Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Михайло Євгенович Березін (рос. Михаил Евгеньевич Березин; 1906–1950) — радянський зброяр, конструктор авіаційного озброєння, творець універсального кулемета Березіна. Лауреат двох Сталінських премій.
| Березін Михайло Євгенович | |
|---|---|
| Народився | 8 (21) листопада 1906 Гончарка[d], d, Кириловський район |
| Помер | 23 серпня 1950 (43 роки) Тула, РРФСР, СРСР |
| Країна |  Російська імперія СРСР |
| Діяльність | інженер |
| Галузь | d[1] |
| Alma mater | d |
| Знання мов | російська |
| Заклад | Тульський збройовий завод[1] |
| Нагороди |       |
| |
Біографія
Народився 21 листопада 1906 року, в бідній селянській родині, в селі Гончарка нині Кирилівського району Вологодської області.
У восьмирічному віці хлопчика віддали в церковно-приходську школу. Навчання йому подобалася. Особливо викладачами була помічена його тяга до читання. Книги він брав у школі та у священика. Коли Михайлу виповнилося дев'ять років, померла мати. Троє дітей залишилися сиротами. Для ведення господарства старшого брата одружили на жінці, що була значно старша за нього і владною за характером. З новою родичкою Михайло часто сварився, потім зовсім втік з дому, став безпритульним. Щоб вижити, потрібно було самостійно заробляти на хліб. Почав працювати: був наймитом, чорноробом, лісорубом, теслею.
В 1926 році поступив на робітничий факультет при Ленінградському політехнічному інституті. Навчання в інституті поєднував з роботою конструктора на заводі Карла Лібкнехта (в 1929 році), оптико-механічному заводі ім. ОГПУ (1930 г.), в артилерійській академії ім. Ф. Е. Дзержинського (в 1933 році).
У 1932 році по спецнабору був переведений у новостворюваний . Це був єдиний навчальний заклад, де готували інженерів-конструкторів і інженерів-технологів збройно-арсенальної, збройно-кулеметної, патронно-трубкової спеціальностей для промислових підприємств країни. В 1934 році закінчив інститут і отримав направлення на Тульський збройовий завод. Уже в квітні молодий інженер приступив до роботи змінним майстром на одній з найвідповідальніших ділянок, де йшло масове виробництво по поточному методу унікального авіаційного кулемета «ШКАС». Михайло просто закохався в цей кулемет. Він вникав в усі тонкощі його виробництва і зблизився з роботи з В'ячеславом Силіним. У них виникла ідея: створити кулемет власної конструкції.
1 травня 1935 року обох допитливих молодих фахівців перевели в Центральне конструкторське бюро (згодом ЦКБ-14). Для озброєння легких винищувачів і бомбардувальників був необхідний легкий великокаліберний кулемет під патрон, який свого часу відпрацьований і користувався на великокаліберному магазинному кулеметі ДК (Дегтярьов — крупнокаліберний). Цей кулемет в 1938 році був доопрацьований Г. С. Шпагіним під стрічкове харчування і отримав назву «ДШК зразка 1938 року» (Дегтярьов — Шпагін — крупнокаліберний). Однак цей важкий кулемет призначався тільки для піхоти. До роботи над новим авіаційним кулеметом калібру 12,7-мм під новий патрон залучили кілька конструкторських бюро.
У Тульському бюро ескізні проекти кулемета представили кілька конструкторів. Дослідні зразки нового авіаційного кулемета почали готувати М. Є. Березін, В. Н. Саліщев і В. А. Галкін. Стрільби дозволили відібрати зразок, представлений М. Є. Березіним, як найбільш перспективний і краще відпрацьований.
Перший кулемет Березина, виготовлений в жовтні, та два інших кулемета, виготовлені в грудні 1938 року, витримали заводські випробування, показавши надійну роботу автоматики і достатню живучість. Ще до закінчення військових випробувань, 8 квітня 1939 року заступник народного комісара оборонної промисловості СРСР Б. Л. Ванников звернувся з листом в ЦК партії і Раду Народних Комісарів. Давши високу оцінку великокаліберного кулемета Березіна як новій потужній зброї авіації, він ставив питання про негайну організації серійного випуску, не чекаючи результатів подальших випробувань і прийняття на озброєння.
13 квітня 1939 року Комітет Оборони прийняв постанову про виробництво 12,7-мм авіаційного кулемета Березіна БС (Березин, синхронний). М. Є. Березину було запропоновано в терміновому порядку на базі кулемета БС розробити варіанти великокаліберних кулеметів для озброєння всіх типів бойових літаків. Аналіз нових вимог до кулемета привів до створення по суті нового авіаційного універсального великокаліберного кулемета, що отримав при цьому індекс «УБ» (Універсальний, Березін).
