Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Бернгард (Бернхард) Гржимек | ||||
|---|---|---|---|---|
| Bernhard Klemens Maria Grzimek | ||||
 Марка, випущена в Німеччині до 100-річного ювілею Бернхарда Гржимека | ||||
| Ім'я при народженні | Bernhard Klemens Maria Hoffbauer Pius Grzimek | |||
| Народився | 24 квітня 1909 Ниса, Оппельн[d], Сілезія, Королівство Пруссія, Німецька імперія[1] | |||
| Помер | 13 березня 1987 (77 років) Франкфурт-на-Майні, ФРН | |||
| Поховання | d | |||
| Громадянство | Німецька імперія, Веймарська республіка, Третій рейх, ФРН | |||
| Діяльність | зоолог, телеведучий, письменник, кінорежисер, лікар ветеринарної медицини, фотограф | |||
| Alma mater | Лейпцизький університет і HU Berlin | |||
| Заклад | d | |||
| Роки активності | з 1954 | |||
| Напрямок | анімаліст | |||
| Жанр | науково-популярні твори | |||
| Членство | СА і d | |||
| Партія | Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини | |||
| Діти | d | |||
| Автограф |  | |||
| Премії | Золотий ведмедь Оскар | |||
| | ||||
 Бернард Гржимек у Вікісховищі | ||||
Бернхард (Бернгард) Гржимек (нім. Bernhard Klemens Maria Grzimek; 24 квітня 1909, Ниса, Верхня Сілезія — 13 березня 1987, Франкфурт-на-Майні) — відомий західнонімецький зоолог, письменник, директор Франкфуртського зоопарку.
Біографія
Бернгард народився в сім'ї адвоката Пауля Франца Костянтина Гржимека. В 1928 р. почав вивчати ветеринарну медицину, спершу в Лейпцизі, потім в Берліні. В 1933 р. отримав диплом доктора ветеринарної медицини. В 1930 р., будучи студентом, він одружився з Гільдегард Прюфер, від якої мав двох синів, Рохуса і (1934—1959), і прийманого сина Томаса.
У 1933—1938 рр. Гржимек працював експертом спочатку в міністерстві економіки Пруссії, потім у Reichsnährstand («Імперський земельний стан» — офіційна організація селянства у фашистській Німеччині). З 1938 року через розпуск всіх організацій у Німеччині, Гржимек став працювати чиновником у Міністерстві продовольства і сільського господарства, де займався епідеміологією домашньої худоби і птиці. Крім своєї роботи він цікавився етологічними дослідженнями, особливо людиноподібних і вовків.
Під час війни він служив ветеринаром у вермахті, у вільний час займаючись спостереженнями над тваринами — наприклад, вивчав проблеми кольорового зору і орієнтування військових коней, також займався слонами. Після обшуку, проведеного гестапо в берлінській квартирі Гржимека (за підозрою в наданні допомоги євреям), що переховувалися, він відлетів з Берліна і дістався до Франкфурта-на-Майні, захопленого американськими військами.
Після війни Гржимек став директором Франкфуртського зоопарку, який лежав у руїнах; йому вдалося перетворити його в один з найбільших зоопарків Німеччини. Крім того, протягом сорока років Гржимек був главою Франкфуртського зоологічного товариства, яке займається програмами з охорони довкілля в Німеччині та за кордоном; особливо відомою, що триває й донині, роботою в заповіднику Серенгеті в Танзанії.
Найбільшу популярність Гржимеку принесла його робота по збереженню Серенгеті. Протягом декількох років разом зі своїм сином Міхаелем він вивчав його тваринний світ, в основному за допомогою підрахунку міграцій диких тварин з літака. Під час одного з таких польотів його син розбився при зіткненні літака з грифом. Про цю роботу Гржимек зняв документальний фільм і написав книгу «Серенгеті не повинен померти!»; Вони мали великий успіх і послужили однією з причин створення національного парку і заповідника Серенгеті.
Його документальні фільми були відзначені берлінським «Золотим ведмедем» і Оскаром.
В 1973 р. Гржимек розлучився зі своєю першою дружиною, а в 1978 р. одружився з Ерікою, вдовою Міхаеля.
Гржимек був головним редактором і автором багатьох статей монументальної енциклопедії фауни «Grzimeks Tierleben», опублікованій в 1967—1975 рр., яка стала класичною. Разом з Конрадом Лоренцем він редагував найбільший німецькомовний популярний журнал про тварин «Das Tier», а також популярні телевізійні програми.
Гржимек помер у 1987 р. у Франкфурті, заснувши на цирковій виставі. Урна з його прахом була пізніше перевезена до Танзанії і похована поряд з могилою його сина, над кратером Нгоронгоро, який вони вивчали довгі роки.
Бібліографія
- 1933: Das Arteriensystem des Halses und Kopfes, der Vorder-und Hintergliedmaße von Gallus domesticus, Dissertation
- 1933: Das kleine Geflügelbuch, Deutscher Verlag Berlin
- 1933: Geflügel richtig füttern
- 1934: Das Eierbuch
- 1936: Handbuch für Geflügelkrankheiten, später als Neuauflage unter dem Titel: Krankes Geflügel
- 1941: «Ми зовсім не такі». Wir Tiere sind ja gar nicht so! Franckh'sche Verlagshandlung
- 1943: Wolf Dschingis: Neue Erlebnisse, Erkenntnisse und Versuche mit Tieren, Franckh'sche Verlagshandlung
- 1949: Die Elefantenschule
- 1951: Affen im Haus und andere Tierberichte, Franckh'sche Verlagshandlung
- 1952: Flug ins Schimpansenland: Reise durch ein Stück Afrika von heute, Franckh'sche Verlagshandlung
- 1954: «Для диких тварин місця немає». М: Мысльб 1978. Kein Platz für wilde Tiere
- 1956: «Тварини поруч з нами». 20 Tiere und ein Mensch
- 1956: Thulo aus Frankfurt Rund um die Giraffe, Franckh'sche Verlagshandlung
- 1959: «Серенгеті не повинен померти». Serengeti darf nicht sterben (über die Arbeit am Film)
- 1961: «Брати наші менші». Unsere Brüder mit den Krallen
- 1962: «Вони належать усім». Auch Nashörner gehören allen Menschen
- 1962: Das Tierhaus in den Bergen, Jugendbuch
- 1963: «Ми жили серед баулі». Wir lebten mit den Baule. Flug ins Schimpansenland, Ulstein Taschenbuch (Neuausgabe des Buches von 1952)
- 1965: «Дика тварина і людина». Wildes Tier, weißer Mann
- 1966: Mit Grzimek durch Australien
- 1967: Grzimeks Tierleben
- 1969: «Серед тварин Африки». Grzimek unter Afrikas Tieren: Erlebnisse, Beobachtungen, Forschungsergebnisse
- 1974: Auf den Mensch gekommen: Erfahrungen mit Leuten
- 1977: Und immer wieder Pferde. Kindler
- 1979: «Від кобри до ведмедя грізлі». Vom Grizzlybär zur Brillenschlange: Ein Naturschützer berichtet aus vier Erdteilen, Kindler
- 1980: «Не шкодуючи сил». Einsatz für Afrika: Neue Erlebnisse mit Wildtieren, Kindler
- 1984: «Тварини — життя моє». Tiere, mein Leben: Erlebnisse und Forschungen aus fünf Jahrzehnten, Harnack
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118543040 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
| Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . (серпень 2018) |
Посилання
![image]()
