Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Бернар VII (фр. Bernard VII d'Armagnac; бл. 1360 — 12 червня 1418) — військовий та політичний діяч Франції часів Столітньої війни, конетабль. Граф Арманьяк, Фезансак, Родез, Пардіак. Очільник партії арманьяків.
| Бернар VII | |
|---|---|
| фр. Bernard VII d'Armagnac | |
 | |
| Народився | 1364[1] невідомо |
| Помер | 12 червня 1418[1] Париж, Королівство Франція[1] |
| Поховання | d |
| Країна |  Королівство Франція |
| Діяльність | політик, феодал |
| Знання мов | французька |
| Титул | d[1], d[1] і d |
| Посада | Конетабль Франції |
| Рід | d |
| Батько | Жан II (граф Арманьяк)[1] |
| Мати | d[1] |
| Брати, сестри | d і Жан III (граф Арманьяк) |
| У шлюбі з | d[1] |
| Діти | d[1], Жан IV (граф Арманьяк)[1], d[1], d[1], d[1], d[1] і d[1] |
 | |
| |
Життєпис
Походив з Дому Фезансаге (Другий Дім Арманьяк). Другий син Жана II, графа Арманьяк, Фезансак, Родез і Шароле, та Жанни де Талейран. Народився близько 1360 року. Замолоду долучився до військової справи. 1377 року відзначився на службі Людовика Анжуйського, намісника Лангедоку. 1379 року за дорученням свого шваґра Жана Беррійського та Штатів Оверні виганяє англійців з замків Карла, Осон і Беневан.
1384 року після смерті батька став співграфом Шароле (разом зі старшим братом Жаном III) з переважним правом розпорядження, а також володіння Казобон, дез Англе, Л'Іль-де-Ноє. Невдовзі допомагає братові у війні з великими компаніями (загонами найманців) в Лангедоку.
1390 року дав дозвіл братові продати графство Шароле герцогу бургундському Філіппу II за 50 тис. флоринів (з правом викупу протягом 3 років). Того ж року очолив вторгнення до Арагонського королівства, але зазнав поразки у битві біля Нагате. 1391 року після загибелі брата успадкував графства Арманьяк, Фезансак, Родез.
Втім графство Комменж повернулося до удови брата Маргариті. Бернар VII планував з нею одружитися для повернення Комменжу, втім папа римський не дав на це дозвіл. Невдовзі Маргарита де Комменж вийшла заміж за Жана д'Арманьяк-Фезансаге, графа Пардіака. Втім невдовзі подружжя погиркалося, чим скористався Бернар VII. Разом з тим батько Жана д'Арманьяк-Фезансаге — віконт Жера де Фезансаге — перейшов на бік Англії. За наказом французького короля Карла VI виступив проти Фезансаге, якого захопив, а його володіння приєднав до своїх. 1393 року оженився з донькою Жана Беррійського.
1397 року Бернар VII за наказом короля Франції виступив на допомогу Флорентійської республіки, яка воювала з Джан Галеаццо Вісконті, герцогом Мілану. Втім дійшовши до Авіньйону витратив власні кошти на найманців, але не отримав від Флоренції обіцяних грошей, оскільки Сеньйорія Флоренції уклала мирний договір з міланським герцогством. Водночас герцог Людовик Орлеанський, що на той час фактично встановив контроль над королівським урядом, наказав відкликати королівські загони, оскільки не бажав шкоди Вісконті, який був його родичем. Тому Бернар VII повернувся до Арманьяку. Водночас успадкував від вуйка Жеро де Ла Барта землі Катр-Вале.
1403 року, скориставшись боротьбою між Маргаритою де Комменж і її чоловіком, переміг останнього, приєднав графство Пардіак. Того року уклав союз з Людовиком Орлеанським, який закріпили шлюбом між їхніми дітьми.
