Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Беренгер-Рамон (Раймунд) I (ісп. Berenguer Ramon I, 1114 —1144) — граф у 1131—1144 роках.
| Беренгер-Рамон I | |
|---|---|
 | |
| Народився | лютий 1114 Могіо |
| Помер | березень 1144 (30 років) Могіо |
| Діяльність | аристократ |
| Титул | d, d і d |
| Рід | Барселонський дім |
| Батько | Рамон Баранґе III[1] |
| Мати | Дульса I (графиня Провансу)[1] |
| Брати, сестри | Рамон Баранґе IV, d, d, d і d |
| У шлюбі з | d |
| Діти | Раймон Беренгер II[1] |
| |
Життєпис
Походив з Барселонського дому. Другий син Рамон-Беренгера III, графа Барселони і Провансу, та Дульси I Жеводанської. Народився 1114 року. Того ж року згадується в акті його батьків з приводу пожертви абатству Грассе. 1117 року нова згадка відноситься до акту дарування абатству Св. Петра в Жироні.
1130 року після смерті матері успадкував графства Жеводан, частину Карла і Родез. 1131 року після смерті батька став графом Провансу. 1132 року влаштував заручини зі спадкоємицею графства Мельгейль. Проти цього шлюбу виступив Альфонс Журден, граф Тулузи, який рушив до кордону Лангедоку і Провансу. В свою чергу допомогу Беренгер-Рамону I надав Вільгельм VI, сеньйор Монпельє. У 1134 року за посередництва останнього Беренгер-Рамон I уклав мир з графом Тулузи. 1135 року нарешті оженився на своїй нареченій.
Втім у 1142 році граф Тулузи уклав з Пізою та Генуєю угоду, спрямовану проти Провансу. На бік суперників Беренгер-Рамона I став Раймунд де Монтредон, архієпископ Арля. Альфонс Журден спровокував на повстання Руймунда I де Бо, який претендував на поділ графство Прованс як чоловік вуйни Беренгер-Рамона I. З цього часу почалися так званні Босанські війни (від назви рода де Бо).
1144 року узбережжя Провансу атакував генуезький флот. Під час бою з останнім в порту Могіо (столиці графства Мельгейль) Беренгер-Рамона I було вбито. Владу успадкував його син.
Родина
Дружина — Беатриса, донька Бернара Iv, графа Мейгейля
Діти:
- Раймон Беренгер (1140—1166), граф Провансу
Примітки
- Lundy D. R. The Peerage
Джерела
- Rafael Altamira, La Spagna (1031—1248), in Storia del mondo medievale, vol. V, 1980, pp. 865—896
- Paul Fournier, Il regno di Borgogna o d'Arles dall'XI al XV secolo, in «Storia del mondo medievale», vol. VII, 1981, pp. 383—410
- Aurell i Cardona, Martin. L 'expansion catalane en Provence au XIIe siècle // La formació i expansió del feudalisme català. Girona, 198
- Emmerson, Richard K. (2013). Key Figures in Medieval Europe: An Encyclopedia. Routledge. p. 553.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Berenger Ramon Rajmund I isp Berenguer Ramon I 1114 1144 graf Provansu u 1131 1144 rokah Berenger Ramon INarodivsyalyutij 1114 MogioPomerberezen 1144 30 rokiv MogioDiyalnistaristokratTitulcount of Provenced viscount of Carlatd i viscount of MillaudRidBarselonskij dimBatkoRamon Barange III 1 MatiDulsa I grafinya Provansu 1 Brati sestriRamon Barange IV Berengaria of Barcelonad Almodis of Barcelonad Stefania di Barcellonad i Ximena de Barcelona i de DiazdU shlyubi zBeatrix de Mauguion Comtesse de MelgueildDitiRajmon Berenger II 1 Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Zhittyepis 2 Rodina 3 Primitki 4 DzherelaZhittyepisred Pohodiv z Barselonskogo domu Drugij sin Ramon Berengera III grafa Barseloni i Provansu ta Dulsi I Zhevodanskoyi Narodivsya 1114 roku Togo zh roku zgaduyetsya v akti jogo batkiv z privodu pozhertvi abatstvu Grasse 1117 roku nova zgadka vidnositsya do aktu daruvannya abatstvu Sv Petra v Zhironi 1130 roku pislya smerti materi uspadkuvav grafstva Zhevodan chastinu Karla i Rodez 1131 roku pislya smerti batka stav grafom Provansu 1132 roku vlashtuvav zaruchini zi spadkoyemiceyu grafstva Melgejl Proti cogo shlyubu vistupiv Alfons Zhurden graf Tuluzi yakij rushiv do kordonu Langedoku i Provansu V svoyu chergu dopomogu Berenger Ramonu I nadav Vilgelm VI senjor Monpelye U 1134 roku za poserednictva ostannogo Berenger Ramon I uklav mir z grafom Tuluzi 1135 roku nareshti ozhenivsya na svoyij narechenij Vtim u 1142 roci graf Tuluzi uklav z Pizoyu ta Genuyeyu ugodu spryamovanu proti Provansu Na bik supernikiv Berenger Ramona I stav Rajmund de Montredon arhiyepiskop Arlya Alfons Zhurden sprovokuvav na povstannya Rujmunda I de Bo yakij pretenduvav na podil grafstvo Provans yak cholovik vujni Berenger Ramona I Z cogo chasu pochalisya tak zvanni Bosanski vijni vid nazvi roda de Bo 1144 roku uzberezhzhya Provansu atakuvav genuezkij flot Pid chas boyu z ostannim v portu Mogio stolici grafstva Melgejl Berenger Ramona I bulo vbito Vladu uspadkuvav jogo sin Rodinared Druzhina Beatrisa donka Bernara Iv grafa Mejgejlya Diti Rajmon Berenger 1140 1166 graf ProvansuPrimitkired a b v Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824Dzherelared Rafael Altamira La Spagna 1031 1248 in Storia del mondo medievale vol V 1980 pp 865 896 Paul Fournier Il regno di Borgogna o d Arles dall XI al XV secolo in Storia del mondo medievale vol VII 1981 pp 383 410 Aurell i Cardona Martin L expansion catalane en Provence au XIIe siecle La formacio i expansio del feudalisme catala Girona 198 Emmerson Richard K 2013 Key Figures in Medieval Europe An Encyclopedia Routledge p 553 ISBN 978 1136775192 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Berenger Ramon I graf Provansu amp oldid 40129744