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бернард Гржимек- Фридерикі Маркс (АП) До 100-річного ювілею Гржимека [ 9 червня 2009 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ukrcenter Primitki Berngard Bernhard GrzhimekBernhard Klemens Maria GrzimekMarka vipushena v Nimechchini do 100 richnogo yuvileyu Bernharda GrzhimekaIm ya pri narodzhenniBernhard Klemens Maria Hoffbauer Pius GrzimekNarodivsya24 kvitnya 1909 1909 04 24 Nisa Oppeln d Sileziya Korolivstvo Prussiya Nimecka imperiya 1 Pomer13 bereznya 1987 1987 03 13 77 rokiv Frankfurt na Majni FRNPohovannyadGromadyanstvoNimecka imperiya Vejmarska respublika Tretij rejh FRNDiyalnistzoolog televeduchij pismennik kinorezhiser likar veterinarnoyi medicini fotografAlma materLejpcizkij universitet i HU BerlinZakladdRoki aktivnostiz 1954NapryamokanimalistZhanrnaukovo populyarni tvoriChlenstvoSA i dPartiyaNacional socialistichna robitnicha partiya NimechchiniDitidAvtografPremiyiZolotij vedmed Oskar Bernard Grzhimek u VikishovishiLitak D ENTE na yakomu Bernhard i Mihael Grzhimeki vivchali Serengeti Memorialna tablichka v Bernhard Berngard Grzhimek nim Bernhard Klemens Maria Grzimek 24 kvitnya 1909 19090424 Nisa Verhnya Sileziya 13 bereznya 1987 Frankfurt na Majni vidomij zahidnonimeckij zoolog pismennik direktor Frankfurtskogo zooparku BiografiyaBerngard narodivsya v sim yi advokata Paulya Franca Kostyantina Grzhimeka V 1928 r pochav vivchati veterinarnu medicinu spershu v Lejpcizi potim v Berlini V 1933 r otrimav diplom doktora veterinarnoyi medicini V 1930 r buduchi studentom vin odruzhivsya z Gildegard Pryufer vid yakoyi mav dvoh siniv Rohusa i 1934 1959 i prijmanogo sina Tomasa U 1933 1938 rr Grzhimek pracyuvav ekspertom spochatku v ministerstvi ekonomiki Prussiyi potim u Reichsnahrstand Imperskij zemelnij stan oficijna organizaciya selyanstva u fashistskij Nimechchini Z 1938 roku cherez rozpusk vsih organizacij u Nimechchini Grzhimek stav pracyuvati chinovnikom u Ministerstvi prodovolstva i silskogo gospodarstva de zajmavsya epidemiologiyeyu domashnoyi hudobi i ptici Krim svoyeyi roboti vin cikavivsya etologichnimi doslidzhennyami osoblivo lyudinopodibnih i vovkiv Pid chas vijni vin sluzhiv veterinarom u vermahti u vilnij chas zajmayuchis sposterezhennyami nad tvarinami napriklad vivchav problemi kolorovogo zoru i oriyentuvannya vijskovih konej takozh zajmavsya slonami Pislya obshuku provedenogo gestapo v berlinskij kvartiri Grzhimeka za pidozroyu v nadanni dopomogi yevreyam sho perehovuvalisya vin vidletiv z Berlina i distavsya do Frankfurta na Majni zahoplenogo amerikanskimi vijskami Pislya vijni Grzhimek stav direktorom Frankfurtskogo zooparku yakij lezhav u ruyinah jomu vdalosya peretvoriti jogo v odin z najbilshih zooparkiv Nimechchini Krim togo protyagom soroka rokiv Grzhimek buv glavoyu Frankfurtskogo zoologichnogo tovaristva yake zajmayetsya programami z ohoroni dovkillya v Nimechchini ta za kordonom osoblivo vidomoyu sho trivaye j donini robotoyu v zapovidniku Serengeti v Tanzaniyi Najbilshu populyarnist Grzhimeku prinesla jogo robota po zberezhennyu Serengeti Protyagom dekilkoh rokiv razom zi svoyim sinom Mihaelem vin vivchav jogo tvarinnij svit v osnovnomu za dopomogoyu pidrahunku migracij dikih tvarin z litaka Pid chas odnogo z takih polotiv jogo sin rozbivsya