1407 року після вбивства Людовика Орлеанського ще більше зближується з його прихильниками. 1408 року укладає союз з Жаном VI, герцогом Бретані. 1410 року брав участь в асамблеї у Ж'єні, було укладено союз проти Жана I, герцога Бургундського. Спочатку це партія отримала назву «орлеаністів», але через те, що доволі швидко завдяки політичної енергії та наполегливості Бернар VII стає її лідером, то партію стали називати «арманьяки». Втім йому не вдалося захопити Париж, що зрештою призвело до послаблення арманьяків.
1411 року повертається до Лангедоку, де укріплюється в замку Мюра. Водночас починає готуватися до остаточного захоплення Комменжу, що було здійснено 1412 року. У відповідь за наказом короля Франції Жан I де Фуа, намісник Лангедоку виступив проти Бернара VII. 1413 року союзники останнього посилюються в Державній раді та Парижі, внаслідок чого бургіньйони і кабош'єни втрачають владу в Парижі, Суассоні і Компьєні. 1414 року відновлює війну проти Жана I де Фуа. Їх вдалося замирити лише за втручання Папського престолу.
1415 року долучився до Нарбонської угоди за участю Священної Римської імперії, Кастилії, Наварри і Арагону, яким визнавався папою римським Бенедикт XIII. Того ж року після поразки французького війська у битві біля Азенкуру, Бернара VII було запрошено до Парижу. З огляду на критичну ситуацію в королівстві його призначають коннетаблем, невдовзі отримує посаду головного капітана фортець королівства та головного контролера фінансів. Завдяки жорстким заходам йому вдається виправити становище. За допомогою обтяжливих податків, фальшивої монети, на яку пішов церковний посуд, Бернар VII зібрав та нову армію, яку відправив на важливий порт Гарфлер. Іншою причининою надзвичайних податків стала необхідінсть викупу з англійського полону герцогів Карла Орлеанського і Жана Бурбонського. Для цього вже березні 1416 року склали список тих парижан, які зобов'язалися надати королю позику у сумі 60 тис. ліврів. Він утримав вірними королю найважливіші міста країни. Також вигнав в Тур королеву Ізабеллу Баварську.
Втім велике вилучення фінансів (la grande exaction desfinances), а також приховані симпатії парижан до герцога Бургундського разом призвели до організації змови Ніколя д'Оржемона. Але її було викрито, а призвідника піддали церковному суду. Того засудили до довічного ув'язнення на хлібі та воді, відправили до в'язниці до Меен-сюр-Луар, де Ніколя і помер. Решта винних зазнали тілесних покарань, конфіскації майна та вигнання з Парижу.
Зрештою 1418 року внаслідок зради Перріне Леклерка загони бургійньйонів увірвалися до Парижа. В результаті було вбито 5600 прихильників арманьяків. Бернара VII схопили й після 3 днів тортур убили.
Родина
Дружина — Бона, донька Жана, герцога Беррі.
Діти:
Примітки
- Cawley C. Medieval Lands: A prosopography of medieval European noble and royal families
Джерела
- Baqué Z. Histoire comtes D'Armagnac. — Auch: Imprimerie Brevetée F. Cocharaux, 1945.