Кулемет УБ випускався заводом в трьох конструктивно різних варіантах: УБС — синхронний, УБТ — турельний, УБК — криловий. Кожен варіант мав свої відмінні риси, які, не зачіпаючи основний кінематичної схеми і характеру харчування патронами, найбільш повно відповідали своєрідності експлуатації. 22 квітня 1941 року універсальний кулемет Березина був прийнятий на озброєння Військово-повітряних сил. Це рішення було дуже своєчасним, оскільки війна, що почалася через кілька місяців, показала неефективність 7,62-мм кулеметів в боротьбі з авіацією противника.
Пізніше на базі кулемета УБ Михайло Євгенович розробив 20-мм гармату , яка була прийнята на озброєння в 1944 році замість гармати ШВАК. Б-20 по балістичній потужності та скорострільності була практично однаковою з гарматою ШВАК, а за вагою вдвічі легше її.
Напружену і плідну конструкторську діяльність М. Є. Березін багато років успішно поєднував з викладацькою діяльністю в Тульському механічному інституті.
21 серпня 1950 року Михайла Євгенович трагічно загинув. Він похований в Тулі на Всіхсвятському кладовищі.
Пам'ять
- На будинку в Тулі, де жив М. Є. Березін, встановлено меморіальну дошку.
Нагороди та премії
- Орден Леніна
- Два ордена Трудового Червоного Прапора
- Орден Кутузова I ступеня (16.9.1945)
- Орден Суворова II ступеня
- Медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.».
- Сталінська премія першого ступеня (1941) — за розробку нових типів стрілецького озброєння.
- Сталінська премія третього ступеня (1946) — за створення нової авіаційної гармати.
Примітки
- БЕРЕЗИН Михаил Евгеньевич (1906-50) // Авиация : энциклопедия — Большая российская энциклопедия, ЦАГИ, 1994. — С. 107. — 735 с. —
Джерела
- День народження Михайла Березіна (рос.)
- Березін Михайло Євгенович [ 12 травня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- [1]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mihajlo Yevgenovich Berezin ros Mihail Evgenevich Berezin 1906 1950 radyanskij zbroyar konstruktor aviacijnogo ozbroyennya tvorec universalnogo kulemeta Berezina Laureat dvoh Stalinskih premij Berezin Mihajlo YevgenovichNarodivsya8 21 listopada 1906 Goncharka d d Kirilovskij rajonPomer23 serpnya 1950 1950 08 23 43 roki Tula RRFSR SRSRKrayina Rosijska imperiya SRSRDiyalnistinzhenerGaluzd 1 Alma materdZnannya movrosijskaZakladTulskij zbrojovij zavod 1 Nagorodi Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Berezin BiografiyaNarodivsya 21 listopada 1906 roku v bidnij selyanskij rodini v seli Goncharka nini Kirilivskogo rajonu Vologodskoyi oblasti U vosmirichnomu vici hlopchika viddali v cerkovno prihodsku shkolu Navchannya jomu podobalasya Osoblivo vikladachami bula pomichena jogo tyaga do chitannya Knigi vin brav u shkoli ta u svyashenika Koli Mihajlu vipovnilosya dev yat rokiv pomerla mati Troye ditej zalishilisya sirotami Dlya vedennya gospodarstva starshogo brata odruzhili na zhinci sho bula znachno starsha za nogo i vladnoyu za harakterom Z novoyu rodichkoyu Mihajlo chasto svarivsya potim zovsim vtik z domu stav bezpritulnim Shob vizhiti potribno bulo samostijno zaroblyati na hlib Pochav pracyuvati buv najmitom chornorobom lisorubom tesleyu V 1926 roci postupiv na robitnichij fakultet pri Leningradskomu politehnichnomu instituti Navchannya v instituti poyednuvav z robotoyu konstruktora na zavodi Karla Libknehta v 1929 roci optiko mehanichnomu zavodi im OGPU 1930 g v artilerijskij akademiyi im F E Dzerzhinskogo v 1933 roci U 1932 roci po specnaboru buv perevedenij u novostvoryuvanij Ce buv yedinij navchalnij zaklad de gotuvali inzheneriv konstruktoriv i inzheneriv tehnologiv zbrojno arsenalnoyi zbrojno kulemetnoyi patronno trubkovoyi specialnostej dlya promislovih pidpriyemstv krayini V 1934 roci zakinchiv institut i otrimav napravlennya na Tulskij zbrojovij zavod Uzhe v kvitni molodij inzhener pristupiv do roboti zminnim majstrom na odnij z najvidpovidalnishih dilyanok de jshlo masove virobnictvo po potochnomu metodu unikalnogo aviacijnogo kulemeta ShKAS Mihajlo prosto zakohavsya v cej kulemet Vin vnikav v usi