pri zitknenni litaka z grifom Pro cyu robotu Grzhimek znyav dokumentalnij film i napisav knigu Serengeti ne povinen pomerti Voni mali velikij uspih i posluzhili odniyeyu z prichin stvorennya nacionalnogo parku i zapovidnika Serengeti Jogo dokumentalni filmi buli vidznacheni berlinskim Zolotim vedmedem i Oskarom V 1973 r Grzhimek rozluchivsya zi svoyeyu pershoyu druzhinoyu a v 1978 r odruzhivsya z Erikoyu vdovoyu Mihaelya Grzhimek buv golovnim redaktorom i avtorom bagatoh statej monumentalnoyi enciklopediyi fauni Grzimeks Tierleben opublikovanij v 1967 1975 rr yaka stala klasichnoyu Razom z Konradom Lorencem vin redaguvav najbilshij nimeckomovnij populyarnij zhurnal pro tvarin Das Tier a takozh populyarni televizijni programi Grzhimek pomer u 1987 r u Frankfurti zasnuvshi na cirkovij vistavi Urna z jogo prahom bula piznishe perevezena do Tanzaniyi i pohovana poryad z mogiloyu jogo sina nad kraterom Ngorongoro yakij voni vivchali dovgi roki Bibliografiya1933 Das Arteriensystem des Halses und Kopfes der Vorder und Hintergliedmasse von Gallus domesticus Dissertation 1933 Das kleine Geflugelbuch Deutscher Verlag Berlin 1933 Geflugel richtig futtern 1934 Das Eierbuch 1936 Handbuch fur Geflugelkrankheiten spater als Neuauflage unter dem Titel Krankes Geflugel 1941 Mi zovsim ne taki Wir Tiere sind ja gar nicht so Franckh sche Verlagshandlung 1943 Wolf Dschingis Neue Erlebnisse Erkenntnisse und Versuche mit Tieren Franckh sche Verlagshandlung 1949 Die Elefantenschule 1951 Affen im Haus und andere Tierberichte Franckh sche Verlagshandlung 1952 Flug ins Schimpansenland Reise durch ein Stuck Afrika von heute Franckh sche Verlagshandlung 1954 Dlya dikih tvarin miscya nemaye M Myslb 1978 Kein Platz fur wilde Tiere 1956 Tvarini poruch z nami 20 Tiere und ein Mensch 1956 Thulo aus Frankfurt Rund um die Giraffe Franckh sche Verlagshandlung 1959 Serengeti ne povinen pomerti Serengeti darf nicht sterben uber die Arbeit am Film 1961 Brati nashi menshi Unsere Bruder mit den Krallen 1962 Voni nalezhat usim Auch Nashorner gehoren allen Menschen 1962 Das Tierhaus in den Bergen Jugendbuch 1963 Mi zhili sered bauli Wir lebten mit den Baule Flug ins Schimpansenland Ulstein Taschenbuch Neuausgabe des Buches von 1952 1965 Dika tvarina i lyudina Wildes Tier weisser Mann 1966 Mit Grzimek durch Australien 1967 Grzimeks Tierleben 1969 Sered tvarin Afriki Grzimek unter Afrikas Tieren Erlebnisse Beobachtungen Forschungsergebnisse 1974 Auf den Mensch gekommen Erfahrungen mit Leuten 1977 Und immer wieder Pferde Kindler 1979 Vid kobri do vedmedya grizli Vom Grizzlybar zur Brillenschlange Ein Naturschutzer berichtet aus vier Erdteilen Kindler 1980 Ne shkoduyuchi sil Einsatz fur Afrika Neue Erlebnisse mit Wildtieren Kindler 1984 Tvarini zhittya moye Tiere mein Leben Erlebnisse und Forschungen aus funf Jahrzehnten HarnackPrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118543040 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno serpen 2018 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Bernard Grzhimek Frideriki Marks AP Do 100 richnogo yuvileyu Grzhimeka 9 chervnya 2009 u Wayback Machine