Березянка

Березя́нка — село в Україні, у Ружинській селищній територіальній громаді Бердичівського району Житомирської області. Кількість населення становить 689 осіб (2001). У селі бере початок річка Березянка. У 1923—2020 роках — адміністративний центр однойменної сільської ради.

село Березянка
Країна	Україна
Область	Житомирська область
Район	Бердичівський район
Громада	Ружинська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA18020130020040248
Облікова картка	с. Березянка с. Березянка (до 2020 р.)
Основні дані
Засноване	поч. 18-го ст. або 1793
Населення	689 (2001)
Площа	3,15 км²
Густота населення	218,73 осіб/км²
Поштовий індекс	13651
Географічні дані
Географічні координати	^H G O
Середня висота над рівнем моря	234 м
Водойми	р. Березянка
Найближча залізнична станція	Зарудинці
Відстань до залізничної станції	25 км
Місцева влада
Адреса ради	вул. О. Бурди, 44, смт Ружин, Бердичівський р-н, Житомирська обл., 13601
Карта
Березянка
Березянка
Мапа

Населення

В середині 19 століття в селі нараховувалося 1 145 осіб, з них: православних — 880, римокатоликів — 250 та 15 юдеїв, наприкінці 19 століття — 1 668 осіб, з них: чоловіків — 850, жінок — 818; дворів — 324, за іншими даними, дворів — 250, жителів — 2 200.

Відповідно до перепису населення СРСР, на 17 грудня 1926 року чисельність населення становила 2 117 осіб, з них за статтю: чоловіків — 1 035, жінок — 1 082; етнічний склад: українців — 2 103, євреїв — 14. Кількість домогосподарств — 481, з них, несільського типу — 7.

У 1972 році кількість мешканців становила 1 162 особи, дворів — 367.

Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, становила 812 осіб, станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 689 осіб.

Історія

На початку 18 століття село, разом з навколишніми Бабинцями, Мовчанівкою, Морозівкою, Новохвастовим та Сніжною, входило до Погребищського ключа; раніше перебувало у власности князів Вишневецьких, гетьмана Радзивілла та графів Жевуських. У 1805 році маєток у графа Адама Жевуського купив генерал Стефан Любовицький, після смерти котрого Морозівку з Березянкою успадкував його син, Вацлав Любовицький. У 1848 році в селі збудовано нову дерев'яну церкву, Архістратига Михаїла, на місці старої, збудованої 1793 року. Церква належала до 7-го класу, мала 42 десятини землі, у 1839 році об'єдналася з католицькою церквою. До парафії також належали села Озерна та Чехова.

В середині 19 століття — село при дорозі до Паволочі, біля витоку річки Березянки, за 15 верст від Морозівки, належало Вацлаву Любовицькому.

Наприкінці 19 століття — власницьке село в складі Топорівської волості Сквирського повіту Київської губернії; відстань до повітового центру, м. Сквира, становила 18 верст, до волосного центру, с. Топори, де розміщувалася також найближча поштова земська станція — 12 верст, до найближчої залізничої станції, Зарудинці, де також розміщувалася найближча телеграфна станція — 19 верст, до поштової казенної станції, в Ружині — 15 верст. В селі були православна церква, церковно-приходська школа, 2 водяних млини та 2 вітряки, винна лавка. Основним заняттям мешканців було рільництво, крім цього, селяни ходили на заробітки до Києва, Одеси та Херсонської губернії. Землі — 2 425 десятин: поміщикам належало 764 дес., церкві — 47 дес., селянам — 549 дес., іншим станам — 1 065 дес. Село належало Цицилії Вацлавівні Залєській з Любовицьких, котра володіла 1 777 дес. двірських земель, господарював управитель Станіслав Залєський, господарство велося за трипільною системою.

У 1923 році увійшло до складу новоствореної Березянської сільської ради, котра, від 7 березня 1923 року, стала частиною новоутвореного Погребищенського району Бердичівської округи; адміністративний центр ради. 17 червня 1925 року, відповідно до постанови ВУЦВК та РНК УСРР «Про адміністраційно-територіяльне переконструювання Бердичівської й суміжних з нею округ Київщини, Волині й Поділля», село, в складі сільської ради, передане до Ружинського району. Відстань до районного центру, містечка Ружин, становила 18 верст, до окружного центру в Бердичеві — 70 верст, до залізничної станції Зарудинці — 18 верст. 30 грудня 1962 року село, разом із сільською радою, передане до складу Попільнянського району Житомирської області, 4 січня 1965 року, після відновлення Ружинського району, повернуте до його складу.

У 2020 році територію та населені пункти Березянської сільської ради Ружинського району Житомирської області, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 711-р від 12 червня 2020 року «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області», включено до складу Ружинської селищної територіальної громади Бердичівського району Житомирської області.

Примітки

1. (російська) . Л. Похилевич. К.: Типографія Печерської Лаври, 1864. с. 205-206. Архів оригіналу за 20 грудня 2020. Процитовано 7 грудня 2021.
2. (PDF). http://history.org.ua/ (російська) . Видання Київського губернського статистичного комітету. Київ, типографія Іванової, 1900. с. 1380. Архів оригіналу (PDF) за 28 серпня 2017. Процитовано 7 грудня 2021.
3. Berezianka (1) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 105. (пол.)
4. (PDF). http://history.org.ua/. Бердичів. 1927 р. с. 170-171. Архів оригіналу (PDF) за 21 листопада 2021. Процитовано 9 грудня 2021.
5. (PDF). http://history.org.ua/. с. 622. Архів оригіналу (PDF) за 29 листопада 2016. Процитовано 7 грудня 2021.
6. . pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021 року. Процитовано 9 грудня 2021.
7. (PDF). http://www.archive.zt.gov.ua/ (українська) . Упор. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Житомир, видавництво «Волинь». 2007. с. 200, 525. Архів оригіналу (PDF) за 12 липня 2017. Процитовано 9 грудня 2021.
8. . https://zakon.rada.gov.ua/. Архів оригіналу за 9 січня 2021. Процитовано 4 травня 2021.

Посилання

• Погода в селі Березянка [ 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]