Не плутати з округою Бердянськ адміністративно територіальним утворенням часів нацистської окупації 1941 1943 рр Бердя н

Не плутати з округою Бердянськ — адміністративно-територіальним утворенням часів нацистської окупації 1941-1943 рр.

Бердя́нська окру́га — адміністративно-територіальна одиниця Катеринославської губернії Української СРР в 1923–1925 роках. Центр — місто Бердянськ.

Бердянська округа


Основні дані
Країна:	УСРР
Губернія:	Катеринославська
Утворена:	1923
Ліквідована:	1925
Населення:	364 609 (1923)
Площа:	7328,7 км²
Населені пункти та ради
Окружний центр:	Бердянськ
Кількість районних рад:	17
[[Зображення: Карта Бердянської округи, адміністративний поділ після 12 квітня 1923 \|300px\|Мапа округи]]
Мапа округи
Окружна влада

Історія

Створена 7 березня 1923 року з Бердянського і частин Велико-Токмацького і Гуляйпільського повітів Катеринославської губернії. До складу округи ввійшли 9 районів:

1923 року площа округи становила 670 822 дес. (7328,7 км²), населення — 364 609 осіб (найменша за чисельністю населення округа губернії).

11 червня 1924 року внесені зміни в адміністративний поділ округи: з Мелітопольської округи до Бердянської перечислено Велико-Токмацький район, створено Молочанський (Гольдштадський) район, затверджено нові межі Велико-Токмацького, Петро-Павлівського, Чернігівського районів.

10 грудня 1924 року внесені зміни в адміністративний поділ округи: Ново-Павлівський район перейменований на Андріївський із перенесенням райцентру.

Станом на 1 січня 1925 року Бердянська округа складалася з 11 районів, 124 сільських рад, 500 населених пунктів з територією 762 962 десятини і населенням 349 553 особи.

Райони округи станом на 1 січня 1925 року
№ на карті	Район	Площа, дес.	Площа, км²	Населення (1.01.1925)	Центр
1	Андріївський	95 374	1042	39 519	Андріївка
2	Берестовацький	51 770	565,6	31 915	Берестове
3	Велико-Токмацький	38 603	421,7	31 857	Велика Токмачка
4	Молочанський	94 055	1027,6	34 273	Молочанськ
5	Ново-Спаський	66 867	730,5	26 811	Ново-Спасівка
6	Ногайський	77 318	844,7	33 264	Ногайськ
7	Петропавлівський	54 281	593	25 473	Петро-Павлівка
8	Полозький	75 714	827,2	33 303	Пологи
9	Цареводарівський	81 226	887,4	32 547	Цареводарівка
10	Царе-Констянтинівський	78 515	857,8	36 910	Царе-Костянтинівка
11	Чернигівський	49 239	537,9	23 681	Чернігівка
Загалом		762 962	8335,4	349 553	Бердянськ

Ліквідована 3 червня 1925 року.

При розформуванні округи її територія розподілена між сусідніми округами:

до Запорізької округи Катеринославської губернії відійшов Полозький район, частина розформованого Петропавлівського і село Кінські Роздори Царе-Костянтинівського району;
до Маріупольської округи Донецької губернії — Царе-Костянтинівський (без села Кінські Роздори), Берестовацький, Ново-Спаський (з перейменуванням на Бердянський) райони, місто Бердянськ, село Богородицьке Ногайського району і частина Андріївського району;
до Мелітопольської округи Катеринославської губернії — Велико-Токмацький, Молочанський, Цареводарівський, Чернигівський, Ногайський (без села Богородицького) райони і частини Андріївського і Петропавлівського; з частин Андріївського, Ногайського і Цареводарівського створений новий Романовський район.

Карта Бердянської округи у складі Катеринославської губернії, 1923
Карта колишньої Бердянської округи, адміністративні межі станом на 1 жовтня 1925
Карта колишньої Бердянської округи, адміністративний поділ від 1 березня 1927

Керівники округи

Відповідальні секретарі окружного комітету КП(б)У

Антонов (1923—.09.1923)
(.09.1923—1923)
Горбов (1923—1924)
(1924—1925)
(1925)

Голови окружного виконавчого комітету

(1923—1925)

Примітки

Коротка історична довідка про зміни адміністративно-територіального поділу на Запоріжжі (1770–1994 рр.) на 10 сторінках. Архів оригіналу за 14 квітня 2012. Процитовано 14 квітня 2012.
Маркова Л. Історія географії: адміністративно-територіальний устрій Дніпропетровщини на початку ХХ століття: Бібліографічне видання [ 15 квітня 2014 у Wayback Machine.] / упоряд. І. Голуб. — Дніпропетровськ : ДОУНБ, 2011. — 64 с. [ з першоджерела 15 квітня 2014.]
Постанова ВУЦВК і РНК УСРР від 11 червня 1924 року «Про виділ районів Катеринославщини з переважною німецькою людністю».
Ст. 12 постанови ВУЦВК і РНК УСРР від 10 грудня 1924 року «Про зміни адміністраційно-територіяльного поділу Катеринославщини»
Назви районів відповідно до ст. 1 і 2 постанови ВУЦВК і РНК УСРР від 3 червня 1925 року «Про скасування Бердянської округи й инші зміни в адміністраційно-територіяльному поділі Катеринославщини».
Обчислено в розрахунку 1 дес. = 0,010925 км²
Постанова ВУЦВК і РНК УСРР від 3 червня 1925 року «Про скасування Бердянської округи й инші зміни в адміністраційно-територіяльному поділі Катеринославщини».

Джерела

Бердянский округ (1923–1925) // Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза 1898–1991. (рос.) [ 25 травня 2022 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття з історії України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[sivash-1] Коротка історична довідка про зміни адміністративно-територіального поділу на Запоріжжі (1770–1994 рр.) на 10 сторінках. Архів оригіналу за 14 квітня 2012. Процитовано 14 квітня 2012.

[markova-2] Маркова Л. Історія географії: адміністративно-територіальний устрій Дніпропетровщини на початку ХХ століття: Бібліографічне видання [ 15 квітня 2014 у Wayback Machine.] / упоряд. І. Голуб. — Дніпропетровськ : ДОУНБ, 2011. — 64 с. [ з першоджерела 15 квітня 2014.]

[3] Постанова ВУЦВК і РНК УСРР від 11 червня 1924 року «Про виділ районів Катеринославщини з переважною німецькою людністю».

[4] Ст. 12 постанови ВУЦВК і РНК УСРР від 10 грудня 1924 року «Про зміни адміністраційно-територіяльного поділу Катеринославщини»

[5] Назви районів відповідно до ст. 1 і 2 постанови ВУЦВК і РНК УСРР від 3 червня 1925 року «Про скасування Бердянської округи й инші зміни в адміністраційно-територіяльному поділі Катеринославщини».

[6] Обчислено в розрахунку 1 дес. = 0,010925 км²

[7] Постанова ВУЦВК і РНК УСРР від 3 червня 1925 року «Про скасування Бердянської округи й инші зміни в адміністраційно-територіяльному поділі Катеринославщини».