У Вікіпедії є статті про інші географічні об єкти з назвою Берем яни Берем я ни село в Україні Тернопільська область Чор

У Вікіпедії є статті про інші географічні об’єкти з назвою Берем'яни.

Берем'я́ни — село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Бучацька міська громада. Адміністративний центр колишньої сільради. До села приєднано хутори Млинки (нині незаселений) та Говда.

село Берем'яни
Церква св. Миколая Церква св. Миколая
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Чортківський район
Громада	Бучацька міська громада
Облікова картка	Беремяни
Основні дані
Засноване	1421
Населення	700 (2007)
Поштовий індекс	48464
Телефонний код	+380 3544
Географічні дані
Географічні координати	^{H G O}
Середня висота над рівнем моря	344 м
Водойми	річки Дністер, Провал
Найближча залізнична станція	Пишківці


Місцева влада
Адреса ради	48400, Тернопільська обл., Бучацький р-н, м. Бучач, майдан Волі, 1
Староста	Баранюк Оксана Ярославівна
Карта
Берем'яни
Берем'яни
Мапа

Берем'яни у Вікісховищі

Географія

Село розташоване біля місця впадіння Стрипи в Дністер на скелястій геологічній платформі, південний схил якої утворює Червону гору. Поряд є гори Говда та Говдина.

Історія

Краєвид околиць с. Берем'яни. Гора Говда

На території Берем'ян розкопані поховання доби міді, бронзи та 5 курганів скіфських часів.

Знайдено срібну монету імператора Адріана

Берем'яни на фрагменті спеціальної мапи України Боплана, 1650

Перша писемна згадка про село датується XV століттям. Ще одна згадка про село — документ, «виставлений» Юрієм Гедигольдом у Червоногороді 19 травня 1421 року, де свідком записаний Тишна з Берем'ян..

Згідно поборового реєстру Подільського воєводства 1563-64 років власником села був шляхтич Мацей Влодек, у селі була православна церква.

1 квітня 1928 р. вилучено гміну (громаду) Берем'яни з Заліщицького повіту та включено до Бучацького повіту.

1 серпня 1934 р. внаслідок адміністративної реформи Берем'яни включено до новоствореної у Бучацькому повіті об'єднаної сільської гміни Язловець II.

У 1939 році в селі проживало 1680 мешканців (1270 українців-грекокатоликів, 300 українців-латинників, 60 поляків і 50 євреїв).

До 1939 року діяли українські товариства «Просвіта», «Сокіл» (з 1933 року місцеве «гніздо» товариства «Сокіл-Батько»), кооператива «Зоря».

До 19 липня 2020 р. належало до Бучацького району.

З 11 грудня 2020 р. належить до Бучацької міської громади.

Політика

Парламентські вибори, 2019

На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610135, розташована у приміщенні клубу.

Результати

зареєстровано 452 виборці, явка 53,76%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 19,42%, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 19,01%, за «Європейську Солідарність» і Радикальну партію Олега Ляшка — по 18,60%. В (одномандатному окрузі) найбільше голосів отримав Микола Люшняк (самовисування) — 34,03%, за Володимира Бліхаря (Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина») — 20,17%, за Ігоря Сопеля (Слуга народу) — 11,76%.

Населення

На початок 2001 року в селі проживало 732 особи.

Соціальна сфера

Діють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, бібліотека.

Релігія

церква Святого Миколая (1877, кам'яна, УГКЦ).

При в'їзді в село споруджена каплиця. На центральній вулиці встановлена фігура Богородиці, уздовж вулиці від початку села до церкви — Хресна дорога.

Пам'ятки

Історії

пам'ятний знак воїнам-землякам, які загинули в роки Другої світової війни, споруджений 1976 (охоронний номер 275)
українсько-польське кладовище з гробівцем дідичів — баронів Гейделів XIX ст. (охоронний номер 3137)

Археології

поселення Берем'яни III, черняхівська культура, III–IV ст. н. е. (охоронний номер 2087)
поселення Берем'яни V, трипільська культура, IV–III ст. н. е. (охоронний номер 287)
стоянка Берем'яни I, пізній палеоліт, 40-10 тис. років тому (охоронний номер 2087)
стоянка Берем'яни II, пізній палеоліт, 40-10 тис. років тому (охоронний номер 2089)
стоянка Берем'яни IV, мезоліт, XII–VII тис. до н. е. (охоронний номер 1238)

Природи

Червона гора

Пам'ятники

Споруджено пам'ятники:

на честь скасування панщини (відновлений 1990)

Персоналії

Народилися

Корнель Уєйскі (Уєйський) — польський поет.
Павло Гайдуцький — аграрій, вчений, політичний діяч, міністр, академік Національної академії аграрних наук України, доктор економічних наук, професор.
Іван Захарчук — національний арбітр України з шахів
Францішек Томаш Маріан барон Гейдель, дружина — графиня Меланія Дідушицька
Станіслав Александер барон Гейдель,
Адам Кароль барон Гейдель (†25/8/1975, Воломін),

Померли

Поздик Йосип — заступник референта пропаганди Подільського крайового проводу ОУН, Лицар Срібного хреста заслуги УПА.
Еразм Станіслав барон Гейдель (†16.XII.1888)
Францішек Томаш Маріан барон Гейдель (16.VIII.1939)

Бібліографія

Про село видані книги Б. Рафалюка «Берем'яни» та П. Рафалюка «Закоханий у життя і квіти» (обидві — 2002).

