983 (рос.)
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Уродженець присілку Шактапі (Великий Цибір) Малмизького повіту Вятської губернії
- Удмуртская республика : энциклопедия / гл. ред. В. В. Туганаев. — Ижевск : Удмуртия, 2000. — 800 с. — 20 000 экз. — .
Це незавершена стаття про особу. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Be rnat Mu nkachi ugor Munkacsi Bernat 12 bereznya 1860 Nadvarad Oradya Transilvaniya teper Rumuniya 21 veresnya 1937 Budapesht Ugorshina ugorskij movoznavec ta etnograf odin z zasnovnikiv ugroznavstva akademik Ugorskoyi AN z 1910 roku Bernat Munkachi Munkacsi BernatBernat MunkachiIm ya pri narodzhenniugor Munk BernatNarodivsya12 bereznya 1860 1860 03 12 Nadvarad Oradya Transilvaniya teper Rumuniya Pomer21 veresnya 1937 1937 09 21 77 rokiv Budapesht UgorshinaPohovannyadKrayina Avstro Ugorshina UgorshinaMisce prozhivannyaAvstro Ugorshina UgorshinaDiyalnistmovoznavec i etnografGaluzetnografiya movoznavstvo fino ugroznavstvo i folkloristikaAlma materBudapeshtskij universitetZnannya movugorska 1 ChlenstvoUgorska akademiya naukTitulakademik Ugorskoyi AN z 1910 BatkodDitid Mediafajli u Vikishovishi U 1882 roci Bernat Munkachi skinchiv navchannya u Budapeshtskomu universiteti i podalshe svoye zhittya cilkom prisvyativ vivchennyu ugrofinskih i tyurkskih narodiv Povolzhya i Zahidnogo Sibiru udmurti hanti mansi chuvashi tosho ta yih movnim i kulturnim zv yazkam z ugorcyami v tomu chisli i bezposerednim polovim doslidzhennyam faktichno stavshi odnim iz zasnovnikiv ugroznavstva u sviti Tak u 1885 roci vin perebuvav v Ufimskij guberniyi Rosijskoyi imperiyi de z metoyu vivchennya miscevogo naselennya vidvidav 6 povitiv Z vust Savvi Vasilicha udmurtskogo kazkarya zapisav udmurtsku narodnu kazku Kalmez bakatyryos Kalmezki bogatiri B Munkachi redaguvav chasopis Ethnographia zasnuvav chasopis Keleti semlye Keleti Szemle u 1904 roci organizuvav Ugorskij komitet Mizhnarodnogo tovaristva Serednoyi i Shidnoyi Aziyi U 1915 16 roki Munkachi perebuvav u Estergomskomu tabori de zapisuvav teksti vid 25 polonenih u hodi Pershoyi svitovoyi vijni rosijskih soldativ udmurtskoyi nacionalnosti Doslidzhennya Bernata Munkachi yak prikladni velichezna kolekciya movnih tekstiv tak i teoretichni visnovki z istoriyi porivnyalnogo movoznavstva i dialektologiyi narodiv Povolzhya i Zahidnogo Sibiru ye aktualnimi i duzhe cinnimi i v nash chas Naukovi praciOsnovni naukovi spraci B Munkachi v galuzi porivnyalnoyi lingvistiki tyurkologiyi iranistiki ta etnografiyi deyaki z nih vidano vzhe pislya smerti vchenogo inshimi finougroznavcyami Votjak nyelvmutatvanyok Ugor fuzetek 5 Budapest 1884 Votjak nepkolteszeti hagyomanyok Budapest 1887 A votjak nyelv szotara Budapest 1890 1896 Vogul nepkoltesi gyujtemeny kot I IV Budapest 1892 1892 1893 1896 A jegyzeteket tartalmazo 2 kotetek megjelenesi evei 1902 1910 1952 1963 amp ndash az utobbi kettot Kalman Bela rendezte sajto ala a II reszhez egy 3 kotet is megjelent 1921 ben A vogul nyelvjarasok szoragozasukban ismertetve Budapest 1894 Deli osztjak szojegyzek Papai Karoly gyujtese alapjan Ugor fuzetek 12 Budapest 1896 Arja es kaukazusi elemek a finn magyar nyelvekben I Budapest 1901 Volksbrauche und Volksdichtung der Wotjaken MSFOu 102 Herausgeben von D R Fuchs Helsinki 1952 Dzherela posilannya i literaturaBernat Munkachi u BSE Velikij radyanskij enciklopediyi 9 bereznya 2008 u Wayback Machine ros Munkacsi N Egy nagy Magyar Nyelvesz I M I T Kiadasa Budapest 1943 ugor Kalman B Munkacsi Bernat emlekezete Magyar Tud Akad Nyelves Irodalomtudomanyi Osztalyanak Kozlemenyei 1960 16 kot 1 4 ugor Kalman B Munkacsi Bernat A Magyar mult tudosai Akademiai Kiado Budapest 1981 ugor Vengerskie uchyonye i permskaya filologiya Ustinov 1987 ros Uvarov A N Podarok Munkachi Izhevsk 1983 ros PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Urodzhenec prisilku Shaktapi Velikij Cibir Malmizkogo povitu Vyatskoyi guberniyi Udmurtskaya respublika enciklopediya gl red V V Tuganaev Izhevsk Udmurtiya 2000 800 s 20 000 ekz ISBN 5 7659 0732 6 Ce nezavershena stattya pro osobu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi