Владисла́в Ол́егович Бережни́й (1996—2019) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Владислав Бережний | |
---|---|
Молодший сержант | |
Загальна інформація | |
Народження | 11 червня 1996 Сватове |
Смерть | 5 червня 2019 (22 роки) Золоте-1 |
Псевдо | «Берег» |
Військова служба | |
Роки служби | 2015-2019 |
Приналежність | Україна |
Вид ЗС | Сухопутні війська |
Рід військ | Механізовані війська |
Формування | |
Війни / битви | |
Командування | |
командир відділення | |
Нагороди та відзнаки | |
З життєпису
Народився 1996 року в місті Сватове (Луганська область). Закінчив сватівську школу № 6; після школи півроку працював на одному із місцевих підприємств.
У січні 2015-го підписав довгостроковий контракт (до завершення АТО). За два місяці навчання навчився правильно поводитися зі зброєю різних видів та дізнався про моменти і навички, які знадобляться на війні. Почав службу на посаді навідника БМП-2. Воював під Зайцевим і на Світлодарській дузі. 2016 одружився та оселився в місті Попасна. Другий контракт підписав у 2017 році. Молодший сержант, командир бойової машини — командир 3-го відділення 1-го взводу 3-ї роти 1-го мехбатальйону 54-ї бригади. У березні 2018-го в газеті «Голос громади» вийшло інтерв'ю з ним. Брав участь у міжнародних навчаннях «RapidTrident-2018».
5 червня 2019 року пополуночі загинув у бою від кулі снайпера, перебуваючи на спостережному посту поблизу міста Золоте. Тїєї ночі ворог двічі обстрілював Золоте-1 (Карбоніт) з автоматичної стрілецької та снайперської зброї — з боку окупованого Золотого-5 (Мар'ївка).
7 червня 2019-го похований у Попасній з усіма військовими почестями — на цвинтарі мікрорайону «ВРЗ». На прощання з Владиславом приїхала делегація із рідного Сватового.
Без Владислава лишилися батьки, дружина, син 2017 р.н. та донька дружини 2013 р.н.
Нагороди та вшанування
- Указом Президента України № 893/2020 від 18 березня 2020 року за «особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народу» нагороджений орденом За мужність III ступеня (посмертно)
- почесна відзнака «За вільну Луганщину» (19 липня 2019; посмертно)
Примітки
- . Архів оригіналу за 7 червня 2019. Процитовано 9 червня 2020.
- . Архів оригіналу за 9 червня 2020. Процитовано 9 червня 2020.
- Указ Президента України від 18 березня 2020 року № 93/2020 «Про відзначення державними нагородами України»
- . Архів оригіналу за 18 січня 2021. Процитовано 9 червня 2020.
Джерела
- Бережний Владислав Олегович [ 9 червня 2020 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vladisla v Ol egovich Berezhni j 1996 2019 molodshij serzhant Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Vladislav Berezhnij Molodshij serzhantZagalna informaciyaNarodzhennya11 chervnya 1996 1996 06 11 SvatoveSmert5 chervnya 2019 2019 06 05 22 roki Zolote 1Psevdo Bereg Vijskova sluzhbaRoki sluzhbi2015 2019Prinalezhnist UkrayinaVid ZSSuhoputni vijskaRid vijsk Mehanizovani vijskaFormuvannya 54 OMBrVijni bitviRosijsko ukrayinska vijna Boyi pid Gorlivkoyu z 2017 Boyi na Svitlodarskij duzi Boyi za Bahmutku z 2017 Komanduvannyakomandir viddilennyaNagorodi ta vidznakiOrden Za muzhnist III stupenya U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Berezhnij Z zhittyepisuNarodivsya 1996 roku v misti Svatove Luganska oblast Zakinchiv svativsku shkolu 6 pislya shkoli pivroku pracyuvav na odnomu iz miscevih pidpriyemstv U sichni 2015 go pidpisav dovgostrokovij kontrakt do zavershennya ATO Za dva misyaci navchannya navchivsya pravilno povoditisya zi zbroyeyu riznih vidiv ta diznavsya pro momenti i navichki yaki znadoblyatsya na vijni Pochav sluzhbu na posadi navidnika BMP 2 Voyuvav pid Zajcevim i na Svitlodarskij duzi 2016 odruzhivsya ta oselivsya v misti Popasna Drugij kontrakt pidpisav u 2017 roci Molodshij serzhant komandir bojovoyi mashini komandir 3 go viddilennya 1 go vzvodu 3 yi roti 1 go mehbataljonu 54 yi brigadi U berezni 2018 go v gazeti Golos gromadi vijshlo interv yu z nim Brav uchast u mizhnarodnih navchannyah RapidTrident 2018 5 chervnya 2019 roku popolunochi zaginuv u boyu vid kuli snajpera perebuvayuchi na sposterezhnomu postu poblizu mista Zolote Tyiyeyi nochi vorog dvichi obstrilyuvav Zolote 1 Karbonit z avtomatichnoyi strileckoyi ta snajperskoyi zbroyi z boku okupovanogo Zolotogo 5 Mar yivka 7 chervnya 2019 go pohovanij u Popasnij z usima vijskovimi pochestyami na cvintari mikrorajonu VRZ Na proshannya z Vladislavom priyihala delegaciya iz ridnogo Svatovogo Bez Vladislava lishilisya batki druzhina sin 2017 r n ta donka druzhini 2013 r n Nagorodi ta vshanuvannyaUkazom Prezidenta Ukrayini 893 2020 vid 18 bereznya 2020 roku za osobistu muzhnist viyavlenu u zahisti derzhavnogo suverenitetu ta teritorialnoyi cilisnosti Ukrayini samoviddane sluzhinnya Ukrayinskomu narodu nagorodzhenij ordenom Za muzhnist III stupenya posmertno pochesna vidznaka Za vilnu Luganshinu 19 lipnya 2019 posmertno Primitki Arhiv originalu za 7 chervnya 2019 Procitovano 9 chervnya 2020 Arhiv originalu za 9 chervnya 2020 Procitovano 9 chervnya 2020 Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 18 bereznya 2020 roku 93 2020 Pro vidznachennya derzhavnimi nagorodami Ukrayini Arhiv originalu za 18 sichnya 2021 Procitovano 9 chervnya 2020 DzherelaBerezhnij Vladislav Olegovich 9 chervnya 2020 u Wayback Machine Kniga pam yati Ce nezavershena stattya pro vijskovogo chi vijskovu Zbrojnih sil Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi