Березівська во́лость — історична адміністративно-територіальна одиниця Мозирського повіту Мінської губернії з центром у селі Березове.
Березівська волость | ||||
Центр | Березове | |||
---|---|---|---|---|
Площа | 17 930 (1886) | |||
Населення | 2067 осіб (1886) | |||
Густота | 10.6 осіб / км² | |||
Станом на 1885 рік складалася з 8 поселення, 7 сільських громад. Населення — 2067 осіб (985 чоловічої статі та 1082 — жіночої), 215 дворових господарства.
У наш час території колишньої Березівської волості у повному складі входить до складу Рівненської області.
Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
---|---|---|
Сільських громад | 7748 | 6184 |
Приватної власності | 10102 | 950 |
Казенної власності | - | - |
Іншої власності | 80 | 45 |
Загалом | 17930 | 7179 |
Основні поселення волості:
- Березове — колишнє власницьке село, 400 осіб, 44 двори, волосне правління (173 версти до повітового міста), православна церква.
- Блажове — колишнє власницьке село при річці Ствига, 411 осіб, 44 двори, православна церква, каплиця.
- Вежиця — колишнє державне село, 181 особа, 13 дворів, православна церква.
- Глинне — колишнє власницьке село при річці Ствига, 452 особи, 34 двори, православна церква, єврейський молитовний будинок.
У складі Польщі
Гміна Березув | |
1920—1939 | |
Воєводство | Поліське |
---|---|
Повіт | Кобринський |
Адмінцентр гміни | Одрижин |
Тип гміни | Сільська |
Після анексії Полісся Польщею волость отримала назву ґміна Березув. 7 листопада 1920 року увійшла до новоутвореного Лунинецького повіту. 18 березня 1921 року, після підписання мирної угоди («Ризький мир») між РРФСР і БСРР, з одного боку, та Польщею — з другого, був прокладений новий державний кордон, який поділив Мінську губернію на дві частини — до Польщі відійшли 3 повіти губернії (Новогрудський, пінський, Слуцький), а також 5 волостей західної частини Мозирського повіту (Березівська, Лаховська, Ленінська, Хорська, Чучовицька). Березовська та Хорська волості увійшли до складу Столінського повіту, Лаховська, Ленінська та Чучовицька волості увійшли до складу Лунинецького повіту і були перейменовані на ґміни. Також до складу Березівської волості відійшли села Вілія, Колки, Рубрин та Храпунь Тонезької волості, які новий кордон "відрізав" на польський бік. 1 січня 1923 року була передана до складу новоутвореного Столинського повіту. 27.11.1939 до Сарненського повіту включена гміна Березув. У січні 1940 р. ґміни ліквідовані у зв'язку з утворенням районів.
Примітки
- рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ V. Губерніи Литовской и Бѣлорусской областей. СанктПетербургъ. 1886. — XII + 259 с.
Джерела
- рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ V. Губерніи Литовской и Бѣлорусской областей. СанктПетербургъ. 1886. — XII + 259 с.
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Berezivska vo lost istorichna administrativno teritorialna odinicya Mozirskogo povitu Minskoyi guberniyi z centrom u seli Berezove Berezivska volostCentr BerezovePlosha 17 930 1886 Naselennya 2067 osib 1886 Gustota 10 6 osib km Stanom na 1885 rik skladalasya z 8 poselennya 7 silskih gromad Naselennya 2067 osib 985 cholovichoyi stati ta 1082 zhinochoyi 215 dvorovih gospodarstva U nash chas teritoriyi kolishnoyi Berezivskoyi volosti u povnomu skladi vhodit do skladu Rivnenskoyi oblasti Zemlya volosti Plosha desyatin U tomu chisli ornoyi des Silskih gromad 7748 6184 Privatnoyi vlasnosti 10102 950 Kazennoyi vlasnosti Inshoyi vlasnosti 80 45 Zagalom 17930 7179 Osnovni poselennya volosti Berezove kolishnye vlasnicke selo 400 osib 44 dvori volosne pravlinnya 173 versti do povitovogo mista pravoslavna cerkva Blazhove kolishnye vlasnicke selo pri richci Stviga 411 osib 44 dvori pravoslavna cerkva kaplicya Vezhicya kolishnye derzhavne selo 181 osoba 13 dvoriv pravoslavna cerkva Glinne kolishnye vlasnicke selo pri richci Stviga 452 osobi 34 dvori pravoslavna cerkva yevrejskij molitovnij budinok U skladi PolshiGmina Berezuv 1920 1939 Voyevodstvo PoliskePovit KobrinskijAdmincentr gmini OdrizhinTip gmini Silska Pislya aneksiyi Polissya Polsheyu volost otrimala nazvu gmina Berezuv 7 listopada 1920 roku uvijshla do novoutvorenogo Lunineckogo povitu 18 bereznya 1921 roku pislya pidpisannya mirnoyi ugodi Rizkij mir mizh RRFSR i BSRR z odnogo boku ta Polsheyu z drugogo buv prokladenij novij derzhavnij kordon yakij podiliv Minsku guberniyu na dvi chastini do Polshi vidijshli 3 poviti guberniyi Novogrudskij pinskij Sluckij a takozh 5 volostej zahidnoyi chastini Mozirskogo povitu Berezivska Lahovska Leninska Horska Chuchovicka Berezovska ta Horska volosti uvijshli do skladu Stolinskogo povitu Lahovska Leninska ta Chuchovicka volosti uvijshli do skladu Lunineckogo povitu i buli perejmenovani na gmini Takozh do skladu Berezivskoyi volosti vidijshli sela Viliya Kolki Rubrin ta Hrapun Tonezkoyi volosti yaki novij kordon vidrizav na polskij bik 1 sichnya 1923 roku bula peredana do skladu novoutvorenogo Stolinskogo povitu 27 11 1939 do Sarnenskogo povitu vklyuchena gmina Berezuv U sichni 1940 r gmini likvidovani u zv yazku z utvorennyam rajoniv Primitkiros doref Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk V Gubernii Litovskoj i Bѣlorusskoj oblastej SanktPeterburg 1886 XII 259 s Dzherelaros doref Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk V Gubernii Litovskoj i Bѣlorusskoj oblastej SanktPeterburg 1886 XII 259 s Ce nezavershena stattya pro administrativno teritorialnij podil Rosijskoyi imperiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi