Берестейський процес показовий процес над лідерами парламентської опозиції в Польщі що відбувся в Окружному суді у Варша

Берестейський процес — показовий процес над лідерами парламентської опозиції в Польщі, що відбувся в Окружному суді у Варшаві протягом 26 жовтня 1931 — 13 січня 1932 року. Назва походить від Берестейської в'язниці, де до процесу було розміщено арештованих.

Звинувачення

24 серпня 1930 року Юзеф Пілсудський відправив у відставку прем'єр-міністра і сам очолив уряд. 29 серпня 1930 року президент підписав декрет про розпуск парламенту і призначив на листопад нові вибори. На другий день перестало діяти право депутатської недоторканності. Міністр внутрішніх справ видав розпорядження про арешт представників опозиції. Списки особисто перевіряв Юзеф Пілсудський. В ніч на 10 вересня 1930 року без судової санкції було заарештовано 21 найактивнішого діяча парламентської опозиції, з них 20 колишніх послів Сейму, у тому числі чотирьох послів від УНДО Івана Ліщинського, Дмитра Паліїва, Олександра Вислоцького, Володимира Целевича, а також представника Української соціалістично-радикальної партії Осипа Когута.

Початково в'язнів розмістили в арештантських приміщеннях 9-го саперного полку. Пізніше всіх переведено до військової в'язниці на території Берестейської фортеці. Арештованих били (побито Когута, Попеля, Керніка, Багинського, Корфантія). Їм не дозволено контакти з адвокатами і родинами. Загалом ув'язнено до 5000 опозиціонерів, серед них 84 посли сейму і сенату та 130 українських діячів.

Вінцент Вітос згадував: «Хоча ув'язнення в Бересті тривало всього два місяці, воно змогло зламати моє залізне здоров'я, так що на цілому тілі я не міг знати здорової частинки».

Процес і вирок

Справу вела суддівська група на чолі з Клеменсом Германовським. Прокурори Вітольд Грабовський і Роберт Раузе звинуватили підсудних у спробі державного перевороту. Відповідальність за цей злочин передбачалася статтями 51 i 101 ч. I у зв'язку зі статтею 100 ч. III Кримінального кодексу, а також на підставі статей 18 і 24 Кримінально-процесуального кодексу. На три роки ув'язнення засуджені:

Адам Чьолкош (член ППС),
Станислав Дюбуа (член ППС),
Мечислав Мастек (член ППС),
Адам Праґер (член ППС),
Юзеф Путек (член ПСЛ-«Визволення»), на 2,5 роки ув'язнення засуджені
Норберт Барліцький (член ППС),
Владислав Кернік (член ПСЛ-«Пяст»),
Герман Ліберман (член ППС).

На 2 роки ув'язнення засуджений:

Казимир Баґінський (член ПСЛ-«Визволення»)

На 1,5 роки ув'язнення засуджений:

Вінцент Вітос (член ПСЛ-«Пяст»)

Виправданий:

Адольф Савіцький (член Селянської партії).

Усім враховано термін перебування у в'язниці з 11 вересня 1930 року. Додатково кілька засуджених мали виплатити штраф. 7-11 лютого 1931 року апеляційне засідання затвердило попереднє рішення суду. 11-20 липня 1933 року Апеляційний Суд вдруге розглянув справу. 2-5 жовтня 1933 року Найвищий Суд остаточно затвердив присуд. Всіх засуджених на Берестейському процесі амністував 31 жовтня 1939 року президент Владислав Рачкевич.

Проти українських послів заведено окремі судові справи.

Див. також

Примітки

[1] [ 9 листопада 2012 у Wayback Machine.]

Джерела

БЕРЕСТЕЙСЬКИЙ ПРОЦЕС [ 11 вересня 2012 у Wayback Machine.]

[1] [1] [ 9 листопада 2012 у Wayback Machine.]