Галерея

Стела при в'їзді в село
Церква Святого Миколая
Капличка
Пам’ятний хрест на честь скасування панщини
Крамниця

Примітки

admin. Археологія та стародавня історія Бучацького району | Замки, відпочинок, оздоровлення, зцілення в Галичині (укр.). Процитовано 23 березня 2021.
Віталій Михайловський. Podole po Grunwaldzie (1410–1430): walka Witolda z Jagiełłą [ 4 червня 2015 у Wayback Machine.]. — S. 125. (пол.)
Віталій Михайловський. Православні парафії Подільського воєводства за матеріалами поборових реєстрів 1560-х рр. [ 27 травня 2015 у Wayback Machine.] // Український історичний журнал № 6 (507) за листопад-грудень 2012. — С. 139. — ISSN 0130-5247
Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 21 stycznia 1928 r. o wyłączeniu gminy Beremiany z powiatu zaleszczyckiego w województwie tarnopolskiem i o włączeniu jej do powiatu buczackiego w temże województwie. [ 19 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
Dz.U. 1934 nr 68 poz. 631 Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 21 lipca 1934 r. o podziale powiatu buczackiego w województwie tarnopolskiem na gminy wiejskie. [ 2 травня 2015 у Wayback Machine.] (пол.)
Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 13.
Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Рішення Бучацької міської ради від 11 грудня 2020 року № 27 «Про реорганізацію сільських рад шляхом приєднання [ 12 січня 2021 у Wayback Machine.]»
. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
Перевальська виховна колонія. Архів оригіналу за 29 червня 2012. Процитовано 6 травня 2014.
Heydel 01 [ 6 квітня 2015 у Wayback Machine.] (пол.)
Dzieduszyccy (03) [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)

Література

Баран Р., Уніят В. Берем'яни // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 113. — .
Калюга М. Дякую тобі, моє рідне село Берем'яни! / Марія Калюга // Вільне життя плюс. — 2014. — № 60-61 (30 лип.). — С. 16 — (Рядок з біографії краю).
Мизак Н., Уніят В., Яцків О. Берем'яни // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 595—596. — .

Посилання

Берем'яни у сестринських Вікіпроєктах
	Портал
	Теми у Вікіджерелах^?
	Берем'яни у Вікісховищі^?

Зовнішні відеофайли
	«Берем'яни мої» (пісня) на YouTube // Відеоканал Миколи Василечка, 16 січня 2015, оновлено 21 жовтня 2015.
	Берем'яни мої на YouTube // Студія «Клен», 11 березня 2015.
	На Тернопільщині на території недіючого кар'єру видобували камінь на YouTube // Телеканал ІНТБ, 14 травня 2015.
	Як Берем'яни, Дуліби і Жнибороди гуляли на весіллі на YouTube // Відеоканал с. Жнибороди.

Історія села, легенди про село, відомі люди [ 12 травня 2017 у Wayback Machine.];
Beremiany // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 139. (пол.) — S. 139. (пол.);
Берем'яни // Замки та храми України [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]

[1] . Археологія та стародавня історія Бучацького району | Замки, відпочинок, оздоровлення, зцілення в Галичині (укр.). Процитовано 23 березня 2021.

[2] Віталій Михайловський. Podole po Grunwaldzie (1410–1430): walka Witolda z Jagiełłą [ 4 червня 2015 у Wayback Machine.]. — S. 125. (пол.)

[3] Віталій Михайловський. Православні парафії Подільського воєводства за матеріалами поборових реєстрів 1560-х рр. [ 27 травня 2015 у Wayback Machine.] // Український історичний журнал № 6 (507) за листопад-грудень 2012. — С. 139. — ISSN 0130-5247

[4] Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 21 stycznia 1928 r. o wyłączeniu gminy Beremiany z powiatu zaleszczyckiego w województwie tarnopolskiem i o włączeniu jej do powiatu buczackiego w temże województwie. [ 19 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)

[5] Dz.U. 1934 nr 68 poz. 631 Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 21 lipca 1934 r. o podziale powiatu buczackiego w województwie tarnopolskiem na gminy wiejskie. [ 2 травня 2015 у Wayback Machine.] (пол.)

[6] Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 13.

[7] Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

[8] Рішення Бучацької міської ради від 11 грудня 2020 року № 27 «Про реорганізацію сільських рад шляхом приєднання [ 12 січня 2021 у Wayback Machine.]»

[Підсумки_голосування_на_виборчих_дільницях_у_загальнодержавному_виборчому_окрузі_в_межах_ОВО_№166,_Тернопільська_область._Позачергові_вибори_народних_депутатів_України_2019_року-9] . Архів оригіналу за 14 лютого 2022.

[Відомості_про_підрахунок_голосів_виборців_на_виборчих_дільницях_одномандатного_виборчого_округу_№166,_Тернопільська_область._Позачергові_вибори_народних_депутатів_України_2019_року-10] . Архів оригіналу за 14 лютого 2022.

[11] Перевальська виховна колонія. Архів оригіналу за 29 червня 2012. Процитовано 6 травня 2014.

[Г1-12] Heydel 01 [ 6 квітня 2015 у Wayback Machine.] (пол.)

[13] Dzieduszyccy (03) [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)