- Paul Durrieu (auteur) et Arnaud de Solages (éditeur scientifique), Bernard VII, comte d'Armagnac, connétable de France : 136?-1418, Villemomble, A. de Solages, 2003
- Schnerb, Bertrand (2005). «Un Seigneur auvergnat à la Cour de Bourgogne: Renaud II, Vicomte de Murat (1405—1420)». Annuaire-Bulletin de la Société de l'histoire de France.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bernar VII fr Bernard VII d Armagnac bl 1360 12 chervnya 1418 vijskovij ta politichnij diyach Franciyi chasiv Stolitnoyi vijni konetabl Graf Armanyak Fezansak Rodez Pardiak Ochilnik partiyi armanyakiv Bernar VIIfr Bernard VII d ArmagnacNarodivsya1364 1 nevidomoPomer12 chervnya 1418 1 Parizh Korolivstvo Franciya 1 PohovannyadKrayina Korolivstvo FranciyaDiyalnistpolitik feodalZnannya movfrancuzkaTituld 1 d 1 i dPosadaKonetabl FranciyiRiddBatkoZhan II graf Armanyak 1 Matid 1 Brati sestrid i Zhan III graf Armanyak U shlyubi zd 1 Ditid 1 Zhan IV graf Armanyak 1 d 1 d 1 d 1 d 1 i d 1 Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPohodiv z Domu Fezansage Drugij Dim Armanyak Drugij sin Zhana II grafa Armanyak Fezansak Rodez i Sharole ta Zhanni de Talejran Narodivsya blizko 1360 roku Zamolodu doluchivsya do vijskovoyi spravi 1377 roku vidznachivsya na sluzhbi Lyudovika Anzhujskogo namisnika Langedoku 1379 roku za doruchennyam svogo shvagra Zhana Berrijskogo ta Shtativ Overni viganyaye anglijciv z zamkiv Karla Oson i Benevan 1384 roku pislya smerti batka stav spivgrafom Sharole razom zi starshim bratom Zhanom III z perevazhnim pravom rozporyadzhennya a takozh volodinnya Kazobon dez Angle L Il de Noye Nevdovzi dopomagaye bratovi u vijni z velikimi kompaniyami zagonami najmanciv v Langedoku 1390 roku dav dozvil bratovi prodati grafstvo Sharole gercogu burgundskomu Filippu II za 50 tis floriniv z pravom vikupu protyagom 3 rokiv Togo zh roku ocholiv vtorgnennya do Aragonskogo korolivstva ale zaznav porazki u bitvi bilya Nagate 1391 roku pislya zagibeli brata uspadkuvav grafstva Armanyak Fezansak Rodez Vtim grafstvo Kommenzh povernulosya do udovi brata Margariti Bernar VII planuvav z neyu odruzhitisya dlya povernennya Kommenzhu vtim papa rimskij ne dav na ce dozvil Nevdovzi Margarita de Kommenzh vijshla zamizh za Zhana d Armanyak Fezansage grafa Pardiaka Vtim nevdovzi podruzhzhya pogirkalosya chim skoristavsya Bernar VII Razom z tim batko Zhana d Armanyak Fezansage vikont Zhera de Fezansage perejshov na bik Angliyi Za nakazom francuzkogo korolya Karla VI vistupiv proti Fezansage yakogo zahopiv a jogo volodinnya priyednav do svoyih 1393 roku ozhenivsya z donkoyu Zhana Berrijskogo 1397 roku Bernar VII za nakazom korolya Franciyi vistupiv na dopomogu Florentijskoyi respubliki yaka voyuvala z Dzhan Galeacco Viskonti gercogom Milanu Vtim dijshovshi do Avinjonu vitrativ vlasni koshti na najmanciv ale ne otrimav vid Florenciyi obicyanih groshej oskilki Senjoriya Florenciyi uklala mirnij dogovir z milanskim gercogstvom Vodnochas gercog Lyudovik Orleanskij sho na toj chas faktichno vstanoviv kontrol nad korolivskim uryadom nakazav vidklikati korolivski zagoni oskilki ne bazhav shkodi Viskonti yakij buv jogo rodichem Tomu Bernar VII povernuvsya do Armanyaku Vodnochas uspadkuvav vid vujka Zhero de La Barta zemli Katr Vale 1403 roku skoristavshis borotboyu mizh Margaritoyu de Kommenzh i yiyi cholovikom peremig ostannogo priyednav grafstvo Pardiak Togo roku uklav soyuz z Lyudovikom Orleanskim yakij zakripili shlyubom mizh yihnimi ditmi 1407 roku pislya vbivstva Lyudovika Orleanskogo she bilshe zblizhuyetsya