tonkoshi jogo virobnictva i zblizivsya z roboti z V yacheslavom Silinim U nih vinikla ideya stvoriti kulemet vlasnoyi konstrukciyi 1 travnya 1935 roku oboh dopitlivih molodih fahivciv pereveli v Centralne konstruktorske byuro zgodom CKB 14 Dlya ozbroyennya legkih vinishuvachiv i bombarduvalnikiv buv neobhidnij legkij velikokalibernij kulemet pid patron yakij svogo chasu vidpracovanij i koristuvavsya na velikokalibernomu magazinnomu kulemeti DK Degtyarov krupnokalibernij Cej kulemet v 1938 roci buv doopracovanij G S Shpaginim pid strichkove harchuvannya i otrimav nazvu DShK zrazka 1938 roku Degtyarov Shpagin krupnokalibernij Odnak cej vazhkij kulemet priznachavsya tilki dlya pihoti Do roboti nad novim aviacijnim kulemetom kalibru 12 7 mm pid novij patron zaluchili kilka konstruktorskih byuro U Tulskomu byuro eskizni proekti kulemeta predstavili kilka konstruktoriv Doslidni zrazki novogo aviacijnogo kulemeta pochali gotuvati M Ye Berezin V N Salishev i V A Galkin Strilbi dozvolili vidibrati zrazok predstavlenij M Ye Berezinim yak najbilsh perspektivnij i krashe vidpracovanij Pershij kulemet Berezina vigotovlenij v zhovtni ta dva inshih kulemeta vigotovleni v grudni 1938 roku vitrimali zavodski viprobuvannya pokazavshi nadijnu robotu avtomatiki i dostatnyu zhivuchist She do zakinchennya vijskovih viprobuvan 8 kvitnya 1939 roku zastupnik narodnogo komisara oboronnoyi promislovosti SRSR B L Vannikov zvernuvsya z listom v CK partiyi i Radu Narodnih Komisariv Davshi visoku ocinku velikokalibernogo kulemeta Berezina yak novij potuzhnij zbroyi aviaciyi vin staviv pitannya pro negajnu organizaciyi serijnogo vipusku ne chekayuchi rezultativ podalshih viprobuvan i prijnyattya na ozbroyennya 13 kvitnya 1939 roku Komitet Oboroni prijnyav postanovu pro virobnictvo 12 7 mm aviacijnogo kulemeta Berezina BS Berezin sinhronnij M Ye Berezinu bulo zaproponovano v terminovomu poryadku na bazi kulemeta BS rozrobiti varianti velikokalibernih kulemetiv dlya ozbroyennya vsih tipiv bojovih litakiv Analiz novih vimog do kulemeta priviv do stvorennya po suti novogo aviacijnogo universalnogo velikokalibernogo kulemeta sho otrimav pri comu indeks UB Universalnij Berezin Kulemet UB vipuskavsya zavodom v troh konstruktivno riznih variantah UBS sinhronnij UBT turelnij UBK krilovij Kozhen variant mav svoyi vidminni risi yaki ne zachipayuchi osnovnij kinematichnoyi shemi i harakteru harchuvannya patronami najbilsh povno vidpovidali svoyeridnosti ekspluataciyi 22 kvitnya 1941 roku universalnij kulemet Berezina buv prijnyatij na ozbroyennya Vijskovo povitryanih sil Ce rishennya bulo duzhe svoyechasnim oskilki vijna sho pochalasya cherez kilka misyaciv pokazala neefektivnist 7 62 mm kulemetiv v borotbi z aviaciyeyu protivnika Piznishe na bazi kulemeta UB Mihajlo Yevgenovich rozrobiv 20 mm garmatu yaka bula prijnyata na ozbroyennya v 1944 roci zamist garmati ShVAK B 20 po balistichnij potuzhnosti ta skorostrilnosti bula praktichno odnakovoyu z garmatoyu ShVAK a za vagoyu vdvichi legshe yiyi Napruzhenu i plidnu konstruktorsku diyalnist M Ye Berezin bagato rokiv uspishno poyednuvav z vikladackoyu diyalnistyu v Tulskomu mehanichnomu instituti 21 serpnya 1950 roku Mihajla Yevgenovich tragichno zaginuv Vin pohovanij v Tuli na Vsihsvyatskomu kladovishi Pam yatNa budinku v Tuli de zhiv M Ye Berezin vstanovleno memorialnu doshku Nagorodi ta premiyiOrden Lenina Dva ordena Trudovogo Chervonogo Prapora Orden Kutuzova I stupenya 16 9 1945 Orden Suvorova II stupenya Medal Za doblesnu pracyu u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr Stalinska premiya pershogo stupenya 1941 za rozrobku novih tipiv strileckogo ozbroyennya Stalinska premiya tretogo stupenya 1946 za stvorennya novoyi aviacijnoyi garmati PrimitkiBEREZIN Mihail Evgenevich 1906 50 Aviaciya enciklopediya Bolshaya rossijskaya enciklopediya CAGI 1994 S 107 735 s ISBN 978 5 85270 086 5 d Track Q190414d Track Q5061737d Track Q96239504DzherelaDen narodzhennya Mihajla Berezina ros Berezin Mihajlo Yevgenovich 12 travnya 2017 u Wayback Machine ros 1