z jogo prihilnikami 1408 roku ukladaye soyuz z Zhanom VI gercogom Bretani 1410 roku brav uchast v asambleyi u Zh yeni bulo ukladeno soyuz proti Zhana I gercoga Burgundskogo Spochatku ce partiya otrimala nazvu orleanistiv ale cherez te sho dovoli shvidko zavdyaki politichnoyi energiyi ta napoleglivosti Bernar VII staye yiyi liderom to partiyu stali nazivati armanyaki Vtim jomu ne vdalosya zahopiti Parizh sho zreshtoyu prizvelo do poslablennya armanyakiv 1411 roku povertayetsya do Langedoku de ukriplyuyetsya v zamku Myura Vodnochas pochinaye gotuvatisya do ostatochnogo zahoplennya Kommenzhu sho bulo zdijsneno 1412 roku U vidpovid za nakazom korolya Franciyi Zhan I de Fua namisnik Langedoku vistupiv proti Bernara VII 1413 roku soyuzniki ostannogo posilyuyutsya v Derzhavnij radi ta Parizhi vnaslidok chogo burginjoni i kabosh yeni vtrachayut vladu v Parizhi Suassoni i Kompyeni 1414 roku vidnovlyuye vijnu proti Zhana I de Fua Yih vdalosya zamiriti lishe za vtruchannya Papskogo prestolu 1415 roku doluchivsya do Narbonskoyi ugodi za uchastyu Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Kastiliyi Navarri i Aragonu yakim viznavavsya papoyu rimskim Benedikt XIII Togo zh roku pislya porazki francuzkogo vijska u bitvi bilya Azenkuru Bernara VII bulo zaprosheno do Parizhu Z oglyadu na kritichnu situaciyu v korolivstvi jogo priznachayut konnetablem nevdovzi otrimuye posadu golovnogo kapitana fortec korolivstva ta golovnogo kontrolera finansiv Zavdyaki zhorstkim zahodam jomu vdayetsya vipraviti stanovishe Za dopomogoyu obtyazhlivih podatkiv falshivoyi moneti na yaku pishov cerkovnij posud Bernar VII zibrav ta novu armiyu yaku vidpraviv na vazhlivij port Garfler Inshoyu prichininoyu nadzvichajnih podatkiv stala neobhidinst vikupu z anglijskogo polonu gercogiv Karla Orleanskogo i Zhana Burbonskogo Dlya cogo vzhe berezni 1416 roku sklali spisok tih parizhan yaki zobov yazalisya nadati korolyu poziku u sumi 60 tis livriv Vin utrimav virnimi korolyu najvazhlivishi mista krayini Takozh vignav v Tur korolevu Izabellu Bavarsku Vtim velike viluchennya finansiv la grande exaction desfinances a takozh prihovani simpatiyi parizhan do gercoga Burgundskogo razom prizveli do organizaciyi zmovi Nikolya d Orzhemona Ale yiyi bulo vikrito a prizvidnika piddali cerkovnomu sudu Togo zasudili do dovichnogo uv yaznennya na hlibi ta vodi vidpravili do v yaznici do Meen syur Luar de Nikolya i pomer Reshta vinnih zaznali tilesnih pokaran konfiskaciyi majna ta vignannya z Parizhu Zreshtoyu 1418 roku vnaslidok zradi Perrine Leklerka zagoni burgijnjoniv uvirvalisya do Parizha V rezultati bulo vbito 5600 prihilnikiv armanyakiv Bernara VII shopili j pislya 3 dniv tortur ubili RodinaDruzhina Bona donka Zhana gercoga Berri Diti Zhan 1396 1450 graf d Armanyak Fezansak Rodez Bernar 1400 1462 graf Pardiak gercog de Nemur i graf de La Marsh Mariya 1397 1404 1405 Bona 1399 1415 druzhina Karla I gercoga Orleanskogo Anna 1402 1473 druzhina Karla I senjora d Albre Zhanna 1403 Beatrisa 1406 bl 1418 PrimitkiCawley C Medieval Lands A prosopography of medieval European noble and royal families d Track Q13419312d Track Q49162812DzherelaBaque Z Histoire comtes D Armagnac Auch Imprimerie Brevetee F Cocharaux 1945 Paul Durrieu auteur et Arnaud de Solages editeur scientifique Bernard VII comte d Armagnac connetable de France 136 1418 Villemomble A de Solages 2003 Schnerb Bertrand 2005 Un Seigneur auvergnat a la Cour de Bourgogne Renaud II Vicomte de Murat 1405 1420 Annuaire Bulletin de la Societe de l histoire de France